Стаття 197 Прийнятність забезпечення згідно з усіма підходами і методами

1. Установи можуть використовувати такі позиції як прийнятне забезпечення за всіх підходів і методів:

(a) готівковий депозит у кредитній установі, або інструменти, прирівняні до грошових коштів, які нею утримуються;

(b) боргові цінні папери, випущені центральними урядами або центральними банками, цінні папери яких мають кредитну оцінку установи зовнішнього кредитного оцінювання або експортно-кредитного агентства, визнаного прийнятним для цілей глави 2, яка, згідно з визначенням EBA, відповідає рівню кредитної якості 4 або вище відповідно до правил визначення ваг ризику для експозицій центральних урядів та центральних банків згідно з главою 2;

(c) боргові цінні папери, випущені установами або інвестиційними фірмами, цінні папери яких мають кредитну оцінку установи зовнішнього кредитного оцінювання, яка, згідно з визначенням EBA, відповідає рівню кредитної якості 3 або вище відповідно до правил визначення ваг ризику для експозицій установ згідно з главою 2;

(d) боргові цінні папери, випущені іншими суб'єктами, цінні папери яких мають кредитну оцінку установи зовнішнього кредитного оцінювання, яка, згідно з визначенням EBA, відповідає рівню кредитної якості 3 або вище відповідно до правил визначення ваг ризику для експозицій корпоративних суб'єктів згідно з главою 2;

(e) боргові цінні папери з короткостроковою кредитною оцінкою установи зовнішнього кредитного оцінювання, яку EBA визнав як належну для рівня кредитної якості 3 або вище відповідно до правил оцінки ваги ризику короткострокових експозицій відповідно до глави 2;

(f) акції або конвертовні облігації, які включено до основного індексу;

(g) золото;

(h) позиції сек'юритизації, які не є позиціями ресек'юритизації та на які поширюється 100% ваги ризику або нижче відповідно до статей 261-264.

2.

(a) боргові цінні папери, випущені регіональними урядами або місцевими органами, експозиції щодо яких вважаються експозиціями центрального уряду, у чий юрисдикції їх було створено відповідно до статті 115(2);

(b) боргові цінні папери, випущені установами публічного сектора, які вважаються експозиціями центральних урядів відповідно до статті 116(4);

(c) боргові цінні папери, випущені багатосторонніми банками розвитку, до яких застосовується вага ризику 0% відповідно до статті 117(2);

(d) боргові цінні папери, випущені міжнародними організаціями, до яких застосовується вага ризику 0% відповідно до статті 118.

3.

(a) боргові цінні папери, випущені регіональними урядами або місцевими органами, крім боргових цінних паперів, зазначених у пункті (a) параграфа 2;

(b) боргові цінні папери, випущені установами публічного сектора, експозиції яких розглядаються відповідно до положень статті 116(1) і (2);

(c) боргові цінні папери, випущені багатосторонніми банками розвитку, крім тих, до яких застосовується вага ризику 0% відповідно до статті 117(2).

4. Установа може використовувати боргові цінні папери, які випущені іншими установами або інвестиційними фірмами і які не мають кредитної оцінки установи зовнішнього кредитного оцінювання, як прийнятне забезпечення, якщо такі боргові цінні папери відповідають зазначеним нижче критеріям:

(a) вони котируються на визнаній біржі;

(b) вони кваліфікуються як пріоритетний борг;

(c) усі інші оцінені випуски установи, що здійснила випуск, з тим самим рівнем пріоритетності мають кредитну оцінку установи зовнішнього кредитного оцінювання, яка, згідно з визначенням EBA, відповідає рівню кредитної якості 3 або вище відповідно до правил визначення ваг ризику для експозицій установ або короткострокових експозицій згідно з главою 2;

(d) кредитна установа не має інформації для того, щоб припустити, що випуск може відповідати кредитній оцінці, нижче за вказану у пункті (c);

(e) ринкова ліквідність інструменту є достатньою для даних цілей.

5. Установа може застосовувати частки або акції в компанії колективного інвестування як прийнятне забезпечення, якщо задоволено усі такі умови:

(a) частки або акції мають щоденну публічну котирувальну ціну;

(b) компанії колективного інвестування обмежені інвестиціями до інструментів, які є прийнятними для визнання відповідно до параграфів 1 і 4;

(c) компанії колективного інвестування відповідають умовам, викладеним у статті 132(3).

Якщо компанія колективного інвестування інвестує в акції або частки іншої компанії колективного інвестування, вимоги, викладені у пунктах (a)-(c) першого підпараграфа, повинні застосовуватися однаково до всіх таких базисних компаній колективного інвестування.

Використання компанією колективного інвестування деривативних інструментів для хеджування дозволених інвестицій не перешкоджає використанню часток або акцій у такій компанії як застави.

6.

Якщо будь-яка базисна компанія колективного інвестування має власні базисні компанії колективного інвестування, установи можуть використовувати частки або акції в оригінальних компаніях колективного інвестування як прийнятні забезпечення за умови, що вони застосовують методологію, викладену у першому підпараграфі.

Якщо неприйнятні активи мають негативну величину внаслідок зобов'язань або умовних зобов'язань, які випливають з права власності, установи повинні вчинити обидва такі кроки:

(a) обчислити загальну вартість неприйнятних активів;

(b) якщо сума, отримана відповідно до пункту (a), є негативною, потрібно відняти абсолютну вартість цієї величини від загальної вартості прийнятних активів.

7. Щодо пунктів (b)-(e) параграфа 1, якщо цінні папери мають дві кредитні оцінки установ зовнішнього кредитного оцінювання, установа повинна застосовувати менш вигідну оцінку. Якщо цінні папери мають більше ніж дві кредитні оцінки установ зовнішнього кредитного оцінювання, установи можуть застосовувати дві найбільш вигідні оцінки. Якщо дві більш вигідні кредитні оцінки є різними, установи повинні застосовувати менш вигідну з двох оцінок.

8. ESMA повинен розробити проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення такого:

(a) основних індексів, зазначених у пункті (f) параграфа 1 цієї статті, пункті (a) статті 198(1), статті 224(1) і (4), і пункті (e) статті 299(2);

(b) визнаних бірж, зазначених у пункті (a) параграфа 4 цієї статті, пункті (a) статті 198(1), статті 224(1) і (4), пункті (e) статті 299(2), пункті (k) статті 400(2), пункті (e) статті 416(3), пункті (c) статті 428(1) і пункті 12 додатка III відповідно до умов, викладених у пункті (72) статті 4(1).

ESMA повинен подати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 31 грудня 2014 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.