Стаття 202 Прийнятність надавачів захисту згідно з підходом ОВР, які кваліфікуються для правил, визначених у статті 153(3)

Установа може використовувати установи, інвестиційні фірми, страхові і перестрахові компанії та експортно-кредитні агентства в якості допустимих надавачів не забезпеченого фінансово кредитного захисту, що підпадає під дію режиму, визначеного у статті 153(3), якщо вони відповідають таким умовам:

(a) вони мають достатні експертні знання щодо надання не забезпеченого фінансово кредитного захисту;

(b) вони регулюються у спосіб, який є еквівалентним правилам, визначеним у цьому Регламенті, або мали, на момент надання кредитного захисту, кредитну оцінку визнаної установи зовнішнього кредитного оцінювання, яку EBA визнав як пов'язану з рівнем кредитної якості 3 або вище відповідно до правил для визначення ваги ризику експозицій корпоративних суб'єктів, як зазначено у главі 2;

(c) вони мали на момент надання кредитного захисту або протягом будь-якого періоду часу після цього внутрішній рейтинг з PD еквівалентним або нижчим за рівень кредитної якості 2 або вище, відповідно до правил для визначення ваги ризику експозицій корпоративних суб'єктів, як зазначено у главі 2;

(d) вони мають внутрішній рейтинг з PD, який є еквівалентним або нижчим за PD, пов'язаний за рівень кредитної якості 3 або вище, відповідно до правил для визначення ваги ризику експозицій корпоративних суб'єктів, як зазначено у главі 2.

Для цілі цієї статті кредитний захист, який надається експортно-кредитними агентствами, не повинен отримувати вигоду від будь-якої очевидної контргарантії центрального уряду.