Стаття 207 Вимоги до фінансового забезпечення

1. За всіх підходів і методів, фінансове забезпечення і золото повинні кваліфікуватися як прийнятне забезпечення, яке відповідає вимогам, викладеним у параграфах 2-4.

2.

Цінні папери, випущені боржником або будь-якою пов'язаним суб'єктом групи, не повинні кваліфікуватися як прийнятне забезпечення. Незважаючи на це, власні випуски боржником облігацій з покриттям, які підпадають під умови статті 129, кваліфікуються як прийнятне забезпечення, якщо вони задекларовані як забезпечення для операції репо, за умови, що вони відповідають умові, визначеній у першому підпараграфі.

3. Установи повинні виконувати законні і договірні умови та вживати усіх необхідних заходів для забезпечення можливості виконання усіх положень щодо забезпечення відповідно до законодавства, застосовного до їхнього інтересу у забезпеченні.

Установи повинні здійснювати достатній юридичний перегляд, який підтверджує можливість виконання угод щодо забезпечення в усіх відповідних юрисдикціях. Вони повинні повторно здійснювати цей перегляд для забезпечення безперервності примусового виконання.

4. Установи повинні виконати усі такі операційні вимоги:

(a) вони повинні належним чином документувати угоди щодо забезпечення, і мати чіткі та надійні процедури для своєчасної ліквідації забезпечення;

(b) вони повинні використовувати надійні процедури і процеси для контролю ризиків, які випливають із використання забезпечення, зокрема ризиків спотвореного або зменшеного кредитного захисту, ризиків оцінки вартості, ризиків, пов'язаних із припиненням кредитного захисту, ризиків концентрації, які випливають із використання забезпечення та взаємодії з загальним портфелем ризиків установи;

(c) вони повинні мати задокументовані політики і практики стосовно типів та сум прийнятного забезпечення;

(d) вони повинні розрахувати ринкову вартість забезпечення та відповідно переоцінювати її принаймні раз на шість місяців і, в будь-який момент, коли вони мають підґрунтя вважати, що відбулося суттєве зменшення ринкової вартості зобов'язання;

(e) якщо забезпечення утримує третя сторона, вони повинні здійснити належні кроки для відокремлення забезпечення третьої сторони від своїх власних активів;

(f) вони повинні забезпечити, що вони виділяють значні ресурси на впорядковане функціонування маржинальних угод з деривативами за позабіржовими операціями та контрагентами, які фінансують цінні папери, у частині своєчасності та достовірності своїх вихідних маржинальних вимог та часу реагування на вхідні маржинальні вимоги;

(g) вони повинні мати політики управління забезпеченнями для контролю, моніторингу і надання звітів щодо такого:

(i) ризиків, які виникають для маржинальних угод;

(ii) ризику концентрації для певних типів активів під забезпеченням;

(iii) повторного застосування забезпечення, зокрема, потенційного браку ліквідності, який є результатом повторного використання забезпечення, отриманого від контрагентів;

(iv) відмови від прав на забезпечення щодо контрагентів.

5. Додатково до задоволення усіх вимог, викладених у параграфах 2-4, для кваліфікації фінансового забезпечення як прийнятного забезпечення відповідно до простого методу фінансового забезпечення, залишковий строк погашення захисту повинен щонайменше дорівнювати залишковому строку погашення експозиції.