Стаття 325bi Якісні вимоги

1. Будь-яка внутрішня модель вимірювання ризиків, яка використовується для цілей цієї глави, повинна бути концептуально надійною, розрахованою і реалізованою із забезпеченням цілісності та повинна відповідати всім зазначеним нижче якісним вимогам:

(a) будь-яка внутрішня модель вимірювання ризиків, яка використовується для розрахування вимог до капіталу для покриття ринкового ризику, повинна бути тісно інтегрована у процес щоденного управління ризиками установи та повинна слугувати основою для звітування про ризик-експозиції перед вищим керівництвом;

(b) установа повинна мати відділ контролю ризиків, який не залежить від відділів комерційної торгівлі та підпорядковується безпосередньо вищому керівництву; такий відділ несе відповідальність за розробку та впровадження будь-якої внутрішньої моделі вимірювання ризиків; він повинен проводити початкову та подальшу валідацію будь-якої внутрішньої моделі, що використовується для цілей цієї глави, і несе відповідальність за загальну систему управління ризиками; такий відділ повинен складати та аналізувати щоденні звіти про результати будь-якої внутрішньої моделі, що використовується для розрахування вимог до капіталу для покриття ринкового ризику, а також звіти про доцільність заходів, які необхідно вжити в розрізі лімітів торгівлі;

(c) орган управління та вище керівництво повинні активно долучатися до процесу контролю ризиків, а щоденні звіти, підготовлені відділом контролю ризиків, повинні розглядатися на рівні керівництва з достатніми повноваженнями, щоб вимагати скорочення позицій, утримуваних окремими трейдерами, і вимагати зниження загальної ризик-експозиції установи;

(d) установа повинна мати достатню кількість персоналу з рівнем кваліфікації, що відповідає складності внутрішньої моделі вимірювання ризиків, а також достатню кількість персоналу, що володіє навичками у сферах торгівлі, контролю ризиків, аудиту та супроводу операцій;

(e) установа повинна мати задокументований набір внутрішніх політик, процедур та засобів контролю для моніторингу та забезпечення дотримання загальних принципів функціонування своїх внутрішніх моделей вимірювання ризиків;

(f) будь-яка внутрішня модель вимірювання ризиків, у тому числі будь-яка модель ціноутворення, повинна мати підтверджені історичні дані, які свідчать про її обґрунтовану точність у вимірюванні ризиків, і не повинна істотно відрізнятися від моделей, які установа використовує для внутрішнього управління ризиками;

(g) установа повинна часто проводити ретельні програми стрес-тестування, включаючи зворотні стрес-тести, які мають охоплювати будь-яку внутрішню модель вимірювання ризиків; результати таких стрес-тестів повинні принаймні щомісяця переглядатися вищим керівництвом і повинні відповідати політиці та лімітам, затвердженим органом управління; установа повинна вжити відповідних дій, якщо результати таких стрес -тестів показують надмірні збитки, які виникають від торговельної діяльності установи за певних обставин;

(h) установа повинна проводити незалежний перегляд своїх внутрішніх моделей вимірювання ризиків у рамках регулярного процесу внутрішнього аудиту або шляхом доручення проведення такого перегляду сторонньому суб'єкту господарювання, який повинен бути проведений згідно з вимогами компетентних органів.

Для цілей пункту (h) першого підпараграфа «сторонній суб'єкт господарювання» означає суб'єкт господарювання, який надає аудиторські або консалтингові послуги установі та має персонал, що володіє достатніми навичками у сфері ринкового ризику для торговельної діяльності.

2. Перегляд, зазначений у пункті (h) параграфа 1, повинен включати діяльність відділів комерційної торгівлі, а також незалежного відділу контролю ризиків.

(a) належність документування системи та процесу управління ризиками й організації відділу контролю ризиків;

(b) інтеграцію оцінок ризиків у щоденне управління ризиками та цілісність управлінської інформаційної системи;

(c) процеси, які використовує установа для затвердження моделей ризикового ціноутворення та систем оцінювання, що використовуються операційним і допоміжним персоналом;

(d) обсяг ризиків, охоплених моделлю, точність і відповідність системи вимірювання ризиків та перевірка будь-яких істотних змін внутрішньої моделі вимірювання ризиків;

(e) точність і повнота даних про позиції, точність і відповідність припущень про волатильність і кореляцію, точність оцінки та розрахунків чутливості до ризику, а також точність та належність для отримання замінних даних, коли наявних даних недостатньо для виконання вимог, визначених у цій главі;

(f) процес перевірки, який установа використовує для оцінювання узгодженості, своєчасності та надійності джерел даних, що використовуються для застосування будь-якої з її внутрішніх моделей вимірювання ризиків, у тому числі незалежність таких джерел даних;

(g) процес перевірки, який установа використовує для оцінювання виконання вимог щодо тестування на історичних даних і вимог щодо розподілу прибутків та збитків, що здійснюється для оцінювання точності її внутрішньої моделі вимірювання ризиків;

(h) якщо перегляд здійснюється стороннім суб'єктом господарювання згідно з пунктом (h) параграфа 1 цієї статті, перевірка того, чи процес внутрішньої валідації, визначений у статті 325bj відповідає своїм цілям.

3. Установи повинні оновлювати методи та практики, які вони використовують для будь-яких внутрішніх моделей вимірювання ризиків, що використовуються для цілей цієї глави, з урахуванням еволюції нових методів і розвитку найкращих практик, які стосуються таких внутрішніх моделей вимірювання ризиків.