Стаття 452 Розкриття інформації про використання підходу на основі внутрішніх рейтингів стосовно кредитного ризику

Установи, які розраховують суми зважених на ризик експозицій згідно з підходом на основі внутрішніх рейтингів до кредитного ризику, повинні розкривати таку інформацію:

(a) дозвіл компетентного органу на використання підходу або схвалений перехід;

(b) для кожного класу експозицій, зазначеного у статті 147, відсоток загальної величини експозиції для кожного класу експозицій відповідно до стандартизованого підходу, встановленого у главі 2 розділу II частини третьої, або підходу на основі внутрішніх рейтингів, встановленого у главі 3 розділу II частини третьої, а також частина кожного класу експозицій, що підпадає під дію плану впровадження; якщо установи отримали дозвіл на використання власних показників втрат у разі дефолту та коефіцієнтів конверсії для розрахування сум зважених на ризик експозицій, вони повинні окремо розкривати відсоток від загальної величини експозиції для кожного класу експозицій, що підпадає під дію такого дозволу;

(c) механізми контролю рейтингових систем на різних етапах розроблення моделі, засоби контролю та зміни, які повинні містити інформацію про:

(i) зв'язок між функцією управління ризиками та функцією внутрішнього аудиту;

(ii) перегляд рейтингової системи;

(iii) процедура забезпечення незалежності функції, що відповідає за перегляд моделей, від функцій, які відповідають за розроблення моделей;

(iv) процедура забезпечення підзвітності функцій, які відповідають за розроблення та перегляд моделей;

(d) роль функцій, які беруть участь в розробленні, затвердженні та внесенні подальших змін до моделей кредитного ризику;

(e) обсяг та основний зміст звітування, пов'язаного з моделями кредитного ризику;

(f) опис процесу присвоєння внутрішніх рейтингів за класом експозицій, у тому числі кількість основних моделей, які використовуються для кожного портфеля, і стислий опис основних відмінностей між моделями в межах того самого портфеля, що охоплює:

(i) терміни та означення, методи та дані для оцінювання та валідації ймовірності дефолту, які повинні містити інформацію про те, як оцінюють ймовірність дефолту для портфелів із низьким рівнем дефолту, чи існують регуляторні нижні межі, і фактори виникнення відмінностей, які спостерігаються між ймовірністю дефолту та фактичними показниками дефолту, принаймні за три останні періоди;

(ii) якщо застосовно, терміни та означення, методи та дані для оцінювання та валідації втрат у разі дефолту, такі як методи для розрахування втрати у разі дефолту при економічному спаді, як оцінюються втрати у разі дефолту для портфелів із низьким рівнем дефолту, а також часовий інтервал між подією дефолту та закриттям експозиції;

(iii) якщо застосовно, терміни та означення, методи та дані для оцінювання та валідації коефіцієнтів конверсії, у тому числі припущення, які використовуються для отримання таких змінних;

(g) якщо застосовно, зазначена нижче інформація стосовно кожного класу експозицій, зазначеного у статті 147:

(i) валова балансова експозиція;

(ii) значення позабалансових експозицій до застосування відповідного коефіцієнта конверсії;

(iii) експозиція після застосування відповідного коефіцієнта конверсії та пом'якшення кредитного ризику;

(iv) будь-яка модель, параметр або вхідні дані для розуміння зважування на ризик і отримані суми ризик-експозицій, розкриті в розрізі достатньої кількості класів боржників (включно з боржниками у стані дефолту), щоб забезпечити можливість помітної диференціації кредитного ризику;

(v) окремо для експозицій, стосовно яких установи отримали дозвіл на використання власних показників втрат у разі дефолту та коефіцієнтів конверсії для розрахування сум зважених на ризик експозицій, і для експозицій, для яких установи не використовують такі оцінки, - значення, зазначені в пунктах (i)-(iv), які підпадають під дію такого дозволу

(h) оцінки ймовірності дефолту установ у порівнянні з фактичним показником дефолту для кожного класу експозицій за довший період, з окремим розкриттям діапазону ймовірності дефолту, еквівалента зовнішнього рейтингу, середньозваженого та середнього арифметичного значень ймовірності дефолту, кількості боржників станом на кінець попереднього року та року, що розглядається, кількості боржників у стані дефолту, у тому числі нових боржників у стані дефолту, а також середньорічний історичний показник дефолту.

Для цілей пункту (b) цієї статті установи повинні використовувати вартість експозиції, як означено у статті 166.