Стаття 82 Експерт з радіаційного захисту

1. Держава-член забезпечує, щоб експерт з радіаційного захисту надавав підприємству компетентні консультації з питань, які стосуються дотримання застосовних правових вимог щодо професійного опромінення і опромінення населення.

2.

(a) оптимізація і встановлення належних граничних доз;

(b) плани щодо нових установок та прийняття в експлуатацію нових або модифікованих джерел випромінювання стосовно будь-яких технічних засобів контролю, конструктивних особливостей, засобів забезпечення безпеки та пристроїв попередження, які стосуються радіаційного захисту;

(c) класифікація контрольованих зон та зон спостереження;

(d) класифікація працівників;

(e) програми моніторингу робочих місць та індивідуального моніторингу і відповідна індивідуальна дозиметрія;

(f) належні прилади для радіаційного моніторингу;

(g) забезпечення якості;

(h) програма моніторингу довкілля;

(i) заходи з управління радіоактивними відходами;

(j) заходи щодо запобігання нещасним випадкам та інцидентам;

(k) готовність та реагування в ситуаціях аварійного опромінення;

(l) програми підготовки та підвищення кваліфікації для працівників, що зазнають опромінення;

(m) розслідування і аналіз нещасних випадків та інцидентів і відповідні відновлювальні заходи;

(n) умови праці для вагітних працівниць і працівниць, що годують груддю;

(о) підготовка належної документації, такої як попередні оцінки ризиків і процедури, викладені в письмовій формі;

3. Експерт з радіаційного захисту, у відповідних випадках, співпрацює з експертом з медичної фізики.

4. Якщо це передбачено національним законодавством, на експерта з радіаційного захисту можуть бути покладені завдання з радіаційного захисту працівників та осіб з населення.