Стаття 10 Інформація для виставлення рахунків за газ та електроенергію
1. Якщо кінцеві споживачі не мають інтелектуальних лічильників, як зазначено в директивах 2009/72/ЄС і 2009/73/ЄС, держави-члени до 31 грудня 2014 року повинні забезпечити надійність, точність і ґрунтування на фактичному споживанні згідно з пунктом 1.1 додатка VII інформації для виставлення рахунків за газ та електроенергію, коли це є технічно можливим і економічно виправданим.
Це зобов’язання може виконуватися за допомогою системи регулярного самостійного зняття показників лічильників кінцевими споживачами, за якої вони повідомляють показники своїх лічильників постачальникові енергії.
Тільки якщо кінцевий споживач не надав показників лічильника за відповідний розрахунковий період, рахунки виставляються на основі розрахункового споживання або фіксованого тарифу.2. Лічильники, встановлені відповідно до директив 2009/72/ЄС і 2009/73/ЄС, забезпечують надання точної інформації для виставлення рахунків на основі фактичного споживання. Держави-члени забезпечують надання кінцевим споживачам можливості легкого доступу до додаткової інформації щодо споживання за попередні періоди, яка дає їм змогу проводити детальну самостійну перевірку.
Додаткова інформація щодо споживання за попередні періоди включає таке:
(a) сукупні дані щонайменше за три попередні роки або за період з початку дії договору на постачання, якщо він коротший. Такі дані повинні відповідати періодам, за які регулярно подавалася інформація для виставлення рахунків; та
(b) детальні дані за часом споживання за будь-який день, тиждень, місяць і рік. Такі дані надаються кінцевому споживачеві через Інтернет або інтерфейс лічильника щонайменше за попередні 24 місяці або за період з початку дії договору на постачання, якщо він коротший.
3. Незалежно від того, чи встановлені інтелектуальні лічильники, держави-члени:
(a) повинні вимагати, щоб, на вимогу кінцевого споживача, інформація для виставлення рахунків за енергію та про споживання за попередні періоди була надана тією мірою, якою вона наявна, надавачу енергетичних послуг, визначеному кінцевим споживачем;
(b) повинні забезпечувати, щоб у кінцевих споживачів була можливість електронного надання інформації для виставлення рахунків і отримання самих рахунків, а також отримання, на вимогу, чіткого та зрозумілого пояснення того, як був сформований їхній рахунок, особливо, якщо рахунки формуються не на основі фактичного споживання;
(c) повинні забезпечувати надання разом із рахунком належної інформації, що дає змогу кінцевим споживачам вести повний облік поточних витрат на енергію згідно з додатком VII;
(d) можуть установити, що, на вимогу кінцевого споживача, інформація, яку містять такі рахунки, не вважається вимогою оплати.
У таких випадках держави-члени забезпечують, щоб постачальники джерел енергії пропонували гнучкі механізми для фактичної плати;(e) повинні вимагати, щоб інформація та оцінювання витрат на енергію надавалися споживачам на вимогу своєчасно та у легко зрозумілому форматі, щоб дати їм змогу порівнювати угоди шляхом зіставлення.
= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =