Стаття 57 Обмін інформацією з органами оверсайту

1. Незважаючи на статті 53, 54 і 55, держави-члени повинні забезпечувати, щоб обмін інформацією було можливо здійснювати між компетентними органами та органами, відповідальними за оверсайт:

(a) органами, що беруть участь у ліквідації та банкрутстві установ та в інших подібних процедурах;

(b) схемами договірного або інституційного захисту, зазначеними у статті 113(7) Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(c) особами, відповідальними за проведення обов’язкових перевірок бухгалтерської звітності установ, страхових компаній та фінансових установ.

2.

(a) що обмін інформацією здійснюється з метою виконання завдань, зазначених у параграфі 1;

(b) що на отриману інформацію поширюються вимоги збереження професійної таємниці, принаймні еквівалентні вимогам, зазначеним у статті 53(1);

(c) якщо інформація має джерело в іншій державі-члені, що вона не розкривається без чіткої згоди компетентних органів, які розкрили її, та, якщо доцільно, лише в цілях, в яких такі органи надали свою згоду.

3. Незважаючи на статті 53, 54 і 55, держави-члени можуть, з метою зміцнення стабільності та цілісності фінансової системи, дозволити обмін інформацією між компетентними органами та органами або установами, відповідальними згідно із законодавством за виявлення та розслідування порушень законодавства про компанії.

У таких випадках держави-члени повинні вимагати виконання принаймні таких умов:

(a) що обмін інформацією здійснюється з метою виявлення та розслідування порушень законодавства про компанії;

(b) що на отриману інформацію поширюються вимоги збереження професійної таємниці, принаймні еквівалентні вимогам, зазначеним у статті 53(1);

(c) якщо інформація має джерело в іншій державі-члені, що вона не розкривається без чіткої згоди компетентних органів, які розкрили її, та, якщо доцільно, лише в цілях, в яких такі органи надали свою згоду.

4. Якщо органи або установи, зазначені у параграфі 1, виконують своє завдання з виявлення або розслідування за допомогою осіб, призначених для цієї мети з огляду на їхню спеціальну компетенцію та не зайнятих у публічному секторі, держава-член може надати можливість обміну інформацією, передбаченою у першому підпараграфі параграфа 3, таким особам згідно з умовами, визначеними в другому підпараграфі параграфа 3.

5.

6. На виконання параграфа 4, органи або установи, зазначені у параграфі 3, повинні повідомляти компетентним органам, які розкрили інформацію, імена та точні обов’язки осіб, яким її має бути надіслано.