Стаття 51 Захист сторонніх працівників

1. Держави-члени забезпечують, щоб сторонні працівники отримували від системи індивідуального радіологічного моніторингу такий самий захист, як і наймані підприємством на постійній основі працівники, що зазнають опромінення.

2.

3. Зокрема, держави-члени забезпечують, щоб, як мінімум, підприємство:

(a) для працівників категорії А, що заходять до контрольованих зон, перевіряло, чи був відповідний сторонній працівник за результатами медичного огляду визнаний придатним до виконання покладених на нього обов’язків;

(b) перевіряло, чи відповідають категорії, присвоєні стороннім працівникам, дозам, ймовірність отримання яких існує на підприємстві;

(c) для входу до контрольованих зон забезпечило, щоб, крім базової підготовки з радіаційного захисту, сторонній працівник отримав спеціальні інструкції та підготовку, пов’язані з характеристиками робочого місця і виконуваних обов’язків, відповідно до пунктів (c) та (d) статті 15(1);

(d) для входу до зон спостереження забезпечило, щоб сторонній працівник отримав робочі інструкції відповідно до радіологічного ризику, пов’язаного з охопленими ними джерелами та діями, згідно з пунктом (с) статті 38(1);

(e) забезпечило, щоб сторонньому працівнику були видані необхідні засоби індивідуального захисту;

(f) забезпечило, щоб проводився моніторинг індивідуальної дози опромінення стороннього працівника відповідно до характеру діяльності і будь-який операційний дозиметричний контроль, що може знадобитися;

(g) забезпечило відповідність системі захисту, визначеній у главі III;

(h) для входу до контрольованої зони, забезпечило або вжило усіх належних дій, щоб забезпечити реєстрацію після кожної операції радіологічних даних моніторингу індивідуальної дози опромінення кожного стороннього працівника категорії А в значенні додатка X, секції B, пункту 2.

4. Держави-члени забезпечують, щоб працедавці сторонніх працівників, прямо або через контрактні угоди з підприємством, забезпечували відповідність радіаційного захисту їхніх працівників відповідним положенням цієї Директиви, зокрема за допомогою:

(a) забезпечення відповідності системі захисту, визначеній у главі III;

(b) забезпечення надання інформації та проведення підготовки у сфері радіаційного захисту, зазначених у пунктах (а), (b) та (e) статті 15(1), статті 15(2), (3) та (4).

(c) гарантування належного оцінювання опромінення працівників і, для працівників категорії А, медичного нагляду відповідно до умов, викладених у статтях 39 та з 41 по 49;

(d) забезпечення постійного оновлення у системі даних індивідуального радіологічного моніторингу, зазначеній у пункті (d) статті 44(1), радіологічних даних моніторингу індивідуальної дози опромінення кожного їхнього працівника категорії А в значенні додатка X, секції B, пункту 1.

5.