Стаття 22
1. Що стосується активів, які покривають технічні резерви, держава-член походження вимагає від кожної страхової компанії інвестувати не більше, ніж:
(a) 10% своїх сукупних технічних резервів в одну ділянку землі або будівлю, або в кілька ділянок землі або будівель, які розташовані достатньо неподалік одна від одної, щоб вважатися однією інвестицією;
(b) 5% своїх сукупних технічних резервів в акції та інші переказні цінні папери, що вважаються акціями, облігаціями, борговими цінними паперами та іншими грошовими та ринковими інструментами від однієї і тієї ж компанії, або ж в позики, надані одному і тому ж позичальникові, і такі позики, взяті разом є позиками, іншими ніж ті, що надані державі, регіональним або місцевим органам або міжнародній організації, членами якої є одна або більше держав-членів.
Таке обмеження можна збільшити до 10%, якщо компанія інвестує не більше, ніж 40% свого сукупного технічного резерву у позики або цінні папери органів, що випускають їх в обіг, і позичальників, коли в кожен з них компанія інвестує більше ніж 5% своїх активів;(c) 5% своїх сукупних технічних резервів у незабезпечені позики, включаючи 1% для кожної незабезпеченої позики, іншої ніж позики, надані кредитним установам, страховим компаніям, наскільки це дозволяється статтею 8 Директиви 79/267/ЄЕС ( 994_286 ), та інвестиційним компаніям, заснованим у державі-члені. Такі ліміти можуть бути збільшені до 8 і 2% рішенням, ухваленим у кожному конкретному випадку компетентними органом держави-члена походження;
(d) 3% своїх сукупних технічних резервів у вигляді касової готівки;
(e) 10% своїх сукупних технічних резервів у акції, інші цінні папери, що вважаються акціями і борговими цінними паперами, якими не обертаються на регульованому ринку.
2.
Відсутність обмежень в пункті 1 щодо інвестицій в будь-яку конкретну категорію не означає, що активи в такій категорії треба приймати як покриття технічних резервів без обмежень. Держава-член розробляє більш детальні правила, що визначають умови використання прийнятних активів. Зокрема, вона забезпечує у визначенні і застосуванні правил дотримання таких принципів:(i) активи, що покривають технічні резерви повинні бути диверсифіковані і розповсюджені таким чином, щоб не було надмірного покладання на якусь категорію активів, інвестиційних ринків або інвестицій.
(ii) інвестиції в конкретні види активів, які показують високий рівень ризику з огляду на природу таких активів або якості емітента, повинні бути обмежені до розсудливих рівнів;
(iii) обмеження на конкретні категорії активів повинні враховувати при підрахунку технічних резервів ставлення до перестрахування;
(iv) якщо наявні активи включають інвестиції в дочірню компанію, яка управляє всіма або частиною інвестицій страхової компанії від її імені, держава-член походження повинна під час застосування правил та принципів, передбачених цією статтею, взяти до уваги основні активи, якими володіє дочірня компанія; держава-член походження може ставитися до активів інших дочірніх компаній таким самим чином;
(v) виражена у відсотках частка, що покриває технічні резерви, які об'єктом неліквідних інвестицій, повинна бути на розсудливому рівні;
(vi) там де наявні активи включають позики або боргові цінні папери, випущені певними кредитними установами, держава-член походження під час застосування правил і принципів, що містяться у цій статті, може взяти до уваги основні активи, якими володіють такі кредитні установи. Таке ставлення може застосовуватися тільки тоді, коли кредитна установа має свій головний офіс в державі-члені, і ця держава-член і/або місцеві органи цієї держави повністю володіють нею, а її діяльність відповідно до її установчого договору та статуту складається з розгалужених через його посередників позик чи гарантій з боку держави або місцевих органів або позик органам, що тісно пов'язані з державою чи місцевими органами.
3.
В контексті детальних правил, що визначають умови використання прийнятних активів, держава-член встановлює більші обмеження на:- будь-які позику, що не супроводжується банківською гарантією, гарантією, виданою страховою компанією, заставою або іншою формою забезпечення в порівнянні з позиками, що супроводжуються таким додатковим забезпеченням,
- UCITS, що не погоджені зі значенням Директиви 85/611/ЄЕС ( 994_293 ) (17) та інші інвестиційні фонди в порівнянні з UCITS, що погоджені зі значенням тієї Директиви,
___________________ (17) Директива Ради 85/611/ЄЕС від 20 грудня 1985 року ( 994_293 ) про узгодження законів, постанов і адміністративних положень, що стосуються підприємств для колективного інвестування у переказні цінні папери (UCITS) (OJ No L 375, 31.12. 1985. p.3). Директива з останніми змінами і доповненнями, внесеними Директивою 88/220/ЄЕС (OJ No L 100, 19.4. 1988, стор. 31).
- цінні папери, які не обертаються на регульованому ринку, в порівнянні з тими, які обертаються,
- облігації, боргові цінні папери та інші грошові та ринкові інструменти, випущені не державами, місцевими або регіональними органами або компаніями, що належать до Зони А, як визначено Директивою 89/647/ЄЕС(18) ( 994_354 ) або емітентами, які є міжнародними організаціями, що не налічують хоча б одну з держава-членів Співтовариства серед своїх членів, в порівнянні з тими самими фінансовими інструментами, випущеними такими органами.
___________________ (18) Директива Ради 89/647/ЄЕС від 18 грудня 1989 року ( 994_354 ) щодо коефіцієнта платоспроможності для кредитних установ (OJ No L 386, 30. 12. 1989, стор. 14).
4.
Держави-члени можуть підвищити ліміт, визначений пунктом 1 (b) до 40% у випадку певних боргових цінних паперів, коли вони випущені кредитною установою, яка має свій головний офіс у державі-члені і підлягає у відповідності з законом спеціальному офіційному нагляду, який має на меті захистити власників таких боргових цінних паперів. Зокрема, суми, одержані з випуску таких боргових цінних паперів, повинні бути інвестовані відповідно до закону в активи, які під час усього періоду чинності таких боргових цінних паперів спроможні покривати вимоги, що долучаються до боргових цінних паперів, і які у разі неспроможності емітента могли би використатися на пріоритетній основі для відшкодування суми боргу і виплати нарахованого відсотку.5. Держави-члени не вимагають від страхових компаній інвестування в конкретні категорії активів.
6. Незважаючи на пункт 1 у виняткових умовах і на запит страхової компанії держава-член походження може тимчасово і відповідно до належним чином обгрунтованого рішення дозволити винятки з правил, що встановлені пунктом 1 (a) - (e) відповідно до статті 20.
= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =