7. Ця Стаття не перешкоджає компетентним органам передавати інформацію, про яку йдеться у пунктах від 1 до 4, кліринговій палаті або іншим подібним органам, визнаним відповідно до національного законодавства для надання клірингових чи розрахункових послуг для одного з ринків їх держави-члена, якщо вони вважають за необхідне передавати інформацію для того, щоб забезпечити належне функціонування тих органів щодо дефолтів або потенційних дефолтів учасникам
8. Додатково, не дивлячись на положення, про які йдеться у пунктах 1 та 4, держави-члени можуть на підставі положень, передбачених у законодавстві, дозволити розголошення певної інформації іншим департаментам їх центральних урядових адміністрацій, відповідальних за законодавче регулювання нагляду за кредитними установами, фінансовими установами, інвестиційними фірмами та страховими компаніями, а також інспекторам, що отримали інструкції від таких департаментів.
Однак, такі розголошення можна робити тільки у тих випадках, коли це необхідно для здійснення належного контролю.
Держави-члени забезпечують, однак, щоб інформація, отримана відповідно до пунктів 2 та 5, а також добута через безпосередню перевірку, про яку йдеться у статті 24, ніколи не може бути розголошена у випадках, про які йдеться в цьому пункті, крім тих випадків, коли є спеціальна ліцензія компетентних органів, які розголосили інформацію, або компетентних органів держави-члена, у якій було здійснено безпосередню перевірку.
9.
Якщо, на час прийняття цієї Директиви, держава-член забезпечує обмін інформацією між органами для того, щоб перевірити дотримання законодавства щодо здійснення належного контролю, організації, діяльності комерційних компаній, а також щодо регулювання фінансових ринків, така держава-член може продовжувати дозволяти передачу такої інформації до координації всіх положень, що регулюють обмін інформацією між повноважними органами для всього фінансового сектора, але ні в якому разі не пізніше 1 липня 1996 року.Держави-члени, однак, забезпечують, що, якщо інформація надходить від іншої держави-члена, вона не може бути розголошена за обставин, про які йдеться у першому підпункті, без спеціальної ліцензії компетентних органів, які її розголосили, а також її можна використовувати виключно для тих цілей, на які ці органи дали свою згоду.
Рада здійснює координацію, про яку йдеться в першому підпункті, на основі пропозиції Комісії. Рада введе в дію повідомлення Комісії, якщо вона надасть пропозиції не пізніше 31 липня 1993 якнайпізніше. Рада буде діяти відповідно до тих пропозицій у найкоротший час, маючи намір ввести в дію правила, які було запропоновано, у той же самий день, що і цю Директиву.
= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =