<<
>>

7. Ця Стаття не перешкоджає компетентним органам передавати інформацію, про яку йдеться у пунктах від 1 до 4, кліринговій палаті або іншим подібним органам, визнаним відповідно до національного законодавства для надання клірингових чи розрахункових послуг для одного з ринків їх держави-члена, якщо вони вважають за необхідне передавати інформацію для того, щоб забезпечити належне функціонування тих органів щодо дефолтів або потенційних дефолтів учасникам

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

8. Додатково, не дивлячись на положення, про які йдеться у пунктах 1 та 4, держави-члени можуть на підставі положень, передбачених у законодавстві, дозволити розголошення певної інформації іншим департаментам їх центральних урядових адміністрацій, відповідальних за законодавче регулювання нагляду за кредитними установами, фінансовими установами, інвестиційними фірмами та страховими компаніями, а також інспекторам, що отримали інструкції від таких департаментів.

Однак, такі розголошення можна робити тільки у тих випадках, коли це необхідно для здійснення належного контролю.

Держави-члени забезпечують, однак, щоб інформація, отримана відповідно до пунктів 2 та 5, а також добута через безпосередню перевірку, про яку йдеться у статті 24, ніколи не може бути розголошена у випадках, про які йдеться в цьому пункті, крім тих випадків, коли є спеціальна ліцензія компетентних органів, які розголосили інформацію, або компетентних органів держави-члена, у якій було здійснено безпосередню перевірку.

9.

Якщо, на час прийняття цієї Директиви, держава-член забезпечує обмін інформацією між органами для того, щоб перевірити дотримання законодавства щодо здійснення належного контролю, організації, діяльності комерційних компаній, а також щодо регулювання фінансових ринків, така держава-член може продовжувати дозволяти передачу такої інформації до координації всіх положень, що регулюють обмін інформацією між повноважними органами для всього фінансового сектора, але ні в якому разі не пізніше 1 липня 1996 року.

Держави-члени, однак, забезпечують, що, якщо інформація надходить від іншої держави-члена, вона не може бути розголошена за обставин, про які йдеться у першому підпункті, без спеціальної ліцензії компетентних органів, які її розголосили, а також її можна використовувати виключно для тих цілей, на які ці органи дали свою згоду.

Рада здійснює координацію, про яку йдеться в першому підпункті, на основі пропозиції Комісії. Рада введе в дію повідомлення Комісії, якщо вона надасть пропозиції не пізніше 31 липня 1993 якнайпізніше. Рада буде діяти відповідно до тих пропозицій у найкоротший час, маючи намір ввести в дію правила, які було запропоновано, у той же самий день, що і цю Директиву.

<< | >>
Законодавчий акт: Директива Ради (93/22/ЄЕС) "Про інвестиційні послуги у сфері цінних паперів" від 10 травня 1993 року " ( Щодо припинення дії Директиви додатково див. Директиву 2004/39/ЄС ( 994_586 ) від 21.04.2004 )"Рада Європейських Співтовариств,. Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). 1993

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

7. Ця Стаття не перешкоджає компетентним органам передавати інформацію, про яку йдеться у пунктах від 1 до 4, кліринговій палаті або іншим подібним органам, визнаним відповідно до національного законодавства для надання клірингових чи розрахункових послуг для одного з ринків їх держави-члена, якщо вони вважають за необхідне передавати інформацію для того, щоб забезпечити належне функціонування тих органів щодо дефолтів або потенційних дефолтів учасникам