Стаття 4 Форми співробітництва

1. Сторони розвивають співробітництво в зазначеній вище галузі за такими напрямами, що становлять спільний інтерес:

a) розроблення механізмів і методів збільшення можливості Сторін щодо готовності до реагування, пом'якшення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру, у тому числі:

моніторинг небезпечних явищ природного й техногенного походження;

взаємне інформування про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій транскордонного характеру;

прогнозування надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру;

координацію дій із надання допомоги в надзвичайних ситуаціях;

оцінку впливу надзвичайних ситуацій і потреби щодо реагування;

розроблення планів на випадок надзвичайних ситуацій;

Ь) обмін спеціалістами, дослідниками, інформацією, технологіями та методологією оцінки;

с) проведення спільних конференцій, семінарів та практичних занять, а також взаємне планування, розроблення та впровадження дослідницьких проектів і проектів щодо розвитку;

d) тренування з рятувальних операцій і проведення спільних навчань;

e) створення баз даних та інші розробки, пов'язані з предметом цієї Угоди;

f) створення комунікаційних зв'язків між Сторонами;

g) здійснення пілотних проектів;

h) підготовка кадрів і підвищення їхньої кваліфікації;

i) будь-які інші форми співробітництва за погодженням Компетентних органів Сторін.

2. Установлення механізмів для оперативного зв'язку щодо:

a) інформування Сторін про надзвичайні ситуації природного й техногенного характеру, які мали місце на територіях держав Сторін;

Ь) запитів і пропозицій щодо допомоги між Сторонами;

c) можливого спільного реагування на надзвичайні ситуації природного й техногенного характеру в третіх країнах.