Стаття ХІП Подача відправлень письмової кореспонденції за кордон

1. Австралія, Австрія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Греція, Нова Зеландія та Сполучені Штати Америки залишають за собою право стягувати згідно з вартістю виконання роботи збір з будь-якого призначеного оператора, який відповідно до положень пункту 4 статті 26 повертає їм відправлення, які під час подачі не були надіслані їхніми службами як поштові відправлення.

2.

3. Пункт 4 статті 26 дозволяє призначеному оператору країни призначення вимагати від призначеного оператора країни подання відповідну компенсацію за доставку відправлень письмової кореспонденції, поданих за кордон у великій кількості. Австралія та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії залишають за собою право обмежувати будь-яку таку виплату відповідним внутрішнім тарифом для подібних відправлень у країні призначення.

4. Пункт 4 статті 26 дозволяє призначеному оператору країни призначення вимагати від призначеного оператора країни подання відповідну компенсацію за доставку відправлень письмової кореспонденції, поданих за кордон у великій кількості. Такі країни-члени залишають за собою право обмежувати будь-яку таку виплату лімітами, дозволеними в Регламенті для пошти у великій кількості: Багамські острови, Барбадос, Бруней-Даруссалам, Китай (Народна Респ.), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, заморські території, що залежать від Сполученого Королівства, Гренада, Гайана, Індія, Малайзія, Непал, Нідерланди, Нідерландські Антилли й Аруба Нова Зеландія, Сент-Лусія, Сент-Вінсент і Гренадін, Сінгапур, Шрі-Ланка, Сурінам, Таїланд та Сполучені Штати Америки.

5. Незважаючи на застереження, наведені в пункті 4, такі країни-члени залишають за собою право застосовувати в цілому положення статті 26 Конвенції до пошти, отриманої з країн - членів Союзу: Аргентина, Австрія, Бенін, Бразилія, Буркіна-Фасо, Камерун, Кот-д'Івуар (Респ.), Кіпр, Данія, Єгипет, Франція, Німеччина, Греція, Гвінея, Ізраїль, Італія, Японія, Йорданія, Ліван, Люксембург, Малі, Мавританія, Монако, Марокко, Норвегія, Португалія, Саудівська Аравія, Сенегал, Сирійська Арабська Респ.

6. Під час застосування пункту 4 статті 26 Німеччина залишає за собою право вимагати від країни, яка відправляє, виплачувати компенсацію в сумі, яку вона одержала б від країни, у якій проживає відправник.

7. Незважаючи на застереження, зроблені за статтею XIII, Китай (Народна Респ.) залишає за собою право обмежувати будь-яку виплату за доставку відправлень письмової кореспонденції, поданих за кордон у великій кількості, лімітами, дозволеними в Конвенції ВПС та Регламенті письмової кореспонденції для пошти у великій кількості.