Стаття 34

Процедура, що застосовується Органом міжнародної попередньої експертизи

(1) Процедура, що застосовується Органом міжнародної попередньої експертизи, визначається положеннями цього Договору, Інструкції та угоди, яку Міжнародне бюро укладає з цим Органом відповідно до цього Договору та Інструкції.

(2) (a) Заявник має право підтримувати контакт усно і письмово з Органом міжнародної попередньої експертизи.

(b) Заявник має право вносити зміни до формули винаходу, опису винаходу та креслень у встановленому порядку і у встановлений строк до підготовки висновку міжнародної попередньої експертизи.

(c) Заявнику повідомляється, принаймні один раз, в письмовому вигляді думка Органу міжнародної попередньої експертизи, якщо цей Орган не вважає виконаними всі наступні умови:

(i) винахід задовольняє критеріям, передбаченим у статті 33 (1);

(ii) міжнародна заявка задовольняє вимогам цього Договору та Інструкції тою мірою, як встановлено цим Органом;

(iii) не передбачається внесення будь-яких зауважень відповідно до статті 35 (2) (остання пропозиція).

(d) Заявник може відповісти на письмове повідомлення, що містить думку Органу міжнародної попередньої експертизи.

(3) (a) Якщо Орган міжнародної попередньої експертизи вважає, що міжнародна заявка не задовольняє вимозі єдності винаходу, як це визначається Інструкцією, він може запропонувати заявнику на розсуд останнього, чи обмежити формулу таким чином, щоб вона відповідала даній вимозі, чи сплатити додаткові мита.

(b) Національне законодавство будь-якої обраної держави може передбачити, що в разі, якщо заявник віддасть перевагу обмежити формулу відповідно до підпункту (a), ті частини міжнародної заявки, що внаслідок обмеження не піддавалися міжнародній попередній експертизі, вважаються вилученими щодо їх дії в цій державі, якщо заявник не сплатить спеціальне мито до національного відомства цієї держави.

(c) Якщо заявник у встановлений строк не виконає вимоги, згаданої в підпункті (a), Орган міжнародної попередньої експертизи складає висновок за тими частинами міжнародної заявки, що, на його погляд, належать до головного винаходу, і зазначає це в згаданому висновку. Національне законодавство будь-якої обраної держави може передбачити, що в разі, коли його національне відомство вважає думку Органу міжнародної попередньої експертизи обгрунтованою, ті частини міжнародної заявки, що не належать до головного винаходу, вважаються вилученими щодо їх дії в цій державі, якщо заявник не сплатить спеціальне мито в зазначене відомство.

(4) (a) Якщо Орган міжнародної попередньої експертизи вважає, що:

(i) міжнародна заявка належить до об'єкта, за яким відповідно до Інструкції Орган міжнародної попередньої експертизи не зобов'язаний проводити міжнародну попередню експертизу, і в даному випадку він приймає рішення не проводити таку експертизу, чи

(ii) опис винаходу, формула винаходу чи креслення є настільки неясними чи формула винаходу настільки слабо підкріплюється описом, що не може бути складено ніякого певного висновку щодо новизни, винахідницького рівня (неочевидності) або промислової придатності заявленого винаходу, згаданий орган не розглядає заявку відповідно до статті 33 (1) і повідомляє заявника про це рішення та його мотиви.

(b) Якщо будь-яка із ситуацій, згаданих в підпункті (a), виявлена лише за деякими пунктами формули винаходу чи в зв'язку з ними, положення згаданого підпункту застосовуються тільки до цих пунктів формули винаходу.