<<
>>

ПОСТАНОВА від 13.03.2017 № 6 "Про правовий висновок щодо дискреції Президента України при виданні указів, якими вводяться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України". Вищий адміністративний суд України. 2017

Документ актуальний на 30.03.2017
завантажити документ, актуальний на поточний час

ПЛЕНУМ ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.03.2017  № 6

Про правовий висновок щодо дискреції Президента України при виданні указів, якими вводяться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України

Заслухавши доповідь заступника Голови, секретаря Пленуму Вищого адміністративного суду України Смоковича М.І. про правовий висновок щодо дискреції Президента України при виданні указів, якими вводяться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, Пленум Вищого адміністративного суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Доповідь заступника Голови, секретаря Пленуму Вищого адміністративного суду України Смоковича М.І. взяти до відома.

2. Правовий висновок щодо дискреції Президента України при виданні указів, якими вводяться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (додається), довести до відома суддів адміністративних судів.

Головуючий

О.М. Нечитайло

Секретар Пленуму

М.І. Смокович

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК

Вищого адміністративного суду України щодо дискреції Президента України при виданні указів, якими вводяться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України

Під час розгляду питання щодо дискреції Президента України при виданні указів, якими вводяться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) потрібно виходити з такого.

1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 106 Конституції України Президент України забезпечує державну незалежність і національну безпеку держави. Відповідне положення було предметом розгляду Конституційного Суду України, який у своєму Рішенні від 25 лютого 2009 року № 5-рп/2009 вказав, що лише Президент України наділений конституційними повноваженнями здійснювати керівництво у сферах національної безпеки і оборони (абзац шостий пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення 1).

__________

-1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про деякі питання здійснення керівництва у сферах національної безпеки і оборони" № 5-рп/2009 від 25 лютого 2009 р.

// Офіційний вісник України. - 2009. - № 17. - Ст. 534.

2. Згідно зі статтею 107 Конституції України РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

На думку В.Л. Федоренка "РНБО є допоміжним органом при Президентові України зі спеціальною компетенцією, діяльність якого дозволяє главі держави повно та ефективно забезпечувати правовий режим національної безпеки і оборони" -2. Як зазначають автори коментаря Конституції України, конституційна вказівка на те, що РНБО є органом при Президентові України, "дає підстави для висновку про належність РНБО до допоміжних органів при главі держави, а також про те, що цей орган не є самостійним органом державної влади" -3. Не будучи самостійним органом влади, РНБО не може приймати загальнообов'язкові рішення чи рішення, які зобов'язують будь-якого суб'єкта (у тому числі Президента України).

__________

-2 В.Л. Федоренко. Конституційне право України: підруч. / До 20-ої річниці Конституції України та 25-ої річниці незалежності України. - К.: Вид-во "Ліра-К", 2016. - С. 409.

-3 Конституція України: науково-практ. коментар / редкол.: В.Я. Тацій (голова редкол.), О.В. Петришин (відп. секретар), Ю.Г. Барабаш та ін. - 2-ге вид., перероб. і допов. - Х.: Право, 2011. - С. 749.

3. Дорадчий характер РНБО засвідчується:

1) складом РНБО, який очолює Президент України (пункт 18 частини першої статті 106 Конституції України) та до якого входять за посадою Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України;

2) характером повноважень РНБО, встановлених частиною другою статті 107 Конституції України і конкретизованих законами України "Про Раду національної безпеки і оборони України", "Про основи національної безпеки України" та іншими законами.

Повноваження РНБО мають координаційний і контрольний характер; вони обмежуються стратегічним плануванням та розробкою програм, внесенням відповідних пропозицій Президентові України, що стосуються сфери повноважень Президента України з питань безпеки і оборони, координацією органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері захисту національних інтересів України тощо.

4. Рішення РНБО не виконуються безпосередньо жодним суб'єктом; такі рішення вводяться в дію указами Президента України, який надає їм загальної обов'язковості своїми власними конституційними повноваженнями у відповідній сфері. Видання указів Президента України, які є обов'язковими до виконання на території України, - власна компетенція Президента України (частина третя статті 106 Конституції України). Указом Президента України реалізується власний розсуд Президента України в межах Конституції та законів України. Таким чином, видаючи указ, Президент користується власною дискрецією, яка не є необмеженою: укази Президента України є підзаконними актами.

Здійснення Президентом України керівництва у сфері національної безпеки і оборони (цитоване раніше Рішення Конституційного Суду України від 25 лютого 2009 р. № 5-рп/2009) означає, що ніхто інший не може зобов'язати Президента України прийняти те чи інше рішення, видати той чи інший указ. Жодна норма Конституції України не містить вказівок, що будь-яке повноваження Президента України, особливо у сфері, де Президент здійснює керівництво, може реалізовуватися ним примусово (імперативно), а не дискреційно.

5. Водночас варто мати на увазі специфіку указів Президента України, виданих у межах повноважень, визначених пунктом 18 частини першої статті 106 Конституції України (тобто пов'язаних з очолюванням Президентом України РНБО). Частина четверта статті 106 Конституції України передбачає скріплення таких указів Президента України підписами Прем'єр-міністра України та міністра, відповідального за акт (тобто за зміст акта) та його виконання.

Як зазначають автори коментаря Конституції України, скріплення указу Президента України підписами Прем'єр-міністра та відповідного міністра (контрасигнація) означає, що "без підпису зазначених посадових осіб акт глави держави не може набрати чинності". На думку провідних вітчизняних конституціоналістів, "скріплюючи своїм підписом президентський акт, Прем'єр-міністр та відповідний міністр перебирають на себе всю повноту відповідальності за його конституційність, обґрунтованість і результативність" -4. Останнє не означає, що така відповідальність знімається з Президента України. Проте спільна відповідальність зазначених посадових осіб разом із главою держави особливо природна, якщо взяти до уваги, що ці посадові особи (зокрема, міністр оборони, міністр закордонних справ, міністр внутрішніх справ) є членами РНБО і беруть участь у виробленні спільних рішень цим колегіальним органом. На думку В.Л. Федоренка "інститут контрасигнування вважають механізмом конституційного обмеження владних повноважень глави держави або ж колективної відповідальності за реалізацію правового акта глави держави" -5.

__________

-4 Конституція України: науково-практичний коментар / редкол.: В.Я. Тацій (голова редкол.), О.В. Петришин (відповід. секретар), Ю.Г. Барабаш та ін. - 2-ге вид., перероб. і допов. - Х.: Право, 2011. - С. 748.

-5 Федоренко В.Л. Конституційне право України: підруч. / До 20-ої річниці Конституції України та 25-ої річниці незалежності України. - К.: Вид-во "Ліра-К", 2016. - С. 396.

Таким чином, указ Президента України, яким вводиться в дію рішення РНБО - допоміжного органу при Президентові України, видається Президентом України не примусово, а в межах власної дискреції. Водночас зміст такого указу є спільною відповідальністю Президента України, Прем'єр-міністра України та міністра, відповідального за виконання такого указу.

Начальник відділу

узагальнення судової практики

В.Л. Котвицький

{Текст взято з сайту ВАСУ http://www.vasu.gov.ua}

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Вищий адміністративний суд України:

  1. ПОСТАНОВА від 13.03.2017 № 5 "Про правовий висновок щодо порядку здійснення представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах, запровадженого Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"". Вищий адміністративний суд України. 2017 рікк
  2. ПОСТАНОВА від 13.03.2017 № 4 "Про Довідку щодо допуску і доступу представника позивача до матеріалів адміністративної справи, які містять державну таємницю". Вищий адміністративний суд України. 2017 рікк
  3. ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА (РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА). Вищий адміністративний суд України. 2017 рікк
  4. ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА (РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА). Вищий адміністративний суд України. 2017 рікк
  5. УХВАЛА від 10.04.2017 № К/800/11239/17 (РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА). Вищий адміністративний суд України. 2017 рікк
  6. ПОСТАНОВА від 13.03.2017 № 8 "Про склад редакційної колегії друкованого органу Вищого адміністративного суду України". Вищий адміністративний суд України. 2017 рікк
  7. УХВАЛА від Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів: "ІМЕНЕМ УКРАЇНИ". Вищий адміністративний суд України. 2017 рікк
  8. УХВАЛА від (РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) "ІМЕНЕМ УКРАЇНИ". Вищий адміністративний суд України. 2017 рікк
  9. ПОСТАНОВА від 29.09.2016 № 14 "Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ". Вищий адміністративний суд України. 2017 рікк
  10. ПОСТАНОВА від 29.09.2016 № 15 "Про правовий висновок Вищого адміністративного суду України стосовно надання роз'яснення щодо практичного застосування пункту 10 розділу III Інструкції з підготовки та надсилання, приймання та обробки, оприлюднення та зберігання електронних копій в Єдиному державному реєстрі судових рішень у частині здійснення головою суду контролю за надсиланням електронних копій судових рішень до ЄДРСР". Вищий адміністративний суд України. 2016 рікк
  11. ПОСТАНОВА від 29.09.2016 № 11 "Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації". Вищий адміністративний суд України. 2016 рікк
  12. ПОСТАНОВА від 29.09.2016 № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації". Вищий адміністративний суд України. 2016 рікк
  13. ПОСТАНОВА від 05.02.2016 № 7 "Про внесення змін до складу Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України". Вищий адміністративний суд України. 2016 рікк
  14. ПОСТАНОВА від 05.02.2016 № 8 "Про внесення змін до складу редакційної колегії друкованого органу Вищого адміністративного суду України". Вищий адміністративний суд України. 2016 рікк
  15. УХВАЛА (РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) 18.02.2016 № К/800/4150/16. Вищий адміністративний суд України. 2016 рікк
  16. УХВАЛА 28.01.2016 К/800/49436/15. Вищий адміністративний суд України. 2016 рікк
  17. ПОСТАНОВА від 05.02.2016 № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"". Вищий адміністративний суд України. 2016 рікк
  18. ПОСТАНОВА від 05.02.2016 № 1 "Про стан здійснення правосуддя адміністративними судами у 2015 році". Вищий адміністративний суд України. 2016 рікк
  19. ПОСТАНОВА від 29.09.2016 № 12 "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану". Вищий адміністративний суд України. 2016 рікк
  20. ПОСТАНОВА від 29.09.2016 № 13 "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з виконанням рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган або державна установа, підприємство, організація". Вищий адміністративний суд України. 2016 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -