МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

01.09.2025 № 1373

Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення та проведення за результатами такої оцінки відповідних профілактичних, обстежувальних, консультаційних та інших заходів

Відповідно до абзацу двадцять першого пункту 20 частини першої статті 8 Закону України «Про систему громадського здоров’я», пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), пункту 104 Плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 року № 300-р, з метою впровадження системного підходу до оцінки ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення, а також проведення профілактичних, консультаційних, обстежувальних та інших заходів за результатами такої оцінки,

НАКАЗУЮ:

1.

2.

1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України після його державної реєстрації Міністерством юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я України - головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Порядок

проведення оцінки ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення та проведення за результатами такої оцінки відповідних профілактичних, обстежувальних, консультаційних та інших заходів

I.

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення оцінки ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення з метою визначення ймовірності виникнення негативних наслідків для здоров’я населення та організації проведення заходів реагування щодо усунення або мінімізації ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

групи ризику - категорії населення, які мають підвищену сприйнятливість або вищу ймовірність зазнати негативного впливу на здоров’я внаслідок дії факторів ризику або небезпечних факторів, з огляду на вік, стан здоров’я, соціальні або професійні характеристики, поведінкові чинники або умови проживання;

негативні наслідки для здоров’я людини та санітарно-епідемічного благополуччя населення (далі - негативні наслідки) - це шкідливі або несприятливі впливи дії факторів ризику та/або небезпечних факторів, які можуть призводити до погіршення стану здоров’я окремих осіб або населення в цілому;

оперативна оцінка ризиків - оцінка ризиків, що проводиться у разі виникнення ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення з метою оперативного аналізу їх рівня, прогнозування можливих негативних наслідків, визначення необхідних заходів реагування та їх обґрунтування;

оцінка ризиків - це процес ідентифікації ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення, що полягає в оцінці ймовірності виникнення спричинених такими ризиками негативних наслідків для здоров’я людини та санітарно-епідемічного благополуччя населення, що здійснюється з метою повідомлення про ризики та (або) управління ризиками;

повідомлення про ризики - обмін інформацією про ризики для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення між суб’єктами відносин у сфері громадського здоров’я, що здійснюється у встановленому законодавством порядку;

ризик для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення (далі - ризик) - ймовірність виникнення небезпеки для людини та (або) шкідливого впливу на здоров’я людини або санітарно-епідемічного благополуччя населення внаслідок впливу факторів ризику та (або) небезпечних факторів;

стратегічна оцінка ризиків - оцінка ризиків, що проводиться щороку на підставі узагальненої інформації щодо захворюваності, стану здоров’я населення, факторів середовища життєдіяльності людини за попередній період (не менше трьох років) з метою виявлення пріоритетних ризиків, визначення груп ризику, формування підходів до управління ризиками та планування відповідних заходів на наступний рік;

управління ризиками - прийняття на підставі результатів оцінки ризиків рішень про проведення профілактичних, консультаційних та (або) інших заходів та проведення таких заходів з метою усунення ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення або мінімізації негативних наслідків, що можуть бути спричинені такими ризиками.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених в Законах України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про систему громадського здоров’я», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та інших нормативно-правових актах у сфері громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення.

3.

1) державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» (далі - ЦГЗ) - в межах території України;

2) центри контролю та профілактики хвороб областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим (далі - ЦКПХ) - в межах відповідної області, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим;

3) заклади, установи, підрозділи або фахівці із забезпечення епідеміологічного нагляду та реагування на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я (далі - відомчі суб’єкти з оцінки ризиків) - в межах відповідних територій дислокації Служби безпеки України, Міноборони, МВС, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного управління справами.

4. Особливості проведення оцінки ризиків щодо окремих факторів ризику, захворювань або їх груп визначаються технічними керівництвами з епідеміологічного нагляду за відповідними захворюваннями, що розробляються та затверджуються ЦГЗ.

У разі відсутності таких технічних керівництв оцінка ризиків здійснюється відповідно до положень цього Порядку.

II. Загальні вимоги щодо проведення оцінки ризиків

5. Проведення оцінки ризиків включає такі етапи:

1) підготовка та планування;

2) збір необхідних даних;

3) оцінка ризиків;

4) управління ризиками.

6. На етапі підготовки та планування:

1) забезпечується утворення експертної робочої групи та прийняття наказу про проведення оцінки ризиків відповідно до пунктів 12 та 18 цього Порядку або визначення членів експертної робочої групи, що проводитимуть оцінку ризиків;

2) проводиться організація та планування заходів, необхідних для проведення оцінки ризиків.

7. На етапі збору необхідних даних:

1) здійснюється збір необхідних даних для проведення оцінки ризиків та проводиться перевірка їх достовірності та повноти;

2) у разі необхідності проводиться пошук додаткових даних, у тому числі шляхом подання запитів до відповідних суб’єктів відносин у сфері громадського здоров’я;

3) у разі необхідності забезпечується проведення лабораторних, інструментальних та інших досліджень або отримання результатів досліджень від інших суб’єктів відносин у сфері громадського здоров’я;

4) проводиться аналіз інформації щодо попередньої аналогічної оцінки ризиків;

5) визначається перелік державних медико-санітарних нормативів та правил, технічних керівництв з епідеміологічного нагляду, галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, методичних рекомендацій, методик, методологій, інших актів санітарного законодавства та нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я, матеріалів наукових досліджень тощо, що мають значення для проведення оцінки ризиків.

8. На етапі оцінки ризиків:

1) проводиться ідентифікація ризику шляхом виявлення та опису джерел ризику, небезпечних факторів, груп ризику, шляхів передачі (впливу) та потенційних подій, які можуть призвести до негативних наслідків для здоров’я населення або санітарно-епідемічного благополуччя;

2) визначається ймовірність виникнення небезпеки для здоров’я людини за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, та їх рівень відповідно до класифікації, наведеної у додатку 2 до цього Порядку;

3) визначається ймовірність настання негативних наслідків за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, та їх рівень відповідно до класифікації, наведеної у додатку 4 до цього Порядку;

4) визначається рівень ризику відповідно до таблиці, наведеної у додатку 5 до цього Порядку.

9. Управління ризиками здійснюється відповідно до вимог, визначених в розділі V цього Порядку.

III. Особливості проведення стратегічної оцінки ризиків

10. Стратегічна оцінка ризиків проводиться щорічно:

1) протягом першого кварталу року, наступного за звітним - ЦКПХ у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць та відомчими суб’єктами з оцінки ризиків у межах територій дислокації відповідних державних органів;

2) протягом першого півріччя року, наступного за звітним - ЦГЗ на загальнодержавному рівні.

11. Для організації проведення стратегічної оцінки ризиків керівник суб’єкта проведення оцінки ризиків приймає наказ про проведення оцінки ризиків та утворення експертної робочої групи для її проведення.

До складу експертної робочої групи входять працівники суб’єкта проведення оцінки ризиків відповідного профілю.

Наказ має містити інформацію про склад експертної робочої групи, її завдання та план заходів, необхідних для проведення оцінки ризиків, строк проведення стратегічної оцінки ризиків.

12. Стратегічна оцінка ризиків проводиться з урахуванням статистичних даних за попередній період (не менше трьох років), результатів лабораторних, інструментальних та інших досліджень, аналітичних звітів щодо стану здоров’я населення, даних епідеміологічного нагляду, результатів попередніх стратегічних або оперативних оцінок ризиків.

13. За результатами проведення стратегічної оцінки ризиків визначаються пріоритетні ризики, групи ризику, території підвищеного ризику, потенційні джерела (причини) ризику, рівень ризику, інші характеристики ризиків, розробляються пропозиції щодо управління ризиками з відповідним обґрунтуванням щодо їх необхідності.

14. Результати стратегічної оцінки ризиків є основою для розроблення та впровадження регіональних і національних програм у сфері громадського здоров’я, включаючи профілактичні, інформаційні, комунікаційні, моніторингові та інші заходи з управління ризиками.

15. За результатом проведення стратегічної оцінки ризиків складається звіт за формою, згідно з додатком 6 до цього Порядку, який підписується членами експертної робочої групи, що її проводили.

IV. Особливості проведення оперативної оцінки ризиків

16. Оперативна оцінка ризиків проводиться не пізніше наступного дня з дня виявлення інформації про ризики для здоров’я людини або санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

Така інформація може бути виявлена за результатами:

аналізу даних інформаційної платформи громадського здоров’я;

проведення лабораторно-інструментальних досліджень об’єктів середовища життєдіяльності людини;

проведення епідеміологічного нагляду;

проведення епідеміологічних розслідувань;

розгляду звернень фізичних та юридичних осіб;

розгляду повідомлень інших центральних органів виконавчої влади щодо ризиків, управління якими вони здійснюють в межах компетенції, відповідно пункту 7 частини першої статті 11 Закону України «Про систему громадського здоров’я».

17. Для організації проведення оперативної оцінки ризиків керівник суб’єкта проведення оцінки ризиків утворює постійно діючу експертну робочу групу шляхом прийняття відповідного наказу.

До складу експертної робочої групи входять працівники суб’єкта проведення оцінки ризиків відповідного профілю, а також можуть залучатися представники органів державної влади, наукових установ, фахівці або експерти інших сфер діяльності, що мають знання та навички, необхідні для проведення оцінки ризиків.

Наказом про організацію проведення оперативної оцінки ризиків затверджується положення про діяльність експертної робочої групи.

Експертна робоча група не рідше одного разу на три місяці проводить свої засідання, на яких розглядаються та схвалюються результати проведених оперативних оцінок ризиків за попередній період.

18. Оперативна оцінка ризиків може проводитися одним або кількома членами експертної робочої групи за рішенням керівника експертної робочої групи.

19. За результатом проведення оперативної оцінки ризиків проводиться ідентифікація ризику, оцінка ймовірності виникнення небезпеки для здоров’я населення, оцінка ймовірності настання негативних наслідків, оцінка рівня ризиків, розробляються пропозиції щодо управління ризиками з відповідним обґрунтуванням щодо їх необхідності.

20. За результатом проведення оперативної оцінки ризиків складається звіт за формою, згідно з додатком 7 до цього Порядку, який підписується членами експертної робочої групи, що її проводили.

21. У разі виникнення або виявлення нових даних про ризики, що можуть змінити результати попередньої оцінки ризиків, проводиться повторна оцінка ризиків, не пізніше 3 робочих днів після їх виявлення.

Рішення про проведення повторної оцінки приймається керівником суб’єкта проведення оцінки ризиків або головою експертної робочої групи.

22. Повторна оцінка може включати уточнення джерела ризику, оновлення рівня ризику, перегляд пропозицій щодо управління ризиками.

За результатами повторної оцінки складається звіт відповідно до вимог пункту 20 цього розділу.

V. Управління ризиками

23. За результатами проведення оцінки ризиків експертна робоча група визначає необхідні заходи щодо повідомлення про ризики та управління ризиками, зокрема профілактичні, консультаційні та інші медико-санітарні заходи, з урахуванням вимог санітарного законодавства та технічних керівництв з епідеміологічного нагляду.

24. Про результати проведення стратегічної оцінки ризиків ЦКПХ та відомчі суб’єкти з оцінки ризиків інформують ЦГЗ щорічно, не пізніше 15 квітня, ЦГЗ інформує МОЗ щорічно, не пізніше 15 липня шляхом надсилання копій звітів про результати проведення стратегічної оцінки ризиків з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

25. Рекомендації щодо усунення ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення надаються суб’єктами проведення оцінки ризиків відповідним юридичним та фізичним особам за формою, згідно з додатком 8 до цього Порядку.

Рекомендації надаються нарочно або надсилаються з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

26. З метою реагування на ризики, що виявлені за результатом проведення оцінки ризиків та можуть бути пов’язані з порушенням вимог санітарного законодавства, не пізніше наступного робочого дня з дня завершення проведення оцінки ризиків:

головними державними санітарними лікарями областей, Автономної Республіки Крим, міста Києва чи Севастополя, відомчих суб’єктів з оцінки ризиків надсилається повідомлення за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку, до територіальних органів відповідних органів державного нагляду (контролю);

ЦГЗ надсилається проєкт повідомлення за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку до МОЗ для його підписання головним державним санітарним лікарем України та наступним надсиланням до відповідного органу державного нагляду (контролю).

27. З метою управління ризиками на загальнодержавному рівні та надання обов’язкових до виконання доручень центральним органам виконавчої влади головний державний санітарний лікар України вносить до Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій подання за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку, з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

Для внесення такого подання ЦГЗ готує та надсилає до МОЗ проєкт подання головного державного санітарного лікаря України з відповідними обґрунтуваннями.

У разі необхідності вжиття таких заходів за результатами проведення оцінки ризиків ЦКПХ або відомчими суб’єктами з оцінки ризиків, вони інформують ЦГЗ відповідним листом з наданням відповідної копії звіту про проведення стратегічної або оперативної оцінки ризиків.

28. З метою управління ризиками на регіональному рівні та надання обов’язкових до виконання доручень територіальним органам центральних органів виконавчої влади головні державні санітарні лікарі областей, Автономної Республіки Крим, міста Києва чи Севастополя, відомчих суб’єктів з оцінки ризиків надсилають з використанням технічних засобів електронних комунікацій до відповідної регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій подання, за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку.

29. У разі встановлення за результатами проведення оцінки ризиків прогнозів ризику погіршення стану середовища життєдіяльності людини та здоров’я населення на певній території та(або) об’єкті / об’єктах суб’єкти проведення оцінки ризиків надають відповідну інформацію до МОЗ для внесення подання Головного державного санітарного лікаря України до відповідних органів державного нагляду (контролю).

Таке подання має містити обгрунтування прогнозів ризику погіршення стану середовища життєдіяльності людини та здоров’я населення та є підставою для включення суб’єктів господарювання, діяльність яких створює ці ризики до плану заходів державного нагляду (контролю).

VI. Зберігання матеріалів

30. До матеріалів оцінки ризиків належать: звіти про проведення оцінки ризиків, усі матеріали та документи, які були використані та складені під час проведення оцінки ризиків.

31. Матеріали оцінки ризиків зберігаються суб’єктами проведення оцінки ризиків протягом 10 років.

32. У разі реорганізації суб’єкта проведення оцінки ризиків, матеріали оцінки ризиків передаються його правонаступнику(ам) в установленому законодавством порядку, а в разі ліквідації такого суб’єкта - до відповідного архіву.

Форма

оцінки ймовірності виникнення небезпеки для здоров’я людини

Класифікація

рівнів ймовірності виникнення небезпек для здоров’я людини

Форма

оцінки ймовірності настання негативних наслідків

Класифікація

рівнів ймовірності настання негативних наслідків

Таблиця

визначення рівня ризику

ЗВІТ

про результати проведення стратегічної оцінки ризиків

ЗВІТ

про проведення оперативної оцінки ризиків

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо усунення ризиків у сфері громадського здоров’я санітарно-епідемічного благополуччя населення

ПОВІДОМЛЕННЯ

про необхідність проведення заходів

ПОДАННЯ

про управління ризиками для здоров’я і санітарно-епідемічного благополуччя населення