І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 

                          Р І Ш Е Н Н Я 
                   КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ 

      у справі за конституційним поданням Президента України 
              щодо відповідності Конституції України 
                 (конституційності) Розпорядження 
                    Кабінету Міністрів України 
                   "Про скасування наказу СБУ" 
 

м. Київ                                         Справа N 1-42/2009 
20 жовтня 2009 року 
N 27-рп/2009 
 

     Конституційний Суд України у складі суддів: 

     Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

     Бауліна Юрія Васильовича,

     Бринцева Василя Дмитровича,

     Вдовіченка Сергія Леонідовича,

     Головіна Анатолія Сергійовича,

     Джуня В'ячеслава Васильовича,

     Дідківського Анатолія Олександровича,

     Домбровського Івана Петровича,

     Кампа Володимира Михайловича,

     Колоса Михайла Івановича,

     Лилака Дмитра Дмитровича,

     Маркуш Марії Андріївни,

     Мачужак Ярослави Василівни,

     Нікітіна Юрія Івановича,

     Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

     Стецюка Петра Богдановича - доповідача,

     Ткачука Павла Миколайовича,

     Шишкіна Віктора Івановича, 

     розглянув на пленарному засіданні  справу  за  конституційним 
поданням Президента  України  (  n0014100-09  ) щодо відповідності 
Конституції    України    (    254к/96-ВР   )   (конституційності) 
Розпорядження  Кабінету  Міністрів  України "Про скасування наказу 
СБУ"  від  22  квітня  2009 року N 443-р ( 443-2009-р ) (Офіційний 
вісник України, 2009 р., N 32, ст.
 1083). 

     Приводом для  розгляду  справи  відповідно  до статей 39,  40 
Закону України "Про Конституційний  Суд  України"  (  422/96-ВР  ) 
стало конституційне подання Президента України ( n0014100-09 ). 

     Підставою для  розгляду  справи  згідно  зі статтею 71 Закону 
України "Про  Конституційний  Суд  України"  (   422/96-ВР   )   є 
твердження   суб'єкта   права   на   конституційне   подання   про 
неконституційність Розпорядження Кабінету Міністрів  України  "Про 
скасування наказу   СБУ"   від   22   квітня  2009  року  N  443-р 
( 443-2009-р ). 

     Заслухавши суддю-доповідача  Стецюка   П.Б.   та   дослідивши 
матеріали справи, Конституційний Суд України 

                        у с т а н о в и в: 

     1. Президент  України Указом "Про зупинення дії розпорядження 
Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 року  N  443-р"  від 
6 травня  2009  року  N  296  ( 296/2009 ) відповідно до пункту 15 
частини першої статті  106  Конституції  України  (  254к/96-ВР  ) 
зупинив   дію   Розпорядження   Кабінету  Міністрів  України  "Про 
скасування наказу  СБУ"  від  22  квітня   2009   року   N   443-р 
( 443-2009-р   )   (далі   -   Розпорядження)   та   звернувся  до 
Конституційного Суду України з клопотанням визнати його таким,  що 
не відповідає    Конституції    України    (   254к/96-ВР   )   (є 
неконституційним).
 

     Обґрунтовуючи свою  позицію,  глава  держави  наголошує,   що 
згідно з  Конституцією  України  (  254к/96-ВР ) Кабінет Міністрів 
України є  вищим  органом  у  системі  органів  виконавчої  влади, 
здійснює повноваження,  визначені  Конституцією  ( 254к/96-ВР ) та 
законами України,  видає постанови і розпорядження в  межах  своєї 
компетенції  (частина  перша  статті  113,  пункт  10  статті 116, 
частина перша статті 117) ( 254к/96-ВР ),  а відповідно до частини 
восьмої статті  22  Закону України "Про Кабінет Міністрів України" 
( 279-17  )  уряд  може  скасовувати  акти  міністерств  та  інших 
центральних   органів  виконавчої  влади  повністю  чи  в  окремій 
частині. 

     На думку  суб'єкта  права  на конституційне подання,  Кабінет 
Міністрів України,  видавши Розпорядження  (  443-2009-р  ),  яким 
скасував наказ  Служби  безпеки  України  від  26  липня 2008 року 
N 589 ( z1013-08 ),  вийшов за межі  своїх  повноважень,  оскільки 
Служба   безпеки   України   є  державним  правоохоронним  органом 
спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України 
та  не  належить  до  центральних  органів  виконавчої  влади.  На 
підтвердження своєї позиції автор клопотання посилається на окремі 
положення   законів   України  "Про  основи  національної  безпеки 
України" ( 964-15 ),  "Про Службу безпеки України" ( 2229-12 ),  а 
також на  рішення  Конституційного  Суду  України  від  19  червня 
2001 року N 9-рп/2001 ( v009p710-01 ) у справі щодо стажу наукової 
роботи та  від 11 листопада 2008 року N 25-рп/2008 ( v025p710-08 ) 
у справі про земельні аукціони.
 

     2. Свої позиції  стосовно  предмета  конституційного  подання 
( n0014100-09 ) висловили Кабінет Міністрів  України,  Секретаріат 
Президента  України,  Уповноважений  Верховної Ради України з прав 
людини, Служба безпеки України. 

     3. Конституційний   Суд   України,   вирішуючи  поставлені  в 
конституційному поданні   (  n0014100-09  )  питання,  виходить  з 
такого. 

     3.1. Україна   є   суверенна   і   незалежна,   демократична, 
соціальна,  правова держава,  в якій людина,  її життя і здоров'я, 
честь і гідність,  недоторканність і безпека  визнаються  найвищою 
соціальною  цінністю,  а  права  і  свободи  людини та їх гарантії 
визначають  зміст  і  спрямованість  діяльності  держави;  держава 
відповідає  перед  людиною  за  свою  діяльність,  а утвердження і 
забезпечення прав  і  свобод  людини  є  її  головним   обов'язком 
(статті 1, 3 Конституції України) ( 254к/96-ВР ). 

     Захист суверенітету   і  територіальної  цілісності  України, 
забезпечення   її   економічної   та   інформаційної   безпеки   є 
найважливішими  функціями  держави,  справою  всього  Українського 
народу;  оборона України,  захист її суверенітету,  територіальної 
цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, 
а забезпечення  державної  безпеки  і  захист  державного  кордону 
України   покладаються   на  відповідні  військові  формування  та 
правоохоронні органи держави,  організація  і  порядок  діяльності 
яких визначаються законом;  Збройні Сили України та інші військові 
формування ніким не можуть бути використані для обмеження  прав  і 
свобод громадян (частини перша,  друга,  третя, четверта статті 17 
Конституції України) ( 254к/96-ВР ). 

     Національна безпека  -  це  захищеність  важливих   інтересів 
людини   і   громадянина,   суспільства   і   держави,   за   якої 
забезпечуються сталий розвиток суспільства,  своєчасне  виявлення, 
запобігання   і   нейтралізація  реальних  та  потенційних  загроз 
національним  інтересам,  якими  є  життєво  важливі  матеріальні, 
інтелектуальні  і  духовні  цінності  Українського народу як носія 
суверенітету  і  єдиного  джерела  влади  в  Україні,  визначальні 
потреби суспільства і держави,  реалізація яких гарантує державний 
суверенітет України та її прогресивний  розвиток  (абзаци  другий, 
третій  статті  1  Закону України "Про основи національної безпеки 
України") ( 964-15 ). 

     3.2. Виходячи із системного аналізу положень Основного Закону 
України ( 254к/96-ВР ) Верховна Рада України,  Президент  України, 
Кабінет  Міністрів  України  наділені відповідними конституційними 
повноваженнями  у  сфері  національної   безпеки   (абзац   шостий 
підпункту    2.1    пункту   2   мотивувальної   частини   Рішення 
Конституційного Суду України від 25 лютого 2009 року  N  5-рп/2009 
( v005p710-09  )  у  справі щодо відповідності Конституції України 
( 254к/96-ВР ) (конституційності) Указу  Президента  України  "Про 
деякі питання здійснення керівництва у сферах національної безпеки 
і оборони") ( 516/2008 ). 

     Верховна Рада  України  як  єдиний орган законодавчої влади в 
Україні виключно законами України визначає права і свободи  людини 
і  громадянина,  гарантії  цих прав і свобод,  основи національної 
безпеки  (стаття  75,  пункти  1,  17  частини  першої  статті  92 
Конституції України) ( 254к/96-ВР ). 

     Президент України   як   глава   держави,  гарант  державного 
суверенітету,  територіальної   цілісності   України,   додержання 
Конституції України  (  254к/96-ВР  ),  прав  і  свобод  людини  і 
громадянина забезпечує державну незалежність,  національну безпеку 
і  правонаступництво  України,  вносить  до Верховної Ради України 
подання про призначення на посаду та звільнення  з  посади  Голови 
Служби безпеки України, здійснює керівництво у сферах національної 
безпеки  та  оборони  держави,  формує  персональний  склад   Ради 
національної  безпеки  і оборони України та очолює її (стаття 102, 
пункти 1,  14,  17  частини  першої  статті  106,  частини  третя, 
четверта статті   107   Конституції   України)   (  254к/96-ВР  ). 
Здійснюючи керівництво у  сфері  національної  безпеки,  Президент 
України  спрямовує  діяльність суб'єктів забезпечення національної 
безпеки і оборони держави,  зокрема Служби безпеки України,  інших 
військових формувань,  утворених відповідно до законів України, на 
реалізацію основ (засад),  визначених у пункті 17  частини  першої 
статті 92  Конституції  України  (  254к/96-ВР ) та Законі України 
"Про основи національної безпеки України" ( 964-15 ) (абзац шостий 
підпункту  2.1  пункту  2  мотивувальної частини вказаного Рішення 
Конституційного Суду України) ( v005p710-09 ). 

     Кабінет Міністрів України як вищий орган  у  системі  органів 
виконавчої  влади  забезпечує  державний  суверенітет і економічну 
самостійність  України,  здійснення   внутрішньої   і   зовнішньої 
політики  держави,  вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод 
людини  і   громадянина,   здійснює   заходи   щодо   забезпечення 
обороноздатності  і  національної  безпеки  України,  громадського 
порядку, боротьби  зі  злочинністю  (частина  перша  статті   113, 
пункти 1,  2,  7  статті  116  Конституції України ( 254к/96-ВР ), 
частина перша статті 19  Закону  України  "Про  Кабінет  Міністрів 
України" (   279-17   ),  стаття  4  Закону  України  "Про  основи 
національної безпеки України") ( 964-15 ). 

     3.3. Державним    правоохоронним     органом     спеціального 
призначення,  який  забезпечує державну безпеку України,  є Служба 
безпеки  України,  правову  основу  діяльності   якої   становлять 
Конституція України  (  254к/96-ВР  ),  Закон  України "Про Службу 
безпеки України" ( 2229-12 ),  інші акти законодавства України,  а 
також відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною. Служба 
безпеки України підпорядкована Президенту України і  підконтрольна 
Верховній Раді України.  На Службу безпеки України покладається (у 
межах визначеної  законодавством  компетенції)  захист  державного 
суверенітету,  конституційного  ладу,  територіальної  цілісності, 
економічного,  науково-технічного і оборонного потенціалу України, 
законних     інтересів    держави    та    прав    громадян    від 
розвідувально-підривної діяльності  іноземних  спеціальних  служб, 
посягань  з  боку  окремих  організацій,  груп  та  осіб,  а також 
забезпечення охорони державної таємниці. Завданнями Служби безпеки 
України також є попередження,  виявлення,  припинення та розкриття 
злочинів проти миру і  безпеки  людства,  тероризму,  корупції  та 
організованої  злочинної діяльності у сфері управління і економіки 
та інших протиправних дій,  які  безпосередньо  створюють  загрозу 
життєво важливим інтересам України (статті 1,  2, 4 Закону України 
"Про Службу безпеки України") ( 2229-12 ). 

     3.4. Відповідно   до    статті    6    Конституції    України 
( 254к/96-ВР ) державна влада в Україні здійснюється на засадах її 
поділу на законодавчу,  виконавчу та судову;  органи законодавчої, 
виконавчої   та  судової  влади  здійснюють  свої  повноваження  у 
встановлених цією Конституцією ( 254к/96-ВР ) межах  і  відповідно 
до  законів  України.  Органи  державної влади та органи місцевого 
самоврядування,  їх  посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на 
підставі,   в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені 
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та  законами  України  (частина  друга 
статті 19 Основного Закону України) ( 254к/96-ВР ). 

     Кабінет Міністрів   України   у  своїй  діяльності  керується 
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України,  а також  указами 
Президента   України   та   постановами  Верховної  Ради  України, 
прийнятими відповідно до Конституції (  254к/96-ВР  )  та  законів 
України (частина   третя  статті  113  Основного  Закону  України) 
( 254к/96-ВР ). 

     Кабінет Міністрів України в  межах  своєї  компетенції  видає 
постанови  і  розпорядження,  які  є  обов'язковими  до  виконання 
(частина перша статті 117 Конституції  України)  (  254к/96-ВР  ), 
може  скасовувати  акти  міністерств  та інших центральних органів 
виконавчої влади повністю чи в  окремій  частині  (частина  восьма 
статті 22   Закону   України   "Про  Кабінет  Міністрів  України") 
( 279-17 ). 

     Указом Президента України від  28  квітня  2007  року  N  365 
( 365/2007  )  "Про  внесення змін до Указу Президента України від 
15 грудня 1999 року N 1573" Служба безпеки  України  виключена  зі 
Схеми    організації    центральних   органів   виконавчої   влади 
( 1573/99 ). 

     Отже, Кабінет    Міністрів    України   не   має   визначених 
Конституцією (  254к/96-ВР  )  та  законами  України   повноважень 
скасовувати  акти  Служби  безпеки  України,  в  тому числі накази 
Голови Служби безпеки України, зокрема на підставі частини восьмої 
статті 22   Закону   України   "Про   Кабінет  Міністрів  України" 
(  279-17 ). Скасувавши наказ Служби безпеки України ( z1013-08 ), 
Кабінет  Міністрів  України  вийшов  за  межі  своїх  повноважень, 
передбачених статтею 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ). 

     4. Пунктом  2  Розпорядження  (  443-2009-р  )   Міністерству 
юстиції України доручено скасувати рішення про державну реєстрацію 
наказу Служби безпеки України ( z1013-08 ). 

     За Законом   України   "Про   Конституційний   Суд   України" 
( 422/96-ВР   )  у  конституційному  поданні  повинне  зазначатися 
правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності  правового 
акта або окремих його положень; предметом розгляду Конституційного 
Суду України може бути конституційне подання, в якому викладаються 
аргументи  і  стверджується про неконституційність законів,  інших 
правових актів Верховної Ради України,  актів Президента  України, 
актів Кабінету   Міністрів   України   (пункт   4  частини  другої 
статті 39, частина перша статті 71) ( 422/96-ВР ). 

     Аналіз конституційного подання ( n0014100-09 )  свідчить  про 
відсутність     правового     обґрунтування     тверджень     щодо 
неконституційності пункту 2 Розпорядження ( 443-2009-р ).  Отже, є 
підстави  для припинення конституційного провадження у цій частині 
згідно  з  вимогами  пункту  2  статті  45  Закону  України   "Про 
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ). 

     Враховуючи викладене   та   керуючись   статтями   147,  150, 
частинами першою,  другою  статті  152,  статтею  153  Конституції 
України ( 254к/96-ВР ), статтями 51, 61, 63, 65, 67, 69, 73 Закону 
України "Про  Конституційний   Суд   України"   (   422/96-ВР   ), 
Конституційний Суд України 

                          в и р і ш и в: 

     1. Визнати   таким,  що  не  відповідає  Конституції  України 
( 254к/96-ВР  )  (є  неконституційним),  пункт   1   Розпорядження 
Кабінету Міністрів   України   "Про  скасування  наказу  СБУ"  від 
22 квітня 2009 року N 443-р ( 443-2009-р ). 

     2. Пункт 1  Розпорядження  Кабінету  Міністрів  України  "Про 
скасування наказу   СБУ"   від   22   квітня  2009  року  N  443-р 
( 443-2009-р ),  визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня 
ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 

     3. Припинити   конституційне   провадження   у   справі  щодо 
відповідності Конституції     України     (      254к/96-ВР      ) 
(конституційності)   пункту  2  Розпорядження  Кабінету  Міністрів 
України "Про скасування  наказу  СБУ"  від  22  квітня  2009  року 
N 443-р  (  443-2009-р  )  на  підставі  пункту 2 статті 45 Закону 
України "Про  Конституційний  Суд  України"  (   422/96-ВР   )   - 
невідповідність   конституційного  подання ( n0014100-09 )  в  цій 
частині вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), 
Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ). 

     4. Рішення  Конституційного  Суду  України  є обов'язковим до 
виконання  на  території  України,  остаточним  і  не  може   бути 
оскаржене. 

     Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у 
"Віснику  Конституційного  Суду  України"  та  в  інших  офіційних 
виданнях України. 
 

                                        КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ