ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ 

                        ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ 

                     10.09.2008  N 3.2.-2008 

                                      Голові Вищого господарського 
                                      суду України Демченку С.Ф. 
 

     Матеріали господарських справ свідчать про поширення практики 
подання  сторонами  у  справі  апеляційних  і  касаційних скарг на 
ухвали господарського суду,  які  не  може  бути  оскаржено  ні  в 
апеляційному,  ні в касаційному порядку. Такі дії сторін у справі, 
як  правило,  спрямовані  на  затягування  судового  процесу  і  є 
порушенням   приписів   статті  22  Господарського  процесуального 
кодексу України  (  1798-12  )  (далі  -  ГПК  України),  зокрема, 
положень   щодо   обов'язку   сторін   добросовісно  користуватися 
належними їм процесуальними правами,  виявляти взаємну  повагу  до 
прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. 

     Згідно з частиною першою статті 106 та частиною першою статті 
111-13 ГПК  України  (  1798-12  )  ухвали  відповідно   місцевого 
господарського суду і апеляційного господарського суду можуть бути 
оскаржені у випадках,  передбачених Кодексом  та  Законом  України 
"Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання його 
банкрутом" ( 2343-12  ).  Проте  мають  місце  випадки,  коли  суд 
апеляційної чи касаційної інстанції розглядає такі скарги по суті. 

     Необхідно також  враховувати роз'яснення,  розміщені у пункті 
12 постанови Пленуму Верховного  Суду  України  "Про  незалежність 
судової  влади"  від  13.06.2007  року  N 8 ( v0008700-07 ),  яким 
передбачено,  що оскарження ухвал або  інших  процесуальних  актів 
суду,  якими  не  завершується провадження у справі (про прийняття 
заяв і скарг до розгляду,  про призначення судових  засідань,  про 
виклик  осіб,  про витребування документів та інших доказів тощо), 
крім  випадків,  прямо  передбачених  процесуальним  законом,   не 
допускається.
 

     З метою   запобігання  відповідним  порушенням  господарським 
судам слід враховувати таке. 

     У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути 
оскаржено,  місцевий  господарський суд має відмовляти у прийнятті 
такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті  106 
ГПК України ( 1798-12 ). 

     У разі  подання  касаційної  скарги  на  ухвалу місцевого або 
апеляційного господарського суду,  яку  не  може  бути  оскаржено, 
відповідному  місцевому  або апеляційному господарському суду,  до 
якого надіслано скаргу, слід відмовляти у прийнятті такої скарги з 
посиланням на  частини першу та четверту статті 111-13 ГПК України 
( 1798-12 ). 

     У разі   подання   касаційної   скарги   на   ухвалу   Вищого 
господарського  суду  України,  яку  не  може бути оскаржено,  суд 
повинен відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 
111-22 ГПК України ( 1798-12 ). 

     Про відмову  у  прийнятті  апеляційної  чи  касаційної скарги 
виноситься ухвала. 

     Видачу в   необхідних   випадках   довідки   про   повернення 
державного мита здійснює місцевий господарський суд. 

     Прошу даний  інформаційний лист довести до відома апеляційних 
та місцевих господарських судів. 

 Голова Судової палати 
 у господарських справах                               В.П.Барбара