П О С Т А Н О В А 17.01.2006 N 20-4/018-5/054 "Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Шицького І.Б., суддів: Барбари В.П., Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Лилака Д.Д., Новікової Т.О., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., за участю представника відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"- [...], розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"(далі - Товариство) на ухвалу Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2005 року N 20-4/018-5/054, В С Т А Н О В И Л А:". Верховний Суд України. 2006

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ

ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

17.01.2006 N 20-4/018-5/054

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

у складі: головуючого - Шицького І.Б., суддів: Барбари В.П.,

Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Лилака Д.Д., Новікової Т.О.,

Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., за участю представника відкритого

акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

- [...], розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного

товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (далі -

Товариство) на ухвалу Вищого господарського суду України від

20 жовтня 2005 року N 20-4/018-5/054, В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2005 року Товариство звернулося в господарський суд

міста Севастополя з позовом до комунального

ремонтно-експлуатаційного підприємства N 1 про стягнення

243736 грн. 09 коп., у тому числі 47841 грн. 57 коп.

заборгованості за спожиту активну електроенергію, 195874 грн.

73 коп. заборгованості за спожиту електроенергію понад договірних

величин, 16 грн. 97 коп. пені, 2 грн. 82 коп. річних.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11 травня

2005 року, залишеним без змін постановою Севастопольського

апеляційного господарського суду від 5 липня 2005 року, позов

задоволено частково; стягнуто 51878 грн. 03 коп. заборгованості,

16 грн. 97 коп. пені, 2 грн. 82 коп. річних; в решті вимог у

позові відмовлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20 жовтня

2005 року N 20-4/018-5/054 Товариству повернуто касаційну скаргу

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду

від 5 липня 2005 року на підставі пункту 3 частини першої статті

111 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

Ухвала вмотивована тим, що наданий Товариством фіскальний чек не є

належним доказом надіслання копії касаційної скарги іншій стороні

у справі, оскільки в ньому не зазначені повна поштова адреса

одержувача, його найменування, вміст відправлення.

22 грудня 2005 року колегією суддів Верховного Суду України

за касаційною скаргою Товариства порушено провадження з перегляду

у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України

від 20 жовтня 2005 року N 20-4/018-5/054. У касаційній скарзі

ставиться питання про скасування оскарженої ухвали та передачу

справи на розгляд до Вищого господарського суду України. На

обґрунтування касаційної скарги зроблено посилання на

невідповідність оскарженої ухвали рішенням Верховного Суду України

з питань застосування норм процесуального права, виявлення різного

застосування Вищим господарським судом України одного й того ж

положення процесуального закону у аналогічних справах, неправильне

застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника

позивача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши

матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного

Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з

таких підстав.

Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначено статтею

111 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), і

зокрема встановлено, що до скарги додаються докази надсилання її

копії іншій стороні у справі.

Повертаючи касаційну скаргу, Вищий господарський суд України

послався на недотримання Товариством вимог зазначеної норми. Проте

з таким висновком погодитись не можна.

Як вбачається з оскарженої ухвали, Товариство подавало докази

надіслання копії касаційної скарги відповідачу - виданий об'єктом

поштового зв'язку касовий чек від 27 липня 2005 року N 0939 про

відправлення рекомендованого листа із зазначенням в ньому

скороченого найменування одержувача та міста, в якому він

знаходиться.

Згідно з абзацом першим пункту 36 Правил надання послуг

поштового зв'язку (далі - Правила), затверджених постановою

Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року N 1155

( 1155-2002-п ), про прийняття для пересилання реєстрованого

поштового відправлення відправникові з додержанням вимог Закону

України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР )

видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої

послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Мотиви

оскарженої ухвали про те, що в касовому чеку мають бути зазначені

повна адреса одержувача та вміст поштового відправлення позбавлені

правового обґрунтування. Слід зазначити, що згідно з абзацом

другим пункту 36 Правил зазначення повної адреси одержувача

вимагається лише щодо розрахункових документів, які видаються під

час приймання для пересилання міжнародного рекомендованого

відправлення.

Відповідно до визначення поняття доказів, що міститься у

статті 32 Господарського процесуального кодексу України

( 1798-12 ), наданий Товариством касовий чек є доказом. У разі

сумнівів у його достовірності, чи дійшовши висновку про

недостатність таких доказів, суд вправі був витребувати додаткові

докази, але не мав законних підстав для повернення касаційної

скарги.

За таких обставин Вищий господарський суд України помилково

застосував пункт 3 частини першої статті 111-3 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ), та без законних

підстав повернув касаційну скаргу.

Враховуючи викладене, оскаржену ухвалу слід скасувати, а

справу передати на розгляд до Вищого господарського суду України.

Керуючись статтями 111-17 - 111-21 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата у

господарських справах Верховного Суду України

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

"Енергетична компанія "Севастопольенерго" задовольнити.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 20 жовтня

2005 року N 20-4/018-5/054 скасувати, а справу передати на розгляд

до Вищого господарського суду України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Верховний Суд України: