ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 

 17.02.2009                                   Справа N 21-1643во08 
 

             Щодо меж застосування податкової застави 
 

                             (Витяги) 

     Колегія суддів  Судової  палати  в  адміністративних  справах 
Верховного   Суду   України   <...>,  розглянувши  за  винятковими 
обставинами   у   письмовому   провадженні   справу   за   скаргою 
Комунального  підприємства  "Е" (далі - КП) справу за його позовом 
до Спеціалізованої державної  податкової  інспекції  по  роботі  з 
великими   платниками  податків  у  м.  Запоріжжі  про  скасування 
податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И Л А: 

     У березні 2006 року КП звернулося з  позовом  про  скасування 
податкового повідомлення-рішення   від   13   березня   2006  року 
N 0000031330/2   про   застосування   до   нього    на    підставі 
підпункту 17.1.8   пункту   17.1  статті  17  Закону  України  від 
21 грудня 2000 року N 2181-III ( 2181-14 ) "Про порядок  погашення 
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними 
цільовими фондами" (далі - Закон N 2181-III)  штрафних  санкцій  у 
розмірі 665191 грн 04 коп.  за самостійне відчуження активів,  які 
перебували у податковій заставі і на відчуження яких була потрібна 
згода податкового органу. 

     <...> В акті від 19 жовтня 2005 року N 32/08-08/225/03345018, 
складеному відповідачем за результатами перевірки,  зазначено,  що 
під  час  останньої виявлені факти проведення операцій з активами, 
які перебували в податковій заставі, без згоди податкових органів.
 

     <...> Скасовуючи рішення апеляційного  суду  про  задоволення 
позову  і  залишаючи  в  силі  рішення  суду  першої інстанції про 
відмову в цьому,  суд касаційної  інстанції  виходив  з  того,  що 
рішення  Конституційного  Суду України щодо неможливості поширення 
права  податкової  застави  на  будь-які  активи   боржників   без 
урахування   суми   податкового  боргу  стосується  тих  платників 
податків,  активи яких передаються в податкову заставу починаючи з 
дня постановления цього рішення - 24 березня 2005 року. 

     На думку  колегії  суддів  Судової  палати в адміністративних 
справах Верховного  Суду  України,  висновки  касаційного  суду  є 
помилковими з таких підстав. 

     <...> Оспорюване  рішення було прийнято 13 березня 2006 року. 
А роком раніше,  24 березня 2005  року,  рішенням  Конституційного 
Суду  України  N  2-рп/2005 було визнано неконституційним підпункт 
8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) в  частині 
поширення  права  податкової  застави  на  будь-які  види  активів 
платника податків без урахування суми його податкового боргу. 

     <...> Податковий  орган  повинен  був   урахувати   зазначене 
рішення  Конституційного  Суду  України  при вирішенні питання про 
застосування податкової застави щодо активів позивача. 

     Таким чином, суди попередніх інстанцій не з'ясували наявність 
підстав  для  поширення податкової застави на всі активи позивача, 
її  зміст,  дату  виникнення  відповідного  права  і   межі   його 
застосування. 

     Окрім цього,   суди   не   дали  правової  оцінки  дотримання 
відповідачем  положень  законів  щодо  форми  акта  ненормативного 
характеру,  яким  накладені  штрафні санкції (штраф) за відчуження 
активів, що перебували у податковій заставі. 

     Податкове повідомлення-рішення   є   письмовим   повідомлення 
контролюючих та податкових органів про обов'язок платника податків 
сплатити  суму   податкового   зобов'язання   та   погасити   суму 
податкового  боргу.
  Ця  форма  акта ненормативного характеру може 
застосовуватися лише щодо обов'язків по сплаті податків  і  зборів 
(обов'язкових  платежів),  визначених  у  статтях  14 та 15 Закону 
України від 25 червня 1991 року N 1251-XI ( 1251-12 ) "Про систему 
оподаткування" у    випадках,    передбачених   підпунктом   4.2.2 
пункту 4.2 статті 4 Закону  N  2181-III   ( 2181-14 ),   вичерпний 
перелік  яких  не  може  бути  розширено за ініціативи податкового 
органу,  хоча  їх  сплата  (стягнення)  пунктом  17.3  статті   17 
згаданого Закону ( 2181-14 ) прирівняна до сплати податків. 

     Оскільки під  час  розгляду  справи судами допущено порушення 
норм  права,  всі  ухвалені  в  ній  судові   рішення   підлягають 
скасуванню  з  направленням  її  на  новий  розгляд до суду першої 
інстанції. <...>