ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 

                        21.01.2009  N 09/22 
 

                             (Витяг) 

     Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах  ВСУ 
розглянувши   у  порядку  письмового  провадження  за  винятковими 
обставинами за скаргою  ТОВ  справу  за  його  позовом  до  ДПІ  у 
Печерському  районі м.  Києва (далі - ДПІ) про визнання недійсними 
податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И Л А: 

     У грудні 2004 року ТОВ  звернулося  до  суду  з  позовом  про 
визнання   недійсними   податкових   повідомлень-рішень   ДПІ  від 
25.06.2004 р.  0000522308/0 та від 10.08.2004 р.  N 522308/1  щодо 
зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 29890000 грн. 

     Податкове повідомлення-рішення від 25.06.2004 р. 0000522308/0 
було  прийняте  відповідачем  на підставі акта від  25.06.2004  р. 
N 60/23-8/7-31243247  "Про  результати позапланової документальної 
перевірки ТОВ з питання достовірності заявленого до  відшкодування 
ПДВ із бюджету за квітень 2004 р.". 

     На думку ДПІ,  позивач порушив вимоги пп. 11.2.1 т. 11 Закону 
України "Про оподаткування прибутку підприємств"  (  334/94-ВР  ), 
пп. 7.4.1  ст. 7  Закону   України  від 03.04.97  р.  N  168/97-ВР 
( 168/97-ВР ) "Про  податок  на  додану вартість"  (далі  -  Закон 
N 168/97-ВР), а тому заявлена ним до відшкодування за квітень 2004 
року ума ПДВ підлягає зменшенню на 29890000 грн.
 

     Позивач вважає,    що    спірні    повідомлення-рішення     є 
неправомірними. 

     Так, згідно з договором від 31.03.2004 р. N 11/01 він придбав 
у ДНВП "Комплекс обробки та накопичування на магнітному  диску  ЄС 
5074" в  кількості  183  штук  (далі - товар),  сплативши за нього 
179340000 грн., у тому числі ПДВ - 29890000 грн. 

     У подальшому через комісіонера - ТОВ "Ю" -  ТОВ  експортувало 
товар на адресу фірми NORCA Gmbh (Німеччина). 

     Факт вивезення   товару  за  межі  митної  території  України 
підтверджено ВМД. 

     Оплата за експортований товар в сумі 149539486 грн.  надійшла 
на рахунок позивача. 

     За таких  обставин  він вважає,  що має достатні підстави для 
включення зазначеної вище суми ПДВ до податкового кредиту. 

     У поданій скарзі порушено питання про скасування ухвали  ВАСУ 
від  15.05.2008 р.  і залишення в силі постанови апеляційного суду 
на підставі неоднакового застосування судами касаційної  інстанції 
однієї й тієї самої норми права. 

     Перевіривши за  матеріалами  справи наведені у скарзі доводи, 
колегія суддів  Судової  палати  в  адміністративних  справах  ВСУ 
визнала, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 

     Суд першої інстанції,  вирішуючи справу,  дійшов висновку, що 
спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними. 

     Як установлено судом першої інстанції, придбаний у ДНВП товар 
позивач  через  комісіонера  ТОВ  "Ю"  експортував на адресу фірми 
NORCA Gmbh (Німеччина).  На підтвердження здійсненого  експорту  і 
правомірності заявленого відшкодування з ПДВ ТОВ надало відповідну 
ВМД. 

     Проте  Господарський  суд  м.  Києва  не  прийняв  як належне 
підтвердження  правомірності заявленої до відшкодування суми з ПДВ 
надану  позивачем  ВМД.  З його думкою погодився і касаційний суд, 
виходячи  з  того,  що ВМД не відповідає вимогам постанови КМУ від 
01.03.2002  р.
  N  243 ( 243-2002-п ) "Про вдосконалення механізму 
відшкодування   бюджетної   заборгованості  з  податку  на  додану 
вартість за операціями з експорту продукції", адже з копії п'ятого 
основного  аркуша  ВМД,  який надавався позивачем на обґрунтування 
позову  і  міститься у матеріалах справи, вбачається, що напис про 
фактичне  вивезення експортованих товарів за межі митної території 
України,  який  засвідчується  підписом  відповідальної  особи  та 
гербовою  печаткою  митного  органу  на зворотньому боці вказаного 
документу, відсутній. 

     Крім того,  цей  суд  установив,  що  Слідче  управління  СБУ 
порушило   і   розслідує   кримінальну  справу  N  221  за  фактом 
контрабанди комплексів обробки та накопичення на магнітному  диску 
EC 5074. 

     Висновком експерта,    який   проводив   судово-почеркознавчу 
експертизу в рамках  цієї  кримінальної  справи,  встановлено,  що 
підписи  від  імені  ТОВ "Ю" у деяких документах,  у тому числі на 
договорі  комісії  від  01.04.2004  р.  N  01/04-04,  акті   N   1 
прийому-передачі  майна   на   комісію  до  договору  комісії  від 
01.04.2004  р.   N   01/04-04   виконані   не   директором   цього 
підприємства, а іншою особою. 

     Також суд установив,  що ПДВ, сплачений позивачем ДНВП у ціні 
товару, до бюджету не надходив. 

     За таких обставин суд касаційної  інстанції  дійшов  висновку 
про  безпідставність  скасування  апеляційним  судом  законного  і 
обґрунтованого рішення суду першої інстанції. 

     Враховуючи наведене,  колегія   суддів   Судової   палати   в 
адміністративних  справах  ВСУ  вважає,  що підстав для скасування 
ухвали ВАСУ немає. 

     Керуючись ст.  241-244  КАСУ  (  2747-15  ),  колегія  суддів 
Судової   палати     в       адміністративних       справах    ВСУ 
П О С Т А Н О В И Л А: 

     У задоволенні скарги ТОВ відмовити. 

     Ухвалу ВАСУ від 15.05.2008 р. залишити без змін. 

 Головуючий                                             В.Кривенко