П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31.10.2006 N 12/333пн "Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: Головуючого: Шицького І.Б., суддів: Барбари В.П., Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., Щотки С.О., розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"на постанову Вищого господарського суду України від 4 липня 2006 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"до відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"та Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про припинення правовідносин по стягненню грошових коштів на підставі наказу господарського суду Луганської області від 20 листопада 2001 року N 3/362, В С Т А Н О В И Л А:". Верховний Суд України. 2006

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ

ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2006 N 12/333пн

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

у складі: Головуючого: Шицького І.Б., суддів: Барбари В.П.,

Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І., Потильчака О.І.,

Черногуза Ф.Ф., Щотки С.О., розглянувши касаційну скаргу

відкритого акціонерного товариства "Інгулецький

гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Вищого

господарського суду України від 4 липня 2006 року у справі за

позовом відкритого акціонерного товариства "Алчевський

металургійний комбінат" до відкритого акціонерного товариства

"Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та Відділу державної

виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про

припинення правовідносин по стягненню грошових коштів на підставі

наказу господарського суду Луганської області від 20 листопада

2001 року N 3/362, В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2005 року ВАТ "Алчевський металургійний комбінат"

(далі - ВАТ) звернулось до ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний

комбінат" та Відділу державної виконавчої служби Алчевського

міського управління юстиції Луганської області (далі - ВДВС) про

припинення правовідносин по стягненню грошових коштів на підставі

наказу господарського суду Луганської області від 20 листопада

2001 року N 3/362.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 23 січня 2004 року

господарським судом Луганської області порушено провадження у

справі про банкрутство ВАТ "Алчевський металургійний комбінат".

встановлений законом строк ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний

комбінат" не звернулось до суду із заявою про визнання його

грошових вимог, а тому заборгованість позивача перед

ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" вважається

погашеною згідно частини 2 статті 14 Закону України "Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом" ( 2343-12 ) (далі - Закон N 2343).

Перший відповідач (ВАТ) проти позову заперечував, посилаючись

на безпідставність позовних вимог. Другий відповідач (ВДВС) відзив

на позов не надав, і в судове засідання не з'явився.

Рішенням господарського суду Луганської області від 6 жовтня

2005 року у позові відмовлено, посилаючись на те, що згідно

Конституції України ( 254к/96-ВР ) та статті 115 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК України)

судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території

України. Порядок їх виконання визначено Законом України "Про

виконавче провадження" ( 606-14 ) (далі - Закон N 606-XIV), яким

не передбачено припинення виконавчого провадження з підстав,

вказаних у статті 14 Закону N 2343 ( 2343-12 ).

Постановою Луганського апеляційного господарського суду

України від 18 квітня 2006 року, залишеною без змін постановою

Вищого господарського суду України від 4 липня 2006 року скасовано

рішення суду першої інстанції та частково задоволено позов.

Припинено правовідносини між ВАТ та ВАТ "Інгулецький

гірничо-збагачувальний комбінат" по стягненню грошових коштів на

підставі наказу господарського суду Луганської області

від 20 листопада 2001 року N 3/362. В іншій частині провадження у

справі припинено. Суди виходили з того, що наявність судового

рішення про стягнення грошових коштів не звільняє кредитора

від обов'язку заявити грошові вимоги до боржника у порядку,

встановленому статтею 14 Закону N 2343 ( 2343-12 ).

7 вересня 2006 року Верховним Судом України за касаційною

скаргою ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" порушено

касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського

суду України від 4 липня 2006 року. Скарга мотивується

неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального

права, різним застосуванням Вищим господарським судом України

одного й того ж положення закону в аналогічних справах та

невідповідністю постанови Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін,

обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали

справи Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає

задоволенню.

Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції,

Вищий господарський суд України ґрунтував свою постанову тим, що

вимоги відповідача (ВАТ) до позивача виникли до порушення

господарським судом справи про банкрутство ВАТ і відповідно до

статті 14 Закону N 2343 ( 2343-12 ) відповідач повинен був у

місячний строк з дня опублікування оголошення про банкрутство

подати до суду письмову заяву з вимогами до боржника.

Наявність

судового рішення та наказу господарського суду не звільняє

кредитора від обов'язку звернення до суду з заявою про визнання

його вимог до боржника.

Проте з такими висновками не можна погодитись з наступних

підстав.

Рішенням арбітражного суду Луганської області

від 20 листопада 2001 року, що набрало законної сили, у справі

N 3/362 з ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" стягнуто на

користь ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

заборгованість в розмірі 324 551,97 грн. та судові витрати в

розмірі 1769 грн. На його виконання видано наказ N 3/362.

Постановою ВДВС Алчевського міського управління юстиції

від 28 грудня 2001 року відкрито виконавче провадження з виконання

наказу N 3/362 Арбітражного суду Луганської області.

23 січня 2004 року ухвалою господарського суду Луганської

області порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ та

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі статтею 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та

статтею 115 ГПК України ( 1798-12 ) судові рішення є обов'язковими

до виконання на всій території України і виконуються в порядку,

визначеному законом України "Про виконавче провадження"

( 606-14 ).

Касаційний суд не звернув увагу, що у випадку порушення

господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника

виконавче провадження з виконання рішення суду підлягає

обов'язковому зупиненню на підставі пункту 8 статті 34 Закону

N 606-XIV ( 606-14 ), оскільки протягом дії мораторію на

задоволення вимог кредиторів, відповідно до пункту 4 статті 12

Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) забороняється стягнення на

підставі виконавчих документів та інших документів, за якими

здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Статтями 34, 37, 40, 40-1 Закону N 606-XIV ( 606-14 ) не

передбачено повернення виконавчого документу чи припинення

виконання рішення суду з підстав, вказаних у статті 14 Закону

N 2343 ( 2343-12 ). Помилковим є посилання суду і на статтю 598

Цивільного кодексу України ( 435-15 ), яка передбачає підстави

припинення виконання зобов'язань, а не підстави припинення чи

закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 8 статті 37 Закону N 606-XIV ( 606-14 )

виконавче провадження закінчується передачею Державною виконавчою

службою виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі

ліквідації боржника - юридичної особи, або арбітражному керуючому

у разі визнання боржника банкрутом.

Неправильно застосувавши норми матеріального права суди

апеляційної і касаційної інстанцій прийшли до помилкового висновку

щодо скасування законного і обґрунтованого рішення господарського

суду.

Верховний Суд України в силу положень статей 6, 8

Конституції України ( 254к/96-ВР ) не вважає необхідним направити

справу на новий розгляд суду першої інстанції, оскільки

це суперечило б положенням статті 125 Конституції України

і статтям 2, 39 Закону України "Про судоустрій України"

( 3018-14 ) в частині визначення статусу Верховного Суду України

та його завдання забезпечити законність в здійсненні правосуддя і

викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування

законного рішення суду першої інстанції. В зв'язку з цим наведений

в статті 111-18 Господарського процесуального кодексу України

( 1798-12 ) перелік наслідків розгляду касаційної скарги на

постанову Вищого господарського суду України не вважається

правовою перешкодою для прийняття зазначеного рішення.

Керуючись статтями 111-17-111-19 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата

у господарських справах Верховного Суду України

П О С Т А Н О В И Л А:

касаційну скаргу ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний

комбінат" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 4 липня

2006 року та постанову Луганського апеляційного господарського

суду від 18 квітня 2006 року скасувати.

Рішення господарського суду Луганської області від 6 жовтня

2005 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Публікації документа

Вісник господарського судочинства від 2007 — 2007 р., № 3, стор. 24

Публікації документа

Верховний Суд України: