<<
>>

ПОСТАНОВА від 02.10.2015 № 20 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності частини дев'ятої статті 129 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"". Верховний Суд України. 2015

Документ актуальний на 01.04.2018
завантажити документ, актуальний на поточний час

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02.10.2015  № 20

Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності частини дев'ятої статті 129 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"

Голова Верховного Суду України - Романюк Я.М. уніс на розгляд Пленуму Верховного Суду України подання про прийняття рішення стосовно звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності частини дев'ятої статті 129 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI), зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), на підставі ухвал Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року в справах № 802/245/15-а та № 802/412/15а8415/2015 про звернення до Верховного Суду України з клопотанням для вирішення питання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності частини дев'ятої статті 129 Закону № 2453-VI, зі змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII.

Пленум Верховного Суду України дійшов висновку щодо відсутності обґрунтованих підстав для звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням для вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційності) частини дев'ятої статті 129 Закону України № 2453-VI, зі змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII, виходячи з нижченаведеного.

1. Позивачі в зазначених справах звернулися до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративними позовами до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: Головне управління Державної казначейської служби України, апеляційний суд Вінницької області, територіальне управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, - про визнання дій протиправними та стягнення суддівської винагороди.

Вінницький окружний адміністративний суд своїми постановами від 7 та 22 квітня 2015 року в задоволенні адміністративних позовів відмовив.

Не погоджуючись із указаними рішеннями, позивачі подали апеляційні скарги, у яких просили скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Позивачі зазначають, що відповідно до статті 129 Закону № 2453-VI (у редакції від 7 липня 2010 року) суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплати за вислугу років.

Посадовий оклад позивача з 1 січня 2014 року складався з 12 мінімальних заробітних плат.

Натомість Законом № 76-VIII унесено зміни до Закону № 2453-VI, відповідно до яких статтю 129 Закону № 2453-VI доповнено частиною дев'ятою такого змісту:

"9. Судді з моменту закінчення його повноважень до моменту прийняття рішення про його звільнення (відставку) здійснюється виплата суддівської винагороди у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у розрахунку за повний календарний місяць".

Таким чином, Законом № 76-VIII змінено розмір щомісячної суддівської винагороди судді з моменту закінчення його повноважень до моменту прийняття рішення про його звільнення (відставку).

Позивачі зазначають про порушення їхніх конституційних прав і свобод у зв'язку з прийняттям Закону № 76-VIII. При цьому вони акцентують увагу, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а Основний Закон має найвищу юридичну силу. Відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Посилаючись на наведені положення Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року, № 4-рп/2007 від 18 червня 2007 року, № 3-рп/2013 від 3 червня 2013 року, позивачі наголошують, що не допускається звуження чи обмеження прав і свобод, інакше ніж у випадках, прямо передбачених Основним Законом України.

У зв'язку з цим автори позову також звертають увагу на те, що Конституцією України одним із фундаментальних принципів дії правової системи в Україні визначено принцип верховенства права, а також встановлено, що права та свободи можуть бути обмежені виключно у випадках, передбачених Конституцією України, а саме в разі введення воєнного або надзвичайного стану.

Під час розгляду справи позивачі звернулися з клопотанням про звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності частини дев'ятої статті 129 Закону № 2453-VI, зі змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII.

Дослідивши матеріали справи, з метою досягнення визначеності в питанні про те, чи відповідають у контексті доводів позивачів окремі згадані положення Закону № 2453-VI, зі змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII, наведеним вище положенням Конституції України, з метою з'ясування питання щодо конституційності цих положень Закону № 2453-VI, забезпечення застосування при вирішенні спору норм Закону, які відповідають Конституції України, а також з метою забезпечення дотримання конституційних прав і свобод позивачів Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалами від 3 червня 2015 року звернувся до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону № 2453-VI, зі змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII.

Відповідно до частини п'ятої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Абзацом другим пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" передбачено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який належить застосовувати в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до статті 150 Конституції України може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції України законів та інших нормативно-правових актів.

Вивчивши надіслані Вінницьким апеляційним адміністративним судом ухвали від 3 червня 2015 року в справах № 802/245/15-а і № 802/412/15а8415/2015 та додані до них матеріали, Пленум Верховного Суду України зазначає.

2. Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" було викладено в новій редакції Закон № 2453-VI; при цьому питання суддівської винагороди врегульовано в статті 133 "Суддівська винагорода". Частиною десятою цієї статті встановлено, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Отже, положення частини дев'ятої статті 129 Закону № 2453-VI, зі змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII, з приводу якого звернувся Вінницький апеляційний адміністративний суд, наразі не є чинним, а чинною статтею 133 Закону № 2453-VI не передбачено здійснення виплат суддівської винагороди в розмірі однієї мінімальної заробітної плати в розрахунку за повний календарний місяць.

Статтею 82 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України" визначено підстави для порушення питання про відкриття конституційного провадження у справі щодо відповідності норм чинного законодавства принципам і нормам Конституції України стосовно прав та свобод людини і громадянина.

Також відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 14 листопада 2001 року № 15-рп/2001, юрисдикція Конституційного Суду України поширюється на чинні нормативно-правові акти.

Таким чином, спеціальний закон, відповідно до якого здійснюється конституційне судочинство, не передбачає підстав для відкриття провадження та розгляду справи за конституційним поданням, яке ґрунтується на нечинних нормах, що унеможливлює звернення Верховного Суду України з відповідним конституційним поданням.

Наведене вище дає підстави стверджувати, що єдиним шляхом захисту прав суддів є звернення їх за захистом до відповідного суду в загальному порядку (частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України). Адже завданням саме адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, що діяло на момент виникнення спірних відносин у кожному конкретному випадку.

Водночас зазначаємо, що правову позицію Верховний Суд України висловить у разі звернення сторін із заявою про перегляд судового рішення в установленому процесуальним законом порядку, діючи на засадах верховенства права, виходячи з характеру спірних правовідносин та норми права, яка була чинною на момент їх виникнення.

3. Наразі питання стосовно розміру суддівської винагороди судді, який не здійснює правосуддя, урегульовано частиною десятою статті 133 Закону № 2453-VI (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд"), відповідно до якої суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді в щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Ураховуючи, що питання про конституційність зазначеного положення не порушується в ухвалах Вінницького апеляційного адміністративного суду, Верховний Суд України не досліджував його. Правову позицію Верховний Суд України висловить у разі звернення сторін із заявою про перегляд судового рішення в установленому процесуальним законом порядку, діючи на засадах верховенства права, виходячи із характеру спірних правовідносин та норми права, яка була чинною на момент їх виникнення.

Керуючись пунктом 5 частини другої статті 38, пунктом 5 частини другої статті 46 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Визнати, що підстави для звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності частини дев'ятої статті 129 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", відсутні.

Голова
Верховного Суду України


Я.М. Романюк

Секретар Пленуму
Верховного Суду України


Ю.Л. Сенін

{Текст взято з сайту Верховного Суду http://www.scourt.gov.ua}

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Верховний Суд України:

  1. ПОСТАНОВА від 30.03.2018 № 5 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положенням частини першої статті 8, частини третьої статті 22, частин першої та другої статті 24, частини першої статті 126, статті 130 Конституції України". Верховний Суд України. 2018 рікк
  2. ПОСТАНОВА від 30.03.2018 № 4 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини другої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та частини третьої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» положенням частини першої статті 8, частин першої та третьої статті 46 Конституції України". Верховний Суд України. 2018 рікк
  3. ПОСТАНОВА від 16.12.2016 № 24 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) підпунктів "а"і "б"пункту 2, абзацу першого пункту 3 частини першої статті 46, абзаців другого і третього частини першої статті 47, абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 50 та частини другої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції"у взаємозв'язку зі статтею 366". Верховний Суд України. 2017 рікк
  4. ПОСТАНОВА від 20.01.2017 № 1 "Про відмову в зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини двадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру"положенням статті 22 Конституції України". Верховний Суд України. 2017 рікк
  5. ПОСТАНОВА від 16.12.2016 № 25 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) абзацу сьомого пункту "а"частини першої статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"в аспекті умов призначення пенсії за вислугу років працівникам правоохоронних органів приписам частини першої статті 8, частини п'ятої статті 17, частин другої й третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої та третьої статті 46 Конституції України". Верховний Суд України. 2017 рікк
  6. ПОСТАНОВА від 20.01.2017 № 2 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру"положенням частини першої статті 8, частин другої та третьої статті 22, частин першої та третьої статті 46 Конституції України". Верховний Суд України. 2017 рікк
  7. ПОСТАНОВА від 04.09.2017 № 22 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини восьмої статті 36 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (з наступними змінами) частині першій статті 8, частині першій статті 19, частинам другій і третій статті 22 та частині першій статті 58 Основного Закону України". Верховний Суд України. 2017 рікк
  8. ПОСТАНОВА від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду". Верховний Суд України. 2017 рікк
  9. ПОСТАНОВА від 14.12.2017 № 8 "Про затвердження Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді". Верховний Суд України. 2017 рікк
  10. ПОСТАНОВА від 30.05.2016  № 10 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та другої статті 11 Закону України "Про природні монополії", абзацу п'ятого частини першої статті 12 Закону України "Про електроенергетику", пункту 4 частини першої статті 3 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"(в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"положенням частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 3, 9, 9". Верховний Суд України. 2016 рікк
  11. ПОСТАНОВА від 31.10.2016 № 20 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) окремих положень пунктів 8 й 11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію"частині першій статті 8 та частині третій статті 22 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  12. ПОСТАНОВА від 31.10.2016 № 21 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини другої статті 18, частини четвертої статті 234 Цивільного процесуального кодексу України частині п'ятій статті 124, частині першій статті 127, частині четвертій статті 129 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  13. ПОСТАНОВА від 31.10.2016 № 22 "Про внесення змін до персонального складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  14. ПОСТАНОВА від 03.10.2016 № 19 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів"статті 6, частинам першій і другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій і другій статті 24, частинам першій і другій статті 55, частинам першій, п'ятій і шостій статті 126 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  15. ПОСТАНОВА від 16.09.2016 № 16 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності статті 37 1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу"". Верховний Суд України. 2016 рікк
  16. ПОСТАНОВА від 22.01.2016 № 1 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) положень пункту 11 Прикінцевих положень Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік"у частині визначення порядку застосування норм і положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів"статтям 1, 3, 6, частині першій статті 8 та частині першій статті 129 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  17. ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА "12.02.2016 № 4". Верховний Суд України. 2016 рікк
  18. ПОСТАНОВА від 30.05.2016 № 9 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) пункту 6 частини другої статті 14, пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 15 в аспекті державних службовців вищого корпусу державної служби (категорія "А") у системі судової влади; абзацу п'ятого пункту 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення"; пункту 18 частини третьої статті 3 у взаємозв'язку із частиною першою статті 92 в аспекті словосполучення "помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів"Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу"Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  19. ПОСТАНОВА від 25.03.2016 № 7 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини п'ятої статті 43, частини першої статті 54 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"у взаємозв'язку з пунктом 2 розділу III "Прикінцеві положення"Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення"та пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення"Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"положенням частини першої статті 8, частини п'ятої статті 17, частин другої та третьої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 46, частини першої статті 58 та статті 64 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  20. ПОСТАНОВА від 18.04.2016 № 8 "Про відмову в зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та третьої статті 220 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI "Про Регламент Верховної Ради України"статті 6 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -