Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами "(Витяг)(*)". Верховний Суд України. 2010

Документ актуальний на 01.04.2018
завантажити документ, актуальний на поточний час

                      ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ 

                     У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я 

            Практика розгляду судами адміністративних 

справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням

податків і зборів митними органами

                            (Витяг)(*) 

_______________ 

(*) Витяг з узагальнення до друку підготовлено суддею

Верховного Суду України М.Б.Гусаком, науковим консультантом

управління вивчення та узагальнення судової практики Верховного

Суду України О.Г.Литвишко та головним консультантом цього

управління Н.В.Мархай.

     Відповідно до  Плану роботи Верховного Суду України у 2009 р. 

Верховний Суд України узагальнив практику розгляду судами

адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням

податків і зборів митними органами. Цей витяг з узагальнення

судової практики оприлюднюється для врахування в роботі судами

загальної юрисдикції.

     1. Вирішуючи  спори  за  участю  митних  органів  у  справах, 

пов'язаних із оподаткуванням податком на додану вартість (далі -

ПДВ) товарів при ввезенні на митну територію України фізичними

особами - підприємцями (платниками єдиного податку), судам

потрібно враховувати, що згідно з п. 2.4 ст. 2 Закону від 3 квітня

1997 р. N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) "Про податок на додану вартість"

(далі - Закон N 168/97-ВР) платником ПДВ є будь-яка особа, що

імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні

послуги) на митну територію України для їх використання або

споживання на митній території України, незалежно від того, який

режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством.

Виняток становлять фізичні особи, не зареєстровані платниками

податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у

супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення

у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають

оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення

транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними

особами), та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення

згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію

України, та отримувачів таких поштових відправлень.

     Отже, платник єдиного податку,  який імпортує товари на митну 

територію України, не звільняється від сплати ПДВ, а положення

Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727/98 ( 727/98 )

"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів

малого підприємництва" про звільнення від сплати цього податку

стосується тільки випадків, коли платник єдиного податку здійснює

операції з поставки товарів (супутніх послуг) у межах митної

території України.

     2.
При розгляді справ, пов'язаних зі сплатою ПДВ та митних

зборів, судам необхідно враховувати, що згідно з п. 10.3 ст. 10

Закону N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) платники податку, які імпортують

товари на митну територію України, відповідають за дотримання

правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми

податку, належного до сплати) митними органами.

     Відповідно до  підпункту  4.2.1  п.  4.2  ст.  4  Закону  від 

21 грудня 2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) "Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фордами" (далі - Закон N 2181-III) якщо згідно з нормами

цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується

контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності

за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми,

проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення

нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження

цієї суми в установленому цим Законом ( 2181-14 ) порядку.

     Таким чином,  якщо  митні  органи,  приймаючи  вантажні митні 

декларації та пропускаючи товар на митну територію України,

погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати

ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то

відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) та

підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) Митниця

не має правових підстав для прийняття податкових

повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у

зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури,

зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на

положення підпункту "в" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону

N 2181-III ( 2181-14 ), дія якого не поширюється на митні органи.

     3. Якщо під час  проходження  митного  оформлення  (контролю) 

відділ номенклатури Митниці прийняв рішення, в якому визначив

інший код імпортованого товару, ніж зазначений в експортній митній

декларації країни-відправника, суди повинні виходити з того, що

ст. 313 Митного кодексу України ( 92-15 ) (далі - МК) передбачено,

що класифікацію товарів, тобто віднесення їх до зазначених в

УКТЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) класифікаційних

групувань, покладено на митні органи, рішення яких із цього

питання є обов'язковими для підприємств і громадян.

     Таким чином,  рішення  митних  органів  про  визначення  коду 

імпортованого товару і відмову в його пропуску на митну територію

України за кодом, який зазначено, зокрема імпортером, породжує для

останнього певні правові наслідки та є обов'язковим. Однак така

обов'язковість не є перешкодою для оскарження такого рішення

митних органів до адміністративного суду.

     4. Вирішуючи  справи  щодо  митного  оформлення   товарів   з 

застосуванням вексельної форми розрахунків та встановленої ст. 63

Закону від 28 грудня 2007 р. N 107-VI ( 107-17 ) "Про Державний

бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України" (далі - Закон N 107-VI) заборони на

надання відстрочок зі сплати податків, слід виходити з того, що

податковий вексель на відстрочення сплати податкового зобов'язання

з ПДВ видається платником податку при імпортуванні товарів на

митну територію України за власним бажанням, а відстрочення

податкових зобов'язань платника податку надається відповідним

органом державної влади за наявності відповідних підстав. Таким

чином, врегульоване ст. 14 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) та

заборонене на 2008 р. ст. 63 Закону N 107-VI ( 107-17 ) надання

відстрочок зі сплати податкових зобов'язань суб'єктам

господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами) та

право платників податку при імпортуванні товарів на митну

територію України надавати органам митного контролю податковий

вексель на суму податкового зобов'язання, передбачене п. 11.5

ст. 11 Закону N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ), мають різну правову

природу та сутність. У першому випадку вольову дію здійснює

відповідний контролюючий орган, а в другому - платник податків

самостійно використовує вексель, тобто здійснює вольову дію.

     Слід зазначити,  що способом захисту у  випадку,  коли  митні 

органи відмовляються здійснити митне оформлення товару, зокрема,

за кодом Товарної номенклатури, який вказав власник (декларант)

товару, чи з наданням податкових векселів, має бути не визнання

нечинними (недійсними) карток відмови у прийнятті митної

декларації, митного оформлення чи пропуску товарів і транспортних

засобів через митний кордон України, а визнання протиправним

(незаконним) такого рішення - відмови.

     5. У  справах  щодо  обґрунтованості застосування декларантом 

митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) при виявленні

декларованого товару в іншому митному режимі, судам необхідно

враховувати, що митний режим тимчасового ввезення передбачено лише

для іноземних товарів, товарів (транспортних засобів), власниками

яких є нерезиденти. При цьому для того, щоб можна було

скористатися правами на пільги, що надаються, товари, які

ввозяться з частковим звільненням від сплати податків, повинні

належати особі, яка зареєстрована або постійно проживає за межами

території тимчасового ввезення товарів. Питання про тимчасове

ввезення (вивезення) товарів врегульовано Конвенцією про тимчасове

ввезення ( 995_472 ) від 26 червня 1990 р. (набула чинності

22 вересня 2004 р.), гл. 34 МК ( 92-15 ), Законом від 13 вересня

2001 р. N 2681-III ( 2681-14 ) "Про порядок ввезення (пересилання)

в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей,

товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються)

громадянами на митну територію України".

     6. Відповідно до п.  3 ч.  2 ст. 17 Кодексу адміністративного 

судочинства України ( 2747-15 ) компетенція адміністративних судів

не поширюється на публічно-правові спори щодо провадження у

справах про порушення митних правил, за які передбачено

адміністративну відповідальність, накладення адміністративних

стягнень за порушення митних правил, а також оскарження постанов

судді (суду) у справі про порушення митних правил. Судове

провадження таких категорій справ здійснюється в порядку,

передбаченому МК ( 92-15 ) та Кодексом України про адміністративні

правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ), і не належать до

компетенції адміністративних судів.

Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами

Узагальнення судової практики; Верховний Суд України від 01.01.2010

Прийняття від 01.01.2010

Постійна адреса:

https://xn--80aagahqwyibe8an.com/go/n0003700-10

Законодавство України

станом на 13.05.2023

поточна редакція


Публікації документа

  • Вісник Верховного суду України від 01.04.2010 — 2010 р., № 4

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Верховний Суд України:

  1. ПОСТАНОВА від 30.03.2018 № 5 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положенням частини першої статті 8, частини третьої статті 22, частин першої та другої статті 24, частини першої статті 126, статті 130 Конституції України". Верховний Суд України. 2018 рікк
  2. ПОСТАНОВА від 30.03.2018 № 4 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини другої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та частини третьої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» положенням частини першої статті 8, частин першої та третьої статті 46 Конституції України". Верховний Суд України. 2018 рікк
  3. ПОСТАНОВА від 16.12.2016 № 24 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) підпунктів "а"і "б"пункту 2, абзацу першого пункту 3 частини першої статті 46, абзаців другого і третього частини першої статті 47, абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 50 та частини другої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції"у взаємозв'язку зі статтею 366". Верховний Суд України. 2017 рікк
  4. ПОСТАНОВА від 20.01.2017 № 1 "Про відмову в зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини двадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру"положенням статті 22 Конституції України". Верховний Суд України. 2017 рікк
  5. ПОСТАНОВА від 16.12.2016 № 25 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) абзацу сьомого пункту "а"частини першої статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"в аспекті умов призначення пенсії за вислугу років працівникам правоохоронних органів приписам частини першої статті 8, частини п'ятої статті 17, частин другої й третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої та третьої статті 46 Конституції України". Верховний Суд України. 2017 рікк
  6. ПОСТАНОВА від 20.01.2017 № 2 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру"положенням частини першої статті 8, частин другої та третьої статті 22, частин першої та третьої статті 46 Конституції України". Верховний Суд України. 2017 рікк
  7. ПОСТАНОВА від 04.09.2017 № 22 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини восьмої статті 36 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (з наступними змінами) частині першій статті 8, частині першій статті 19, частинам другій і третій статті 22 та частині першій статті 58 Основного Закону України". Верховний Суд України. 2017 рікк
  8. ПОСТАНОВА від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду". Верховний Суд України. 2017 рікк
  9. ПОСТАНОВА від 14.12.2017 № 8 "Про затвердження Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді". Верховний Суд України. 2017 рікк
  10. ПОСТАНОВА від 30.05.2016  № 10 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та другої статті 11 Закону України "Про природні монополії", абзацу п'ятого частини першої статті 12 Закону України "Про електроенергетику", пункту 4 частини першої статті 3 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"(в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"положенням частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 3, 9, 9". Верховний Суд України. 2016 рікк
  11. ПОСТАНОВА від 31.10.2016 № 20 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) окремих положень пунктів 8 й 11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію"частині першій статті 8 та частині третій статті 22 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  12. ПОСТАНОВА від 31.10.2016 № 21 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини другої статті 18, частини четвертої статті 234 Цивільного процесуального кодексу України частині п'ятій статті 124, частині першій статті 127, частині четвертій статті 129 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  13. ПОСТАНОВА від 31.10.2016 № 22 "Про внесення змін до персонального складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  14. ПОСТАНОВА від 03.10.2016 № 19 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів"статті 6, частинам першій і другій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій і другій статті 24, частинам першій і другій статті 55, частинам першій, п'ятій і шостій статті 126 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  15. ПОСТАНОВА від 16.09.2016 № 16 "Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності статті 37 1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу"". Верховний Суд України. 2016 рікк
  16. ПОСТАНОВА від 22.01.2016 № 1 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) положень пункту 11 Прикінцевих положень Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік"у частині визначення порядку застосування норм і положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів"статтям 1, 3, 6, частині першій статті 8 та частині першій статті 129 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  17. ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА "12.02.2016 № 4". Верховний Суд України. 2016 рікк
  18. ПОСТАНОВА від 30.05.2016 № 9 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) пункту 6 частини другої статті 14, пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 15 в аспекті державних службовців вищого корпусу державної служби (категорія "А") у системі судової влади; абзацу п'ятого пункту 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення"; пункту 18 частини третьої статті 3 у взаємозв'язку із частиною першою статті 92 в аспекті словосполучення "помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів"Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу"Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  19. ПОСТАНОВА від 25.03.2016 № 7 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини п'ятої статті 43, частини першої статті 54 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"у взаємозв'язку з пунктом 2 розділу III "Прикінцеві положення"Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення"та пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення"Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"положенням частини першої статті 8, частини п'ятої статті 17, частин другої та третьої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 46, частини першої статті 58 та статті 64 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
  20. ПОСТАНОВА від 18.04.2016 № 8 "Про відмову в зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та третьої статті 220 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI "Про Регламент Верховної Ради України"статті 6 Конституції України". Верховний Суд України. 2016 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -