У Х В А Л А 05.07.2006 "Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Яреми А.Г., суддів: Охрімчук Л.І., Пшонки М.П., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 1 до Гуляйпільської міської ради, Равнопільської сільської ради Гуляйпільського району, Гуляйпільської районної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "К.", ТОВ "А."про включення в списки на право отримання та видачу сертифіката на право на земельну частку (пай), В С Т А Н О В И Л А:". Верховний Суд України. 2006

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

05.07.2006

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі: головуючого - Яреми А.Г., суддів:

Охрімчук Л.І., Пшонки М.П., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 1 до

Гуляйпільської міської ради, Равнопільської сільської ради

Гуляйпільського району, Гуляйпільської районної державної

адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю (далі -

ТОВ) "К.", ТОВ "А." про включення в списки на право отримання та

видачу сертифіката на право на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2001 року Особа 1 звернулася до суду із зазначеним

позовом, посилаючись на те, що її мати, Особа 2, була Інформація

1, у 1996 році було проведено паювання землі зазначеного колгоспу,

і вона отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Інформація 2 мати померла, а згодом її сертифікат був анульований

на підставі рішення арбітражного суду 1998 року про визнання

державного акта на право колективної власності на землю недійсним,

а при складенні в 1999 році нових списків осіб, що мають право на

земельну частку (пай), матір до нього не включили.

Позивачка просила зобов'язати відповідачів включити її як

спадкоємицю Особи 2 в додаткові списки на право отримання

сертифіката на право на земельну частку (пай) та видати їй

сертифікат на право на земельну частку (пай) в Інформація 3.

Рішенням Гуляйпільського районного суду від 30 липня

2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду

Запорізької області від 11 грудня 2003 року, позов задоволено,

постановлено зобов'язати Гуляйпільську міську раду, Равнопільську

сільську раду Гуляйпільського району включити Особу 1 як

спадкоємицю Особи 2 у додаткові списки громадян, що мають право на

земельну частку (пай), - додаток до державного акта про право

колективної власності на землю Інформація 3 та виділити позивачці

земельний пай шляхом перерозподілу земель, що передані в

колективну власність Інформація 3; зобов'язано Гуляйпільську

районну державну адміністрацію видати Особі 1 сертифікат на право

на земельну частку (пай).

У касаційній скарзі ТОВ "К." просить скасувати ухвалені у

справі судові рішення і справу направити на новий розгляд,

посилаючись на порушення судами норм матеріального та

процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що позивачка є

спадкоємицею Особи 2, яка за життя отримала сертифікат на право на

земельну частку (пай), що підтверджує її право на землю; вини

Особи 2 у визнанні арбітражним судом недійсним Державного акта на

право колективної власності на землю від 1995 року, на підставі

якого в 1996 році сертифікат було видано, немає, тому відсутність

позивачки як спадкоємиці Особи 2 у списку членів Інформація 3,

додатка до державного акта на право колективної власності на землю

від 1999 року, порушує її права.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи

з наступного.

За змістом ст. ст. 22, 23 ЗК України ( 561-12 ) (в редакції

1990 року) та Указу Президента України від 8 серпня 1995 року

N 720/95 ( 720/95 ) "Про порядок паювання земель, переданих у

колективну власність сільськогосподарським підприємствам і

організаціям" (далі - Указ Президента) особа набуває право на

земельний пай за наявності трьох умов:

     - перебування в членах КСП на час паювання,

- включення до списку осіб, доданого до державного акта на

право колективної власності на землю,

     - одержання КСП цього акта.

Таким чином, право власності на земельну частку (пай) виникає

не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного

акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення

і затвердження цих списків, а з моменту передачі власності на

землю конкретному КСП, членом якого вони є.

Судом встановлено, що Особа 2, яка була Інформація 1, померла

Інформація 2, державний акт на право колективної власності на

землю виданий Інформація 3 6 вересня 1999 року.

В порушення вимог ст.

ст. 202, 202-1, 203 ЦПК України

1963 року ( 1502-06 ), який діяв на час розгляду справи, суд

належним чином не визначився із характером спірних правовідносин,

не встановив та не зазначив у рішенні фактів, що свідчать про

наявність станом на вересень 1999 року підстав для визнання Особи

2 членом Інформація 3, на частку землі якого претендує позивачка у

порядку спадкування, відповідно до Закону України "Про колективне

сільськогосподарське підприємство" ( 2114-12 ) та статутних

документів Інформація 3, хоча зазначені обставини є істотними для

справи.

Крім того, покладаючи на Гуляйпільську районну державну

адміністрацію обов'язок видати Особі 1 сертифікат на право на

земельну частку (пай) та виділити пай шляхом перерозподілу земель,

переданих у колективну власність Інформація 3, судом не

розглядалось питання щодо порушення при цьому прав членів

колишнього Інформація 3, які вже отримали сертифікати про право на

земельну частку (пай).

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення

вимог ст. 301, ч. 2 ст. 313 ЦПК України 1963 року ( 1503-06 )

належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі

не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі

доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають

скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої

інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України

( 1618-15 ).

Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1618-15 ), колегія суддів

Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ТОВ "К." задовольнити.

Рішення Гуляйпільського районного суду від 30 липня 2003 року

та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11 грудня

2003 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду

першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Публікації документа

Закон і Бізнес від 29.07.2006 — 2006 р., № 30

Публікації документа

Верховний Суд України: