У Х В А Л А 07.04.2006 "Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 21 грудня 2004 р. К. 10 серпня 1941 р. народження, раніше не судимого, засуджено за ст. 128 КК України ( 2341-14 ) із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень.". Верховний Суд України. 2006

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ВІЙСЬКОВА СУДОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

У Х В А Л А

07.04.2006

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 21 грудня

2004 р. К. 10 серпня 1941 р. народження, раніше не судимого,

засуджено за ст. 128 КК України ( 2341-14 ) із застосуванням

ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 22 лютого

2005 р. вирок щодо К. залишено без зміни.

К. визнано винним у тому, що він 23 жовтня 2001 р.,

перебуваючи у квартирі N 50 будинку N 5 по вул. Л.Шевцової у

м. Житомирі, заподіяв необережне середньої тяжкості тілесне

ушкодження потерпілій В.

У клопотанні, поданому в порядку ст. 400-9 КПК України

( 1003-05 ), заступник прокурора Житомирської області порушує

питання про скасування судових рішень і закриття справи на

підставі ст. 49 КК України ( 2341-14 ) у зв'язку із закінченням

строків давності.

Зазначене клопотання внесене на судовий розгляд спільного

засідання за поданням п'яти суддів, які вважають його таким, що

підлягає задоволенню, а судові рішення щодо К. - скасуванню із

закриттям справи у зв'язку із закінченням строків давності.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку

заступника Генерального прокурора України, який підтримав внесене

подання, перевіривши матеріали справи і викладені у клопотанні

прокурора доводи, судді Судової палати у кримінальних справах та

Військової судової колегії Верховного Суду України вважають, що

клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 жовтня 2001 р.

засуджений вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України

( 2341-14 ) є злочином невеликої тяжкості.

Вирок щодо К. був постановлений судом 21 грудня 2004 р. і

набрав законної сили 22 лютого 2005 р.

Згідно зі ст. 49 КК України ( 2341-14 ) особа звільняється

від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину

невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження

волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки.

Зважаючи на те, що до дня набрання вироком законної сили

минули передбачені ст. 49 КК України ( 2341-14 ) строки, а підстав

для зупинення чи переривання перебігу давності встановлено не

було, К. підлягав звільненню від кримінальної відповідальності, що

суд першої інстанції та апеляційний суд не врахували.

За таких обставин судові рішення щодо К. підлягають

скасуванню, а справа - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 400-4, 400-10 КПК

України ( 1003-05 ), Верховний Суд України У Х В А Л И В:

Клопотання заступника прокурора Житомирської області

задовольнити.

Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 21 грудня

2004 р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від

22 лютого 2005 р. щодо К. скасувати, а справу закрити у зв'язку із

закінченням строків давності.

Верховний Суд України: