У Х В А Л А 15.03.2005 " (Витяг)". Верховний Суд України. 2005

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ПАЛАТИ З КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15.03.2005

                             (Витяг)

Ленінський районний суд м. Кіровограда вироком від

18 травня 2004 р. засудив К. за ч. 2 ст. 186 КК ( 2341-14 ) на

чотири роки позбавлення волі. Апеляційний суд Кіровоградської

області ухвалою від 3 серпня 2004 р. залишив вирок без зміни.

Як визнав суд, 23 грудня 2003 р. К. повторно вчинила у

магазині грабіж - відкрито викрала джинси вартістю 132 грн., що

належали А., і була затримана продавцями.

У касаційній скарзі засуджена просила змінити вирок -

перекваліфікувати її дії з ч. 2 ст. 186 на ст. 15, ч. 2 ст. 185

КК ( 2341-14 ) та звільнити її від відбування покарання з

випробуванням на підставі ст. 75 КК.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку

прокурора про необхідність часткового задоволення касаційної

скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши

наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у

кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що вона

підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини К. у повторному відкритому

викраденні чужого майна підтверджується зібраними у справі

доказами, зокрема, показаннями засудженої та свідків С.Г., М. і

С.Л. про вчинення нею цього злочину за наведених у вироку

обставин.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили

фактичні обставини вчиненого засудженою злочинного діяння, але

неправильно кваліфікували його як закінчений злочин за ч.

ст. 186 КК ( 2341-14 ).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 25 грудня 1992 р. N 12 ( v0012700-92 ) "Про судову практику в

справах про корисливі злочини проти приватної власності" крадіжку

і грабіж належить вважати закінченими з моменту, коли винна особа

вилучила майно і має реальну можливість розпоряджатися чи

користуватися ним (заховати, передати іншим особам тощо). Дії,

розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами

і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння

майном або його утримання, необхідно кваліфікувати як грабіж.

Як убачається з матеріалів справи, засуджена намагалася

викрасти в А. джинси, які зняла з вішалки у торговельному залі

магазину й сховала під свою куртку, але була помічена продавцем,

котра почала вимагати повернути майно. Усвідомлюючи, що її дії

помічено, К. проігнорувала це і спробувала втекти з вилученим

майном, однак була затримана продавцями. Отже, засуджена з не

залежних від неї причин не довела злочин до кінця і не мала

реальної можливості розпоряджатися чи користуватися вилученим

майном.

За таких обставин колегія суддів визнала, що дії К. необхідно

перекваліфікувати з ч. 2 ст. 186 на ст. 15, ч. 2 ст. 186

КК ( 2341-14 ) як замах на повторне відкрите викрадення чужого

майна. Наведені засудженою у касаційній скарзі доводи про вчинення

нею замаху на таємне викрадення майна та перекваліфікацію її дій

за ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК є безпідставними і спростовані

матеріалами справи.

Підстав для пом'якшення засудженій покарання немає, оскільки

його призначено відповідно до вимог ст.

65 КК ( 2341-14 ), з

урахуванням даних про її особу та всіх обставин, що обтяжують і

пом'якшують покарання. Достатніх підстав для звільнення К. від

відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК суд під

час розгляду справи не встановив, і засуджена в касаційній скарзі

їх також не навела.

Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм

кримінально-процесуального закону не встановлено.

З огляду на зазначене колегія суддів Судової палати у

кримінальних справах Верховного Суду України касаційну скаргу

засудженої К. задовольнила частково: вирок Ленінського районного

суду м. Кіровограда від 18 травня 2004 р. та ухвалу апеляційного

суду Кіровоградської області від 3 серпня того ж року щодо К.

змінила - перекваліфікувала її дії з ч. 2 ст. 186 на ст. 15, ч. 2

ст. 186 КК ( 2341-14 ). Призначене засудженій покарання залишено

без змін.

Публікації документа

Вісник Верховного суду України від 2005 — 2005 р., № 8, стор. 18

У Х В А Л А 15.03.2005 " (Витяг)". Верховний Суд України. 2005

Публікації документа

Верховний Суд України: