У Х В А Л А 20.06.2006 "Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 червня 2006 р. кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2004 року, яким засуджено К., 8 грудня 1956 року народження, уродженця м. Пеган Макушинського району Курганської області, раніше не судимого, за ст. 185 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) на 1 рік позбавлення волі.". Верховний Суд України. 2006

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

У Х В А Л А

20.06.2006

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у

кримінальних справах розглянула в судовому засіданні в м. Києві

20 червня 2006 р. кримінальну справу за касаційним поданням

прокурора на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької

області від 22 грудня 2004 року, яким засуджено К., 8 грудня

1956 року народження, уродженця м. Пеган Макушинського району

Курганської області, раніше не судимого, за ст. 185 ч. 1 КК

України ( 2341-14 ) на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) К. звільнено від

відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

К. засуджено за те, що він 4 жовтня 2002 р., близько

9 години, перебуваючи на подвір'ї будинку N 42, що по

вул. Аеродромній с. Луганське, таємно викрав належне А. майно на

загальну суму 112 гривень 80 копійок.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеності вини

засудженого, просить вирок щодо К. скасувати у зв'язку з

порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Так, на думку

прокурора, суд порушив вимоги ст. 262 КПК України ( 1003-05 ),

оскільки місце перебування засудженого фактично не встановлено.

Вказує на те, що судове слідство проведено неповно, не були

допитані ні потерпіла ні свідки, а в основу вироку покладено лише

пояснення опитаних осіб, які не попереджалися про відповідальність

за дачу неправдивих показань.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про задоволення

касаційного подання, скасування вироку, перевіривши матеріали

справи та обговоривши доводи, які викладено у касаційному поданні,

колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких

підстав.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 370 КПК України ( 1003-05 ) безумовною

підставою для скасування вироку є розгляд справи у відсутності

підсудного, за виключенням випадків, передбачених частиною другою

статті 262 цього Кодексу.

Як убачається із вироку, місцевий суд розглянув справу в

судовому засіданні без підсудного К., посилаючись на перебування

його за межами України та ухилення від явки до суду.

Однак такі посилання суду є необґрунтованими, оскільки факт

перебування підсудного К. за межами України не підтверджений

офіційно.

У листі Артемівського РВ УМВС України в Донецькій області

зазначено, що за наявною у них оперативною інформацією К. мав

намір виїхати за межі України, однак точне його місце знаходження

невідомо і проводяться його розшукові заходи (а.с. 65).

Будь-які дані, які би свідчили про те, що підсудний знав про

час і місце судового розгляду й ухилявся від явки, відсутні.

Відтак правових підстав розглядати справу при відсутності

підсудного у місцевого суду не було, тому вирок підлягає

скасуванню як незаконний.

Керуючись ст.ст. 395-396 КПК України ( 1003-05 ), колегія

суддів Верховного Суду України У Х В А Л И Л А:

Касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від

22 грудня 2004 р. щодо К. скасувати, а справу направити на новий

судовий розгляд в іншому складу суду.

Верховний Суд України: