У Х В А Л А 31.01.2006 " (Витяг)". Верховний Суд України. 2006

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ПАЛАТИ З КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

У Х В А Л А

31.01.2006

                             (Витяг)

Вінницький районний суд Вінницької області вироком від

11 березня 2005 р. засудив Ш. за ч. 3 ст. 185 КК ( 2341-14 ) на

три роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК Ш. звільнено від

відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Відповідно до ст. 76 КК його зобов'язано: не виїжджати за межі

України на постійне проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну

місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в

зазначений орган.

Цим же вироком Ш. та І. за ч. 2 ст. 185 КК ( 2341-14 ) із

застосуванням ст. 47 КК звільнено від кримінальної

відповідальності у зв'язку з передачею на поруки колективу

підприємства, і справу в цій частині закрито. Постановлено також

стягнути з Ш. та І. на користь підприємства "Бахонецьке" по 2 тис.

40 грн. з кожного.

В апеляційному порядку вирок не розглядався.

Ш. визнано винним у тому, що він 25 грудня 2004 р. проник у

приміщення майстерні й таємно викрав звідти електродвигун вартістю

500 грн.

Ш. та І. визнано винними в тому, що вони 8 січня 2005 р. за

попередньою змовою таємно викрали належний зазначеному

підприємству комплект катків вартістю 4 тис. 80 грн.

У касаційному поданні заступник прокурора Вінницької області

порушив питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним

застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог

кримінально-процесуального закону.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у

кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила

касаційне подання з таких підстав.

Згідно зі ст. 47 КК ( 2341-14 ) від кримінальної

відповідальності може бути звільнено з передачею на поруки особу,

яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. Ш., як

визнав суд, вчинив злочини, передбачені частинами 2 і 3 ст. 185

КК, які відповідно до ст. 12 КК є злочинами як середньої тяжкості,

так і тяжкими.

Таким чином, щодо Ш. застосовано ст. 47 КК ( 2341-14 )

усупереч вимогам цієї норми.

Звільняючи Ш. та І. від кримінальної відповідальності на

підставі ст. 47 КК ( 2341-14 ) у зв'язку з передачею їх на поруки

колективу підприємства, суд постановив вирок без додержання вимог

ст. 10 КПК ( 1001-05 ), в якій передбачено, що за наявності

підстав, зазначених у ст. 47 КК, у справах, які надійшли до суду з

обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні ухвалює

постанову (а не вирок) про закриття справи. Крім того, відповідно

до ст. 327 КПК ( 1003-05 ) вирок може бути обвинувальний або

виправдувальний. Суд наведених положень не врахував і постановив

вирок, яким закрив справу, що є істотним порушенням закону.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у

кримінальних справах Верховного Суду України вирок Вінницького

районного суду Вінницької області від 11 березня 2005 р. щодо Ш.

та І. скасувала і направила справу на новий судовий розгляд.

Публікації документа

Вісник Верховного суду України від 2006 — 2006 р., № 5

У Х В А Л А 31.01.2006 " (Витяг)". Верховний Суд України. 2006

Публікації документа

Верховний Суд України: