У Х В А Л А 31.03.2005 " (Витяг)". Верховний Суд України. 2005

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

У Х В А Л А

31.03.2005

                             (Витяг)

У липні 2003 р. Ж. звернулася до суду із заявою про

відшкодування шкоди, заподіяної їй незаконними діями органів

досудового слідства та прокуратури, пославшись на те, що з

11 травня по 13 листопада 1998 р. вона перебувала під вартою у

зв'язку з порушенням щодо неї прокуратурою м. Полтави кримінальної

справи і притягненням її до відповідальності як обвинуваченої.

Потім запобіжний захід було змінено на підписку про невиїзд.

Оскільки Октябрський районний суд м. Полтави вироком від 2 липня

2001 р. виправдав її за відсутністю в діях складу злочину, однак

матеріальна й моральна шкода, заподіяні їй незаконним

притягненням як обвинуваченої та триманням під вартою, залишилась

невідшкодованою, Ж. просила стягнути 12 тис. 140 грн. на

відшкодування матеріальної шкоди та 500 тис.грн. - як компенсацію

моральної шкоди.

Під час розгляду справи Ж. уточнила та доповнила вимоги і

просила стягнути на її користь втрачений заробіток у сумі 12 тис.

140 грн., судові витрати в сумі 2 тис. 93 грн. та 1 млн.грн. на

відшкодування моральної шкоди.

Октябрський районний суд м. Полтави ухвалою від 19 квітня

2004 р. заяву Ж. задовольнив: постановив стягнути з Державного

казначейства України на користь заявниці 14 тис. 73 грн. на

відшкодування матеріальної шкоди та 1 млн.грн. - як компенсацію

моральної шкоди.

Апеляційний суд Полтавської області ухвалою від 23 вересня

2004 р. ухвалу суду першої інстанції змінив: постановив стягнути з

Державного бюджету України на користь Ж.

914 тис. 73 грн., шляхом

зобов'язання Державного казначейства України списав зазначену суму

з відповідного рахунку, на якому обліковуються кошти Державного

бюджету України; у решті ухвалу суду першої інстанції залишив без

зміни.

Перший заступник прокурора (далі - заступник прокурора)

Полтавської області у касаційному поданні, а також Державне

казначейство України у касаційній скарзі порушили питання про

скасування ухвал судів першої та апеляційної інстанцій і

направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції,

мотивуючи це порушенням судами норм матеріального та

процесуального права.

Обговоривши наведені у поданні заступника прокурора та

касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Судова

палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла

висновку, що касаційне подання та касаційна скарга підлягають

задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від

31 березня 1995 р. N 4 ( v0004700-95 ) "Про судову практику в

справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір

відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від

характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру

немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має

виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування Ж. моральної (немайнової)

шкоди в сумі 900 тис.грн., суди обох інстанцій не в повному обсязі

врахували зазначене вище роз'яснення Пленуму.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

вважає, що з урахуванням характеру й обсягу моральних страждань,

яких Ж. зазнала у зв'язку з незаконним притягненням її до

кримінальної відповідальності та арештом, а також виходячи із

засад розумності, виваженості і справедливості на її користь за

заподіяну моральну шкоду має бути стягнено 150 тис.грн.

За таких обставин ухвала Апеляційного суду в частині

визначення розміру моральної шкоди підлягає зміні з підстав,

передбачених ст. 340 ЦПК ( 1503-06 ).

Керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ), Судова палата у цивільних

справах Верховного Суду України касаційне подання заступника

прокурора Полтавської області та касаційну скаргу Державного

казначейства України задовольнила: ухвалу Апеляційного суду

Полтавської області від 23 вересня 2004 р. в частині стягнення на

користь Ж. 900 тис.грн. за заподіяну моральну шкоду змінила,

зменшивши розмір стягнення до 150 тис.грн.; у решті зазначену

ухвалу залишила без зміни.

Публікації документа

Вісник Верховного суду України від 2005 — 2005 р., № 9, стор. 6

У Х В А Л А 31.03.2005 " (Витяг)". Верховний Суд України. 2005

Публікації документа

Верховний Суд України: