Про затвердження Авіаційних правил України «Вимоги до диспетчерів польотно-інформаційного обслуговування»

Відповідно до абзацу сьомого частини п’ятої статті 11 Повітряного кодексу України та з метою встановлення загальних правил і процедур щодо підготовки диспетчерів польотно-інформаційного обслуговування

НАКАЗУЮ:

1.

Затвердити Авіаційні правила України «Вимоги до диспетчерів польотно-інформаційного обслуговування», що додаються.

2.

Управлінню аеронавігації (Задорожня А.О.) забезпечити в установленому законодавством порядку:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Державної авіаційної служби України.

3. Установити, що:

1) вимоги пункту 3 розділу I, підпункту 2 пункту 2 розділу V, абзаців другого й третього підпункту 1 пункту 1 та пункту 15 розділу VI, підпункту 1 пункту 1, підпунктів 1 та 2 пункту 5 розділу VII цих Авіаційних правил не застосовуються протягом одного року з дня набрання чинності цим наказом до осіб, які на такий день мали досвід надання послуг з польотно-інформаційного обслуговування не менше трьох років до дня введення воєнного стану;

2) особи, які з урахуванням положень підпункту 1 пункту 3 цього наказу мають повноваження експертів польотно-інформаційного обслуговування без дотримання вимог підпункту 1 пункту 5 розділу VII цих Авіаційних правил, мають підтвердити такі повноваження шляхом успішного проходження курсу підготовки експертів польотно-інформаційного обслуговування, визначеного у підпункті 1 пункту 8 розділу VII цих Авіаційних правил, протягом одного року з дня набрання чинності цим наказом;

3) вимоги підпункту 2 пункту 2 розділу V, абзаців другого й третього підпункту 1 пункту 1 та підпункту 2 пункту 3 розділу VI цих Авіаційних правил можуть не застосовуватись до осіб, які є власниками свідоцтва диспетчера управління повітряним рухом або студента-диспетчера управління повітряним рухом, виданих уповноваженим органом.

4.

Цей наказ набирає чинності з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

---

Авіаційні правила України

«Вимоги до диспетчерів польотно-інформаційного обслуговування»

I.

Загальні положення

1. Ці Авіаційні правила встановлюють вимоги до персоналу провайдерів аеронавігаційного обслуговування, які надають послуги з польотно-інформаційного обслуговування цивільної авіації (далі — персонал), організацій, залучених до підготовки персоналу, та диспетчерів польотно-інформаційного обслуговування цивільної авіації (далі — ПІО) під час здійснення заходів спрямованих на підготовку персоналу та диспетчерів ПІО, а також повноваження, завдання та права Державної авіаційної служби України (далі — уповноважений орган) та провайдерів аеронавігаційного обслуговування, які надають послуги з ПІО (далі — провайдери ПІО).

Для реалізації цих Авіаційних правил уповноважений орган застосовує прийнятні методи визначення відповідності та інструктивний матеріал.

2. Дія цих Авіаційних правил поширюється на:

1) провайдерів ПІО;

2) персонал уповноваженого органу;

3) організації, залучені до підготовки диспетчерів ПІО.

3. ПІО надається лише тими особами, які мають чинний сертифікат компетентності диспетчера ПІО, вимоги до якого наведено в додатку 1 до цих Авіаційних правил.

4. Нагляд за дотриманням вимог цих Авіаційних правил покладається на уповноважений орган.

II. Терміни, що вживаються у цих Авіаційних правилах

1. У цих Авіаційних правилах терміни вживаються у таких значеннях:

диспетчер ПІО (flight information service officer) (FISO) — особа, з числа персоналу, яка закінчила підготовку за погодженим уповноваженим органом курсом, отримала відповідну кваліфікацію для надання ПІО та має сертифікат компетентності диспетчера ПІО;

додатковий допуск (additional endorsement) — запис, що вноситься до сертифіката компетентності диспетчера ПІО, складає його частину та може визначати вид ПІО або сектор органу ОПР, відмінний від того, який вже зазначений у сертифікаті компетентності диспетчера ПІО та за яким диспетчер ПІО компетентний надавати обслуговування;

допуск (endorsement) — запис, що вноситься до сертифіката компетентності диспетчера ПІО, складає його частину та може визначати вид ПІО, сектор органу ОПР, рівень володіння мовою, компетентність його власника проводити оцінювання практичних навичок або здійснювати підготовку на робочому місці органу ОПР;

екзаменування (examination) — формалізована перевірка, призначена для визначення рівня теоретичних знань та їх розуміння у персоналу провайдера ПІО;

експерт ПІО (FISO assessor) — диспетчер ПІО, який має допуск експерта, що визначає компетентність власника цього допуску проводити оцінювання компетентності диспетчерів ПІО;

інструктивний матеріал (guidance material) (GM) — документ, розроблений та затверджений уповноваженим органом для роз’яснення значення певної вимоги або специфікації, що використовується для тлумачення цих Авіаційних правил та прийнятних методів визначення відповідності (AMC);

інструктор ПІО (FISO instructor) — диспетчер ПІО, який має відповідний допуск, що визначає компетентність власника цього допуску проводити підготовку на робочому місці диспетчерів ПІО;

оцінювання компетентності (competence assessment) — визначення рівня володіння практичними навичками персоналу, що передує видачі сертифіката компетентності диспетчера ПІО, під час якого особа, що оцінюється, повинна продемонструвати відповідну поведінку, вміння на практиці застосовувати отримані знання та розуміння процесів;

польотно-інформаційне обслуговування (ПІО) (flight information service) (FIS) — обслуговування, що надається з метою надання інформації, необхідної для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів повітряних суден на маршруті та/або на аеродромі;

польотно-інформаційне обслуговування на аеродромі (aerodrome flight information service) (AFIS) — ПІО та аварійне обслуговування повітряного руху на аеродромі та в межах аеродромної зони польотної інформації;

польотно-інформаційне обслуговування в районі (area flight information service) (Area FIS) — ПІО та аварійне обслуговування повітряного руху в межах району польотної інформації;

прийнятні методи визначення відповідності (AMC) — стандарти, прийняті уповноваженим органом з метою визначення методів, за умови виконання яких встановлюється відповідність вимогам цих Авіаційних правил;

сертифікат компетентності диспетчера ПІО (FISO competence certificate) — документ, який дає право його власнику надавати ПІО, видається персоналу провайдером ПІО після проходження відповідної підготовки та засвідчує відповідність вимогам цих Авіаційних правил;

схема компетентності органу ОПР для диспетчерів ПІО (unit competence scheme for FISO) (далі — схема компетентності) — встановлені методи, за допомогою яких визначається компетентність диспетчерів ПІО та регулюється її підтримання;

тимчасова нездатність (provisional inability) — тимчасовий стан диспетчера ПІО, за якого він втрачає можливість здійснювати права, визначені сертифікатом компетентності диспетчера ПІО, не втрачаючи чинності допусків.

2. Терміни «психотропні речовини» та «наркотичні засоби» вживаються у значеннях, наведених в Законі України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Інші терміни, які використовуються у цих Авіаційних правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах у сфері цивільної авіації.

III. Повноваження, завдання та права уповноваженого органу

1. Уповноважений орган, відповідно до покладених на нього цими Авіаційними правилами завдань, має такі повноваження:

1) здійснювати нагляд за провайдерами ПІО в частині проведення підготовки та допуску до роботи диспетчерів ПІО;

2) погоджувати курси та плани підготовки диспетчерів ПІО;

3) погоджувати схеми компетентності;

4) погоджувати експертів ПІО та інструкторів ПІО;

5) вживати примусові заходи.

2. Уповноважений орган розробляє та затверджує прийнятні методи визначення відповідності (AMC) та інструктивний матеріал (GM), які можуть використовуватись для встановлення відповідності вимогам цих Авіаційних правил. У разі виконання AMC, вимоги, встановлені цими Авіаційними правилами, вважаються виконаними.

3. З метою забезпечення виконання повноважень, визначених пунктом 1 цього розділу, уповноважений орган встановлює та підтримує систему управління, яка, щонайменше, повинна включати:

1) документально оформлені політику та процедури, що визначають способи організації, засоби та методи досягнення дотримання вимог Повітряного кодексу України, цих Авіаційних правил та інших нормативних-правових актів у сфері цивільної авіації. Процедури мають бути актуалізованими та використовуватись як основні робочі документи функціонування уповноваженого органу по виконанню завдань, визначених пунктом 1 цього розділу;

2) достатню кількість персоналу для виконання покладених на нього завдань та обов’язків. Для підтримання постійної компетентності такий персонал повинен мати відповідну кваліфікацію для виконання визначених завдань, необхідні знання та досвід, проходити початкову та періодичну підготовку. З метою планування належного виконання всіх завдань має бути запроваджена система кадрового забезпечення;

3) необхідні службові приміщення та засоби для виконання визначених завдань;

4) функцію моніторингу відповідності системи управління відповідним вимогам та адекватності процедур, включаючи створення процесу внутрішнього аудиту та процесу управління ризиками безпеки польотів. Моніторинг відповідності повинен включати систему інформування керівництва уповноваженого органу щодо результатів аудиту для забезпечення впровадження необхідних коригувальних заходів;

5) наявність особи або групи осіб, які безпосередньо відповідальні перед керівництвом уповноваженого органу за функцію моніторингу відповідності.

4. Уповноважений орган для кожного напряму діяльності, включаючи систему управління, призначає одну або кількох осіб, відповідальних за управління відповідним(и) завданням(и).

5. Уповноважений орган повинен мати діючу систему визначення змін, які впливають на його спроможність виконувати свої завдання та функції відповідно до вимог цих Авіаційних правил. Така система повинна забезпечувати постійну прийнятність та ефективність своєї системи управління.

Усі зміни, що вносяться до цих Авіаційних правил, повинні своєчасно відображатися уповноваженим органом в системі управління, забезпечуючи їх ефективну реалізацію.

6. Створюючи належну систему управління, уповноважений орган повинен забезпечити ведення, зберігання та контроль обігу документації та доступу до неї, яка включає інформацію про:

1) документально оформлені правила та процедури системи управління;

2) підготовку, атестацію та надання дозволів персоналу уповноваженого органу на виконання робіт;

3) нагляд за провайдерами ПІО;

4) дані курсів, планів підготовки та схем компетентності;

5) висновки, заходи з усунення недоліків та строки усунення недоліків;

6) вжиття примусових заходів;

7) події, що мали вплив на безпеку польотів.

Документація, визначена цим пунктом, повинна зберігатися уповноваженим органом не менше 5 років.

IV. Повноваження, завдання та права провайдерів ПІО

1. Провайдер ПІО відповідно до покладених на нього завдань, має такі повноваження:

1) видавати, продовжувати строк дії, відновлювати, припиняти та зупиняти дію сертифікатів компетентності диспетчера ПІО;

2) забезпечувати належну підготовку і відповідність компетентності диспетчерів ПІО для виконання ними своїх посадових обов’язків;

3) встановлювати та впроваджувати процеси оцінювання компетентності диспетчерів ПІО;

4) встановлювати процедури підтримки компетентності інструкторів ПІО та експертів ПІО;

5) розробляти та впроваджувати плани підготовки, курси підготовки та схеми компетентності;

6) здійснювати оцінювання персоналу, результатом якого є видача, продовження строку дії та/або відновлення сертифіката компетентності диспетчера ПІО після успішного завершення відповідного курсу підготовки.

2. У разі проведення підготовки для диспетчерів ПІО в організації з підготовки або іншим провайдером ПІО, провайдер ПІО, в якому працює диспетчер ПІО, до початку підготовки перевіряє наявність погоджених з уповноваженим органом курсів та планів підготовки.

3. Повноваження щодо проведення оцінювання компетентності персоналу ПІО надаються експертам ПІО відповідно до процедури, розробленої провайдером ПІО. Надане повноваження діє п’ять років з дати погодження уповноваженим органом повноважень експерта ПІО. При цьому має бути забезпечено обізнаність персоналу, який здійснює оцінювання, із існуючими експлуатаційними нормами та процедурами органу ОПР, в якому відбувається оцінювання.

4. Провайдер ПІО повинен забезпечити ведення:

обліку виданих сертифікатів;

обліку персоналу, який проходить або пройшов підготовку.

5. З метою забезпечення виконання повноважень, визначених пунктом 1 цього розділу, провайдер ПІО встановлює та підтримує систему управління, яка, щонайменше, повинна включати:

1) чітко зазначені межі обов’язків та завдань в рамках організації, включаючи прямі завдання відповідального керівника;

2) опис загальних принципів та підходів провайдера ПІО відносно безпеки польотів, якості, авіаційної безпеки, тощо при наданні послуг/функцій, які разом складають політику провайдера ПІО, підписану відповідальним керівником;

3) процес визначення змін в організації провайдера ПІО та умов її діяльності, що можуть вплинути на встановлені процеси, процедури та послуги, а також, при необхідності, внесення змін у систему управління та/або функціональну систему для їх врахування;

4) процес аналізу системи управління, визначення причин та наслідків незадовільних показників у системі управління, а також заходи з усунення причин незадовільних показників у системі управління;

5) процес, направлений на забезпечення підготовки та компетентності персоналу провайдера ПІО з метою забезпечення безпечного, ефективного, безперервного та стабільного виконання персоналом своїх посадових обов’язків. З цією метою провайдер ПІО впроваджує та підтримує функціонування політики відбору, підготовки та підтримання компетенції персоналу провайдера ПІО;

6) встановлені методи і засоби забезпечення обізнаності персоналу провайдера ПІО у системі управління, що дозволяє інформувати персонал провайдера про важливу інформацію стосовно зміни процесів та процедур і опису причин їх впровадження;

7) процеси і процедури, зазначені у пункті 1 цього розділу;

8) ведення документації, визначеної пунктами 4–8 цього розділу.

6. Провайдер ПІО повинен забезпечити ведення, зберігання та контроль обігу документації та доступу до неї, створеної під час виконання свої повноважень, визначених пунктом 1 цього розділу.

7. Передання до архіву даних з реєстрів має визначатися системою управління провайдера ПІО.

8. Реєстри мають бути надійно захищеними.

V. Вимоги та процедура видачі сертифіката компетентності диспетчера ПІО

1. Сертифікат компетентності диспетчера ПІО визначає повноваження його власника надавати послуги з ПІО у визначеному органі ОПР.

2. Особи, які мають намір отримати сертифікат компетентності диспетчера ПІО, повинні:

1) бути не молодше 18 років;

2) успішно пройти початкову підготовку або підготовку за додатковим допуском у відповідних випадках та згідно з вимогами, що визначені розділом VI цих Авіаційних правил;

3) успішно пройти підготовку в органі ОПР згідно з вимогами, визначеними розділом VI цих Авіаційних правил;

4) продемонструвати належний рівень володіння мовою відповідно до шкали оцінювання рівнів володіння мовою — вимог до рівнів володіння мовою, визначеної в доповненні 1 до додатка 1 до Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо видачі свідоцтв та сертифікатів диспетчерів управління повітряним рухом», затверджених наказом Державіаслужби від 31 травня 2018 року № 485, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2018 року за № 1089/32541.

3. Строк дії рівня володіння мовою для диспетчерів ПІО становить:

1) три роки для робочого рівня (четвертого рівня);

2) шість років для високого рівня (п’ятого рівня);

3) дев’ять років для експертного рівня (шостого рівня).

4. Сертифікат компетентності диспетчера ПІО має містити один або більше таких допусків з метою визначення виду послуг, які власник сертифіката уповноважений надавати:

1) допуск польотно-інформаційного обслуговування в районі (area flight information service) (Area FIS), який підтверджує компетентність його власника надавати послуги з польотно-інформаційного обслуговування в межах району польотної інформації (FIR);

2) допуск польотно-інформаційного обслуговування на аеродромі (aerodrome flight information service) (AFIS), який підтверджує компетентність його власника надавати послуги з ПІО в межах аеродромної зони польотної інформації (AFIZ).

5. Окрім інформації, зазначеної в пункті 4 цього розділу, в сертифікаті компетентності диспетчера ПІО, зазначається орган ОПР та, якщо це необхідно, сектор, в якому диспетчер ПІО має право надавати послуги з польотно-інформаційного обслуговування, рівень володіння мовою, а також допуск інструктора ПІО та/або допуск експерта ПІО при їх наявності.

6. Якщо власник сертифіката компетентності диспетчера ПІО не здійснював діяльність за відповідним допуском органу ОПР більше 90 календарних днів поспіль, власник такого сертифікату може відновити зазначений допуск лише після оцінювання його попередньої компетентності за цим допуском та, за потреби, після проходження курсу підготовки з метою відновлення допуску органу ОПР згідно з схемою компетентності органу ОПР.

7. Підготовка з метою відновлення допуску органу ОПР може бути проведена за курсом підготовки для отримання допуску органу ОПР, погодженим з уповноваженим органом, або за курсом, розробленим індивідуально для власника допуску за результатами оцінювання, погодженим з уповноваженим органом.

8. Схема компетентності впроваджується провайдером ПІО та включає в себе щонайменше такі елементи:

1) строк дії та форму сертифіката компетентності диспетчера ПІО;

2) максимальну тривалість часу, протягом якого власник сертифіката компетентності диспетчера ПІО може не здійснювати діяльність без втрати його чинності. Цей період не має перевищувати 90 днів;

3) порядок та строки підготовки кандидата (власника) сертифіката компетентності диспетчера ПІО в органі ОПР;

4) процедури при втраті чинності сертифіката компетентності диспетчера ПІО;

5) процедури екзаменування теоретичних знань та оцінювання компетентності кандидата (власника) сертифіката компетентності диспетчера ПІО;

6) процедури визначення тем/підтем, цілей підготовки та методів безперервної підготовки;

7) мінімальну тривалість та частоту проведення відновлювальної підготовки;

8) процедури при отриманні незадовільних результатів під час екзаменувань або оцінювань, включаючи процедуру оскарження;

9) кваліфікацію, роль та обов’язки персоналу, який залучається до підготовки;

10) порядок підготовки та отримання допусків інструктора та експерта ПІО;

11) процедури оголошення та врегулювання випадків тимчасової нездатності власника сертифіката компетентності диспетчера ПІО;

12) порядок ведення та зберігання записів (документів) щодо безперервної підготовки та оцінювань згідно з пунктами 6–10 розділу IV цих Авіаційних правил;

13) процес та підстави для перегляду, внесення змін до схеми компетентності та її подання уповноваженому органу. Перегляд схеми компетентності має проводитися принаймні один раз на три роки.

9. Сертифікат компетентності диспетчера ПІО є чинним протягом строку, визначеного схемою компетентності. Цей строк не повинен перевищувати п’ять років.

10. Підтвердження чинності сертифіката компетентності диспетчера ПІО здійснюється, якщо диспетчер ПІО пройшов курси підтримання компетентності протягом періоду чинності сертифіката компетентності диспетчера ПІО для його продовження.

11. Якщо чинність сертифіката компетентності диспетчера ПІО втрачено, його власник повинен успішно закінчити курс підготовки в органі ОПР з метою відновлення сертифіката компетентності диспетчера ПІО.

12. Власник сертифіката компетентності диспетчера ПІО не повинен використовувати надані цим сертифікатом права, якщо він має сумніви щодо можливості безпечного здійснення польотно-інформаційного обслуговування, та в таких випадках повинен невідкладно повідомити провайдера ПІО про тимчасову нездатність.

13. Провайдери ПІО можуть визнати тимчасову нездатність власника сертифіката компетентності диспетчера ПІО, якщо вони мають будь-які сумніви щодо здатності власника сертифіката компетентності диспетчера ПІО безпечно здійснювати права, надані сертифікатом.

14. Провайдери ПІО розробляють та впроваджують об’єктивні, прозорі та рівноправні процедури з метою надання власникам сертифікатів компетентності диспетчера ПІО можливості визнання своєї тимчасової нездатності щодо здійснення прав, наданих їх сертифікатом, визнання тимчасової нездатності власником сертифіката, боротьби з негативним впливом випадків тимчасової нездатності.

15. Провайдер ПІО може зупинити дію сертифіката компетентності диспетчера ПІО у разі тимчасової нездатності згідно з пунктами 10–12 цього розділу.

16. Провайдер ПІО припиняє дію сертифіката компетентності диспетчера ПІО за таких обставин:

1) якщо власник сертифіката компетентності диспетчера ПІО більше не відповідає діючим вимогам цих Авіаційних правил;

2) отримання сертифіката компетентності диспетчера ПІО відбулося шляхом фальсифікації документів;

3) здійснення діяльності відповідно до чинного сертифіката компетентності диспетчера ПІО під впливом психотропних речовин, наркотичних засобів та/або алкоголю.

17. Провайдери ПІО повинні зберігати інформацію щодо підготовки та оцінювання компетентності, пройдених диспетчерами ПІО, а також забезпечувати доступність такої інформації для:

1) уповноваженого органу;

2) диспетчера ПІО — власника сертифіката компетентності диспетчера ПІО;

3) іншого провайдера ПІО, до якого диспетчер ПІО приймається на роботу, за запитом такого провайдера ПІО та згодою диспетчера ПІО.

VI. Вимоги до підготовки диспетчерів ПІО

1. Провайдери ПІО мають гарантувати, що персонал ПІО:

1) успішно пройшов:

початкову підготовку відповідно до вимог, передбачених пунктами 4 та 6–14 цього розділу;

підготовку за додатковим допуском відповідно до вимог, передбачених пунктом 5 цього розділу, у випадках, передбачених підпунктом 2 пункту 3 цього розділу;

підготовку в органі ОПР відповідно до вимог, передбачених пунктами 15–22 цього розділу;

2) проходить безперервну підготовку відповідно до вимог, передбачених пунктом 23 цього розділу.

2. Курси підготовки та плани підготовки диспетчерів ПІО розробляються провайдерами ПІО або організаціями з підготовки та погоджуються уповноваженим органом.

3. При працевлаштуванні диспетчера ПІО до іншого органу ОПР або до іншого провайдера ПІО для отримання нового сертифіката компетентності диспетчера ПІО:

1) додаткове проходження початкової підготовки, визначеної в пункті 4 цього розділу, є необов’язковим;

2) успішне проходження підготовки за додатковим допуском, визначеної в пункті 5 цього розділу, є обов’язковим, якщо для надання ПІО у іншому органі ОПР (органі ОПР іншого провайдера ПІО) вимагається наявність допуску AFIS або допуску Area FIS, яким особа не володіє.

4. Початкова підготовка диспетчерів ПІО спрямована на отримання особою сертифіката компетентності диспетчера ПІО вперше та складається з:

1) базової підготовки;

2) підготовки за допуском AFIS та/або підготовки за допуском Area FIS.

5. Підготовка за додатковим допуском AFIS або додатковим допуском Area FIS передбачає проходження власником сертифіката компетентності диспетчера ПІО відповідно підготовки за допуском AFIS або підготовки за допуском Area FIS, що визначені у підпункті 2 пункту 4 цього розділу.

6. Початкова підготовка диспетчерів ПІО має включати вивчення:

1) навчальних дисциплін, тем та підтем відповідно до додатка 2 до цих Авіаційних правил;

2) навчальних дисциплін, тем та підтем, визначених додатками 3 та 4 до цих Авіаційних правил.

7. Пройдений курс базової підготовки, передбачений для диспетчерів управління повітряним рухом (далі — УПР), в організації з підготовки, яка має відповідний сертифікат, виданий уповноваженим органом відповідно до вимог Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо видачі свідоцтв та сертифікатів диспетчерів управління повітряним рухом», затверджених наказом Державіаслужби від 31 травня 2018 року № 485, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2018 року за № 1089/32541, вважається таким, що відповідає курсу базової підготовки диспетчерів ПІО, визначеному цими Авіаційними правилами.

8. Провайдер ПІО може встановлювати додаткові вимоги до освіти та кваліфікації осіб, які претендують на зайняття посади диспетчера ПІО, і відповідно адаптовувати перелік та/або рівень вивчення дисциплін, тем та підтем, що визначені в додатках 2–4 цих Авіаційних правил, за якими такі особи мають успішно пройти підготовку.

9. Базова підготовка та підготовка за допуском здійснюються за відповідними курсами. Курси базової підготовки та підготовки за допуском мають включати екзаменування та оцінювання компетентності.

10. Для успішного проходження екзаменування теоретичних знань особа, яка перевіряється, має набрати не менше 75% від максимальної кількості балів, визначеної для цього екзаменування.

11. Для успішного проходження оцінювання компетентності за курсом базової підготовки особа, яка оцінюється, має послідовно демонструвати діяльність, наведену у пункті 12 цього розділу, та відповідну поведінку, необхідну для надання безпечного польотно-інформаційного обслуговування.

12. Оцінювання компетентності за курсом базової підготовки здійснюється за такими цілями діяльності:

1) перевірка та використання обладнання робочого місця;

2) визначення та підтримання ситуаційної обізнаності;

3) постійне прослуховування відповідної частоти;

4) видача відповідної інформації згідно із встановленими обсягами застосування ПІО;

5) використання затвердженої фразеології радіообміну;

6) ефективне ведення радіозв’язку;

7) застосування встановлених процедур для відтворюваного повітряного простору.

13. Цілі діяльності підготовки за допуском мають встановлюватися для кожного курсу підготовки за допуском.

14. Цілі діяльності підготовки за допуском вимагають від особи, яка проходить підготовку:

1) продемонструвати здатність надавати послуги з польотно-інформаційного обслуговування для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів в межах зони відповідальності;

2) вміння вирішувати складні ситуації та діяти в умовах щільного радіообміну щодо повітряного руху в межах зони відповідальності;

3) справлятися з робочим навантаженням та забезпечувати польотно-інформаційне обслуговування та аварійне обслуговування в межах зони відповідальності.

15. Підготовка в органі ОПР має розпочинатися після, але не пізніше ніж через 3 роки з дня успішного завершення особою початкової підготовки або підготовки за додатковим допуском, проходження якої є обов’язковим згідно із вимогами цих Авіаційних правил.

16. Підготовка в органі ОПР здійснюється за погодженим з уповноваженим органом курсом підготовки в органі ОПР, згідно з планом підготовки в органі ОПР. Перегляд курсу підготовки в органі ОПР має здійснюватися принаймні один раз на п’ять років.

17. Підготовка в органі ОПР має передбачати отримання теоретичних знань та набуття практичних навичок щодо:

1) операційних процедур;

2) особливостей виконання специфічних операційних завдань;

3) дій у позаштатних та аварійних ситуаціях;

4) людського фактору.

18. План підготовки в органі ОПР має бути погоджений з уповноваженим органом та повинен містити:

1) структуру підготовки;

2) назву курсу підготовки в органі ОПР;

3) мінімальну кількість годин підготовки;

4) методи підготовки;

5) процеси оцінювання;

6) процес оскарження результатів;

7) порядок ведення та збереження записів щодо підготовки;

8) перелік позаштатних та аварійних ситуацій;

9) процес та підстави для перегляду та внесення змін до плану підготовки, а також його подання на погодження уповноваженому органу. Перегляд плану підготовки має здійснюватися принаймні один раз на п’ять років.

19. Під час проходження підготовки в органі ОПР особа, яка має намір отримати сертифікат компетентності диспетчера ПІО, здійснює надання польотно-інформаційного обслуговування лише під наглядом інструктора ПІО, який має діючий сертифікат компетентності диспетчера ПІО.

20. Оцінювання компетентності осіб, які претендують на отримання сертифіката компетентності диспетчера ПІО, здійснюється під час роботи в звичайних операційних умовах принаймні один раз в кінці підготовки в органі ОПР.

21. Оцінювання компетентності проводиться експертами ПІО, які отримали на це дозвіл від уповноваженого органу.

22. Для отримання сертифіката компетентності диспетчера ПІО в органі ОПР диспетчер ПІО має відпрацювати щонайменше 40 годин під наглядом інструктора ПІО.

23. Безперервна підготовка має включати підготовку з підтримання/відновлення компетентності та проводитися із встановленою періодичністю згідно з вимогами схеми компетентності.

VII. Вимоги до інструкторів та експертів ПІО

1. Провайдер ПІО, має гарантувати, що інструктори ПІО, які здійснюють підготовку диспетчерів ПІО на робочому місці органу ОПР:

1) мають діючий сертифікат компетентності диспетчера ПІО;

2) мають досвід роботи за допуском цього органу ОПР не менше ніж шість місяців;

3) успішно пройшли відповідний курс підготовки інструкторів ПІО та мають навички втручання у роботу диспетчера ПІО у випадках, коли під час підготовки безпека може бути поставлена під загрозу.

2. У разі відкриття нового органу ОПР, підготовку на новому робочому місці може здійснювати інструктор ПІО, який не має досвіду роботи за допуском цього органу ОПР. У такому разі інструктор повинен мати діючий сертифікат компетентності диспетчера ПІО, досвід роботи в іншому органі ОПР не менше ніж вісімнадцять місяців та продемонструвати знання операційного середовища нового органу ОПР.

3. Для підтримання компетентності інструктори ПІО повинні не рідше ніж раз на п’ять років проходити курс підтримання компетентності інструкторів ПІО.

4. Підготовка інструкторів ПІО має складатися з:

1) курсу підготовки інструкторів ПІО, який має включати відповідне оцінювання компетентності кандидатів на отримання допуску інструктора ПІО;

2) курсу підтримання компетентності інструкторів ПІО.

5. Провайдер ПІО, який має диспетчерів ПІО та/або осіб, які претендують на зайняття посади диспетчера ПІО, має гарантувати, що експерти ПІО:

1) успішно пройшли відповідний курс підготовки експертів ПІО;

2) мають діючий сертифікат компетентності диспетчера ПІО;

3) мають досвід роботи за допуском органу ОПР, в якому проводять оцінювання компетентності, не менше ніж 2 роки.

6. У разі відкриття нового органу ОПР, оцінювання на новому робочому місці може здійснювати експерт ПІО, який не має досвіду роботи за допуском цього органу ОПР. У такому разі експерт ПІО повинен мати діючий сертифікат компетентності диспетчера ПІО, досвід роботи в іншому органі ОПР не менше ніж 3 роки та продемонструвати знання операційного середовища нового органу ОПР.

7. Для підтримання компетентності експерти ПІО повинні не рідше ніж раз на п’ять років проходити курс підтримання компетентності експертів ПІО.

8. Підготовка експертів ПІО має складатися з:

1) курсу підготовки експертів ПІО, який має передбачати вивчення методів оцінювання компетентності диспетчерів ПІО та включати відповідне оцінювання компетентності кандидатів на отримання допуску експерта ПІО;

2) курсу підтримання компетентності експертів ПІО.

9. Вимоги підпункту 3 пункту 1 та пункту 3 цього розділу можуть не застосовуватись до осіб, які є власниками свідоцтва диспетчера УПР з чинним допуском інструктора з підготовки на робочому місці, виданого уповноваженим органом.

10. Вимоги підпункту 1 пункту 5 та пункту 7 цього розділу можуть не застосовуватись до осіб, які є власниками свідоцтва диспетчера УПР з чинним допуском експерта, виданого уповноваженим органом.

---

Вимоги

до сертифіката компетентності диспетчера ПІО

1. Сертифікат компетентності диспетчера ПІО, виданий згідно з цими Авіаційними правилами, повинен обов’язково містити таку інформацію:

1) повне найменування провайдера ПІО, що видав сертифікат компетентності диспетчера ПІО із зазначенням його місцезнаходження;

2) обліковий номер сертифіката компетентності диспетчера ПІО, що містить кодовий набір латинських літер і арабських цифр (FISO Competence Certificate № 0000);

3) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) власника сертифіката;

4) записи щодо наявних допусків із зазначенням терміну їх дії, а також інформацію щодо органу ОПР, сектору та рівня володіння мовою;

5) підпис особи, яка видала сертифікат компетентності диспетчера ПІО та дату його видачі;

6) відбиток печатки провайдера ПІО (за наявності).

2. Сертифікат компетентності диспетчера ПІО оформлюється на аркуші паперу формату А4 українською та англійською мовами.

---

Навчальні дисципліни, теми та підтеми

за етапами початкової підготовки диспетчерів ПІО

БАЗОВА ПІДГОТОВКА

ЗМІСТ

Дисципліна 1: Вступ до курсу.

Дисципліна 2: Авіаційне законодавство.

Дисципліна 3: Організація повітряного руху.

Дисципліна 4: Метеорологія.

Дисципліна 5: Навігація.

Дисципліна 6: Повітряне судно.

Дисципліна 7: Людський фактор.

Дисципліна 8: Системи та обладнання.

Дисципліна 9: Професійне середовище.

ДИСЦИПЛІНА 1: ВСТУП ДО КУРСУ

ТЕМА INTRB — ОРГАНІЗАЦІЯ КУРСУ

Підтема INTRB 1.1 — Вступ до курсу

Підтема INTRB 1.2 — Адміністрування курсу

Підтема INTRB 1.3 — Навчальні матеріали та навчальна документація

ТЕМА INTRB 2 — ВСТУП ДО КУРСУ ПІДГОТОВКИ ДИСПЕТЧЕРА ПІО

Підтема INTRB 2.1 — Зміст, методика та організація курсу

Підтема INTRB 2.2 — Характерні особливості підготовки

Підтема INTRB 2.3 — Процеси екзаменування та оцінювання компетентності

ДИСЦИПЛІНА 2: АВІАЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

ТЕМА LAWB 1 — ВСТУП

Підтема LAWB 1.1 — Актуальність авіаційного законодавства

ТЕМА LAWB 2 — МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Підтема LAWB 2.1 — Міжнародна організація цивільної авіації (ІСАО)

Підтема LAWB 2.2 — Європейські та інші агентства

ТЕМА LAWB 3 — НАЦІОНАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Підтема LAWB 3.1 — Державні органи

Підтема LAWB 3.2 — Національні нормативно-правові акти

Підтема LAWB 3.3 — Уповноважений орган

ТЕМА LAWB 4 — УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ПОЛЬОТІВ ПРИ ОПР

Підтема LAWB 4.1 — Базові принципи управління та культура забезпечення безпеки польотів

Підтема LAWB 4.2 — Система управління безпекою польотів

ТЕМА LAWB 5 — ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТИ

Підтема LAWB 5.1 — Одиниці виміру

Підтема LAWB 5.2 — Огляд аеронавігаційного обслуговування

Підтема LAWB 5.3 — Огляд обслуговування повітряного руху

Підтема LAWB 5.4 — Огляд управління аеронавігаційною інформацією (АІМ)

Підтема LAWB 5.5 — Правила польотів

Підтема LAWB 5.6 — Повітряний простір та маршрути ОПР

Підтема LAWB 5.7 — План польоту

Підтема LAWB 5.8 — Аеродроми

Підтема LAWB 5.9 — Процедури очікування для польотів за ППП

Підтема LAWB 5.10 — Процедури очікування для польотів за ПВП

ДИСЦИПЛІНА 3: ОРГАНІЗАЦІЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ (ОрПР)

ТЕМА ATMB 1 — ОРГАНІЗАЦІЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ

Підтема ATMB 1.1 — Застосування одиниць виміру

Підтема ATMB 1.2 — Диспетчерське обслуговування повітряного руху (ATC)

Підтема ATMB 1.3 — Польотно-інформаційне обслуговування (FIS)

Підтема ATMB 1.4 — Аварійне обслуговування

Підтема ATMB 1.5 — Консультативне обслуговування повітряного руху

Підтема ATMB 1.6 — Організація потоків повітряного руху та пропускна спроможність системи ОПР

Підтема ATMB 1.7 — Управління використанням повітряного простору (УВПП)

ТЕМА ATMB 2 — АЛЬТИМЕТРІЯ ТА РОЗПОДІЛ РІВНІВ ПОЛЬОТУ

Підтема ATMB 2.1 — Альтиметрія

Підтема ATMB 2.2 — Ешелон переходу

Підтема ATMB 2.3 — Розподіл рівнів польоту

ТЕМА ATMB 3 — РАДІОТЕЛЕФОННИЙ ЗВ’ЯЗОК

Підтема ATMB 3.1 — Загальні правила ведення радіотелефонного зв’язку

ТЕМА ATMB 4 — КООРДИНАЦІЯ

Підтема ATMB 4.1 — Принципи, типи та зміст координації

Підтема ATMB 4.2 — Необхідність координації

Підтема ATMB 4.3 — Засоби координації

ТЕМА ATMB 5 — ПОЛЬОТНІ ДАНІ

Підтема ATMB 5.1 — Польотні дані

ТЕМА ATMB 6 — БАЗОВІ ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ

Підтема ATMB6.1 — Базові практичні навички, що застосовуються до всіх допусків

ДИСЦИПЛІНА 4: МЕТЕОРОЛОГІЯ

ТЕМА METB 1 — ВСТУП

Підтема METB 1.1 — Застосування одиниць виміру

Підтема METB 1.2 — Авіація та метеорологія

Підтема METB 1.3 — Організація метеорологічного обслуговування

ТЕМА METB 2 — АТМОСФЕРА

Підтема METB 2.1 — Структура та будова

Підтема METB 2.2 — Стандартна атмосфера

Підтема METB 2.3 — Тепло та температура

Підтема METB 2.4 — Вода в атмосфері

Підтема METB 2.5 — Атмосферний тиск

ТЕМА METB 3 — ЦИРКУЛЯЦІЯ АТМОСФЕРИ

Підтема METB 3.1 — Загальна циркуляція повітря

Підтема METB 3.2 — Повітряні маси та фронтальні системи

Підтема METB 3.3 — Мезомасштабні системи

Підтема METB 3.4 — Вітер

ТЕМА METB 4 — МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЯВИЩА

Підтема METB 4.1 — Хмари

Підтема METB 4.2 — Типи опадів

Підтема METB 4.3 — Видимість

Підтема METB 4.4 — Небезпечні для авіації явища погоди

ТЕМА METB 5 — МЕТЕОРОЛОГІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ АВІАЦІЇ

Підтема METB 5.1 — Повідомлення та зведення

ДИСЦИПЛІНА 5: НАВІГАЦІЯ

ТЕМА NAVB 1 — ВСТУП

Підтема NAVB 1.1 — Застосування одиниць виміру

Підтема NAVB 1.2 — Мета та використання навігації

ТЕМА NAVB 2 — ЗЕМЛЯ

Підтема NAVB 2.1 — Місцезнаходження та рух Землі

Підтема NAVB 2.2 — Система координат, напрямок та відстань

Підтема NAVB 2.3 — Магнетизм

ТЕМА NAVB 3 — СХЕМИ ТА АЕРОНАВІГАЦІЙНІ КАРТИ

Підтема NAVB 3.1 — Карти та схеми, що використовуються в авіації

ТЕМА NAVB 4 — ОСНОВИ НАВІГАЦІЇ

Підтема NAVB 4.1 — Вплив вітру

Підтема NAVB 4.2 — Швидкість

Підтема NAVB 4.3 — Візуальна навігація

Підтема NAVB 4.4 — Навігаційні аспекти планування польотів

ТЕМА NAVB 5 — НАВІГАЦІЯ ЗА ПРИЛАДАМИ

Підтема NAVB 5.1 — Наземні радіотехнічні системи навігації

Підтема NAVB 5.2 — Інерційні системи навігації

Підтема NAVB 5.3 — Супутникові системи навігації

Підтема NAVB 5.4 — Процедури заходження на посадку за приладами

ТЕМА NAVB 6 — РОЗВИТОК НАВІГАЦІЇ

Підтема NAVB 6.1 — Перспективи розвитку навігації

ДИСЦИПЛІНА 6: ПОВІТРЯНЕ СУДНО

ТЕМА ACFTB 1 — ВСТУП

Підтема ACFTB 1.1 — Застосування одиниць виміру

Підтема ACFTB 1.2 — Авіація та повітряне судно

ТЕМА ACFTB 2 — Принципи польоту

Підтема ACFTB 2.1 — Сили, що діють на повітряне судно

Підтема ACFTB 2.2 — Основні елементи конструкції повітряного судна та керування повітряним судном

Підтема ACFTB 2.3 — Експлуатаційні режими польоту

ТЕМА ACFTB 3 — КАТЕГОРІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

Підтема ACFTB 3.1 — Категорії повітряних суден

Підтема ACFTB 3.2 — Класифікація повітряних суден за категорією турбулентності супутнього сліду

Підтема ACFTB 3.3 — Класифікація ІСАО повітряних суден за швидкостями при заходженні на посадку

Підтема ACFTB 3.4 — Класифікація повітряних суден за категоріями захисту навколишнього середовища

ТЕМА ACFTB 4 — ДАНІ ПОВІТРЯНОГО СУДНА

Підтема ACFTB 4.1 — Розпізнавання типів повітряних суден

Підтема ACFTB 4.2 — Дані льотно-технічних характеристик ПС

ТЕМА ACFTB 5 — АВІАЦІЙНІ ДВИГУНИ

Підтема ACFTB 5.1 — Поршневі двигуни

Підтема ACFTB 5.2 — Реактивні двигуни

Підтема ACFTB 5.3 — Турбогвинтові двигуни

Підтема ACFTB 5.4 — Електричні двигуни

Підтема ACFTB 5.5 — Джерела енергії, що використовуються в авіації

ТЕМА ACFTB 6 — СИСТЕМИ ТА ПРИЛАДИ ПОВІТРЯНОГО СУДНА

Підтема ACFTB 6.1 — Пілотажні прилади

Підтема ACFTB 6.2 — Навігаційні прилади

Підтема ACFTB 6.3 — Прилади, пов’язані з контролем роботи двигуна

Підтема ACFTB 6.4 — Елементи та системи повітряного судна

ТЕМА ACFTB 7 — ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЛЬОТНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОВІТРЯНОГО СУДНА

Підтема ACFTB 7.1 — Фактори на етапі зльоту

Підтема ACFTB 7.2 — Фактори на етапі набору висоти

Підтема ACFTB 7.3 — Фактори на етапі крейсерського польоту

Підтема ACFTB 7.4 — Фактори на етапі зниження та початкового заходження на посадку

Підтема ACFTB 7.5 — Фактори на кінцевому етапі заходженні на посадку та при посадці

Підтема ACFTB 7.6 — Економічні фактори

Підтема ACFTB 7.7 — Фактори навколишнього середовища

ДИСЦИПЛІНА 7: ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

ТЕМА HUM 1 — ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Підтема HUM 1.1 — Працездатність людини в системі обслуговування повітряного руху

Підтема HUM 1.2 — Структура працездатності людини

ТЕМА HUM 2 — ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Підтема HUM 2.1 — Структура професійних компетенцій

Підтема HUM 2.1 — Рівні розвитку компетентності

ТЕМА HUM 3 — ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТАНИ

Підтема HUM 3.1 — Ефективні та неефективні функціональні стани

Підтема HUM 3.2 — Втома та способи контролю

Підтема HUM 3.3 — Стрес та способи контролю

Підтема HUM 3.4 — Стани монотонії, розосередження та способи контролю

Підтема HUM 3.5 — Здоров’я, хворобливий стан та способи контролю

Підтема HUMB 3.6 — Відповідальність за присутність на робочому місці під дією психотропних речовин, наркотичних засобів та алкоголю

ТЕМА HUM 4 — КОМАНДНА РОБОТА

Підтема HUMB 4.1 — Ролі в команді

Підтема HUMB 4.2 — Усвідомлення ситуації в команді

ТЕМА HUM 5 — КОМУНІКАЦІЯ

Підтема HUMB 5.1 — Ефективна комунікація

Підтема HUMB 5.2 — Управління конфліктами

ТЕМА HUM 6 — КОНЦЕПЦІЯ ЗАГРОЗ ТА ПОМИЛОК ПІД ЧАС ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Підтема HUMB 6.1 — Терміни: помилка, порушення, небажаний стан ситуації, бар’єри захисту

Підтема HUMB 6.2 — Умови виникнення помилок

Підтема HUMB 6.3 — Способи контролю загроз та помилок людини

ТЕМА HUM 7 — САМОАНАЛІЗ ДЛЯ БЕЗПЕРЕРВНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

Підтема HUMB 7.1 — Самоаналіз професійної діяльності

Підтема HUMB 7.2 — Розвиток людиною своєї працездатності

ТЕМА HUM 8 — МОДЕЛЬ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ В ЛЮДИНІ ПІД ЧАС ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Підтема HUMB 8.1 — Усвідомлення ситуації, увага та сприйняття

Підтема HUMB 8.2 — Прийняття рішень та когнітивні навички

Підтема HUMB 8.3 — Формування рухів та моторні навички

Підтема HUMB 8.4 — Пам’ять

ДИСЦИПЛІНА 8: СИСТЕМИ ТА ОБЛАДНАННЯ

ТЕМА EQPSB 1 — ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОПР

Підтема EQPSB 1.1 — Основні типи обладнання для ОПР

ТЕМА EQPSB 2 — РАДІО

Підтема EQPSB 2.1 — Теорія радіо

Підтема EQPSB 2.2 — Пеленгування

ТЕМА EQPSB 3 — Обладнання авіаційного електрозв’язку

Підтема EQPSB 3.1 — Авіаційний повітряний радіозв’язок

Підтема EQPSB 3.2 — Авіаційний наземний електрозв’язок між органами обслуговування повітряного руху/робочими місцями

Підтема EQPSB 3.3 — Лінії електрозв’язку для передачі даних

Підтема EQPSB 3.4 — Авіаційний електрозв’язок, що використовується авіакомпаніями

ТЕМА EQPSB 4 — ОБРОБКА ДАНИХ

Підтема EQPSB 4.1 — Обробка польотних даних

ТЕМА EQPSB 5 — ОБЛАДНАННЯ МАЙБУТНЬОГО

Підтема EQPSB 5.1 — Нові розробки

ТЕМА EQPSB 6 — АВТОМАТИЗАЦІЯ ОПР

Підтема EQPSB 6.1 — Принципи автоматизації

Підтема EQPSB 6.2 — Мережа авіаційного фіксованого електрозв’язку (AFTN)

Підтема EQPSB 6.3 — Автоматичний обмін польотними даними за протоколом OLDI

Підтема EQPSB 6.4 — Системи автоматичного розповсюдження інформації

ТЕМА EQPSB 7 — РОБОЧІ МІСЦЯ

Підтема EQPSB 7.1 — Обладнання робочих місць

ДИСЦИПЛІНА 9: ПРОФЕСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

ТЕМА PENB 1 — КОРИСТУВАЧІ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ

Підтема PENB 1.1 — Цивільна авіація

Підтема PENB 1.2 — Державна авіація

Підтема PENB 1.3 — Очікування та вимоги пілотів

ТЕМА PENB 2 — ВІДНОСИНИ З КОРИСТУВАЧАМИ

Підтема PENB 2.1 — Провайдер аеронавігаційного обслуговування як постачальник послуг

ТЕМА PENB 3 — ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Підтема PENB 3.1 — Захист навколишнього середовища

---

Навчальні дисципліни, теми та підтеми

за етапами початкової підготовки диспетчерів ПІО

ПІДГОТОВКА ЗА ДОПУСКОМ

ДОПУСК AFIS

ЗМІСТ

ДИСЦИПЛІНА 1: ВСТУП ДО КУРСУ

ДИСЦИПЛІНА 2: АВІАЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

ДИСЦИПЛІНА 3: ОРГАНІЗАЦІЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ

ДИСЦИПЛІНА 4: МЕТЕОРОЛОГІЯ

ДИСЦИПЛІНА 5: НАВІГАЦІЯ

ДИСЦИПЛІНА 6: СИСТЕМИ ТА ОБЛАДНАННЯ

ДИСЦИПЛІНА 7: ПРОФЕСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

ДИСЦИПЛІНА 8: АВАРІЙНІ ТА ПОЗАШТАТНІ СИТУАЦІЇ

ДИСЦИПЛІНА 9: АЕРОДРОМИ

ДИСЦИПЛІНА 1: ВСТУП ДО КУРСУ

ТЕМА INTR 1 — ОРГАНІЗАЦІЯ КУРСУ

Підтема INTR 1.1 — Вступ до курсу

Підтема INTR 1.2 — Адміністрування курсу

Підтема INTR 1.3 — Навчальні матеріали та навчальна документація

ТЕМА INTR 2 — ВСТУП ДО КУРСУ

Підтема INTR 2.1 — Зміст та організація курсу

Підтема INTR 2.2 — Характерні особливості підготовки

Підтема INTR 2.3 — Процеси екзаменування та оцінювання компетентності

ДИСЦИПЛІНА 2: АВІАЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

ТЕМА LAW 1 — ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТИ

Підтема LAW 1.1 — Доповіді

Підтема LAW 1.2 — Повітряний простір

ТЕМА LAW 2 — УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ПОЛЬОТІВ ПРИ ОБСЛУГОВУВАННІ ПОВІТРЯНОГО РУХУ

Підтема LAW 2.1 — Небезпечні фактори та управління ризиками

Підтема LAW 2.2 — Система збору та аналіз даних щодо безпеки польотів

Підтема LAW 2.3 — Система моніторингу показників стану безпеки польотів

Підтема LAW 2.4 — Джерела інформації з безпеки польотів

Підтема LAW 2.5 — Розподіл відповідальності за безпеку польотів

Підтема LAW 2.6 — Захист даних та інформації щодо безпеки польотів

Підтема LAW 2.7 — Система документації з безпеки польотів

ДИСЦИПЛІНА 3: ОРГАНІЗАЦІЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ

ТЕМА ATM 1 — НАДАННЯ ПОСЛУГ

Підтема ATM 1.1 — Польотно-інформаційне обслуговування (FIS)

Підтема ATM 1.2 — Аварійне обслуговування/сповіщення (ALRS)

ТЕМА ATM 2 — КОМУНІКАЦІЯ

Підтема ATM 2.1 — Ефективне ведення комунікації

ТЕМА ATM 3 — КООРДИНАЦІЯ

Підтема ATM 3.1 — Необхідність координації

Підтема ATM 3.2 — Засоби та методи координації

Підтема ATM 3.3 — Процедури координації

ТЕМА ATM 4 — АЛЬТИМЕТРІЯ ТА РОЗПОДІЛ РІВНІВ ПОЛЬОТУ

Підтема ATM 4.1 — Альтиметрія

Підтема ATM 4.2 — Запас висоти над місцевістю

ТЕМА ATM 5 — БОРТОВІ МЕРЕЖІ БЕЗПЕКИ ПОЛЬОТІВ

Підтема ATM 5.1 — Бортові мережі безпеки

ТЕМА ATM 6 — ВІДОБРАЖЕННЯ ДАНИХ

Підтема ATM 6.1 — Управління даними

ТЕМА ATM 7 — ОПЕРАЦІЙНЕ (ЗМОДЕЛЬОВАНЕ) СЕРЕДОВИЩЕ

Підтема ATM 7.1 — Цілісність операційного середовища

Підтема ATM 7.2 — Перевірка чинності робочих процедур

Підтема ATM 7.3 — Передавання та приймання чергування

ТЕМА ATM 8 — НАДАННЯ ПОЛЬОТНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Підтема ATM 8.1 — Відповідальність за надання послуг, обсяги інформації, що надаються

Підтема ATM 8.2 — Організація руху ПС, автотранспортних засобів та пішоходів у зоні маневрування

Підтема ATM 8.3 — Наземні аеронавігаційні вогні

Підтема ATM 8.4 — Надання інформації повітряному судну

Підтема ATM 8.5 — Процедури AFIS

Підтема ATM 8.6 — Загальна інформація, що стосується ПС

Підтема ATM 8.7 — Інформація для повітряного руху, що вилітає

Підтема ATM 8.8 — Інформація для повітряного руху, що прибуває

Підтема ATM 8.9 — Виконання польотів в умовах низької видимості

ДИСЦИПЛІНА 4: МЕТЕОРОЛОГІЯ

ТЕМА MET 1 — МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЯВИЩА

Підтема MET 1.1 — Метеорологічні явища

ТЕМА MET 2 — ДЖЕРЕЛА МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ДАНИХ

Підтема MET 2.1 — Метеорологічні прилади

Підтема MET 2.2 — Інші джерела метеорологічних даних

ДИСЦИПЛІНА 5: НАВІГАЦІЯ

ТЕМА NAV 1 — АЕРОНАВІГАЦІЙНІ КАРТИ ТА СХЕМИ

Підтема NAV 1.1 — Карти та схеми

ТЕМА NAV 2 — НАВІГАЦІЯ ЗА ПРИЛАДАМИ

Підтема NAV 2.1 — Навігаційні системи

Підтема NAV 2.2 — Стабілізоване заходження на посадку

Підтема NAV 2.3 — Виліт та прибуття за приладами (SID, STAR)

Підтема NAV 2.4 — Супутникові системи навігації

Підтема NAV 2.5 — Застосування навігації, що базується на характеристиках (PBN)

ДИСЦИПЛІНА 6: СИСТЕМИ ТА ОБЛАДНАННЯ

ТЕМА EQPS 1 — АВІАЦІЙНИЙ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗОК

Підтема EQPS 1.1 — Авіаційний повітряний електрозв’язок

Підтема EQPS 1.2 — Інші види авіаційного електрозв’язку

ТЕМА EQPS 2 — АВТОМАТИЗАЦІЯ ОПР

Підтема EQPS 2.1 — Мережа авіаційного фіксованого електрозв’язку (AFTN)

Підтема EQPS 2.2 — Автоматичний обмін даними

ТЕМА EQPS 3 — РОБОЧЕ МІСЦЕ ДИСПЕТЧЕРА ПІО

Підтема EQPS 3.1 — Експлуатація та моніторинг обладнання

Підтема EQPS 3.2 — Інформаційні системи

Підтема EQPS 3.3 — Системи польотних даних

ТЕМА EQPS 4 — ОБМЕЖЕННЯ СИСТЕМ/ОБЛАДНАННЯ ТА ПОГІРШЕННЯ ЇХ ХАРАКТЕРИСТИК

Підтема EQPS 4.1 — Реакція на обмеження

Підтема EQPS 4.2 — Погіршення характеристик обладнання електрозв’язку

Підтема EQPS 4.3 — Погіршення характеристик навігаційного обладнання

ДИСЦИПЛІНА 7: ПРОФЕСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

ТЕМА PEN 1 — ОЗНАЙОМЛЕННЯ

Підтема PEN 1.1 — Відвідування аеродрому в навчальних цілях

ТЕМА PEN 2 — КОРИСТУВАЧІ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ

Підтема PEN 2.1 — Співпраця, пов’язана з цивільною діяльністю щодо обслуговування повітряного руху

Підтема PEN 2.2 — Співпраця, пов’язана з військовою діяльністю щодо обслуговування повітряного руху

ДИСЦИПЛІНА 8: АВАРІЙНІ ТА ПОЗАШТАТНІ СИТУАЦІЇ

ТЕМА ABES 1 — АВАРІЙНІ ТА ПОЗАШТАТНІ СИТУАЦІЇ (ABES)

Підтема ABES 1.1 — Огляд аварійних та позаштатних ситуацій

Підтема ABES 1.2 — Стадії аварійного стану

ТЕМА ABES 2 — УДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК

Підтема ABES 2.1 — Ефективність комунікації

Підтема ABES 2.2 — Уникнення ментальних перевантажень

Підтема ABES 2.3 — Взаємодія повітря/земля

ТЕМА ABES 3 — ПРОЦЕДУРИ ПРИ ВИНИКНЕННІ АВАРІЙНИХ ТА ПОЗАШТАТНИХ СИТУАЦІЙ

Підтема ABES 3.1 — Застосування процедур при виникненні аварійних та позаштатних ситуацій

Підтема ABES 3.2 — Відмова радіозв’язку

Підтема ABES 3.3 — Незаконне втручання в діяльність цивільної авіації та загроза вибуху повітряного судна

Підтема ABES 3.4 — Значне відхилення повітряного судна від заданого маршруту (втрата орієнтування)

Підтема ABES 3.5 — Несанкціонований виїзд на злітно-посадкову смугу

Підтема ABES 3.6 — Перехоплення цивільних повітряних суден

Підтема ABES 3.7 — Процедури взаємодії із аварійно-рятувальними та протипожежними службами аеродрому

ДИСЦИПЛІНА 9: АЕРОДРОМИ

ТЕМА AGA 1 — ДАНІ ТА ПЛАН АЕРОДРОМУ, КООРДИНАЦІЯ

Підтема AGA 1.1 — Визначення

Підтема AGA 1.2 — Координація

ТЕМА AGA 2 — РОБОЧА ПЛОЩА

Підтема AGA 2.1 — Робоча площа

Підтема AGA 2.2 — Площа маневрування

Підтема AGA 2.3 — Злітно-посадкові смуги

ТЕМА AGA 3 — ПЕРЕШКОДИ

Підтема AGA 3.1 — Вільний від перешкод повітряний простір навколо аеродрому

ТЕМА AGA 4 — РІЗНЕ ОБЛАДНАННЯ

Підтема AGA 4.1 — Місця розташування

---

Навчальні дисципліни, теми та підтеми

за етапами початкової підготовки диспетчерів ПІО

ПІДГОТОВКА ЗА ДОПУСКОМ

ДОПУСК Area FIS

ЗМІСТ

ДИСЦИПЛІНА 1: ВСТУП ДО КУРСУ

ДИСЦИПЛІНА 2: АВІАЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

ДИСЦИПЛІНА 3: ОРГАНІЗАЦІЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ

ДИСЦИПЛІНА 4: МЕТЕОРОЛОГІЯ

ДИСЦИПЛІНА 5: НАВІГАЦІЯ

ДИСЦИПЛІНА 6: СИСТЕМИ ТА ОБЛАДНАННЯ

ДИСЦИПЛІНА 7: ПРОФЕСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

ДИСЦИПЛІНА 8: АВАРІЙНІ ТА ПОЗАШТАТНІ СИТУАЦІЇ

ДИСЦИПЛІНА 1: ВСТУП ДО КУРСУ

ТЕМА INTR 1 — ОРГАНІЗАЦІЯ КУРСУ

Підтема INTR 1.1 — Вступ до курсу

Підтема INTR 1.2 — Адміністрування курсу

Підтема INTR 1.3 — Навчальні матеріали та навчальна документація

ТЕМА INTR 2 — ВСТУП ДО КУРСУ

Підтема INTR 2.1 — Зміст та організація курсу

Підтема INTR 2.2 — Характерні особливості підготовки

Підтема INTR 2.3 — Процеси екзаменування та оцінювання компетентності

ДИСЦИПЛІНА 2: АВІАЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

ТЕМА LAW 1 — ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТИ

Підтема LAW 1.1 — Доповіді

Підтема LAW 1.2 — Повітряний простір

ТЕМА LAW 2 — УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ПОЛЬОТІВ ПРИ ОБСЛУГОВУВАННІ ПОВІТРЯНОГО РУХУ

Підтема LAW 2.1 — Небезпечні фактори та управління ризиками

Підтема LAW 2.2 — Система збору та аналіз даних щодо безпеки польотів

Підтема LAW 2.3 — Система моніторингу показників стану безпеки польотів

Підтема LAW 2.4 — Джерела інформації з безпеки польотів

Підтема LAW 2.52 — Розподіл відповідальності за безпеку польотів

Підтема LAW 2.6 — Захист даних та інформації щодо безпеки польотів

Підтема LAW 2.7 — Система документації з безпеки польотів

ДИСЦИПЛІНА 3: ОРГАНІЗАЦІЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ

ТЕМА ATM 1 — НАДАННЯ ПОСЛУГ

Підтема ATM 1.1 — Польотно-інформаційне обслуговування (FIS)

Підтема ATM 1.2 — Аварійне обслуговування/сповіщення (ALRS)

Підтема ATM 1.3 — Управління використанням повітряного простору (УВПП)

ТЕМА ATM 2 — КОМУНІКАЦІЯ

Підтема ATM 2 — Ефективне ведення комунікації

ТЕМА ATM 3 — КООРДИНАЦІЯ

Підтема ATM 3.1 — Необхідність у координації

Підтема ATM 3.2 — Засоби та методи координації

Підтема ATM 3.3 — Процедури координації

ТЕМА ATM 4 — АЛЬТИМЕТРІЯ ТА РОЗПОДІЛ РІВНІВ ПОЛЬОТУ

Підтема ATM 4.1 — Альтиметрія

Підтема ATM 4.2 — Запас висоти над місцевістю

ТЕМА ATM 5 — БОРТОВІ МЕРЕЖІ БЕЗПЕКИ

Підтема ATM 5.1 — Бортові мережі безпеки

ТЕМА ATM 6 — ВІДОБРАЖЕННЯ ДАНИХ

Підтема ATM 6.1 — Управління даними

ТЕМА ATM 7 — ОПЕРАЦІЙНЕ (ЗМОДЕЛЬОВАНЕ) СЕРЕДОВИЩЕ

Підтема ATM 7.1 — Цілісність операційного середовища

Підтема ATM 7.2 — Перевірка чинності робочих процедур

Підтема ATM 7.3 — Передавання та приймання чергування

ТЕМА ATM 8 — НАДАННЯ ПОЛЬОТНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Підтема ATM 8.1 — Надання метеорологічної інформації

Підтема ATM 8.2 — Надання інформації щодо стану аеродромів та пов’язаних із ними засобів

Підтема ATM 8.3 — Надання інформації щодо стану навігаційних засобів

Підтема ATM 8.4 — Надання інформації щодо заборон та обмежень використання повітряного простору

Підтема ATM 8.5 — Надання інформації про безпілотні некеровані аеростати/метеозонди/кулі-пілоти

Підтема ATM 8.6 — Надання інформації щодо небезпеки зіткнення

Підтема ATM 8.7 — Надання інформації, що може вплинути на безпеку польотів

Підтема ATM 8.8 — Приймання та розповсюдження повідомлень щодо руху та обслуговування

ДИСЦИПЛІНА 4: МЕТЕОРОЛОГІЯ

ТЕМА MET 1 — МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЯВИЩА

Підтема MET 1.1 — Метеорологічні явища

ТЕМА MET 2 — ДЖЕРЕЛА МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ДАНИХ

Підтема MET 2.1 — Джерела метеорологічних даних

ДИСЦИПЛІНА 5: НАВІГАЦІЯ

ТЕМА NAV 1 — АЕРОНАВІГАЦІЙНІ КАРТИ ТА СХЕМИ

Підтема NAV 1.1 — Карти та схеми

ДИСЦИПЛІНА 6: СИСТЕМИ ТА ОБЛАДНАННЯ

ТЕМА EQPS 1 — АВІАЦІЙНИЙ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗОК

Підтема EQPS 1.1 — Авіаційний повітряний електрозв’язок

Підтема EQPS 1.2 — Інші види авіаційного електрозв’язку

ТЕМА EQPS 2 — АВТОМАТИЗАЦІЯ ОПР

Підтема EQPS 2.1 — Мережа авіаційного фіксованого електрозв’язку (AFTN)

Підтема EQPS 2.2 — Автоматичний обмін даними

ТЕМА EQPS 3 — РОБОЧЕ МІСЦЕ ДИСПЕТЧЕРА ПІО

Підтема EQPS 3.1 — Експлуатація та моніторинг обладнання

Підтема EQPS 3.2 — Інформаційні системи

Підтема EQPS 3.3 — Системи польотних даних

Підтема EQPS 3.4 — Удосконалені системи

ТЕМА EQPS 4 — ОБМЕЖЕННЯ СИСТЕМ/ОБЛАДНАННЯ ТА ПОГІРШЕННЯ ЇХ ХАРАКТЕРИСТИК

Підтема EQPS 4.1 — Реакція на обмеження

Підтема EQPS 4.2 — Погіршення характеристик обладнання електрозв’язку

Підтема EQPS 4.3 — Погіршення характеристик навігаційного обладнання

Підтема EQPS 4.4 — Погіршення характеристик автоматизованих систем керування повітряним рухом

ДИСЦИПЛІНА 7: ПРОФЕСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

ТЕМА PEN 1 — ОЗНАЙОМЛЕННЯ

Підтема PEN 1.1 — Відвідування районного диспетчерського центру в навчальних цілях

ТЕМА PEN 2 — КОРИСТУВАЧІ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ

Підтема PEN 2.1 — Співпраця, пов’язана з цивільною діяльністю щодо обслуговування повітряного руху

Підтема PEN 2.2 — Співпраця, пов’язана з військовою діяльністю щодо обслуговування повітряного руху

ДИСЦИПЛІНА 8: АВАРІЙНІ ТА ПОЗАШТАТНІ СИТУАЦІЇ

ТЕМА ABES 1 — АВАРІЙНІ ТА ПОЗАШТАТНІ СИТУАЦІЇ (ABES)

Підтема ABES 1.1 — Види аварійних та позаштатних ситуацій

Підтема ABES 1.2 — Стадії аварійного стану

ТЕМА ABES 2 — УДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК

Підтема ABES 2.1 — Ефективність комунікації

Підтема ABES 2.2 — Уникнення ментальних перевантажень

Підтема ABES 2.3 — Взаємодія повітря/земля

ТЕМА ABES 3 — ПРОЦЕДУРИ ПРИ ВИНИКНЕННІ АВАРІЙНИХ ТА ПОЗАШТАТНИХ СИТУАЦІЙ

Підтема ABES 3.1 — Застосування процедур при виникненні аварійних та позаштатних ситуацій

Підтема ABES 3.2 — Відмова радіозв’язку

Підтема ABES 3.3 — Незаконне втручання в діяльність цивільної авіації та загроза вибуху повіт-ряного судна

Підтема ABES 3.4 — Значне відхилення повітряного судна від заданого маршруту (втрата орієнтування)

Підтема ABES 3.5 — Перехоплення цивільних повітряних суден