{ Дію Угоди припинено - див. Постанову КМ 
              N 884 ( 884-2022-п ) від 09.08.2022 } 

                              Угода 
         про співробітництво між Міністерством внутрішніх 
         справ України та Міністерством внутрішніх  справ 
                       Республіки Білорусь 

                { Угоду затверджено Постановою КМ 
                  N 196 ( 196-92-п ) від 15.04.92 } 

  { Щодо   припинення   дії   міжнародного   договору   України 
    12 серпня 2022 року див. Лист Міністерства закордонних справ 
    N 72/14-612/1-61525 ( v6152321-22 ) від 16.08.2022 } 
 

     Міністерство внутрішніх   справ   України   та   Міністерство 
внутрішніх справ Республіки Білорусь, далі іменовані "Сторони",

     - базуючись  на   положеннях   Договору   між   Україною   та 
Республікою Білорусь від 29 грудня 1990 року ( 112_011 ).

     - надаючи  важливе  значення  розвитку  взаємодії  в  області 
боротьби  із  злочинністю  і  забезпечення  захисту  прав і свобод 
громадян,

     - керуючись   взаємним   бажання   зміцнювати   і   розвивати 
співробітництво між органами внутрішніх справ України і Республіки 
Білорусь,

     домовились про таке: 

                             Стаття 1 

     Сторони в межах своєї компетенції забезпечують  захист  прав, 
свобод,  законних  інтересів  і  майна  громадян та юридичних осіб 
держави іншої Сторони так  само,  як  громадян  і  юридичних  осіб 
держави своєї Сторони.

    Сторони зобов'язуються забезпечувати безперешкодний  прийом  і 
розгляд  органами  внутрішніх  справ  скарг  і  заяв  громадян  та 
юридичних осіб держави  іншої  Сторони  з  питань,  віднесених  до 
компетенції цих органів.
 

                             Стаття 2 

     Сторони на   основі   чинного   законодавства   своїх  держав 
здійснюють співробітництво  в  області  боротьби  із  злочинністю, 
охорони  громадського  порядку,  виконання  кримінальних покарань, 
розшуку осіб,  які пропали безвісті,  які  ухиляються  від  сплати 
аліментів   і   позовів,  встановлення  невпізнаних  трупів,  осіб 
невідомих  хворих  і  дітей,  паспортної  і   дозвільної   систем, 
забезпечення   безпеки  дорожнього  руху,  протипожежної  безпеки, 
розвитку наукових,  інформаційних і технічних зв'язків,  а також в 
інших напрямках, що становлять взаємний інтерес. 

                             Стаття 3 

     Надалі, до  укладення  державами  відповідних  Договорів  про 
надання   взаємної   правової   допомоги,   Сторони   на    основі 
національного законодавства,  міжнародно-правових норм,  практики, 
що склалася і  на  умовах  взаємності  зобов'язуються  здійснювати 
співробітництво   у   боротьбі  із  злочинністю  шляхом  виконання 
доручень про надання правової  допомоги  у  кримінальних  справах, 
запитів  і прохань у справах оперативного обліку та матеріалах про 
адміністративні правопорушення.

     Співробітництво Сторін здійснюється також у формах:

     а) обміну  оперативно-розшуковою,   оперативно-довідковою   і 
криміналістичною  інформацією про такі,  що готовляться або скоєні 
злочини та причетних до них осіб, а також архівною інформацією; 
    б) спільного      здійснення      процесуальних      дій     і 
оперативно-розшукових  заходів  у  відповідності  з   національним 
законодавством держав Сторін;

     в) обміну  досвідом  роботи,  законодавчими  і   нормативними 
актами, учбовою літературою з питань діяльності органів внутрішніх 
справ,  а також надання сприяння у  підготовці,  перепідготовці  і 
підвищенні кваліфікації кадрів;

     г) обміну  науково-технічною  літературою  та  інформацією  з 
питань  діяльності органів внутрішніх справ,  спільного проведення 
наукових досліджень,  розробок і програм з актуальних проблем,  що 
становлять взаємний інтерес;

     д) взаємовигідних поставок  криміналістичної  та  спеціальної 
техніки,   речового   майна   і   продукції   виробничо-технічного 
призначення при збереженні та розвитку господарських зв'язків,  що 
склалися і діють;

     є) розвитку спортивних  і  культурних  зв'язків,  сприяння  у 
санаторно-курортному   оздоровленні  співробітників  і  членів  їх 
сімей.

     Ця Угода не перешкоджає Сторонам у розробці та розвитку інших 
взаємоприйнятних   форм   співробітництва,   які   не   суперечать 
законодавству держав.
 

                             Стаття 4 

     З метою  виконання  цієї  Угоди структурні підрозділи органів 
внутрішніх справ Сторін, надалі іменовані "структурні підрозділи", 
у   межах  своєї  компетенції  можуть  встановлювати  безпосередні 
контакти і підписувати додаткові договірні документи про взаємодію 
по окремих напрямках діяльності органів внутрішніх справ. 

                             Стаття 5 

     Доручення, запити чи прохання передбачені частиною 1 статті 3 
цієї Угоди, повинні мати такі реквізити:

     а) найменування структурного підрозділу,  від  якого виходить 
доручення, запит чи прохання і до якого вони звернені;

     б) найменування  справи  чи  матеріалу,  по  яких  направлено 
доручення, запит чи прохання;

     в) прізвища свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, 
розшукуваних,  підсудних чи засуджених, їх громадянство, заняття і 
постійне місце проживання чи місцеперебування,  а при необхідності 
прізвище та адреси їх законних представників;

     г) зміст  доручення,  запиту  чи прохання,  а також необхідні 
відомості по їх суті і описання складу злочину.

     Доручення, запит чи прохання повинні бути скріплені  гербовою 
печаткою і підписом керівника структурного підрозділу.

     У невідкладних випадках можуть робитися запити в усній формі, 
але вони повинні бути негайно підтверджені письмово,  в тому числі 
допускається використання технічних засобів передачі тексту. 

                             Стаття 6 

     У задоволенні   доручень,   запитів   чи  прохань  може  бути 
відмовлено повністю або частково,  якщо запитувана Сторона вважає, 
що  їх виконання потягне за собою порушення суверенітету,  безпеки 
чи інших важливих інтересів держави.

     У випадку   прийняття   такого   рішення   про   це   негайно 
сповіщається запитуюча Сторона з зазначенням причин відмови.
 

                             Стаття 7 

     Сторони зобов'язуються  за  прийнятим  компетентними органами 
своєї держави рішенням сприяти:

     а) у  затриманні  осіб,  які  сховалися  від слідства і суду, 
взятті їх у необхідних випадках під варту;

     б) у  видачі  осіб  для  притягнення   їх   до   кримінальної 
відповідальності чи для приведення вироку до виконання. 

                             Стаття 8 

     Сторони домовились здійснювати взаємодію при вирішенні питань 
охорони громадського порядку,  боротьби із злочинністю, пожежної і 
дорожньої   безпеки,   охоронно-режимних   заходів    у    районах 
відчуження, які потерпіли внаслідок Чорнобильської  катастрофи,  а 
також обмінюватися досвідом  роботи  по  соціальному  і  правовому 
захисту  співробітників,  приймавших   і   приймаючих   участь   в 
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. 

                             Стаття 9 

     Сторони зобов'язуються  розглянути  питання  про  переведення 
громадян,  засуджених на території своїх  держав,  які  відбувають 
покарання  на  території  держави  іншої  Сторони,  до відповідних 
пенітенціарних установ своєї держави.

     Умови і  порядок  такого   переведення   будуть   визначатися 
відповідним протоколом. 

                            Стаття 10 

     Кожна із Сторін вживе всіх необхідних заходів  до  збереження 
конфіденційності  відомостей,  переданих  іншою Стороною,  якщо ці 
відомості  мають  закритий  характер  або  якщо  Сторона,  яка  їх 
передає,   вважає   небажаним   розголошення  їх  змісту.  Ступінь 
закритості відомостей визначається Стороною, яка їх передає.

     У випадку   необхідності  передачі  третій  Стороні  даних  і 
відомостей,  одержаних  однією  із  Сторін  у  межах  цієї  Угоди, 
потрібна згода Сторони, яка передала ці дані та відомості. 

                            Стаття 11 

     Сторони за взаємною домовленістю можуть направляти у службові 
відрядження  своїх  співробітників в органи внутрішніх справ іншої 
Сторони.

     Співробітникам, які  знаходяться  у  службових  відрядженнях, 
приймаюча  Сторона  надає необхідну допомогу у виконанні доручень, 
запитів чи прохань Сторони,  яка їх направила,  вживає заходів  до 
забезпечення    їх   правового   захисту   відповідно   з   чинним 
законодавством своєї держави. 

                            Стаття 12 

     Сторони домовились не перешкоджати переведенню працівників на 
службу  в  органи  внутрішніх  справ  іншої  Сторони,  а  також  в 
установленому порядку  вирішувати  питання  збереження  їм   стажу 
служби   для  виплати  процентної  надбавки  за  вислугу  років  і 
призначення  державних  пенсій  у   розмірах,   встановлених   для 
працівників  органів  внутрішніх  справ  тієї  Сторони,  куди було 
здійснено переведення. 

                            Стаття 13 

     Сторони подають в установленому  порядку  за  проханням  одна 
одної  взаємну  допомогу  в  ліквідації  наслідків  стихійних лих, 
великих пожеж, аварій і катастроф. 

                            Стаття 14 

     Сторони самостійно несуть витрати, які будуть виникати в ході 
реалізації цієї Угоди, якщо не буде узгоджений інший порядок. 

                            Стаття 15 

     Сторони при     здійсненні    співробітництва    користуються 
українською, білоруською чи російською мовами. 

                            Стаття 16 

     Положення цієї Угоди не зачіпають зобов'язань Сторін по інших 
міжнародних договорах і угодах. 

                            Стаття 17 

     Ця Угода  вступає в силу з моменту її підписання і буде діяти 
до закінчення трьох місяців з дня,  коли одна із  Сторін  одержить 
письмове  повідомлення  іншої  Сторони  про її намір припинити дію 
Угоди.

     За згодою  обох Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни і 
доповнення. 

     Здійснено в  м.Чернігові  6  березня   1992   року   в   двох 
примірниках,  кожен  українською  і  білоруською  мовами,  причому 
обидва тексти мають однакову силу. 

      (підпис)                                   (підпис) 
    А.Василишин                                  В.Єгоров 
 Міністр внутрішніх справ                 Міністр внутрішніх справ 
 України                                  Республіки Білорусь