Угода 
      про співробітництво між Міністерством внутрішніх справ 
            України та Міністерством внутрішніх справ 
                      Литовської Республіки 
 

     Міністерство внутрішніх   справ   України   та   Міністерство 
внутрішніх справ Литовської Республіки, далі іменовані "Сторони",

     базуючись на положеннях Договору між Україною  та  Литовською 
Республікою від 29 листопада 1991 року,

     надаючи важливого  значення  розвитку  взаємодії  в   області 
боротьби  із  злочинністю  та  забезпечення  захисту прав і свобод 
громадян,

     керуючись взаємним    бажанням    зміцнювати    і   розвивати 
співробітництво  між  органами   внутрішніх   справ   України   та 
Литовської Республіки.

     домовились про таке: 

                             Стаття 1 

     Сторони, у межах своєї компетенції, забезпечують захист прав, 
свобод,  законних  інтересів  і  майна  громадян та юридичних осіб 
держави іншої Сторони так  само,  як  громадян  і  юридичних  осіб 
держави своєї Сторони.

     Сторони зобов'язуються забезпечувати безперешкодний прийом  і 
розгляд  органами  внутрішніх  справ  скарг  і  заяв  громадян  та 
юридичних осіб держави  іншої  Сторони  з  питань,  віднесених  до 
компетенції цих органів. 

                             Стаття 2 

     Сторони на   основі   чинного   законодавства   своїх  держав 
здійснюють співробітництво  в  області  боротьби  із  злочинністю, 
охорони  громадського  порядку,  виконання  кримінальних покарань, 
незаконної міграції,  розшуку осіб,  які пропали безвісти, а також 
осіб,  які ухиляються від сплати аліментів і позовів, встановлення 
невпізнаних  трупів,  ідентифікації  невідомих  хворих  та  дітей, 
паспортної  та дозвільної систем,  забезпечення безпеки дорожнього 
руху,  протипожежної безпеки,  розвитку наукових,  інформаційних і 
технічних  зв'язків,  а  також  в  інших напрямках,  що становлять 
взаємний інтерес.
 

                             Стаття 3 

     Надалі, до  укладення  державами  відповідних  договорів  про 
надання    взаємної   правової   допомоги   Сторони,   на   основі 
національного законодавства,  міжнародно-правових норм,  практики, 
що  склалася  і  на  умовах  взаємності зобов'язуються здійснювати 
співробітництво  у  боротьбі  із  злочинністю   шляхом   виконання 
доручень,  запитів  та  прохань  по кримінальних справах,  справах 
оперативного   обліку   та    матеріалах    про    адміністративні 
правопорушення.

     Співробітництво Сторін здійснюється також у формах:

     а) обміну   оперативно-розшуковою,   оперативно-довідковою  і 
криміналістичною інформацією про такі,  що  готуються  або  скоєні 
злочини та причетних до них осіб, а також архівною інформацією;

     б) обміну  досвідом  роботи,  законодавчими  і   нормативними 
актами, учбовою літературою з питань діяльності органів внутрішніх 
справ,  а також сприяння у підготовці, перепідготовці і підвищенні 
кваліфікації кадрів;

     в) обміну  науково-технічною  літературою  та  інформацією  з 
питань  діяльності органів внутрішніх справ,  спільного проведення 
наукових досліджень,  розробок і програм з актуальних проблем,  що 
становлять взаємний інтерес;

     г) взаємовигідних поставок  криміналістичної  та  спеціальної 
техніки,   речового   майна   і   продукції   виробничо-технічного 
призначення із збереженням та розвитком господарчих  зв'язків,  що 
вже склалися і діють;

     д) розвитку  спортивних  та  культурних  зв'язків,   сприяння 
санаторно-курортному   оздоровленню  співробітників  і  членів  їх 
сімей.

     Цей Договір  не  перешкоджає  Сторонам в розробці та розвитку 
інших взаємоприйнятних форм  співробітництва,  які  не  суперечать 
законодавству держав. 

                             Стаття 4 

     З метою   виконання   цього  Договору  структурні  підрозділи 
органів  внутрішніх  справ  Сторін,  далі  іменовані   "структурні 
підрозділи",   у  межах  своєї  компетенції  можуть  встановлювати 
безпосередні контакти і підписувати додаткові договірні  документи 
про співробітництво по окремих напрямках своєї діяльності.
 

                             Стаття 5 

     Запити і  прохання,  про  які мова в частині 1 статті 3 цього 
Договору, повинні мати такі реквізити:

     а) найменування  структурного підрозділу,  від якого виходить 
доручення,  запит або прохання та найменування  органу,  до  якого 
вони звернені;

     б) найменування справи чи  матеріалу,  у  яких  направляються 
доручення, запит чи прохання;

     в) прізвища свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, 
розшукуваних,  підсудних чи засуджених,  їх громадянство, зайняття 
та  постійне  місце  проживання   чи   місцеперебування,   а   при 
необхідності - прізвища і адреси їх законних представників;

     г) зміст доручення, запиту або прохання, а також необхідні по 
їх суті відомості і опис складу правопорушення.

     Доручення, запит   чи   прохання   повинні   бути   підписані 
керівником і скріплені гербовою печаткою структурного підрозділу.

     Сторони при   виконанні   доручень,   запитів   чи    прохань 
користуються російською мовою.

     До документів, які додаються до доручень, запитів та прохань, 
виконаними державною мовою запитуючої Сторони,  додається належним 
чином засвідчений переклад на російську мову.

     При виконанні  доручення,  запиту  і прохання документи,  які 
складені на державній мові виконуючої Сторони,  перекладаються нею 
на російською мову.

     Переклади засвідчуються,  печаткою  компетентної  установи  і 
підписом посадової особи.

     У невідкладних випадках можуть бути зроблені запити  в  усній 
формі,  але вони мають бути негайно підтверджені письмово,  в тому 
числі з використанням технічних засобів передачі тексту. 

                             Стаття 6 

     У задоволенні  доручень,  запитів   і   прохань   може   бути 
відмовлено повністю або частково,  якщо запитувана Сторона вважає, 
що їх виконання призведе  до  порушень  суверенітету,  безпеки  чи 
інших  важливих  інтересів своєї держави.
  В разі прийняття такого 
рішення негайно повідомляється  запитуюча  Сторона  з  зазначенням 
причин відмови. 

                             Стаття 7 

     Сторони зобов'язуються,    якщо    таке    рішення   приймуть 
компетентні органи своєї держави, сприяти:

     а) затриманню  осіб,  які переховуються від слідства та суду, 
взяттю їх під  варту,  якщо  це  відповідає  законодавству  держав 
Сторін;

     б) видачі   осіб   для   притягнення   їх   до   кримінальної 
відповідальності чи для приведення вироку до виконання. 

                             Стаття 8 

     Сторони зобов'язуються  розглянути  питання  про  переведення 
громадян,  засуджених на  території  своїх  держав  і  відбуваючих 
покарання  на  території  держави  іншої  Сторони,  до відповідних 
пенітенціарних установ своїх держав.

     Умови та   порядок   такого  переведення  будуть  визначатися 
відповідним протоколом. 

                             Стаття 9 

     Кожна із  Сторін  забезпечує   конфіденційність   відомостей, 
переданих   іншою  Стороною,  якщо  ці  відомості  мають  закритий 
характер або  якщо  Сторона,  яка  їх  передає,  вважає  небажаним 
розголошення їх змісту.  Ступінь таємності відомостей визначається 
Стороною, яка їх передає.

     У випадку   необхідності  передачі  третій  Стороні  даних  і 
відомостей,  одержаних однією із Сторін в  межах  цього  Договору, 
потрібна   письмова   згода  Сторони,  яка  передала  ці  дані  та 
відомості. 

                            Стаття 10 

     Сторони за взаємною домовленістю можуть направляти у службові 
відрядження  своїх  співробітників в органи внутрішніх справ іншої 
Сторони.

     Співробітникам, які  знаходяться  у  службових  відрядженнях, 
приймаюча Сторона надає необхідну допомогу у виконанні  отриманого 
завдання,  приймає  заходи  до забезпечення їх правового захисту у 
відповідності до чинного законодавства своєї держави. 

                            Стаття 11 

     Сторони, приймаючи  на  службу  в  органи  внутрішніх   справ 
колишніх  працівників іншої Сторони,  згідно з нормативними актами 
своїх держав про проходження служби  в  органах  внутрішніх  справ 
вирішуватимуть  питання про збереження їм стажу служби для виплати 
процентної  надбавки  за  вислугу  років,  присвоєння  спеціальних 
звань, оплати праці, про надання прав та пільг. 

                            Стаття 12 

     Сторони самостійно несуть витрати, які будуть виникати в ході 
реалізації цього Договору, якщо не буде узгоджений інший порядок. 

                            Стаття 13 

     Сторони при    здійсненні    співробітництва     користуються 
українською, литовською чи російською мовами. 

                            Стаття 14 

     Положення цього  Договору  не порушують зобов'язань Сторін по 
інших міжнародних договорах і угодах. 

                            Стаття 15 

     Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання  і  буде 
діяти  до  закінчення  трьох  місяців  з дня,  коли одна із Сторін 
одержить  письмове  повідомлення  другої  Сторони  про  її   намір 
припинити дію Договору.

     За згодою обох Сторін до цього Договору можуть  бути  внесені 
зміни та доповнення. 

     ВЧИНЕНО в м. Вільнюсі 30 травня 1992 року в двох примірниках, 
кожний українською і  литовською  мовами,  причому  обидва  тексти 
мають однакову силу. 

 Міністр внутрішніх справ                 Міністр внутрішніх справ 
 України                                  Литовської Республіки 

     (підпис)                                    (підпис) 

 А. Василишин                             П. Валюкас