П О С Т А Н О В А 06.09.2005 Справа N 3/505 "Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: <...>". Верховний Суд України. 2005

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

06.09.2005 Справа N 3/505

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

у складі: <...>

     за участю представників: <...>

розглянувши касаційну скаргу благодійної організації "Віват

Феміда!" (далі - Організація) на постанову Вищого господарського

суду України від 29 червня 2005 р. у справі за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по

м. Києву (далі - РВ ФДМУ) до державного комплексного торговельного

підприємства "Хрещатик" (далі - Підприємство), Організації про

визнання недійсним договору оренди та зобов'язання звільнити

приміщення, В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2004 року РВ ФДМУ звернулось до суду з позовом

про визнання недійсним на майбутнє договору оренди від

23 грудня 2003 року, укладеного між Підприємством та Організацією,

щодо нежилого приміщення площею 170,8 кв. м за адресою: м. Київ,

вул. Хрещатик, 24-а, і додаткових угод від 27 січня 2004 року та

6 лютого 2004 року до договору, а також про зобов'язання

Організації звільнити займане приміщення та передати за актом

приймання-передачі балансоутримувачу (Підприємству). Позовні

вимоги обґрунтовувались тим, що встановлений у договорі розмір

орендної плати, всупереч вимогам чинного законодавства, не

погоджений з уповноваженим органом.

Підприємство позовні вимоги визнало у повному обсязі.

Організація проти позову заперечувала, посилаючись на

укладення та виконання спірного договору у повній відповідності до

вимог законодавства та відсутність будь-яких підстав для визнання

його недійсним за статтею 215 Цивільного кодексу України

( 435-15 ).

Рішенням господарського суду міста Києва від

1 лютого 2005 року, залишеним без змін постановою Київського

апеляційного господарського суду від 1 квітня 2005 року, у позові

відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що розмір орендної плати за

спірним договором відповідає Методиці розрахунку і порядку

використання плати за оренду державного майна, затвердженій

постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року N 786

( 786-95-п ), а договір оренди від 23 грудня 2003 року укладений з

дотриманням вимог чинного законодавства.

Постановою Вищого господарського суду України від

29 червня 2005 року зазначені судові рішення скасовані, позов

задоволено. Постанову мотивовано тим, що погодження розміру

орендної плати з Фондом державного майна України при укладенні

спірного договору було обов'язковим і недотримання наведеного

порядку є підставою для визнання договору оренди недійсним.

4 серпня 2005 року Верховним Судом України порушено

провадження за касаційною скаргою Організації, у якій ставиться

питання про скасування постанови Вищого господарського суду

України від 29 червня 2005 року та залишення у силі постанови

Київського апеляційного господарського суду від

1 квітня 2005 року. В обґрунтування скарги зроблено посилання на

неправильне застосування норм матеріального права, різне

застосування Вищим господарським судом України одного і того ж

положення закону в аналогічних справах та невідповідність

оскаржуваної постанови рішенням Верховного Суду України з питань

застосування норм матеріального права, положенням Конституції

України ( 254к/96-ВР ).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,

перевіривши матеріали справи і рішення, які приймалися судами в

процесі її розгляду, Судова палата вважає, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) Судова палата

Верховного Суду України за результатами розгляду справи має,

зокрема, право залишити постанову Вищого господарського суду

України без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли Судова

палата визнає, що постанова суду касаційної інстанції ухвалена з

дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

У даному випадку, Судова палата не вбачає підстав для

скасування чи зміни оскаржуваної постанови суду касаційної

інстанції, оскільки остання є законною та обґрунтованою.

Вищий господарський суд України, скасовуючи постанову суду

апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції про відмову

в задоволенні позову і задовольняючи позов, прийшов до правильного

висновку, з урахуванням фактичних обставин справи, про те, що

погодження розміру орендної плати з Фондом державного майна

України при укладенні спірного договору було обов'язковим, а

недотримання наведеного порядку є підставою для визнання договору

оренди недійсним.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова

палата П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Організації залишити без задоволення.

Постанову Вищого господарського суду України від

29 червня 2005 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Публікації документа

Вісник господарського судочинства від 2006 — 2006 р., № 1

П О С Т А Н О В А 06.09.2005 Справа N 3/505 "Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: <...>". Верховний Суд України. 2005

Публікації документа

Верховний Суд України: