П О С Т А Н О В А 11.05.2004 "Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Вищого господарського суду України від 14.01.2004 у справі за позовом ТОВ "Ю."до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И Л А:". Верховний Суд України. 2004

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

11.05.2004

Судова палата у господарських справах Верховного Суду

України, розглянувши касаційну скаргу державної податкової

інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Вищого

господарського суду України від 14.01.2004 у справі за позовом ТОВ

"Ю." до державної податкової інспекції у Залізничному районі м.

Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, В

С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2002 року ТОВ "Ю." звернулося до господарського

суду Львівської області з позовом до ДПІ у Залізничному районі

м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що вказане податкове

повідомлення-рішення винесено з порушенням ст. ст. 9, 32 Закону

"Про іноземні інвестиції" ( 2198-12 ) (далі - Закон), згідно

з якими ТОВ "Ю.", в межах дії гарантій від зміни законодавства,

має право на звільнення від обов'язку по сплаті податку

на прибуток.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись

на відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Львівської області від

23.12.2002 позов задоволено, посилаючись на те, що ТОВ "Ю."

звільнено від сплати податку на прибуток на підставі ст. ст. 9, 32

Закону ( 2198-12 ) як дочірнє підприємство СП "С." з іноземними

інвестиціями, та рішення місцевого суду Галицького району м.

Львова від 08.11.2000.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від

07.03.2003 залишено без змін рішення господарського суду

Львівської області від 23.12.2002 з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2004

залишено без змін постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 07.03.2003.

08.04.2004 Верховним Судом України за касаційною скаргою ДПІ

у Залізничному районі м. Львова порушено касаційне провадження

з перегляду постанови Вищого господарського суду України від

14.01.2004 . Скарга мотивується різним застосуванням Вищим

господарським судом України одного й того ж положення закону в

аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши

доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, Верховний

Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов і визнаючи недійсним податкове

повідомлення-рішення, яким визначено податкові зобов'язання ТОВ

"Ю." з податку на прибуток підприємств, суди першої, апеляційної

та касаційної інстанції прийшли до висновку, що ТОВ "Ю." як

дочірнє підприємство СП "С." з іноземними інвестиціями звільнено

від сплати податку на прибуток на підставі рішення місцевого суду

Галицького району м. Львова від 08.11.2000 та Закону "Про іноземні

інвестиції" ( 2198-12 ).

Проте з такими висновками погодитись не можна з наступних

Статтею 4 Закону "Про усунення дискримінації в оподаткуванні

суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням

майна та коштів вітчизняного походження" ( 1457-14 ) від

17.02.2000 (далі - Закон N 1457-III) скасовано дію Закону "Про

іноземні інвестиції" ( 2198-12 ) від 13.03.92.

За статутом ТОВ "Ю." стало дочірнім підприємством СП "С."

15.05.2002 - в час дії Закону N 1457-III ( 1457-14 ).

Відповідно до ст. 1 Закону N 1457-III ( 1457-14 )

на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або

інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених

підрозділів, включаючи постійні представництва, нерезидентів (далі

- підприємства), створених за участю іноземних інвестицій,

незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується

національний режим валютного регулювання та справляння податків,

зборів (обов'язкових платежів), встановлений законами України для

підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

Частиною 1 ст. 5 Закону N 1457-III ( 1457-14 ) передбачено,

що дія цього Закону поширюється на підприємства з іноземними

інвестиціями, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій, їх

реєстрації, у тому числі до введення в дію та протягом дії Закону

"Про іноземні інвестиції" ( 2198-12 ) від 13.03.92, Декрету

Кабміну "Про режим іноземного інвестування" ( 55-93 )

від 20.05.93.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 29.01.2002

положення ч. 1 ст. 5 Закону N 1457-III ( 1457-14 ) є підставою для

відмови в наданні пільг та для припинення раніше наданих пільг

у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків,

зборів (обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними

інвестиціями, їх дочірнім підприємствам, незалежно від часу

внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації.

Крім того, ст. 7 Закону N 1457-III ( 1457-14 ) передбачено,

що судові рішення про застосування до підприємств з іноземними

інвестиціями, їхніх дочірніх підприємств, а також філій, відділень

та інших відокремлених підрозділів державних гарантій захисту

інвестицій, винесені на підставі законодавчих актів, зазначених

у ст. 4 цього Закону, підлягають виконанню виключно в частині,

що не суперечить цьому Закону.

За таких обставин незаконні судові рішення у справі

підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий

розгляд.

Керуючись ст. ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова

палата П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Залізничному районі м. Львова

задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 14.01.2004,

постанову Львівського апеляційного господарського суду від

07.03.2003 та рішення господарського суду Львівської області від

23.12.2002 ( va144805-02 ) скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Публікації документа

Закон і Бізнес від 18.12.2004 — 2004 р., № 51

Публікації документа

Верховний Суд України: