П О С Т А Н О В А 12.04.2005 N 23/125 "Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Укрспецторг"на постанову Вищого господарського суду України від 17 листопада 2004 року N 23/125 у справі за позовом ТОВ "Укрспецторг"до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача від 18.11.2003 р. N 0000102304/0 та від 18.12.2003 р. N 0000102304/1, В С Т А Н О В И Л А:". Верховний Суд України. 2005

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

12.04.2005 N 23/125

Судова палата у господарських справах Верховного Суду

України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу ТОВ "Укрспецторг" на постанову Вищого господарського суду

України від 17 листопада 2004 року N 23/125 у справі за позовом

ТОВ "Укрспецторг" до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача від

18.11.2003 р. N 0000102304/0 та від 18.12.2003 р. N 0000102304/1,

В С Т А Н О В И Л А:

ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було проведено

позапланову перевірку правильності обчислення та своєчасності

внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ

"Укрспецторг" за період травень - серпень 2003 р. В акті перевірки

від 18.11.2003 р. N 184/23-3-32463708 встановлено, що 04.08.2003

р. ТОВ "Укрспецторг" та ТОВ "Укреліта" уклали договір

купівлі-продажу, згідно з умовами якого позивач відвантажив ТОВ

"Укреліта" ноутбуки у кількості 1715 штук на суму 11728542 грн.

без податку на додану вартість та видав податкову накладну, де

визначена сума податку на додану вартість у розмірі 2345708 грн.

40 коп. Сторони 06.08.2003 р. уклали додаткову угоду до цього

договору, відповідно до якої обумовили спосіб розрахунків за

отриману комп'ютерну техніку. Зокрема, ТОВ "Укреліта" передає

позивачу банківські ощадні сертифікати на пред'явника.

Згідно з актом приймання-передачі ТОВ "Укреліта" передало

позивачу три ощадні сертифікати на пред'явника на загальну суму

11723769 грн.

50 коп. без податку на додану вартість та видало

податкову накладну, де зазначено суму податку на додану вартість у

розмірі 2344793 грн. 90 коп. Позивач 06.08.2003 р. передав ці

сертифікати для погашення до ВАТ "Український кредитно-торговий

банк", який перерахував на рахунок позивача зазначені кошти. У

зв'язку з цими обставинами в акті перевірки зазначено, що на

порушення пп. 3.2.4 ст. 3 Закону України "Про податок на додану

вартість" ( 168/97-ВР ), ст. 1, 3, 18 Декрету КМУ "Про систему

валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) ТОВ

"Укрспецторг" віднесло до податкового кредиту серпня 2003 року

податок на додану вартість у сумі 2344793 грн. 90 коп. з обігу

валютних цінностей, що не є об'єктом оподаткування.

На підставі цього акта перевірки відповідачем прийнято

податкове повідомлення-рішення від 18.11.2003 р. N 0000102304/0

про визначення податкового зобов'язання з податку на додану

вартість у сумі 2344794 грн.

ТОВ "Укрспецторг" оскаржило вказане податкове

повідомлення-рішення в апеляційному порядку до ДПІ у

Шевченківському районі м. Запоріжжя. За результатами апеляційного

оскарження скаргу ТОВ "Укрспецторг" залишено без задоволення та

прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2003 р.

N 0000102304/1 про визначення податкового зобов'язання з податку

на додану вартість у сумі 2813752 грн. 80 коп. (2344794 грн. -

основний платіж та 468958 грн. 80 коп. - штрафні санкції).

У лютому 2004 року ТОВ "Укрспецторг" подало до господарського

суду Запорізької області позов до ДПІ у Шевченківському районі

м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

відповідача від 18.11.2003 р.

N 0000102304/0 та від 18.12.2003 р.

N 0000102304/1. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні

повідомлення-рішення відповідача не відповідають чинному

законодавству.

Рішенням господарського суду Запорізької області від

20.04.2004 р. позов задоволено. Визнано недійсними податкові

повідомлення-рішення відповідача від 18.11.2003 р. N 0000102304/0

та від 18.12.2003 р. N 0000102304/1.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від

11.06.2004 р. вказане рішення суду залишено без змін.

Це рішення та постанова мотивовані тим, що у відповідача було

відсутнє право на проведення перевірки. Крім того, позивачу було

неправомірно нараховано податкове зобов'язання та застосовано

штрафні санкції, оскільки операції з передання товару та отримання

сертифікатів відбулися в одному податковому періоді, а тому

зобов'язання з податку на додану вартість, що виникли у зв'язку з

відвантаженням товарів, відповідно до пп. 7.7.1 ст. 7 Закону

України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) мають бути

зменшені на податковий кредит, який виник у зв'язку з отриманням

ощадних сертифікатів.

Постановою Вищого господарського суду України від

17.11.2004 р. N 23/125 постанову Запорізького апеляційного

господарського суду від 11.06.2004 р. та рішення господарського

суду Запорізької області від 20.04.2004 р. скасовано. У

задоволенні позову відмовлено. Посилання зроблені на те, що

операції з обігу ощадних сертифікатів не є об'єктом оподаткування

податком на додану вартість. Відповідно у позивача були відсутні

правові підстави щодо віднесення до податкового кредиту суми

податку на додану вартість за операцією з обігу валютних

цінностей.

Ухвалою Верховного Суду України від 27.01.2005 р. порушено

провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого

господарського суду України від 17.11.2004 р. N 23/125 за

касаційною скаргою ТОВ "Укрспецторг", де поставлено питання про

скасування цієї постанови та залишення без змін постанови

Запорізького апеляційного господарського суду від 11.06.2004 р. та

рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2004 р.

Заслухавши доповідача, представників сторін та перевіривши

матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного

Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з

таких підстав.

Зроблені Вищим господарським судом України висновки не

відповідають вимогам закону, оскільки ощадний сертифікат на

пред'явника в податкових відносинах має інший юридичний характер,

ніж розрахунковий документ.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондову

біржу" ( 1201-12 ) ощадні сертифікати є цінними паперами.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про оподаткування

прибутку підприємств" ощадний сертифікат, цінний папір, що

використовується у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску

(емісії) та погашення, є товаром.

Господарськими судами встановлено передачу ощадних

сертифікатів у рахунок оплати придбаних ноутбуків.

Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону України "Про оподаткування

прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) проведення розрахунків за

товари (роботи, послуги) у будь-якій іншій формі, ніж грошова, є

бартером (товарним обміном).

Пунктом 1.31 ст. 1 цього Закону ( 334/94-ВР ) передбачено, що

продажем товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з

договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими

цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав

власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від

строків її видання, а також операції з безоплатного надання

товарів.

Передача ощадних сертифікатів у рахунок оплати за придбані

товари, виконані роботи або одержані послуги передбачає перехід

права власності на них до продавця, а тому має ознаки операції з

продажу товарів.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану

вартість" ( 168/97-ВР ) вказані операції є об'єктом оподаткування.

У зв'язку з цим постанова Вищого господарського суду України

від 17.11.2004 р. N 23/125 підлягає скасуванню, а постанова

Запорізького апеляційного господарського суду від 11.06.2004 р. та

рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2004 р.

- залишенню в силі.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК

України ( 1798-12 ), Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу ТОВ "Укрспецторг" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від

17.11.2004 р. N 23/125 скасувати. Постанову Запорізького

апеляційного господарського суду від 11.06.2004 р. та рішення

господарського суду Запорізької області від 20.04.2004 р. залишити

в силі.

Публікації документа

Збірник систематизованого законодавства від 10.2005 — 2005 р., № 10

Публікації документа

Верховний Суд України: