П О С Т А Н О В А 05.04.2005 "Верховний Суд України, розглянувши касаційні скарги КМУ та ДПА на постанову Вищого господарського суду України від 12 січня 2005 р. у справі за позовом ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського"до КМУ, треті особи: ДПА, Державне казначейство України, про визнання недійсним розпорядження, встановив:". Верховний Суд України. 2005

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ

ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

05.04.2005

Верховний Суд України, розглянувши касаційні скарги КМУ та

ДПА на постанову Вищого господарського суду України від 12 січня

2005 р. у справі за позовом ВАТ "Дніпровський металургійний

комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" до КМУ, треті особи: ДПА, Державне

казначейство України, про визнання недійсним розпорядження,

встановив:

У жовтні 2003 р. ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат

ім. Ф.Е.Дзержинського" звернулося з позовом до КМУ про визнання

недійсним розпорядження від 25 вересня 2003 р. за N 579-р

( 579-2003-р ). Позов мотивовано тим, що спірне розпорядження

прийнято всупереч положенням чинного законодавства, оскільки ним

надано право ДПА та Державному казначейству України здійснювати

перерахування коштів позивача на накопичувальний рахунок

ліквідаційної комісії АКБ "Слов'янський" без згоди

ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24 грудня 2003 р.

залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДПА.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22 квітня 2004 р.

залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне

казначейство України.

Відповідач та треті особи позов не визнавали, посилаючись на

його безпідставність.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14 травня 2004 р.,

залишеним без змін постановою Київського апеляційного

господарського суду від 4 серпня 2004 р., позов задоволено

частково, визнано недійсним спірне розпорядження в частині

включення позивача до переліку підприємств - боржників АКБ

"Слов'янський" ( 579-2003-р ) з тих мотивів, що воно суперечить

положенням Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).

Постановою Вищого господарського суду України від 12 січня

2005 р. вказані судові рішення залишено без змін з тих самих

підстав.

Ухвалою від 10 березня 2005 р. Верховним Судом України за

касаційними скаргами КМУ та ДПА порушено касаційне провадження з

перегляду постанови Вищого господарського суду України від

12 січня 2005 р. з мотивів її невідповідності нормам матеріального

права.

Державне казначейство України не використало наданого законом

права на участь свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників

позивача, відповідача та ДПА, перевіривши матеріали справи і

рішення, які приймались судами в процесі її розгляду, Судова

палата вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з

наступних підстав:

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України

( 254к/96-ВР ) органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України.

З аналізу вказаної норми випливає, що акт державного чи

іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах

компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави,

прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам

діючого законодавства і бути прийнятим у формі та в порядку,

визначеному законом.

Законом "Про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет

України на 2003 рік" та деяких інших законодавчих актів"

( 849-15 ) доповнено Закон "Про Державний бюджет України на 2003

рік" ( 380-15 ) статтею 72-2, згідно з якою, з метою проведення

розрахунків за вкладами фізичних осіб - кредиторів Комерційного

акціонерного банку "Слов'янський" Державному казначейству України

протягом місяця здійснити погашення бюджетної заборгованості з

відшкодування податку на додану вартість перед підприємствами -

боржниками Комерційного акціонерного банку "Слов'янський" (у тому

числі їх дебіторами), заборгованість яких перед банком

підтверджена виконавчими документами або щодо яких Комерційним

акціонерним банком "Слов'янський" в установленому законодавством

порядку визнано кредитором, шляхом перерахування коштів на

накопичувальний рахунок ліквідатора Комерційного акціонерного

банку "Слов'янський" в сумі до 30,5 млн. гривень.

На виконання зазначеного Закону ( 380-15 ) КМУ видав

розпорядження від 25 вересня 2003 р. за N 579-р ( 579-2003-р ).

Враховуючи викладене, не можна погодитись з висновками

господарських судів першої та апеляційної інстанцій про те, що

спірне розпорядження прийнято всупереч положенням Закону "Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом" ( 2343-12 ), оскільки право Державного казначейства

України на здійснення списання заборгованості ґрунтується на

Законі "Про Державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) та не

випливає з розпорядження КМУ ( 579-2003-р ).

Вищий господарський суд України на вказані обставини також

уваги не звернув, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Враховуючи викладене, всі ухвалені у справі судові рішення

підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий

розгляд.

При новому розгляді слід всебічно та повно встановити всі

обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення,

та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК ( 1798-12 ), Верховний

Суд України П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 12 січня

2005 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від

4 серпня 2004 р. та рішення господарського суду м. Києва від

14 травня 2004 р. - скасувати, а справу передати на новий судовий

розгляд до суду першої інстанції.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Верховний Суд України: