П О С Т А Н О В А 27.04.2004 справа N 2-15/6894-03 "Розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник"Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"(далі - ДП "Санаторій "Ударник") на постанову Вищого господарського суду України від 27.11.2003 у справі за позовом ДП "Санаторій "Ударник"до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції і про визнання недійсним рішення, В С Т А Н О В И Л А:". Верховний Суд України. 2004

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

27.04.2004 справа N 2-15/6894-03

Розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства

"Санаторій "Ударник" Закритого акціонерного товариства

лікувально-оздоровчих закладів профспілок України

"Укрпрофоздоровниця" (далі - ДП "Санаторій "Ударник") на постанову

Вищого господарського суду України від 27.11.2003 у справі за

позовом ДП "Санаторій "Ударник" до Євпаторійської об'єднаної

державної податкової інспекції і про визнання недійсним рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2003 року ДП "Санаторій "Ударник" звернулось до суду

з позовом, у якому просило визнати недійсним податкове

повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної

податкової інспекції N 0001242301 від 21.03.2003, яким санаторію

донараховане податок на землю у сумі 114302,87 грн. і застосовано

фінансові санкції у розмірі 57151 грн., всього - 171454, 32 грн.

Позивач обґрунтовував свої вимоги п. 4 ст. 38 Земельного

кодексу України ( 2768-14 ) і п.4 ст. 12 Закону України "Про плату

за землю" ( 2535-12 ), на підставі яких заклади охорони здоров'я

звільняються від сплати за землю.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від

25.04.2003, залишеним без змін постановою Севастопольського

апеляційного господарського суду від 17.06.2003, позов задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач ДП "Санаторій

"Ударник" як підприємство, створене та підлегле АТ ЛОЗПУ

"Укрпрофоздоровниця", є установою охорони здоров'я. У

відповідності з п. 4 ст. 12. Закону України "Про плату на землю"

( 2535-12 ), від плати земельного податку звільняються вітчизняні

заклади охорони здоров'я.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2003

касаційну скаргу Євпаторійської ОДПІ задоволене, постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.06.2003

та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від

25.04.2003 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що підприємство позивача за

статусом є суб'єктом підприємницької діяльності, а, відповідно,

платником податку на землю. Воно не звільнялося від сплати цього

податку на підставі ст. 12 Закону України "Про плату за землю"

( 2535-12 ).

25.03.2004 Верховним Судом України за касаційною скаргою ДП

"Санаторій "Ударник" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" порушено

провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого

господарського суду України від 27.11.2003. У касаційній скарзі

ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського

суду України і залишення в силі рішення господарського суду

Автономної Республіки Крим від 25.04.2003 та постанови

Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.06.2003.

В обґрунтування скарги зроблено посилання на порушення судом

касаційної інстанції положень Конституції України ( 254к/96-ВР ),

неправильне застосування норм матеріального та процесуального

права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок Вищого господарського суду України про те, що,

оскільки, підприємство-позивач за статусом є суб'єктом

підприємницької діяльності, то воно не звільняється від сплати

податку, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 38 Земельного кодексу України

( 2768-14 ) та п. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю"

( 2535-12 ), заклади охорони здоров'я звільняються від плати за

землю. Отже, визначальним є те чи відноситься позивач до закладів

охорони здоров'я, а не те, чи є він суб'єктом підприємницької

діяльності.

Оскільки, доводи судів першої та апеляційної інстанцій про

те, що позивач підпадає під визначення закладу охорони здоров'я

ґрунтуються на законодавстві, то їх судові акти слід залишити в

силі, як законні та обґрунтовані.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова

палата П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу ДП "Санаторій "Ударник" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України 27.11.2003

скасувати, а постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду від 17 06.2003 та рішення господарського суду

Автономної Республіки Крим від 25.04.2003 залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Публікації документа

Бізнес:законодавство та практика від 2005 — 2005 р., № 6, стор. 34

Публікації документа

Верховний Суд України: