П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.09.2006 N Б40/29/26/2/62-00 "Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого: Шицького І.Б., суддів: Барбари В.П., Гуля В.С., Колесника П.І., Новікової Т.О., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги акціонерного товариства відкритого типу "Криворізький домобудівельник"на постанови Вищого господарського суду України від 10 травня 2006 року у справі за заявою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Кривого Рогу до акціонерного товариства відкритого типу "Криворізький домобудівельник"про банкрутство, В С Т А Н О В И Л А:". Верховний Суд України. 2006

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2006 N Б40/29/26/2/62-00

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

у складі: головуючого: Шицького І.Б., суддів: Барбари В.П.,

Гуля В.С., Колесника П.І., Новікової Т.О., Потильчака О.І.,

Черногуза Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги акціонерного товариства відкритого типу

"Криворізький домобудівельник" на постанови Вищого господарського

суду України від 10 травня 2006 року у справі за заявою Державної

податкової інспекції у Дзержинському районі м. Кривого Рогу до

акціонерного товариства відкритого типу "Криворізький

домобудівельник" про банкрутство, В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від

27 вересня 2005 року задоволено заяву ліквідатора боржника та

визнано недійсними договори купівлі-продажу від 01 лютого

2001 року за N 4-Н та від 05 лютого 2001 року за N 5-Н.

Постановами Вищого господарського суду України від 10 травня

2006 року залишено без змін постанови Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 16 грудня 2005 року, якими

скасовано ухвали суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні

заяви ліквідатора акціонерного товариства відкритого типу

"Криворізький домобудівельник" про визнання недійсними договорів.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 13 липня

2006 року за касаційними скаргами акціонерного товариства

відкритого типу "Криворізький домобудівельник" порушено

провадження з перегляду у касаційному порядку постанов Вищого

господарського суду України від 10 травня 2006 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,

обговоривши доводи касаційних скарг і перевіривши матеріали

справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду

України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких

підстав.

Скасовуючи ухвали місцевого господарського суду від

27 вересня 2005 року, суд апеляційної інстанції, з яким погодився

Вищий господарський суд України, виходив із того, що підстави для

визнання недійсними угод боржника містяться у частині 11 статті 17

Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), тому положення зазначеної

норми підлягають застосуванню у випадку подання ліквідатором заяви

про визнання угоди недійсною.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського

суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2004 року акціонерне

товариство відкритого типу "Криворізький домобудівельник" визнано

банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено

ліквідатора.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

( 2343-12 ) ліквідатор з дня свого призначення здійснює

повноваження, між іншим, щодо подання до господарського суду заяви

про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених

частиною 10 статті 17 цього Закону, а саме якщо:

     - виконання договору завдає збитків боржнику;

- договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим

на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій

перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним

циклом, більшим за строки санації боржника;

- виконання договору створює умови, що перешкоджають

відновленню платоспроможності боржника.

Отже, Дніпропетровський апеляційний господарський суд зробив

неправомірний висновок, що ліквідатор має звертатися з заявою про

визнання угоди недійсною з підстав передбачених частиною 11

статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), оскільки

наведені норми є спеціальними і передбачені для застосування судом

виключно на стадії санації за відповідною заявою керуючого

санацією.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов

необґрунтованого висновку, з яким погодився суд касаційної

інстанції про відсутність у ліквідатора правових підстав для

звернення до господарського суду з заявою про визнання недійсною

угоди боржника з підстав, передбачених частиною 10 статті 17

вищевказаного Закону ( 2343-12 ).

За таких обставин постанови Вищого господарського суду

України та постанови Дніпропетровського апеляційного

господарського суду підлягають скасуванню, а ухвали господарського

суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2005 року -

залишенню в силі.

Керуючись статтями 111-17 - 111-20, 113 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційні скарги задовольнити.

Постанови Вищого господарського суду України від 10 травня

2006 року у справі N Б40/29/26/2/62-00, постанови

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 грудня

2005 року - скасувати, а ухвали господарського суду

Дніпропетровської області від 27 вересня 2005 року залишити в

силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Публікації документа

Бізнес:законодавство та практика від 2008 — 2008 р., № 2, стор. 66

Публікації документа

Верховний Суд України: