У Х В А Л А 14.02.2006 "Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України 14 лютого 2006 р. у м. Києві розглянула в судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого Ч.". Верховний Суд України. 2006

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14.02.2006

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України 14 лютого 2006 р. у м. Києві розглянула в

судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою

засудженого Ч.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня

2005 р. Ч., 1975 р.н., громадянина України, несудимого засуджено

за ч. 2 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) на 5 років позбавлення

волі.

Із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України ( 2341-14 ) його

звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим

строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків не виїжджати за

межі України на постійне проживання без дозволу органів

кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну

місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися до

цих органів для реєстрації.

Вироком апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2005 р.

даний вирок щодо засудженого у частині призначеного йому покарання

скасовано і апеляційний суд постановив свій вирок, яким призначив

Ч. за ч. 2 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) покарання у виді 5 років

позбавлення волі. У решті попередній вирок залишено без зміни.

Ч. визнано винним у тому, що він 8 лютого 2005 р., приблизно

о 1 год. 40 хв., на вул. Мельникова у м. Києві незаконно заволодів

належним Б.

автомобілем "ВАЗ-21093" вартістю 25174 грн. 23 коп.,

завдавши потерпілому значної шкоди.

У касаційній скарзі засуджений посилається на те, що він щиро

розкаявся, сприяв у розкритті злочину, відшкодував заподіяну

потерпілому шкоду, має неповнолітню дитину та стару матір.

Просить про зміну вироку апеляційного суду та пом'якшення

йому покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який визнав за необхідне

скаргу задовольнити, а судові рішення змінити - перекваліфікувати

дії засудженого з ч. 2 на ч. 1 ст. 289 КК України ( 2341-14 ), за

якою призначити йому покарання у виді 4-х років позбавлення волі,

розглянувши касаційну скаргу та матеріали справи, колегія суддів

вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, фактичні обставини справи

так, як вони встановлені судом, не оспорюються у скарзі і

підтверджені перевіреними у справі доказами.

Суд першої інстанції кваліфікував дії Ч. за ч. 2 ст. 289 КК

України ( 2341-14 ), як незаконне заволодіння транспортним

засобом, що завдало значної шкоди потерпілому.

Апеляційний суд при розгляді справи погодився з такою

кваліфікацією дій засудженого.

Однак, застосування до Ч. даної частини кримінального закону

є невірним.

Згідно з Приміткою до ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (в

редакції Закону України від 22 вересня 2005 р. ( 2903-15 )

матеріальна шкода значною визнається значною у разі заподіяння

реальних збитків на суму від 100 до 250 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

У справі з'ясовано, що засудженим 8 лютого 2005 р. дійсно

було вчинено незаконне заволодіння автомобілем потерпілого

вартістю 25174 грн. 23 коп., який 18 лютого 2005 р. було вилучено

у Ч., а 22 лютого 2005 р. повернуто потерпілому.

Відповідно до акту проведеної у справі судової

автотоварознавчої експертизи матеріальний збиток, завданий Б.

внаслідок пошкодження його автомобіля, складає 1296 грн. 80 коп.

Заподіяння потерпілому реальних збитків на цю суму не можливо

визнавати за значну матеріальну шкоду.

Виходячи з цього, вироки місцевого та апеляційного суду щодо

засудженого належить змінити: перекваліфікувати його дії з ч. 2 на

ч. 1 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (в редакції Закону України від

22 вересня 2005 р. ( 2903-15 ) та призначити за цим законом йому

покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та

даних про його особу.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1003-05 ), колегія

суддів У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу засудженого Ч. задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня

2005 р. та вирок апеляційного суду м. Києва від 30 листопада

2005 р. щодо Ч. змінити.

Перекваліфікувати дії Ч. з ч. 2 на ч. 1 ст. 289 КК України

( 2341-14 ) (в редакції Закону України від 22 вересня 2005 р.

( 2903-15 ) і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років

позбавлення волі.

У решті зазначені судові рішення залишити без зміни.

Верховний Суд України: