У Х В А Л А 26.01.2007 " (Витяг)". Верховний Суд України. 2007

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ВІЙСЬКОВА СУДОВА КОЛЕГІЯ

У Х В А Л А

26.01.2007

                             (Витяг)

Вироком Ізюмського міського суду Харківської області від

3 лютого 2004 р. засуджено Г. за ч. 2 ст. 309 КК України

( 2341-14 ) на 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 311 КК України

на 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 317 КК України на 5 років

позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його

власністю.

Відповідно до ст. 70 КК України ( 2341-14 ) Г. остаточно

призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

яке є його власністю.

На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) Г. звільнено від

відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

С. засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) на 1 рік

позбавлення волі; за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення

волі; за ч. 2 ст. 315 КК України на 5 років позбавлення волі; за

ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією

всього майна, яке є його власністю.

Відповідно до ст. 70 КК України ( 2341-14 ) С. остаточно

призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

яке є його власністю.

На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) С. звільнено від

відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Г. і С. визнані винними в скоєнні таких злочинів.

11 березня 2003 р. С. в аптеці N 79 по вул. Соборній у

м. Ізюмі Харківської області придбав лікарські препарати "Колдак"

і "Ернаст", з яких у приміщенні домоволодіння Г. виготовив

особливо небезпечну психотропну речовину - катінон. Того ж дня С.

у зазначеному приміщенні повторно схилив і збув Г. частину

виготовленої психотропної речовини кількістю 10 мл, ввівши

речовину останньому у вену.

Г., у свою чергу, в цей же день з корисливих мотивів

незаконно надав С. за зазначеною вище адресою приміщення - флігель

для виготовлення та вживання останнім цієї психотропної речовини,

а також повторно в себе вдома збув С. для виготовлення

психотропної речовини прекурсор - перманганат калію вагою 2,920 г.

Увечері того самого дня в зазначеній аптеці С. та Г. за

попередньою змовою знову придбали лікарські препарати "Колдак" і

"Ернаст", з яких у флігелі будинку N 4 по вул. Паромній у м. Ізюмі

повторно виготовили особливо небезпечну психотропну речовину -

катінон, яку там і зберігали.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України від 27 січня 2005 р. у задоволенні

касаційного подання прокурора відмовлено.

У клопотанні заступник Генерального прокурора України порушив

питання про зміну вироку та ухвали у зв'язку з неправильним

застосуванням кримінального закону та просив виключити

застосування щодо С. за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) та Г.

за ч. 2 ст. 317 КК України і за сукупністю злочинів додаткового

покарання - конфіскації майна. При цьому зазначає, що суд,

призначаючи засудженим покарання зі звільненням від його

відбування з випробуванням, застосував до них це додаткове

покарання, порушивши вимоги ст. 77 КК України.

У поданні п'яти суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України клопотання прокурора підтримано.

Заслухавши доповідача, думку прокурора К. про необхідність

задоволення подання суддів, перевіривши матеріали справи, судді

Судової палати у кримінальних справах та Військової судової

колегії вважають, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності С. та Г. у вчиненні

злочинів, за які їх засуджено, ґрунтується на допустимих і

достатніх доказах, які досліджені в судовому засіданні відповідно

до ч. 3 ст. 299 КПК України ( 1003-05 ).

Кваліфікація дій С. за частинами 1 та 2 ст. 309, ч. 2

ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України ( 2341-14 ) та Г. за ч. 2

ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України є правильною, а

призначене основне покарання за цими статтями із застосуванням

ст. 75 КК України відповідає вимогам закону.

Суд, звільняючи засуджених від відбування покарання з

випробуванням, неправильно застосував до них додаткове покарання у

виді конфіскації майна.

Перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені в

разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням,

передбачений ст. 77 КК України ( 2341-14 ).

Серед них такого

додаткового покарання, як конфіскація майна, немає. Оскільки цей

перелік є вичерпним, то застосування конфіскації майна суперечить

вимогам закону і підлягає виключенню.

З огляду на викладене посилання в касаційній ухвалі про

відсутність підстав для виключення з вироку застосування

зазначеного додаткового покарання є помилковим.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 400-4, 400-10 КПК

України ( 1003-05 ), Верховний Суд України клопотання заступника

Генерального прокурора України задовольнив, вирок Ізюмського

міського суду Харківської області від 3 лютою 2004 р. та ухвалу

колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного

Суду України від 27 січня 2005 р. щодо Г. і С. змінив: виключив

призначення Г. за ч. 2 ст. 317 КК України ( 2341-14 ) і на

підставі ст. 70 КК України та С. за ч. 2 ст. 307 КК України і на

підставі ст. 70 КК України додаткового покарання - конфіскації

майна.

"Кримінальне судочинство.

Судова практика

у кримінальних справах",

N 2, 2007 р.

У Х В А Л А 26.01.2007 " (Витяг)". Верховний Суд України. 2007

Верховний Суд України: