<<
>>

Стаття 5

Інформація актуальна на 20.09.2016
завантажити документ, актуальний на поточний час

Форма та межі консолідації

1. Компетентні органи, які здійснюють нагляд на консолідованій основі, повинні з метою виконання завдань нагляду вимагати повної консолідації усіх кредитних установ та фінансових установ, які є дочірніми компаніями головної компанії.

Втім, пропорційна консолідація може бути доцільною у тих випадках, коли, на думку компетентних органів, зобов'язання головної компанії, яка володіє часткою капіталу, обмежуються цією часткою капіталу завдяки зобов'язанням інших акціонерів або членів із задовільною платоспроможністю.

Зобов'язання інших акціонерів та членів повинні бути точно визначеними - якщо це буде потрібно, у письмовій формі.

2. Компетентні органи, які здійснюють нагляд на консолідованій основі, повинні вимагати з метою виконання поставлених перед ними завдань пропорційної консолідації участі у кредитних установах та фінансових установах, що ними управляє компанія, яка підлягає консолідації, разом з іншими компаніями, які консолідації не підлягають, якщо зобов'язання цих компаній обмежуються тією часткою капіталу, якою вони володіють.

3. У разі наявності участі або грошових зв'язків, відмінних від тих, що про них йдеться у параграфах 1 та 2, компетентні органи повинні вирішити, чи потрібна консолідація взагалі і як саме вона повинна здійснюватися. Зокрема, вони можуть дозволяти або вимагати застосування методу оцінки власного капіталу. Проте цей метод не повинен розповсюджуватися на компанії, які підлягають нагляду на консолідованій основі.

4. Не відмовляючись від параграфів 1, 2 та 3, компетентні органи повинні вирішувати, чи потрібна консолідація взагалі і як саме вона має здійснюватися, у наступних випадках:

- коли, на думку компетентних органів, кредитна установа здійснює значний вплив на інші кредитні установи або фінансові установи, але не має участі у цих установах або інших грошових зв'язків з ними,

- коли дві (або більше) кредитні установи або фінансові установи мають спільне управління, відмінне від того, що визначене контрактом або пунктами їх меморандумів чи Статей асоціації,

- коли дві (або більше) кредитні установи або фінансові установи мають органи адміністрування, управління та нагляду, де більшість складається з тих самих осіб.

Зокрема, компетентні органи можуть дозволяти або вимагати застосування методу, що його передбачає Стаття 12 Директиви 83/349/ЄЕС. Проте цей метод не повинен застосовуватися до компаній, які підлягають консолідованому нагляду.

5. Коли згідно зі Статтею 3(1) та (2) необхідним є консолідований нагляд, компанії з надання допоміжних банківських послуг повинні підлягати консолідації у випадках і згідно з методами, що їх визначено у параграфах 1 - 4 цієї Статті.

<< | >>
Законодавчий акт: Директива Ради 92/30/ЄЕС "Про нагляд за кредитними установами на консолідованій основі"" Люксембург, 6 квітня 1992 року"( Щодо втрати чинності Директиви див. Директиву 2000/12/ЄС ( 994_277 ) від 20.03.2000 ). Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). 1992

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =

Стаття 5