Стаття II

Упередження стосовно хворих на рак є значною перешкодою прогресу як в розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються, та часто спричиняє:

- невиправдані емоційні травми у хворих та їхніх сім'ях;

- упереджене ставлення та дискримінацію стосовно працевлаштування людей, хворих на рак, та (або) їхньої суттєвої участі в житті суспільства та внеску в нього;

- пов'язані із цим фінансові труднощі та втрату продуктивності;

- проблеми в спілкуванні та недостатню обізнаність суспільства;

- надмірне відчуття фатальності, яке може негативно впливати на рішучість урядів, організацій охорони здоров'я та приватних організацій у війні з раком.

Сторони цієї Хартії зобов'язується сприяти ліпшому розумінню та викоріненню ганебного тавра, носієм якого сприймається хворий на рак, та ввести абсолютно по-новому визначити цю хворобу як виліковне патологічне захворювання, а не соціальний стан.

Позитивна переорієнтація громадської думки, сприйняття й стурбованість стосовно раку та мільйонів життів, які він зачіпає, дозволять повною мірою реалізувати кожний з таких пріоритетів.