Стаття IX
Визнаючи розбіжності, які існують між країнами у виділенні коштів і показниках захворюваності на рак, сторони погоджуються, що кожна країна повинна створити національну політичну стратегію боротьби з раком відповідно до власних потреб та розподіляти кошти таким чином, який дасть можливість досягти найвищих результатів.
Наприклад, одні країни можуть переважно фінансувати програми, спрямовані на недопущення видів злоякісних пухлин, що піддаються лікуванню, зокрема проведення профілактичних заходів та вдосконалення спеціального лікування. Інші країни можуть спрямовувати свої зусилля на підтримку програм імунізації в рамках загальної програми контролю над раковими захворюваннями або пропагувати застосування ад'ювантної хіміотерапії для продовження тривалості життя хворого. Необхідність вжити зазначені вище засоби та їхня доцільність були нещодавно задекларовані Всесвітньої організацією охорони здоров'я в рамках розроблення міжнародної стратегії контролю над онкологічними захворюваннями.Безперечно, незалежно від економічних обставин, критична оцінка потреб у сфері онкології, визначення та планування всіх необхідних пріоритетних напрямів діяльності дозволять зменшити поширення раку як в розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються.
Сторони зобов'язуються активно підтримувати концепцію національної програми боротьби з раком відповідно до потреб та виділених на фінансування коштів. Крім того, вони сприятимуть тому, щоб усі заінтересовані профільні установи визначили пріоритетом своєї діяльності подолання сучасної кризової ситуації, яка склалася у сфері онкології. Лише комплексний підхід до реалізації поставлених завдань може забезпечити зниження рівня захворюваності на рак та показник смертності.
= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =