Наближай ПЕРЕМОГУ!

Долучайся до збору на авто для виконання бойових завдань!

Звернення та звітність

 <<

НАКАЗ від 19.11.2021 № 1795 "Про затвердження Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень вантажів»". Державіаслужба України. 2021

Документ актуальний на 22.02.2022
завантажити документ, актуальний на поточний час

ДЕРЖАВНА АВІАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ

19.11.2021  № 1795

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

13 січня 2022 р.

за № 29/37365

Про затвердження Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень вантажів»

Відповідно до частини першої статті 11, частини другої статті 100 Повітряного кодексу України, пункту 8 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 520, з метою вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює діяльність цивільної авіації України в сфері організації повітряних перевезень вантажів, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Авіаційні правила України «Правила повітряних перевезень вантажів», що додаються.

2. Затвердити Зміни до Авіаційних правил України «Порядок та умови повітряних перевезень небезпечних вантажів», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 12 листопада 2020 року № 1802, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2021 року за № 57/35679, що додаються.

3. Управлінню авіаційних перевезень та міжнародного співробітництва (Садловська І.П.) в установленому законодавством порядку забезпечити:

1) подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті.

4. Визнати такими, що втратили чинність, накази Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 02 листопада 2005 року № 822 «Про затвердження Інструкції з організації перевезень вантажів повітряним транспортом», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2005 року за № 1403/11683 (із змінами), та від 14 березня 2006 року № 186 «Про затвердження Правил повітряних перевезень вантажів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 червня 2006 року за № 705/12579 (із змінами).

5.

Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Державіаслужби

О. Більчук

ПОГОДЖЕНО:

Міністр інфраструктури України

Голова Антимонопольного комітету України

Міністр охорони здоров’я України

Міністр закордонних справ України

Міністр внутрішніх справ України

Голова -

Головний державний інспектор з ядерної

та радіаційної безпеки України

Голова Державної регуляторної служби України

О. Кубраков

О. Піщанська

В. Ляшко

Д. Кулеба

Д. Монастирський

Г. Плачков

О. Кучер


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державної авіаційної

служби України

19 листопада 2021 року № 1795

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

13 січня 2022 р.

за № 29/37365

АВІАЦІЙНІ ПРАВИЛА УКРАЇНИ

«Правила повітряних перевезень вантажів»

І. Загальні положення

1. Ці Авіаційні правила поширюються на всіх суб’єктів авіаційної діяльності та визначають умови повітряних перевезень вантажів і є обов’язковими для виконання усіма суб’єктами авіаційної діяльності.

2. Ці Авіаційні правила встановлюють загальні умови перевезення вантажів авіаційним транспортом, які забезпечують належний рівень безпеки польотів та якості перевезень.

3. Перевезення небезпечних вантажів авіаційним транспортом та оформлення документації на такі перевезення здійснюється відповідно до наказу Державної авіаційної служби України від 12 листопада 2020 року № 1802 «Про затвердження Авіаційних правил України «Порядок та умови повітряних перевезень небезпечних вантажів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2021 року за № 57/35679 (далі - Порядок та умови повітряних перевезень небезпечних вантажів).

4. У цих Авіаційних правилах терміни вживаються в таких значеннях:

авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) - документ, оформлений вантажовідправником чи від імені вантажовідправника, у тому числі його електронна копія (у разі використання), який є підтвердженням укладання договору перевезення між авіаперевізником та вантажовідправником на перевезення та прийняття вантажу до перевезення на умовах, визначених у ньому, а також є квитанцією на отримання вантажу;

авіаційна вантажна накладна агента (House Air Waybill) - документ, що оформлюється на кожне відправлення, яке є частиною об’єднаного вантажу і містить інструкції для агента з обробки вантажу;

авіаційна вантажна накладна нейтральна (Neutral Air Waybill) - документ, що не містить коду або будь-яких інших даних про авіаперевізника до його оформлення;

авіаційна вантажна накладна основна (Master Air Waybill) - документ, що оформлюється для кожної партії об’єднаного вантажу;

агент з обробки вантажу - агент, що виконує хоч одну операцію з обробки замовлень на перевезення вантажу, оформлення документів на вантаж, приймання вантажу, пакування, відбору, зберігання, збирання вантажу, включаючи операції щодо об’єднаного вантажу, завантаження, розвантаження, наземну обробку;

важкий вантаж - вантаж, вага одного місця якого перевищує 150 кг;

вантаж вивантажений (Offload Cargo) - вантаж та його супровідні документи, які з будь-яких причин були вивантажені з повітряного судна в пункті відправки, призначення або в проміжному пункті за маршрутом перевезення;

вантаж об’єднаний - вантаж, що складається з декількох індивідуальних вантажних відправлень, об’єднаних агентом з обробки вантажу в одну партію вантажу;

вантажний маніфест (Cargo Manifest) - документ, який містить перелік усього вантажу, що перевозиться на повітряному судні за відповідним маршрутом;

вантажний трансферний маніфест (Transfer Manifest) - документ на вантаж, який перевозиться різними авіаперевізниками, оформлений авіаперевізником, що здійснює трансфер, і підписаний авіаперевізником, що приймає вантаж;

визначені категорії вантажів - вантажі, перевезення та обслуговування яких, з огляду на їх характер, повинно здійснюватися за спеціальними умовами;

вологий вантаж - вантаж, що містить рідину, або вантаж, здатний за своєю природою виділяти рідину або велику кількість вологи;

зведена завантажувальна відомість (Load Sheet) - документ, що оформлюється для підрахунку комерційного завантаження;

ембарго (embargo) - заборона на приймання до перевезення будь-якої категорії вантажу за відповідним маршрутом (сектором маршруту, територією або пунктами стикування), яка встановлена країною (міжнародною організацією) на визначений період часу;

експедирування вантажу - послуга, пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

застосовні закони - закони, постанови та розпорядження, а також інші нормативно-правові акти, які регулюють здійснення перевезень вантажів будь-якої країни, з території, на територію та через територію якої здійснюється перевезення вантажів, і положення яких повинні застосовуватися як договірні умови, навіть якщо їх застосування завдасть шкоди вантажовідправнику;

змішане перевезення - перевезення вантажу не менше ніж двома видами транспорту, що здійснюється згідно з договором змішаного перевезення з місця, де вантаж передається під контроль оператора змішаного перевезення, до визначеного місця доставки. Операції щодо вивозу чи доставки вантажів, які здійснюються згідно з договором перевезення лише одним видом транспорту, як визначено в такому договорі, не вважаються змішаними перевезеннями;

інструкція вантажовідправника - допоміжний документ, призначений для збору повної інформації про вантаж, необхідної авіаперевізнику або його агенту з обробки вантажу для оформлення авіаційної вантажної накладної;

обичайка - циліндрична оболонка замкнутого профілю, відкрита з торців;

ордер різних зборів (Miscellaneous Charges Order) - документ, що використовується для оплати додаткових послуг, пов’язаних з перевезенням, і який може бути використаний для оплати перевезення несупроводжуваного багажу;

перевалка - вивантаження вантажу з одного рейсу і завантаження його на інший рейс для подальшого перевезення;

попередня домовленість - будь-яка спеціальна домовленість між вантажовідправником та авіа-перевізником, зроблена заздалегідь до відправлення вантажу;

пошкодження вантажу - будь-яка відмінність (втрата первісного вигляду) в стані вантажу (внут-рішня або зовнішня) від його стану до виконання перевезення (розсипання, протікання, зміни форми, властивостей);

стандартні засоби пакування (Unit Load Device) (далі - ULD) - контейнери або палети, що застосовуються для пакування і перевезення вантажів на повітряному судні;

спеціальні умови перевезення - умови перевезення вантажів, які виникають унаслідок характеру вантажів або невідповідності положень цих Авіаційних правил правилам іншої країни, або якщо правилами іншої країни встановлений більш низький рівень щодо умов перевезень, ніж той, що встановлений цими Авіаційними правилами, або якщо інша країна вимагає дотримання її правил і при цьому виникає загроза невиконання договору перевезення;

термочутливі вантажі - вантаж, який потребує визначених температурних умов під час пере-везення;

трансферний вантаж - вантаж, доставлений в аеропорт трансферу одним рейсом і перевезений на іншому рейсі того самого або іншого авіаперевізника;

цінний вантаж - вантаж, вартість якого до перевезення заявлена в розмірі 1000 доларів США (одна тисяча доларів США чи еквівалент в іншій валюті) та більше за кілограм вантажу, а також, незалежно від заявленої вартості, цінним вантажем вважається:

золоті злитки (включаючи оброблене та необроблене золото) в формі бруска, золоті монети та золото у вигляді піску, листів, фольги, порошку, губки, проволоки, прута, трубки, кілець та лиття;

платина, платинові метали (паладій, іридій, рутеній, осмій та родій) та платинові сплави у вигляді піску, пластин, губки, брусків, листів, прутів, проволоки, трубок та стрічок (але виключаючи радіоактивні ізотопи вище означених металів та сплавів, які повинні перевозитись згідно з правилами перевезень небезпечних вантажів);

банкноти, дорожні чеки, страхові поліси, акції, акціонерні сертифікати, марки та придатні до використання банківські та/або кредитні картки;

алмази (включаючи алмази для промислового використання), рубіни, смарагди, сапфіри, опали та природні перлини (включаючи штучно вирощені перлини);

ювелірні вироби та годинники, виготовлені з срібла та/або з золота та/або з платини;

вироби з золота та/або платини, виключаючи вироби, що мають тільки покриття з срібла та/або золота та/або платини.

Інші терміни, що використовуються в цих Авіаційних правилах, вживаються у значеннях, наведених в Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах у сфері цивільної авіації.

5. У цих Авіаційних правилах використовуються такі скорочення:

АНМ (ІАТА Аіrрогt Наndling Маnual) - чинне видання «Керівництво з аеропортового обслуговування»;

Cargo-IMP (ІАТА Cargo Interchange Message Procedures) - чинне видання «Процедури обміну повідомлень при перевезеннях вантажу»;

CASS (Cargo Accounts Settlement System) - система обліку та розрахунків між авіаперевізниками та вантажними агентами;

ССА (Cargo Charges Correction Advice) - документ, що оформлюється для повідомлення про зміну зборів за перевезення вантажу, які помилково внесені авіаперевізником, що оформив авіаційну вантажну накладну, та/або змін у способі оплати за перевезення вантажу;

CDR (Cargo Damage Report) - акт про пошкодження вантажу, документ, що містить докладний опис характеру пошкодження та/чи часткової нестачі вмісту вантажного відправлення;

IRP (Notice of Non-Delivery - Irregularity Report - IRP) - акт про недоставляння/невидачу - акт про несправність, документ, який необхідний для підтвердження факту несправності при перевезенні вантажу або порушенні умов договору перевезення вантажу та застосовується для інформування про це всіх зацікавлених сторін;

LAR (IATA Live Animals Regulation) - чинне видання «Правила перевезень живих тварин»;

Laissez-passer for human remain - документ, що надається для супроводу людських останків;

МСО (Miscellaneous Charge Order) - ордер різних зборів;

NOTOC (Special Load Notification to Captain) - повідомлення командиру повітряного судна про завантаження на борт повітряного судна вантажів, що вимагають спеціальних умов перевезення (необхідність спеціального розміщення на повітряному судні, особливої уваги у процесі виконання рейсу, при зупинці в транзитному пункті, виконання спеціальних процедур при затримці рейсу);

PCR (ІАТА Perishable Cargo Regulation) - чинне видання «Правила перевезень швидкопсувних вантажів»;

TACT (ІАТА The Air Cargo Tariff and Rules) - чинне видання «Авіаційні вантажні тарифи та правила»;

ТСR (IATA Temperature Control Regulations) - чинне видання «Керівництво з температурного контролю»;

ULDR (IATA ULD Regulation) - чинне видання «Керівництво з обробки стандартних засобів пакування»;

Конвенція CMR - Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, що вчинена 19 травня 1956 року в місті Женеві;

Конвенція COFIT - CIM - Конвенція про міжнародні залізничні перевезення, що підписана в Берні 09 травня 1980 року;

Правила Hague-Visby - Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент, що підписана в Брюсселі 25 серпня 1924 року зі змінами відповідно до Брюссельського протоколу від 23 лютого 1968 року.

II. Сфера використання

1. Ці Авіаційні правила застосовуються до всіх комерційних операцій з перевезення вантажів (у тому числі міжнародних та внутрішніх повітряних перевезень вантажів), які здійснюються повітряними суднами, включаючи обслуговування, що належать до цих перевезень, за винагороду або безкоштовно до/з аеропортів, розташованих на території України.

2. Перевезення вантажів, що передбачене пунктом 1 цього розділу, є предметом правил авіаперевізника, а також тарифних нормативів авіаперевізника, чинних на дату оформлення авіаційної вантажної накладної (електронного аналогу), якщо таку дату не можна визначити - на дату початку перевезення.

Під час перевезення вантажів застосовуються положення цих Авіаційних правил, правил авіаперевізника, тарифи і збори, чинні на дату оформлення авіаційної вантажної накладної (електронного аналогу).

Зміни, які вносяться до цих Авіаційних правил та правил авіаперевізника, в тому числі до тарифних нормативів авіаперевізника, не можуть бути застосовані до договору повітряного перевезення вантажів, якщо вони набрали чинності після укладення такого договору, крім випадків, передбачених законодавством України.

3. Якщо будь-яке положення цих Авіаційних правил суперечить положенням міжнародного договору, який є частиною законодавства будь-якої країни, на територію, з території або через територію якої здійснюється перевезення, або національному законодавству такої країни, загрожує виконанню договору перевезення, то таке положення цих Авіаційних правил не застосовується.

4. Ці Авіаційні правила не застосовуються при перевезенні вантажів, що здійснюються за надзвичайних умов, які не підпадають під звичайні операції і процедури експлуатації цивільних повітряних суден.

5. Якщо авіаперевізником доведено, а уповноваженим органом відповідної держави визначено, що встановлені умови перевезення вантажів практично неможливо виконати і що встановлені умови перевезення вантажів можуть бути забезпечені за рахунок застосування альтернативних засобів, то такий орган може затвердити одиничну операцію або заплановану серію кількох операцій з перевезення вантажів за спеціальних умов.

Загальний рівень якості та безпеки під час виконання таких перевезень має бути еквівалентний рівню, що забезпечується при виконанні всіх установлених вимог.

Якщо операції з перевезення вантажів включають міжнародні повітряні перевезення, має бути багатостороннє затвердження спеціальних умов перевезення.

Правила авіаперевізника щодо використання спеціальних тарифів є спеціальними умовами перевезення.

6. Перевезення, яке здійснюється декількома послідовними авіаперевізниками, вважається єдиним перевезенням, якщо воно розглядалося сторонами як одна операція незалежно від того, чи були оформлені документи у вигляді одного договору чи декількох договорів, і воно не втрачає свого міжнародного характеру виключно в силу того, що один чи декілька договорів повинні бути виконані повністю на території однієї й тієї самої держави.

7. Відносини між авіаперевізником та призначеним поштовим оператором щодо перевезень поштових відправлень регулюються положеннями Всесвітньої поштової конвенції.

III. Договір перевезення. Авіаційна вантажна накладна

1. При перевезенні вантажів оформлюється авіаційна вантажна накладна (додаток 1 до цих Авіаційних правил).

Замість авіаційної вантажної накладної можуть використовуватися будь-які інші засоби, які зберігають інформацію про перевезення, яке здійснюватиметься. При використанні таких засобів авіаперевізник на вимогу вантажовідправника видає вантажовідправнику документ, що замінює авіаційну вантажну накладну та дозволяє ідентифікувати відправлений вантаж та отримати доступ до даних, що зберігаються такими іншими засобами. Електронний формат таких засобів повинен базуватися на міжнародних стандартах обміну інформації.

Авіаційна вантажна накладна може бути як авіаційна вантажна накладна авіаперевізника так і нейтральна авіаційна вантажна накладна.

Нейтральна авіаційна накладна може оформлюватися через автоматизовані системи та за форматом в основному ідентична авіаційній вантажній накладній для друкованого (ручного) оформлення.

2. Умови договору перевезення не повинні суперечити положенням Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, вчиненої 28 травня 1999 року в м. Монреалі (далі - Монреальська конвенція), Повітряному кодексу України, цим Авіаційним правилам та резолюціям Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА).

3. Будь-які дані в авіаційній вантажній накладній щодо ваги, розмірів та пакування вантажу, а також кількості місць є підтвердженням повідомлених даних. Дані щодо кількості, об’єму та стану вантажу не є підтвердженням проти авіаперевізника, за винятком випадків, коли такі дані стосуються фактичного стану вантажу і авіаперевізником проведена перевірка цих даних у присутності вантажовідправника, про що зроблена відмітка в авіаційній вантажній накладній.

4. Авіаперевізник не приймає до перевезення вантаж у разі, якщо авіаційна вантажна накладна має виправлення, зроблені не авіаперевізником (його агентом), містить нерозбірливі записи.

5. Втрата авіаційної вантажної накладної не впливає на чинність договору перевезення.

6. Вантажовідправник оформлює чи має оформлену від свого імені авіаційну вантажну накладну у формі, кількості копій і способом, які встановлені авіаперевізником, та надає таку авіаційну вантажну накладну разом з вантажем не пізніше ніж у строк, визначений авіаперевізником (його агентом).

Авіаперевізник за заявою вантажовідправника (за відповідну плату за договором) може оформлювати авіаційну вантажну накладну від імені вантажовідправника. Плата за оформлення авіаційної вантажної накладної не входить до вартості перевезення вантажу і оплачується окремо.

Якщо вантажовідправником надана авіаційна вантажна накладна (або інша інформація та інструкції щодо вантажу), яка неправильно заповнена, не містить усіх необхідних даних та інструкції щодо вантажу або містить будь-яку помилку, авіаперевізник має право, але не зобов’язаний, зробити в авіаційній вантажній накладній необхідні правки або оформити нову авіаційну вантажну накладну. При цьому авіаперевізник діє від імені вантажовідправника, не беручи на себе жодних зобов’язань щодо таких дій.

7. Вантажовідправник є відповідальним перед авіаперевізником (іншими особами) за правильність, точність, повноту даних та інструкцій щодо вантажу, внесених ним (або від його імені) в авіаційну вантажну накладну або наданих авіаперевізнику для включення в авіаційну вантажну накладну.

8. Вантажовідправник є відповідальним перед авіаперевізником за будь-яку шкоду, заподіяну авіаперевізнику або іншій особі через неправильність, неточність чи неповноту даних та інструкцій щодо вантажу, внесених ним (або від його імені) до авіаційної вантажної накладної, або надання такої інформації авіаперевізнику для оформлення ним авіаційної вантажної накладної.

9. Незважаючи на пункт 7 цього розділу, авіаперевізник є відповідальним за будь-яку шкоду, заподіяну вантажовідправнику або іншій особі через неправильність, неточність чи неповноту даних та інструкцій, внесених авіаперевізником (його агентом) при оформленні авіаційної вантажної накладної.

10. Своїм підписом в авіаційній вантажній накладній вантажовідправник підтверджує свою згоду на умови договору перевезення.

11. При перевезенні декількох місць вантажу, якщо вантажі неможливо перевезти на одному повітряному судні або якщо перевезення таких вантажів за однією авіаційною вантажною накладною забороняється застосованими законами чи правилами авіаперевізника, авіаперевізник має право вимагати від вантажовідправника оформлення авіаційних вантажних накладних окремо на кожне місце вантажу. У разі оформлення таких перевезень в електронному форматі, вантажовідправник має право вимагати від авіаперевізника видачі окремих документів (квитанцій) на вантаж.

12. Стандартний комплект авіаційної вантажної накладної авіаперевізника складається з восьми (як мінімум) примірників, три з яких - оригінали.

Нейтральна авіаційна вантажна накладна складається з восьми (як мінімум) примірників, три з яких - оригінали або двох комплектів мінімум по 4 примірника.

Три примірники авіаційної вантажної накладної (незалежно від кількості копій) мають однакову юридичну силу та призначаються:

оригінал 3 (For Shipper) - для вантажовідправника, підписується авіаперевізником. Видається вантажовідправнику і є підтвердженням прийняття вантажу авіаперевізником для перевезення та підтвердженням договору між авіаперевізником та вантажовідправником на прийняття, виконання та умови повітряного перевезення вантажу;

оригінал 1 (For Issuing Carrier) - для авіаперевізника, якому належить оформлена авіаційна вантажна накладна, підписується вантажовідправником. Залишається у авіаперевізника, який видав авіаційну вантажну накладну, для проведення розрахунків та є підтвердженням договору між авіаперевізником та вантажовідправником на прийняття, виконання та умови повітряного перевезення вантажу;

оригінал 2 (For Consignee) - для вантажоодержувача, підписується вантажовідправником та авіаперевізником. Відправляється з вантажем до пункту призначення і видається вантажоодержувачу при отриманні вантажу;

копія 8 (For Agent) - для агента з обробки вантажу. Залишається у агента, що здійснив приймання та оформлення вантажу на бланках авіаційної вантажної накладної авіаперевізника;

копія 4 (Delivery Receipt) - слугуватиме для підтвердження доставлення вантажу. Підписується вантажоодержувачем та повинна бути відправлена разом з вантажем до пункту призначення вантажу і свідчить про виконання договору перевезення вантажу, залишається у останнього авіаперевізника;

копії 5, 6, 7 (Extra Copy) - додаткові копії для авіаперевізників та аеропорту призначення, у разі необхідності.

13. Авіаційна вантажна накладна оформлюється у відповідності до вимог ТАСТ та правил авіаперевізника.

14. Підписи авіаперевізника й вантажовідправника можуть бути надруковані або проставлені штемпелем.

15. Допоміжним документом, призначеним для збору повної інформації про вантаж, необхідної авіаперевізнику або його агенту з обробки вантажу для оформлення авіаційної вантажної накладної, є інструкція вантажовідправника (додаток 2 до цих Авіаційних правил). Ця інструкція складається вантажовідправником у письмовій формі до моменту передавання вантажу до перевезення.

16. Якщо авіаційна вантажна накладна втрачена, загублена або не вистачило копії, оформлюється її дублікат, який дозволяє здійснити перевезення та видачу вантажу. Інформація для дубліката використовується з будь-якого примірника, який залишився у авіаперевізника (його агента) або вантажовідправника (його агента).

Дублікат авіаційної вантажної накладної оформлюється у шести примірниках, один з яких залишається у авіаперевізника, що її оформив. Інші примірники дублікату авіаційної вантажної накладної відправляються з вантажем і розподіляються так само, як і примірники авіаційної вантажної накладної основної.

17. Строк дії договору повітряного перевезення, що підтверджується авіаційною вантажною накладною, закінчується (договір вважається виконаним), коли вантаж доставлено вантажоодержувачу, зазначеному в авіаційній вантажній накладній.

18. Авіаційна вантажна накладна зберігається протягом трьох місяців з дати завершення перевезення вантажу. У разі, якщо при перевезені вантажу між авіаперевізником (його агентом) та вантажовідправником (його агентом) виникли претензії чи судові позови, авіаційна вантажна накладна зберігається до кінця повного вирішення претензій чи судових позовів.

IV. Тарифи і збори

1. Тарифи і збори за перевезення вантажу, які застосовуються авіаперевізником, оприлюднюються авіаперевізником або від його імені і чинні на день видачі авіаційної вантажної накладної.

Правила застосування тарифів затверджуються авіаперевізником і мають бути доступними для вантажовідправників (їх агентів).

2. Якщо інше не встановлено авіаперевізником, податки і збори, встановлені державою аеропорту відправлення (призначення), збори (такси) авіаперевізника не включаються до тарифу, а разом з тарифом становлять повну вартість повітряного перевезення вантажу.

3. Розрахунки на території України за послуги з повітряних перевезень вантажів та обмін валют здійснюються відповідно до законодавства України.

4. Вантажовідправник гарантує авіаперевізнику оплату всіх неоплачених виплат і авансових платежів, які зроблені або які повинен зробити авіаперевізник, і всіх витрат, виплат, штрафів, витрати часу, збитків та інших сум, що зазнав авіаперевізник у зв’язку з:

включенням до вантажу предметів, перевезення яких заборонене згідно із застосованими законами;

неправильним чи недостатнім маркуванням, нумерацією, адресацією, пакуванням чи описом вантажу;

відсутністю, затримкою чи нечіткістю будь-якого дозволу на експорт чи імпорт, чи будь-якого необхідного свідоцтва або документа, який вимагається відповідними державними органами;

неправильною митною оцінкою;

неправильною заявою щодо ваги чи об’єму вантажу, призначеного до перевезення.

5. Якщо вага брутто вантажу, його розміри, кількість чи оголошена цінність вантажу при перевезенні перевищать вагу брутто, розміри, кількість чи оголошену цінність вантажу, відповідно до яких була попередньо розрахована вартість перевезення, авіаперевізник має право вимагати оплати вантажовідправником чи вантажоодержувачем таких змін у вартості.

6. Зміни у вартості попередньо сплаченого перевезення вантажу можуть бути застосовані до договору перевезення за умови, що запит з цього приводу зроблений у письмовій формі до постачання вантажу вантажоодержувачу (його агенту).

7. Кубічні об’єми розраховуватимуться з урахуванням найбільших вимірів за висотою, шириною і довжиною, а якщо упаковки товарів зв’язані між собою,- найбільших вимірів зв’язаного пакування.

При округленні геометричних вимірів величина дробової частини:

буде знижена до цілого сантиметра (дюйма), якщо величина дробової частини менша, ніж половина одного сантиметра (дюйма);

буде збільшена до цілого сантиметра (дюйма), якщо величина дробової частини більша, ніж половина одного сантиметра (дюйма).

8. Округлення дробової частини, меншої, ніж половина одного кілограма, здійснюється до наступної більшої половини кілограма, округлення половини кілограма або дробової частини, більшої, ніж половина одного кілограма, здійснюється до цілого кілограма більшої ваги.

9. Округлення дробової частини фунта здійснюється до цілого фунта більшої ваги.

10. Тарифи і збори за перевезення вантажу повинні розраховуватися в аеропорту відправлення, виходячи з більшої величини ваги чи об’єму, таким чином:

якщо застосовані тарифи і збори опубліковані за кілограм ваги, то вони повинні розраховуватися, виходячи з ваги брутто вантажу з урахуванням того, що тарифи і збори за перевезення вантажу, геометричні виміри якого перевищують 6 000 кубічних сантиметрів на один кілограм, повинні розраховуватися, виходячи з одного кілограма на кожні 6 000 кубічних сантиметрів;

якщо застосовані тарифи і збори опубліковані за кілограм ваги, то вони повинні розраховуватися, виходячи з ваги брутто вантажу з урахуванням того, що тарифи і збори за перевезення вантажу, геометричні виміри якого перевищують 166 кубічних дюймів на один фунт, повинні розраховуватися, виходячи з одного фунта на кожні 166 кубічних дюймів;

якщо застосовані тарифи і збори опубліковані за кілограм ваги, то вони повинні розраховуватися, виходячи з ваги брутто вантажу з урахуванням того, що тарифи і збори за перевезення вантажу, геометричні виміри якого перевищують 366 кубічних дюймів на один кілограм, повинні розраховуватися, виходячи з одного кілограма на кожні 366 кубічних дюймів.

11. Вантажовідправник повинен оголосити цінність вантажу незалежно від застосованих тарифів і зборів. Така декларація цінності може бути будь-якою за умови, що відповідальність авіаперевізника не менша суми неоголошеної цінності.

Збір за перевезення вантажу з оголошеною цінністю розраховується згідно з правилами авіаперевізника. Цінність за кілограм (фунт) вантажу визначається шляхом поділу оголошеної цінності, заявленої вантажовідправником, на фактичну вагу брутто вантажу.

Оголошена цінність не може вноситися в авіаційну вантажну накладну або змінюватися після відправлення вантажу з аеропорту або з місця призначення.

12. Авіаперевізник має право відмовити в перевезенні вантажу або в продовженні перевезення, якщо таке перевезення не було оплачене відповідно до чинного тарифу та не були оплачені збори та інші належні авіаперевізнику платежі.

V. Бронювання

1. Призначені до перевезення вантажі приймаються авіаперевізником відповідно до наявності придатних транспортних засобів і вільних придатних місць для перевезення. Для цього здійснюється попереднє бронювання. Без попереднього бронювання вантаж до перевезення може прийматися на визначених авіаперевізником маршрутах і за встановленої авіаперевізником ваги (об’єму).

2. Підтверджене бронювання надає право на перевезення вантажу тільки в той день і на тому рейсі, на якому здійснене бронювання відповідного місця для перевезення, і між тими пунктами, визначеними при бронюванні між авіаперевізником і вантажовідправником і зазначеними в авіаційній вантажній накладній.

Бронювання вважається попереднім доти, доки авіаперевізник не видав вантажовідправнику належним чином оформлену авіаційну вантажну накладну.

3. Визначені категорії вантажів, а також вантажі, які визначені авіаперевізником, не приймаються до перевезення без підтвердженого бронювання за усім маршрутом перевезення.

4. Заява вантажовідправника на бронювання включає такі дані:

номер авіаційної вантажної накладної (у разі бронювання онлайн);

найменування вантажу, кількість місць, загальну вагу і об’єм;

розміри кожного місця, відповідні спеціальні коди обробки вантажу;

маршрут, номер рейсу і дату відправлення;

найменування і номер документа, що гарантує оплату перевезення;

найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) вантажовідправника (агента);

додатково, у разі перевезення визначених категорій вантажу:

особливі властивості вантажу, що вимагають спеціальних умов перевезення чи запобіжних заходів при його перевезенні і зберіганні;

розміри кожного вантажного місця великогабаритного/довгомірного вантажу;

вагу кожного вантажного місця важкого вантажу;

іншу відповідну (необхідну) інформацію.

5. Якщо запитуваний вантажовідправником маршрут є неприйнятним для авіаперевізника, то авіаперевізник має право вибрати маршрут на власний розсуд.

6. Заява про бронювання вважається прийнятою авіаперевізником з моменту повідомлення про це особи (вантажовідправника чи авіаперевізника, їх агента), яка зробила запит про бронювання.

7. Бронювання на визначений рейс недійсне і не буде покладати на авіаперевізника будь-яких зобов’язань, якщо:

вантажовідправник не сплатив за перевезення вантажу в строк, встановлений авіаперевізником;

вантажовідправнику не видана (з вини вантажовідправника) належним чином оформлена авіаційна вантажна накладна на перевезення вантажу відповідним рейсом і у відповідних графах авіаційної вантажної накладної не зроблена відмітка про бронювання.

8. Вантажовідправник зобов’язаний доставити вантаж в аеропорт чи в інше місце відправлення не пізніше ніж у час, визначений авіаперевізником (його агентом) для виконання адміністративних формальностей і відповідних процедур щодо відправлення вантажу.

9. Якщо вантажовідправник не доставив вантаж до встановленого строку чи доставив його з неправильно оформленими документами, чи не підготував вантаж до відправлення згідно із застосованими законами, то авіаперевізник має право анулювати раніше зроблене для цього вантажу бронювання.

10. Авіаперевізник не відповідає перед вантажовідправником чи вантажоодержувачем за збитки, які є наслідком несвоєчасної доставки вантажовідправником вантажу в аеропорт або в інше місце відправлення, яке визначене авіаперевізником.

VI. Прийняття вантажів до перевезення

1. Вантажі, які приймаються до перевезення авіаційним транспортом повинні бути упаковані таким чином, щоб гарантувати їх безпечне перевезення за звичайних умов перевезення та обробки. Кожне місце вантажу має бути промаркованим та мати інформацію щодо найменування/прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) і місцезнаходження / місця проживання вантажовідправника та вантажоодержувача, які зазначені в авіаційній вантажній накладній.

2. Вантажовідправник відповідає за належне пакування вантажів, що приймаються до перевезення і які можливо перевозити за звичайних умов, не зашкоджуючи пасажирам, іншим вантажам, повітряному судну, іншим транспортним засобам, що задіяні при перевезенні, терміналам аеропортів.

Вантажовідправник та вантажоодержувач разом чи кожний окремо, відповідно до вини кожного з них, відшкодовують збитки, завдані авіаперевізнику (іншим авіаперевізникам, що брали участь у перевезенні), пасажирам, іншим вантажовідправникам, аеропортам, якщо при перевезенні виявився характер вантажу, про який раніше не було заявлено і через який була заподіяна шкода, якщо інше не передбачено договором.

3. Вантаж, що складається з предметів різних розмірів і різної ваги, приймається до перевезення з урахуванням того, що розміри вантажу не повинні перевищувати розмірів люків повітряних суден. Приймання вантажу, розміри і вага якого перевищують установлені правилами авіаперевізника межі, здійснюється тільки з попередньої згоди авіаперевізника.

4. Авіаперевізник під час приймання перевіряє придатність вантажу та його пакування для перевезення, придатність відповідного обладнання для його обробки та забезпечує відповідні умови для безпечного перевезення вантажу.

Вантаж приймається до перевезення, якщо:

ввезення, вивезення, транзит або трансфер вантажів дозволені законодавством країни на територію, з території або через територію якої виконується перевезення;

пакування вантажу придатне для його перевезення на повітряному судні;

вантаж супроводжується всіма необхідними документами для перевезення;

габарити вантажу забезпечують його вільне завантаження/розвантаження в повітряне судно, його розміщення та кріплення, в тому числі на засобах пакування;

вага, розмір або об’єм вантажу не перевищують норм, встановлених для певного типу повітряного судна, в тому числі і при кріпленні його в засоби пакування;

вантаж має відповідне пакування, що забезпечує можливість його надійного розміщення та кріплення на борту повітряного судна та зберігання при перевезенні, перевалці, перезавантаженні та зберіганні;

пакування кожного місця вантажу має транспортне маркування, спеціальне маркування (у разі перевезення визначених категорій вантажу);

вантаж не завдає шкоди пасажирам, іншим вантажам, повітряному судну.

5. При прийманні вантажу для перевезення агенти з обробки вантажу зобов’язані здійснювати перевірку й обробку вантажу за правилами і стандартами, установленими авіаперевізником і державними органами країн, з території, на територію або через територію яких здійснюється перевезення.

6. Прийняття вантажу до перевезення засвідчується видачою авіаційної вантажної накладної.

7. Приймання вантажу до перевезення здійснюється авіаперевізником або його уповноваженим агентом та включає наступні види робіт:

зважування та обмір (за вимогою/необхідністю) вантажу;

перевірка відповідності фактичного стану вантажу, що зазначений в заявці вантажовідправника;

оформлення документації з приймання-передачі вантажу та виконання фінансових розрахунків за виконання перевезення вантажу;

оформлення авіаційної вантажної накладної.

8. Авіаперевізник має право зробити огляд вантажу та вимагати від вантажовідправника додаткові документи та інформацію щодо пакування та вантажу.

9. Авіаперевізник має право відмовитися прийняти вантаж до перевезення, якщо його вага брутто, розміри, кількість або оголошена цінність не відповідають попередньо заявленим чи погодженим з авіаперевізником.

10. Вантажовідправник може оголосити цінність вантажу, що відправляється. За оголошення цінності стягується збір, що визначається авіаперевізником. Порядок перевезення вантажу з оголошеною цінністю встановлюється авіаперевізником.

Оголошена цінність вантажу при перевезенні не може перевищувати оголошеної вартості для митних органів.

11. Авіаперевізник не приймає до перевезення, без попередньої домовленості з ним, наступні види вантажів:

вантажі, які потребують спеціальних умов при транзиті;

вантажі з оголошеною цінністю понад 100 000 доларів США (сто тисяч доларів США чи еквівалент в іншій валюті);

визначені категорії вантажів;

інші вантажі, встановлені правилами авіаперевізника.

12. Якщо для обробки важкого, великогабаритного/довгомірного вантажу необхідні спеціальні засоби, то такий вантаж приймається до перевезення за умови, що спеціальні засоби забезпечуються і застосовуються за рахунок вантажовідправника чи вантажоодержувача.

Важкі вантажі, які мають тиск на одиницю площі, що перевищує встановлені авіаперевізником обмеження, забезпечуються відповідними додатковими засобами для використання на повітряному судні для зменшення тиску на одиницю площі. Вага таких додаткових засобів включається до розрахунку загального завантаження літака.

13. Вантажовідправник або його агент відповідають усі разом чи кожний окремо, у межах вини кожного з них, за недотримання особливих умов прийняття до перевезення вантажів і зобов’язані компенсувати авіаперевізнику будь-які виплати і витрати, що здійснені авіаперевізником чи стягнуті з авіаперевізника у зв’язку з перевезенням такого вантажу, якщо інше не передбачено договором.

14. Вантажі, які наражають на небезпеку повітряне судно, людей, майно та вантажі, які підпадають під дію ембарго, не приймаються до перевезення на повітряному судні.

15. Обробка вантажу здійснюється авіаперевізником або його агентом (за договором).

VII. Зважування вантажів

1. Перевірка ваги всього вантажу є обов’язковою для забезпечення безпеки польотів і експлуатації повітряного судна.

2. Вага вантажу повинна бути перевірена під час приймання вантажу до перевезення. Зважування вантажу, вага якого перевищує шкалу ваг, що використовується авіаперевізником, здійснюється в місці, де є необхідне обладнання, у присутності представника авіаперевізника або його агента з обробки вантажу. Вага вантажу також може бути визначена у документі, що є стандартним технічним документом на вантаж (технічні умови, технічний паспорт і таке інше), який пред’являється авіаперевізнику при прийманні вантажу до перевезення.

3. Ваговимірювальне обладнання аеропорту, авіаперевізника або агента, що застосовується на території України, повинне проходити періодичну повірку та повірку після ремонту відповідно до законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Ваговимірювальна техніка аеропортів, авіаперевізника або агентів з обробки вантажів за межами України повинна відповідати вимогам державних органів відповідних країн, відповідальних за стандартизацію та метрологію, та відповідати функціональним специфікаціям, визначеним АНМ.

4. Аеропорт, авіаперевізник, агент з обробки вантажу є відповідальними за забезпечення правильної експлуатації, збереження і своєчасність подання на періодичну повірку ваговимірювальних засобів, що експлуатуються аеропортом, авіаперевізником або агентом з обробки вантажу.

5. Ваговимірювальні засоби перед повіркою повинні бути справними і укомплектованими, у тому числі технічною документацією.

6. На ваговимірювальні засоби повинні бути заведені технічні картки (паспорти) обліку або інші документи обліку, у яких зазначається наступна інформація:

марка;

номер і дата виготовлення;

найменування виробника;

клас точності і обмеження вимірювання;

періодичність перевірки;

дати останньої і чергової перевірок;

дані про повірку.

7. Ваговимірювальне обладнання повинне експлуатуватися відповідно до вимог експлуатаційної документації на таке обладнання з дотриманням правил застосування такого обладнання, встановленого у нормативно-правових актах.

8. Зважування вантажу неповіреним ваговимірювальним обладнанням, а також обладнанням з строком повірки, що закінчився, заборонено. Відповідальним за дотримання цих вимог є аеропорт, авіаперевізник чи агент з обробки вантажу (кожен на своєму етапі перевезення).

VIII. Вимоги до пакування та маркування вантажів

1. Вантажі повинні бути упаковані в тару, ємність та інші компоненти та матеріали, які забезпечують захист вантажів від пошкоджень, псування та втрати, забезпечують цілісність вантажів, захист навколишнього природного середовища від забруднень, а також обробку вантажу з урахуванням специфічних властивостей вантажу та особливостей таким чином, щоб забезпечити їх збереження при перевезенні, перевалці, перевантаженні та зберіганні, а також виключення можливості доступу до вмісту та можливості заподіяння шкоди пасажирам, членам екіпажу, третім особам, повітряному судну, іншим вантажам, багажу або майну авіаперевізника.

2. Пакування вантажу забезпечує можливість його надійного кріплення на борту повітряного судна.

3. Пакування повинно мати чисту поверхню, не мати гострих кутів, виступів, що можуть привести до пошкодження або забруднення повітряного судна та його обладнання, багажу, а також вантажу, що перевозиться сумісно з ним.

4. Використання для пакування абсорбуючих рослинних матеріалів здійснюється у відповідності до національних правил карантину.

5. Рідини та гази повинні бути упаковані так, щоб забезпечити відсутність витоку внаслідок зміни температури або тиску, що виникають при виконанні польоту.

6. Металічна, скляна, керамічна, дерев’яна, пластмасова та інша тара, в яку пакуються вантажі, які перевозяться авіаційним транспортом, повинна витримувати внутрішній надлишковий тиск, що залежить від висоти польоту і коливань температури, та повністю гарантувати, що не виникнуть витоки, розливи або розсипи вмісту.

7. Вантажі, що мають м’яке пакування, повинні бути обв’язані міцними шнурами. На кінцях шнурів повинні бути стандартні пломби вантажовідправника з відбитками цифрових або літерних знаків.

8. Вантажі, пакування яких не відповідає визначеним загальним вимогам, до перевезення авіаційним транспортом не допускаються.

9. Якщо при прийманні вантажу для перевезення встановлено, що його пакування та вміст пошкоджені або можуть бути пошкоджені в процесі перевезення, то вантажовідправник повинен перепакувати вантаж. Якщо ця вимога не може бути виконана, то детальна інформація про наявні пошкодження та/або можливості такого пошкодження повинна бути внесена в авіаційну вантажну накладну.

10. В цілях забезпечення безпеки польотів повітряних суден, а також виключення можливості пошкодження або забруднення відсіків повітряних суден або іншого вантажу, забороняється приймати для перевезення без пакування або в пакуванні, яке непридатне для перевезення авіаційним транспортом, такі вантажі:

абразивні, шліфувальні та наждачні круги;

вироби та предмети з чорних та кольорових металів;

вироби з синтетичних смол, пластичних мас тощо;

сипучі вантажі, запаковані в паперову тару (крафт-мішки): прес-порошок, поліетилен, хімічні та мінеральні добрива, красителі, білила, графіт, соду, клей казеїновий, цемент тощо;

інші вантажі, пакування, можливості кріплення, властивості та конфігурація яких не гарантують безпеку повітряного перевезення.

11. Для визначених категорій вантажів, які вимагають спеціальної обробки, застосовуються пакувальні вимоги, викладені в розділі IX цих Авіаційних правил.

12. Кожне місце, прийнятого до перевезення вантажу, повинно мати транспортне маркування, а вантажі, що вимагають спеціальної обробки, повинні мати спеціальне маркування. У разі потреби вантажі забезпечуються ярликами та бирками.

Транспортне маркування повинно відповідати вимогам, які визначені в ТАСТ та /або АНМ.

13. Вантажовідправник є відповідальним за правильне та чітке маркування всіх пакувань вантажу. З повторно використаного пакування повинно бути видалене старе маркування.

14. Транспортне маркування розташовують:

на ящиках - на одній з бокових сторін. Для решітчастих ящиків та ящиків, які мають зовнішні планки, повинна бути забезпечена можливість розміщення маркування (прикріплення планок, закриття просвітів між дошками та інше);

на бочках та барабанах - на дні, вільному від маркування, що характеризує тару. Допускається наносити маркування на обичайки;

на мішках - в верхній частині, біля шва;

на тюках - на одній з бокових поверхонь;

на кипах - на торцевій поверхні. Допускається наносити маркування на бокову поверхню;

на інших видах тари (балонах та інше) - в найбільш зручних місцях, які добре видно.

На вантаж, що не має пакування, дозволяється нанесення маркування безпосередньо на вантаж.

Важкі, великогабаритні/довгомірні вантажі повинні мати дві або більше бирок, прикріплених так, щоб вантаж міг бути легко ідентифікований з кожної видимої сторони або поверхні.

Ярлики розміщують в лівому верхньому кутку пакування на двох сусідніх стінках тари, що містить маркувальну інформацію. На бочках та барабанах ярлики розташовуються на одному з ден або на обичайці.

15. При перевезенні вантажу на кожне пакування поруч з інформацією щодо найменування/прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) та місцезнаходження / місця проживання вантажоодержувача кріпиться заповнена бирка на вантаж, що заздалегідь належним чином оформлена авіаперевізником і містить найменування авіаперевізника, номер авіаційної вантажної накладної або тільки найменування авіаперевізника, чи нейтральна бирка на вантаж без найменування авіаперевізника. Бирки на вантаж оформлюються відповідно до вимог ТАСТ.

16. Всі маркування повинні бути чіткі, зрозумілі та по кольору різко відрізнятись від кольору пакування, на яке наносяться. Ярлики та написи повинні бути або темного кольору на світлих поверхнях, або світлого - на темних поверхнях.

17. Лакувальні матеріали, що використовуються для маркування, повинні бути водостійкими, швидко висихати, світлостійкими (якщо вантажі довгий час піддаються дії світла), стійкими до дій низьких та високих температур, міцними до стирання та розмазування.

18. Матеріал, з якого виготовляються ярлики та бирки, повинен забезпечувати зберігання нанесеної інформації протягом всього перевезення та зберігання вантажу до видачі його отримувачу.

19. При пакуванні вантажів в стандартні засоби пакування, на такі пакування повинно бути нанесено маркування, яке ідентифікує контейнер (палет), а в разі перевезення визначених категорій повинно бути нанесено маркування для таких категорій вантажів. Таке маркування повинно відповідати встановленим вимогам.

IX. Визначені категорії вантажу

1. Живі тварини

1. Перевезення живих тварин авіаційним транспортом та оформлення документації на такі перевезення здійснюється відповідно до вимог LAR, АНМ, правил авіаперевізника, застосованих законів та постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1402 «Про затвердження Правил транспортування тварин».

2. При перевезенні живих тварин інформація про них вноситься в NOTOC.

3. Персонал, який задіяний в організації перевезень живих тварин, повинен пройти відповідну підготовку з курсу перевезення живих тварин авіаційним транспортом.

2. Людські останки (кремовані (прах), бальзамовані та небальзамовані)

1. Людські останки можуть бути прийняті до перевезення тільки за наявності всієї необхідної та належним чином оформленої документації, а також при повному виконанні вантажовідправником вимог щодо пакування такого вантажу.

Для приймання такої категорії вантажу до перевезення з країни призначення (при необхідності) повинно бути отримано підтвердження про наявність дозволу на ввезення, отриманого від відповідних місцевих органів і, якщо це потрібно, про виконання дипломатичних формальностей. Обов’язковим є виконання карантинних вимог країни призначення, у разі їх наявності.

2. Вантажі з людськими останками повинні супроводжуватися офіційним свідоцтвом про смерть, якщо це кремовані людські останки (прах) - іншим документом передбаченим законодавством, та документом, що супроводжують людські останки, «Laissez-passer for human remain» (додаток 3 до цих Авіаційних правил), що видає орган, який здійснює відповідні повноваження в галузі поховання померлих країни походження. Правила країни призначення щодо ввезення такого вантажу можуть вимагати, щоб ці документи були підтверджені місцевими дипломатичними представниками. Ця документація повинна бути додана до авіаційної вантажної накладної, оформленої на вантаж, але не до вантажу. В окремих випадках до того, як надати дозвіл на ввезення, за правилами країни призначення може знадобитися надання конкретної інформації, що стосується причини смерті.

3. Кремовані людські останки (прах) приймаються до перевезення без попередньої домовленості.

4. Кремовані людські останки (прах) повинні міститися в урнах для праху, які ефективно захищені від пошкодження під час перевезення.

Обробка та завантаження на повітряне судно кремованих людських останків (праху) в урнах для праху здійснюється як звичайний вантаж.

5. Пакування людських останків здійснюється відповідно до вимог АНМ.

6. Завантаження людських останків на повітряне судно здійснюється до посадки пасажирів, вивантаження людських останків в аеропорту призначення здійснюється після висадки пасажирів і багажу або відповідно до правил авіаперевізника.

7. Забороняється проведення офіційних проводів, зустрічей і обрядів при завантаженні і вивантаженні з повітряних суден людських останків.

8. Людські останки, за винятком кремованих (праху), що перевозяться в урнах, не розміщуються поруч з вантажами, які містять продукти харчування, і повинні бути за можливості ізольовані від живих тварин.

9. Некремовані людські останки приймаються до перевезення на вантажному і пасажирському повітряних суднах. Перевезення на пасажирському повітряному судні допускаються, якщо є ізольовані від пасажирів багажні приміщення.

10. На пасажирських повітряних суднах, що не мають ізольованих багажних приміщень, некремовані людські останки перевозяться тільки чартерними рейсами. Перевезення людських останків (крім кремованих (праху)) в одному салоні з пасажирами забороняється.

11. При перевезенні людських останків інформація про них вноситься в NOTOC.

3. Механізми без пакування

1. Під час завантаження механізми, що перевозяться без пакування, повинні бути міцно прикріплені до опори (палети) для полегшення завантаження та кріплення їх на повітряне судно. Місця кріплення, які використовуються під час завантаження/вивантаження, повинні бути чітко визначеними.

У разі використання вилкового навантажувача при завантаженні/вивантаженні, необхідно враховувати, що відстань між землею та опорою повинна бути не менше 5 сантиметрів, щоб дозволити вилам проковзнути під опору.

У разі, якщо механізми, що перевозяться без пакування, можуть стати незбалансованими, про це необхідно зазначити в авіаційній вантажній накладній. Для уваги та урахування при роботі працівниками, що займаються завантаженням/вивантаженням, така інформація повинна бути нанесена (розміщена) на такі механізми.

2. Крихкі (ламкі) або небезпечні частини механізмів повинні бути захищені таким чином, щоб виключити можливість їх пошкодження при завантаженні/вивантаженні та кріпленні, а також захистити їх від впливу навколишнього природнього середовища та погодних умов.

4. Машинне лиття або металоконструкції без пакування

1. Машинне лиття або металоконструкції, що перевозяться без пакування, повинні надаватися для перевезення в такому виді, щоб їх було легко обробляти, завантажувати та кріпити. Якщо це можливо, такий вид вантажу повинен надаватися у відповідному пакуванні.

2. Машинне лиття або металоконструкції без пакування приймаються до перевезення за наступних умов:

крихкі (ламкі) частини повинні бути захищені від можливого пошкодження;

гострі краї або місця (поверхні) повинні бути захищені для запобігання пошкодження повітряного судна або травмування персоналу;

можливість використання вилкового навантажувача;

місця кріплення та обробки повинні бути чітко позначені. У разі, якщо місця кріплення та обробки відсутні, то машинне лиття або металоконструкції повинні мати відповідне пакування.

5. Швидкопсувні вантажі

1. Швидкопсувні вантажі приймаються до перевезення тільки за умови, що авіаперевізник може забезпечити відповідні умови перевезення, при яких такі вантажі не змінять свого стану та якості під час перевезення до пункту призначення.

2. Перевезення швидкопсувних вантажів та оформлення документації на такі перевезення здійснюється відповідно до PCR, правил авіаперевізника та застосованих законів.

3. При перевезенні швидкопсувних вантажів, інформація про них вноситься в NOTOC.

6. Термочутливі вантажі

1. Термочутливі вантажі приймаються до перевезення тільки за умови, що авіаперевізник може забезпечити відповідні умови перевезення, при яких такі вантажі не змінять свого стану та якості під час перевезення до пункту призначення.

2. Перевезення термочутливих вантажів та оформлення документації на такі перевезення здійснюється відповідно до вимог TCR, вимог авіаперевізника та застосованих законів.

3. При перевезенні термочутливих вантажів, інформація про них вноситься в NOTOC.

7. Несупроводжуваний багаж

1. Несупроводжуваний багаж приймається до перевезення тільки між пунктами (аеропортами), що зазначені в пасажирському квитку, та за умови, що багаж доставлений не пізніше дати вильоту пасажира.

2. Багаж, що перевозиться як вантаж, може містити тільки особистий одяг і особисті речі пасажира, включаючи невеликі музичні інструменти, портативні друкарські машинки та спортивний інвентар.

У несупроводжуваному багажі заборонено перевозити предмети та речовини, які визначені додатком 4 до Авіаційних правил України «Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України», затверджених наказом Державіаслужби від 15 березня 2019 року № 322, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 червня 2019 року за № 594/33565.

3. Несупроводжуваний багаж може бути прийнятий до перевезення тільки з оголошеною цінністю, яка не повинна перевищувати його дійсну вартість. У разі потреби вартість несупроводжуваного особистого майна, яке не було у використанні, повинна бути підтверджена рахунками, чеками чи іншими документами.

4. Пасажир попереджається, що перевезення такого багажу підпадає під дію митних правил країни вильоту, трансферу і призначення, що використовуються для перевезення звичайного вантажу і для проходження митних процедур в пункті призначення.

Пасажир або його агент зобов’язаний задекларувати вміст багажу та забезпечити виконання митних процедур.

5. Несупроводжуваний багаж не повинен містити небезпечні вантажі.

Пасажир може використовувати інформацію, надруковану в пасажирському квитку, як інструкцію про те, що не може бути включено в багаж.

6. При прийманні для перевезення багаж (валізи та інше) закривається на замок, а ключі від нього зберігаються в конверті, прикріпленому надійно до авіаційної вантажної накладної.

8. Вантаж, що має сильний запах

1. Вантаж, що має сильний (різкий, специфічний, неприємний) запах, приймається до перевезення тільки упакованим в опломбованих, герметичних (водонепроникних) контейнерах таким чином, щоб з пакування не вивітрювався запах.

2. Такий вантаж як мокрі шкіри, ефірні олії, свіжі або солоні шкіри є вологим вантажем і вимагає відповідної обробки відповідно до глави 9 цього розділу.

3. Ефірні олії, що належать до небезпечних вантажів, перевозяться відповідно до вимог Порядку та умов повітряних перевезень небезпечних вантажів.

4. Зовнішня поверхня кожного пакування вантажу, що має сильний запах, повинна бути очищена від будь-яких слідів умісту (крапель, розлитої рідини).

5. У перевізних документах для позначення вантажу, що має сильний запах, використовується код спеціальної обробки «ОВХ».

9. Вологі вантажі

1. З категорії вологих вантажів виключаються будь-які предмети, що можуть бути класифіковані як небезпечні вантажі. Вологий вантаж може протікати або витекти, що може викликати корозію повітряного судна або пошкодження як повітряного судна, так і іншого вантажу.

До вантажів, що класифіковані як вологий вантаж належать:

рідини;

мокрі речовини (свіже м’ясо, шкіри та інше);

речовини, упаковані з використанням звичайного (мокрого) льоду;

овочі, фрукти, з яких може виділятися рідина;

жива, свіжа, заморожена або охолоджена риба і морські продукти;

тощо.

2. Вологі вантажі можуть бути прийняті до повітряного перевезення тільки у тому разі, якщо пакування відповідає спеціальним вимогам.

Пакування повинне бути виготовлене з водонепроникних матеріалів високої якості і повинне бути досить міцним для того, щоб витримати їх розміщення в декілька рівнів, що унеможливлює пошкодження нижнього рівня.

Для перевезення таких вантажів як вино, ефірних олій та фарб використовують водонепроникні ємності, які повинні відповідати вимогам, встановленим Порядком та умовами повітряних перевезень небезпечних вантажів.

Кришки і пломби повинні бути надійними і забезпечувати повне виключення протікання рідини при зміні атмосферного тиску і режиму температури під час польоту.

3. Пакування з вологими вантажами повинні бути розміщені і закріплені у вертикальній позиції.

4. Пошкоджені пакування або пакування, що можуть легко піддатися пошкодженням, наприклад, пакування з отворами, ознаками витоку, несправними кришками або запірними пристроями, не повинні завантажуватися на повітряне судно.

5. У разі потреби пакування з вологими вантажами забезпечується ярликами «This Way Up» (Цією стороною вгору).

6. Для запобігання можливим витіканням і протіканням рідини підлога і стінки контейнера чи повітряного судна, у якому розміщується вологий вантаж, повинні бути покриті пластиковою плівкою, брезентом і абсорбувальним матеріалом.

7. При завантаженні вологого вантажу в контейнери, що не є водонепроникними, особливо важливо вжити подвійних заходів обережності проти протікання рідини. Це досягається таким чином:

вантаж розміщується і закріплюється на плоскій ємності з бортиками, об’єм якої дозволяє накопичувати пролиту рідину і не виливатися їй через край ємності;

закріпленням країв плівки зверху контейнера для формування водонепроникного басейну навколо вантажу.

8. Такий тип вологого вантажу як свіже м’ясо, незалежно від того, завантажений він у водонепроникний контейнер чи ні, не повинен межувати з підлогою повітряного судна. Це здійснюється за допомогою використання брезенту або пластикової плівки, що охороняє повітряне судно від забруднення кров’ю, а також дозволяє дотримуватись санітарних вимог.

9. У разі протікання або витікання рідини, забруднення внутрішніх відсіків повітряного судна необхідно якнайшвидше інформувати про це командира повітряного судна та/або представника експлуатанта в аеропорту для того, щоб були вжиті необхідні заходи.

10. Цінні вантажі

1. При прийманні цінного вантажу до перевезення з вантажовідправником і вантажоодержувачем необхідно попередньо обумовити усі дії з метою скорочення часу перебування і складування в пунктах вильоту і призначення.

2. Докладна інформація про цінність, найменування вмісту, маршруту перевезення і зберігання цінного вантажу є конфіденційною.

Персоналу, безпосередньо задіяному у перевезенні цінного вантажу, повинна бути доступна тільки та інформація, яка необхідна для здійснення окремої операції перевезення.

3. При перевезенні цінного вантажу авіаперевізник забезпечує, під час прийняття зі складу, завантаження/розвантаження на/з повітряного судна, під час митних операцій та наземному перевезенні, спеціальні міри, які гарантують його безпеку.

4. Повідомлення про перевезення цінного вантажу повинно включати тільки термін «Valuable Cargo» («Цінний вантаж») або спеціальний код «VAL». Використання дійсного опису вантажу, його цінності не допускається.

5. Цінні вантажі обробляються окремо від інших вантажів.

6. Пакування цінного вантажу повинне відповідати таким вимогам:

усі пакування повинні бути надійно закриті і вміст щільно упакований;

вантаж повинен бути упакований таким чином, щоб вміст неможливо було самовільно підмінити або вийняти без видимих слідів;

кожне пакування повинне бути зважене, вага має бути звірена з документами, усі пакування повинні бути ретельно перевірені на предмет наявності будь-якого дефекту;

кожне пакування з цінним вантажем повинне бути опломбоване;

пакування не повинне мати ярликів і бирок, що звертають увагу на характер його вмісту.

7. Допускається, якщо дозволяють розміри предметів, цінний вантаж укладати в спеціальні, приналежні авіаперевізнику і призначені для перевезення цінного вантажу мішки, що закриваються на замок і/або пломбуються, виготовлені з брезенту або полотна подібного непрозорого матеріалу.

Кожен такий мішок з цінним вантажем повинен мати прикріплений ярлик, що вказує аеропорт вивантаження, і містити номер авіаційної вантажної накладної.

Якщо декілька пакувань цінного вантажу відправляються з того самого аеропорту завантаження в той самий аеропорт вивантаження, вони можуть упаковуватися разом в один мішок.

8. При використанні для перевезення цінного вантажу перевірених на надійність контейнерів і ящиків, що замикаються, необхідно забезпечити, щоб:

вантажі неможливо було витягнути з опломбованої частини контейнера і помістити в неї знову без видимих слідів втручання або без пошкодження пломби авіаперевізника;

ящики, що замикаються, і контейнери не містили потайні місця, де частина вантажу може бути захована;

весь простір контейнера, що використовується для розміщення цінного вантажу, повинен бути доступний для контрольного огляду.

9. При обробці і завантаженні цінного вантажу в пунктах відправки, трансферу і призначення вантаж повинен бути звірений з авіаційною вантажною накладною і розміщений у місці, захищеному від несанкціонованого доступу.

Для забезпечення безпеки і схоронності цінного вантажу, що з будь-яких причин не може бути розміщений у місці, захищеному від несанкціонованого доступу, повинні бути вжиті спеціальні заходи з його зберігання.

У разі потреби для перевезення цінного вантажу між вантажним терміналом і повітряним судном або іншими зонами аеропорту необхідно організувати супровід вантажу спеціальною охороною.

10. При зберіганні цінного вантажу в аеропортах відправлення, трансферу, призначення повинна письмово фіксуватися така інформація:

ідентифікація (опис) пакування;

дата і час, коли вантаж був розміщений у місці, захищеному від несанкціонованого доступу, дані про особу, що доставила вантаж у це місце, і осіб, що мають доступ до нього;

дата і час, коли вантаж був вилучений з місця, захищеного від несанкціонованого доступу, дані про особу, що вилучала вантаж з нього.

Кожен запис повинен бути завірений підписом відповідальної особи.

11. У разі виявлення повної або часткової втрати цінного вантажу або при виявленні слідів несанкціонованого доступу повинні бути негайно розпочаті відповідні дії для розшуку, виявлення і офіційної реєстрації інциденту.

12. При перевезенні цінних вантажів інформація про них вноситься в NOTOC.

11. Важкий або/та великогабаритний/довгомірний вантаж

1. Для перевезення вантажу, розмір або вага якого вимагають використання спеціального устаткування для обробки, завантаження, вивантаження, необхідна згода авіаперевізника.

2. Важкі вантажі перевозяться як в упакованому вигляді, так і без пакування, якщо це дозволено технічними умовами їх перевезення. Тара для важких вантажів повинна бути розрахована на навантаження, що відповідають вазі вантажу, з урахуванням коефіцієнта навантаження на підлогу.

3. Важкі вантажі без тари (електромотори, двигуни і таке інше) повинні прийматися до перевезення змонтованими на спеціальних дерев’яних палетах або повинні бути забезпечені матеріалом у вигляді дерев’яних брусів або дошок з таким розрахунком, щоб навантаження на підлогу повітряного судна не перевищувало встановленої норми і забезпечувалася можливість роботи підйомників.

4. У разі потреби використання спеціальних допоміжних пристроїв для безпечного перевезення вантажу, запобігання зсуву вантажу у вантажному відсіку повітряного судна при польоті вантажовідправник повинен забезпечити наявність таких засобів (вимикач підресорювання, розподільник навантаження, упорні страхові стінки, канати тощо).

5. Під час завантаження, швартування та розрахунку упорних страхових стінок, при перевезенні важких, великогабаритних/довгомірних вантажів необхідно керуватися технічними інструкціями з завантаження, розвантаження, швартування і перевезення вантажів у відповідних типах повітряних суден.

6. До приймання вантажу, що вимагає використання спеціального устаткування для завантаження та/або вивантаження, від аеропортів і експлуатантів, що беруть участь у перевезенні, повинна бути отримана попередня згода на перевезення таких вантажів. Запит повинен містити інформацію про вагу кожного місця вантажу, найменування, розміри і загальний опис форми предмета, його піднімальні характеристики.

Х. Об’єднаний вантаж

1. Об’єднані вантажі відправляються по одній авіаційній вантажній накладній одному вантажоодержувачу. У пункті призначення агент з обробки вантажу здійснює видачу вантажу окремим вантажоодержувачам. Видача такого вантажу може здійснюватися авіаперевізником, що діє як агент вантажовідправника.

2. До перевезення в об’єднаних вантажах не приймаються:

небезпечні вантажі (виняток складає сухий лід, який використовується як охолоджувач);

живі тварини;

швидкопсувний вантаж;

цінний вантаж;

дипломатичний вантаж;

несупроводжуваний багаж, який перевозиться як вантаж;

транспортні засоби;

людські останки.

Такі категорії вантажів можуть перевозитися в об’єднаному вантажі, якщо вантажне відправлення цілком складається тільки з предметів кожної із зазначених категорій.

3. При оформленні перевізної документації на об’єднаний вантаж для кожної партії об’єднаного вантажу оформлюється авіаційна вантажна накладна основна.

Кожна окрема вантажна відправка в середині об’єднаного вантажу повинна бути оформлена авіаційною вантажною накладною агента, яка є документом, який підтверджує укладання договору перевезення між окремим вантажовідправником, але не розглядається авіаперевізником як перевізний документ. Авіаційні вантажні накладні агента для кожної партії об’єднаного вантажу повинні вручатися авіаперевізнику в запечатаному конверті, який супроводжує основну авіаційну вантажну накладну. Серійні номери внутрішньої авіаційної вантажної накладної агента заносяться в спеціальний перелік - «House Manifest» (Агентський маніфест) або «Extension List» (Додатковий аркуш), копія якого повинна прикріплюватися до основної авіаційної вантажної накладної.

4. Авіаперевізник, що здійснює перевезення об’єднаного вантажу, є відповідальним за видачу на підставі основної авіаційної вантажної накладної об’єднаного вантажу особі, зазначеній в ній як вантажоодержувач, і не є відповідальним за видачу окремих відправок, що входять в об’єднаний вантаж.

5. За домовленостями між авіаперевізником і вантажовідправником авіаперевізник може бути зазначений в основній авіаційній вантажній накладній як вантажоодержувач. У цьому випадку авіаперевізник або уповноважений ним агент з обробки вантажу здійснює розкомплектування вантажу і є відповідальним за видачу вантажу на підставі основної авіаційної вантажної накладної і на підставі окремих авіаційних вантажних накладних агента.

6. При маркуванні об’єднаного вантажу кожне пакування, що входить до складу такого вантажу, повинне маркуватися вантажним ярликом і биркою на вантаж. Бирка на вантаж та ярлик повинні включати номер основної авіаційної вантажної накладної і номер авіаційної вантажної накладної агента.

XI. Відправка вантажу частинами

1. У разі відправки вантажу, що складається з великої кількості місць, вантаж поділяється на частини і відправляється партіями (частинами).

2. Оригінал 2 авіаційної вантажної накладної повинен бути відправлений разом з першою партією вантажу. В авіаційній вантажній накладній зазначається інформація щодо часткової відправки вантажу, аеропорту відправки, номеру партії, кількості місць та ваги вантажу.

3. При відправленні кожної наступної партії вантажу повинні бути оформлені і направлені разом з вантажем не менше трьох копій авіаційної вантажної накладної, а якщо в перевезенні вантажу бере участь більше ніж один авіаперевізник, то по одній додатковій копії для кожного наступного авіаперевізника.

Якщо в комплекті основної авіаційної вантажної накладної не достатньо копій для такої відправки, дозволяється виготовити необхідну кількість її ксерокопій. При цьому така копія повинна бути завірена підписом і валідатором посадової особи, що відправляє вантаж, і мати напис «Додаткова копія».

У авіаційній вантажній накладній для кожної наступної партії вантажу необхідно зазначити наступну інформацію: фактична кількість місць, вага партії вантажу, що відправляється, а також інформація про раніше відправлені партії вантажу

4. Вантаж, перевезений в аеропорт призначення частинами, видається вантажоодержувачу авіаперевізником або його агентом з обробки вантажу. Якщо частина такого вантажу доставляється в аеропорт призначення іншим авіаперевізником, то ця вантажна партія повинна бути передана першому авіаперевізнику, що доставляє, або його агенту з обробки вантажу для видачі вантажоодержувачу.

5. У разі, якщо необхідно, щоб збори були оплачені в аеропорту призначення, вони сплачуються вантажоодержувачем авіаперевізнику, що доставив першу партію розділеного вантажу.

XII. Несумісні вантажі та температурний контроль вантажів

1. Через свою несумісність окремі категорії вантажів при їх завантаженні в засобах пакування чи розсипом повинні бути відокремлені одні від одних на визначену відстань. Інші типи несумісних вантажів можуть завантажуватися тільки в різні вантажні відсіки повітряного судна.

2. Для правильного розміщення вантажів необхідно дотримуватися таких правил:

продукти харчування не повинні завантажувати поблизу людських останків та живих тварин. Продукти харчування не повинні завантажувати в один вантажний відсік разом з небезпечними вантажами, які класифікуються як отрута, токсичні речовини. Не повинні завантажуватися поблизу продуктів харчування інфекційні матеріали, якщо всі ці вантажі не завантажені в окремі щільно закриті контейнери або в контейнери, що не межують один з одним;

інкубаторні яйця не повинні завантажувати поблизу сухого льоду та кріогенної рідини. Інкубаторні яйця повинні розміщуватися від радіоактивних матеріалів відповідно до вимог Порядку та умов повітряних перевезень небезпечних вантажів;

сухий лід не повинні завантажувати поруч з племінними яйцями та живими тваринами;

радіоактивні матеріали розміщують на борту відповідно до вимог Порядку та умов повітряних перевезень небезпечних вантажів.

3. Перевезення вантажів, для яких необхідно підтримання температурного режиму (контролю), здійснюються відповідно до TCR.

XIII. Трансферний вантаж

1. При оформленні трансферного вантажу вантажовідправник дотримується усіх застосованих законів та інших адміністративних формальностей, передбачених розділом XXIII цих Авіаційних правил, та надає до авіаційної вантажної накладної інформацію і документи, які необхідні для виконання таких законів.

2. Авіаперевізник не відповідає за збитки через порушення вантажовідправником таких застосованих законів у зв’язку з ненаданням необхідної інформації і документів.

3. Авіаперевізник не є відповідальним, у разі припинення перевезень вантажу, якщо такі перевезення не відповідають застосованим законам.

Приймання до перевезення трансферного вантажу виконується з дотриманням вимог державних органів країн, через територію яких здійснюється перевезення. Під час приймання інтерлайн вантажів авіаперевізник повинен пересвідчитися, що вони відповідають вимогам законодавства країн, до/через територію яких здійснюється перевезення таких вантажів. Інформація щодо вимог країн до перевезення вантажів визначена в TACT. Авіаперевізник не є відповідальним, якщо за вимогою державних органів будь-якої такої країни вантаж буде повернуто в пункт відправлення.

4. На трансферний вантаж, що перевозиться різними авіаперевізниками, оформлюється вантажний трансферний маніфест. Підпис авіаперевізника, що приймає (авіаперевізника стикувального) вантаж, розглядається як розписка за переданий вантаж, так і прийняття відповідальності за вантаж.

Вантажний трансферний маніфест (разом з авіаційною вантажною накладною) використовується для взаєморозрахунків між авіаперевізниками за виконані перевезення.

5. Якщо авіаперевізник оплатить авансом будь-які послуги, податки, штрафи чи будь-які інші збори, пов’язані з перевезенням вантажу, то вантажовідправник і вантажоодержувач разом чи кожний окремо, у межах зобов’язань кожного з них, повинні компенсувати авіаперевізнику такі витрати.

6. При ввезенні товарів на митну територію відповідної країни вважається, що вантаж відправлений митному брокеру в пункт призначення, що вказаний в авіаційній вантажній накладній, або якщо така особа не визначена, відправлений авіаперевізнику або такому митному брокеру, кого визначить авіаперевізник. З цією метою копія авіаційної вантажної накладної вважається оригіналом.

7. Якщо на думку авіаперевізника необхідно затримати вантаж у будь-якому пункті, з будь-якою метою (через форс мажорні обставини чи технічні причини) до, протягом чи після перевезення, авіаперевізник може після повідомлення про це вантажовідправника чи вантажоодержувача за місцезнаходженням/місцем проживанням, вказаним в авіаційній вантажній накладній, розмістити вантаж за рахунок і під відповідальність вантажовідправника, вантажоодержувача чи власника товарів або кожного з них у будь-який склад чи інше місце під контролем місцевих митних органів або авіаперевізник може доставити товар іншому агенту з обробки для подальшого його перевезення вантажоодержувачу. Вантажовідправник, вантажоодержувач чи власник товарів разом чи кожний окремо, у межах зобов’язань кожного з них, повинні компенсувати авіаперевізнику витрати чи втрати, що виникли у зв’язку з такою операцією.

8. Час відправлення та прибуття рейсу, що зазначений в розкладі руху або інших опублікованих графіках рейсів авіаперевізника, не гарантується і не є обов’язковим. Авіаперевізник повинен ужити всіх необхідних заходів для уникнення затримки в перевезенні вантажу, але при цьому не зобов’язаний доставити вантаж конкретним повітряним судном (іншим транспортним засобом) чи за конкретним маршрутом (маршрутами) або забезпечити стикування в пункті стикування відповідно до конкретного розкладу руху. Незважаючи на заявлений в авіаційній вантажній накладній маршрут, авіаперевізник має право вибирати маршрут до місця призначення на свій розсуд.

9. Авіаперевізник не відповідатиме за помилки й упущення у розкладах руху або інших опублікованих графіках рейсів інших авіаперевізників.

10. Авіаперевізник має право без попереднього повідомлення вантажовідправника (вантажоодержувача) скасувати, відмовити, припинити чи затримати перевезення вантажу в разі:

дії форс-мажорних обставин (у тому числі несприятливих метеорологічних умов, надзвичайних ситуацій у контролі за повітряним рухом, ембарго, війн, ворожих дій, неврегульованих міжнародних відносин, технічних проблем або інших складнощів, які фактично загрожують або унеможливлюють безпечне виконання польоту) чи будь-яких інших факторів подібного характеру, результату дій таких обставин, виникнення додаткових умов, необхідності запитів і вимог, що випливають з кожної з таких обставин;

недостатнього розвитку інфраструктури чи технічної проблеми;

рішень державних органів країни, з території якої, на територію якої чи через територію якої здійснюється перевезення вантажу, які забороняють, обмежують чи встановлюють додаткові умови щодо перевезення вантажу;

будь-яких інших обставин, що можуть наражати на небезпеку чи впливати на забезпечення безпечного перевезення вантажу.

Авіаперевізник повинен проінформувати в найкоротший строк вантажовідправника (вантажоодержувача) чи будь-яку іншу зацікавлену сторону договору про обставини, що спричинили затримку в перевезенні вантажу, і дії, розпочаті авіаперевізником.

11. Авіаперевізник має право припинити перевезення вантажу в разі відмови вантажовідправника сплатити відповідні суми щодо перевезення вантажу.

12. У разі якщо перевезення вантажу завершено, доставка зроблена авіаперевізником шляхом передачі вантажу вантажоодержувачу чи будь-якому агенту для трансферу чи розміщення такого вантажу на зберігання, договір на перевезення цього вантажу вважатиметься належно виконаним, і авіаперевізник звільняється від будь-якої подальшої відповідальності у зв’язку з цим договором, крім повідомлення вантажовідправника чи вантажоодержувача за місцезнаходженням/місцем проживанням, зазначеним в авіаційній вантажній накладній, щодо прибуття вантажу. Авіаперевізник може, але не зобов’язаний, відправити вантаж для перевезення будь-яким іншим маршрутом, при цьому він діє тільки як агент вантажовідправника (вантажоодержувача). Вартість цих послуг додається до вартості договору перевезення вантажу.

13. У разі впливу на авіаперевізника обставин, передбачених пунктом 10 цього розділу, з метою продовження перевезення вантажу авіаперевізник має право визначити пріоритет серед вантажів при їх відправленні і вирішити, які товари будуть перевозитися і які товари не будуть перевозитися або повинні бути вилучені в будь-який час і в будь-якому пункті, і чи продовжувати перевезення при їх відсутності чи будь-якої частини товарів в одному пакуванні. Авіаперевізник не відповідає за будь-які пошкодження вантажу чи завданий збиток у результаті такого визначення чи рішення.

XIV. Стандартні засоби пакування

1. Операції з повітряного перевезення, що стосуються перевезення вантажів у стандартних засобах пакування (ULD), здійснюються відповідно до ULDR.

2. Загальні норми обміну стандартних засобів пакетування визначаються відповідно до вимог AHM.

XV. Документальне забезпечення при оформленні вантажних перевезень

1. Повідомлення про зміну зборів за перевезення вантажу (ССА)

1. ССА (додаток 4 до цих Авіаційних правил) оформлюється для повідомлення авіаперевізника, що оформив авіаційну вантажну накладну, про те, що в розмір зборів або спосіб оплати, які зазначені в авіаційній вантажній накладній, потрібно внести зміни. Ця форма застосовується у разі виконання перевезення декількома авіаперевізниками, що мають угоду про визнання перевізної документації (інтерлайн) щодо перевезення вантажу.

ССА може бути оформлена на стандартному бланку, а також може бути сформована автоматизованою системою відповідно до вимог Cargo-IMP.

2. Помилково зазначені в авіаційній вантажній накладній збори і способи оплати можуть бути змінені тільки шляхом використання ССА.

3. У разі, якщо необхідно одержати від вантажовідправника інші збори авіаперевізник, що видав авіаційну вантажну накладну, оформлює форму ССА.

4. ССА повинна бути направлена авіаперевізнику, що видав авіаційну вантажну накладну, протягом шести місяців з моменту видачі авіаційної вантажної накладної.

5. Будь-який авіаперевізник, що бере участь у перевезенні вантажу і виявив помилку, може направити ССА авіаперевізнику, що видав авіаційну вантажну накладну.

6. Якщо авіаперевізник, що видав авіаційну вантажну накладну, або авіаперевізник, що бере участь у перевезенні, одержав повідомлення про помилку, він повинен інформувати про це всіх авіаперевізників, які вже виконали перевезення на своїх секторах маршруту, і авіаперевізників, що виконуватимуть подальше перевезення. Усі авіаперевізники після одержання повідомлення ССА повинні внести відповідні зміни у свої документи і повідомити про зроблені зміни авіаперевізника, що направив ССА.

7. ССА, що оформлюється вручну, повинна містити шість або сім примірників (шоста і сьома копія вимагаються тільки тоді, коли авіаперевізник є учасником системи CASS/CASS Collect areas).

Примірники ССА розподіляються таким чином:

оригінал - авіаперевізнику, що оформив ССА;

копія 1 - розрахунковій службі авіаперевізника, що оформив авіаційну вантажну накладну;

копія 2 - першому авіаперевізнику;

копія 3 - другому авіаперевізнику;

копія 4 - третьому авіаперевізнику;

копія 5 - для вантажної служби авіаперевізника, що оформив ССА;

копія 6 - для CASS (розрахункового центру CASS);

копія 7 - для CASS/CASS Collect Agent/Associate (вантажоодержувачу).

Оформлюється ССА відповідно до вимог TACT.

2. Вантажний маніфест

1. Вантажний маніфест (додаток 5 до цих Авіаційних правил) призначений для додаткового інформування митних органів про ввезення і/або вивезення вантажу, а також для одержання статистичної і комерційної інформації про перевезення вантажів. У вантажний маніфест при оформленні обов’язково повинні бути внесені зведення про весь перевезений вантаж.

2. Вантажний маніфест заповнюється не менше ніж у п’яти примірниках, призначених для:

авіаперевізника (вкладається в конверт з документами на рейс);

митних органів пункту відправлення;

митних органів пункту призначення;

аеропорту відправлення;

аеропорту призначення.

Кількість примірників може бути збільшена за вимогою державних органів пунктів трансферу, транзиту, призначення.

3. Повідомлення про вагу вантажу в пакуванні та вантажу розсипом

1. Повідомлення про вагу упакованого вантажу та розсипом є стандартним повідомленням передавання даних про завантаження і офіційним документом, за яким розраховується вага завантаження для забезпечення безпеки польоту і своєчасного вильоту повітряного судна. Таке повідомлення формується відповідно до вимог Cargo-IMP.

2. Повідомлення про вагу упакованого вантажу та розсипом складається з трьох частин. Кількість необхідних примірників встановлюється правилами аеропорту відправки. Один примірник обов’язково відправляється з вантажем у конверті з документами на рейс.

4. Інструкція/звіт про завантаження

1. При наземній обробці, завантаженні або вивантаженні вантажу на кожен рейс оформлюється інструкція / звіт про завантаження (Loading Instruction / Report), яка містить схему вантажних відсіків повітряного судна, інформацію про розміщення завантаження - в пункті відправлення, інформацію про контрольне звіряння при виконанні розвантаження попередньо розміщеного вантажу в пункті призначення, інформацію про наявність спеціального вантажу (небезпечного, важкого, негабаритного, швидкопсувного, живих тварин і таке інше) та в якій зазначаються зміни у попередньому розміщенні завантаження. Також в інструкції / звіті про завантаження вказуються коди завантаження, загальна вага завантаження в контейнері / на палеті / розсипом та код пункту призначення.

2. На підставі даних інструкції / звіту про завантаження відповідно до Cargo-IMP формується стандартне повідомлення про розміщення контейнерів, палет і вантажу розсипом на повітряному судні.

3. Інструкція / звіт про завантаження заповнюється в двох примірниках: один - для аеропорту відправлення, другий - для пункту призначення.

5. Зведена завантажувальна відомість

1. Зведена завантажувальна відомість (Load Sheet) є одним з основних польотних документів і слугуватиме для складання завантажувальної телеграми відповідно до Cargo-IMP.

2. Зведена завантажувальна відомість містить таку інформацію:

інформацію про загальне комерційне завантаження, включаючи загальну масу пасажирів, багажу, вантажу і пошти;

інформацію про поділ комерційного завантаження, включаючи кількість пасажирів на борту повітряного судна за пунктами призначення і за класами обслуговування, вагу і кількість багажу, вантажу і пошти за пунктами призначення та номера відсіку, у який вони завантажені;

дані про спеціальний вантаж, інформацію про відхилення від норми тощо.

3. Зведена завантажувальна відомість може оформлюватися вручну або за допомогою автоматизованих систем управління.

4. Зведена завантажувальна відомість оформлюється не менше ніж у чотирьох примірниках, що розподіляються таким чином:

два примірники - для завантаження на повітряне судно, що відлітає (один- для екіпажу, другий - для пункту першої посадки);

один - для агента з обробки;

один - для авіаперевізника.

XVI. Право розпоряджатися вантажем

1. Право розпоряджатися вантажем повинно бути реалізоване вантажовідправником (його агентом) і повинно бути застосоване до всього вантажу, який оформлений авіаційною вантажною накладною. Право розпоряджатися вантажем може бути реалізоване тільки якщо вантажовідправник чи його агент нададуть авіаперевізнику частину авіаційної вантажної накладної, що була доставлена йому чи збережена ним. Інструкції щодо розпорядження вантажем повинні бути своєчасними, у письмовій формі, установленій авіаперевізником.

Якщо право розпоряджатися вантажем реалізується до зміни вантажоодержувача, то таким новим вантажоодержувачем буде вважатися вантажоодержувач, що вказаний в авіаційній вантажній накладній.

2. Якщо вантажовідправник відмовився від виконання умов договору перевезення під свою відповідальність і якщо реалізація права розпорядження вантажем не повинна бути здійснена вантажовідправником таким чином, щоб завдати шкоди авіаперевізнику (його агенту) чи іншим вантажовідправникам, вантажовідправник може відкликати вантаж таким чином:

відкликавши його в пункт відправлення чи призначення;

зупинивши його перевезення у будь-якому пункті посадки;

вимагаючи його доставку іншій особі, ніж вантажоодержувач, зазначений в авіаційній вантажній накладній у пункті призначення або під час перевезення;

вимагаючи його повернення до пункту відправлення.

3. Вантажовідправник повинен відшкодувати авіаперевізнику будь-які витрати, що виникли у зв’язку з реалізацією його права розпоряджатися вантажем.

4. Незважаючи на пункт 1 цього розділу, авіаперевізник має право відмовити в реалізації вантажовідправником права розпорядження вантажем, якщо авіаперевізник не в змозі виконати інструкції вантажовідправника. Про це авіаперевізник повинен повідомити вантажовідправника. Витрати, що випливають з подальших дій щодо вантажу, додаються до вартості перевезення.

5. Право вантажовідправника розпоряджатися вантажем припиняється в той момент, коли після прибуття вантажу до пункту призначення вантажоодержувач одержує його у своє розпорядження або запитує доставку вантажу чи авіаційної вантажної накладної, або інакше підтверджує прийняття ним вантажу. Якщо вантажоодержувач відмовляється приймати вантаж чи авіаційну вантажну накладну або якщо з ним неможливо зв’язатися, то право розпоряджатися вантажем залишається за вантажовідправником.

XVII. Доставка вантажу в пункт призначення та видача вантажу та експедирування вантажів

1. Доставка вантажу вважається виконаною, коли доставлений в пункт призначення вантаж переданий вантажоодержувачу відповідно до умов, які визначені договором перевезення.

2. Доставка вантажу здійснюється після погодження вантажоодержувачем відповідних строків та умов, визначених в авіаційній вантажній накладній, та оформлюється квитанцією про одержання вантажу в письмовій формі чи іншим погодженим з авіаперевізником документом.

3. Якщо інше не визначене в авіаційній вантажній накладній, отримання вантажу здійснюється тільки вантажоодержувачем, який зазначений в ній, або особою, що ним уповноважена.

4. Приймаючи авіаційну вантажну накладну чи вантаж, вантажоодержувач відповідає за сплату митних платежів та оплату послуг, пов’язаних зі зберіганням та перевезенням вантажу, якщо інше не передбачено договором перевезення. Авіаперевізник має право перенести строк доставки вантажу залежно від сплати митних платежів та оплати зазначених послуг.

5. За винятком випадків, коли вантажовідправник реалізував свої права відповідно до розділу XVI цих Авіаційних правил, вантажоодержувач має право вимагати від авіаперевізника, з моменту прибуття вантажу в пункт призначення, видачі йому вантажу після сплати авіаперевізнику відповідних сум і виконання умов договору перевезення.

6. Якщо інше не передбачене договором перевезення, авіаперевізник (його агент) негайно повідомляє вантажоодержувача про прибуття вантажу.

Повідомлення про прибуття вантажу, у разі відсутності інших вказівок, надається вантажоодержувачу чи будь-якій іншій особі, яка зазначена в авіаційній вантажній накладній і яку авіаперевізник повинен повідомити. Таке повідомлення відправляється звичайними (зрозумілими) способами. Авіаперевізник не відповідатиме за неотримання чи затримку такого повідомлення.

7. Якщо авіаперевізником визнана втрата вантажу або якщо вантаж не прибув після 7 днів з дати, коли він повинен був прибути, вантажоодержувач має право здійснити щодо авіаперевізника права, що випливають з договору перевезення.

8. Якщо вантажоодержувач відмовився чи з будь-яких інших причин не в змозі прийняти вантаж після того, як він доставлений до пункту призначення, то авіаперевізник, з урахуванням пункту 13 цього розділу, повинен виконати інструкції вантажовідправника, зазначені в авіаційній вантажній накладній. Якщо такі інструкції відсутні або якщо вони в межах розумного не можуть бути виконані, авіаперевізник повинен повідомити вантажовідправника про неможливість передачі вантажу вантажоодержувачу і отримати від нього інструкції щодо подальших дій. У разі відсутності таких указівок від вантажовідправника протягом 30 днів авіаперевізник має право повернути вантаж у пункт відправлення або продати цей вантаж згідно із застосованими законами, або знищити вантаж на свій розсуд, або залишити його в себе, якщо інше не передбачено договором перевезення.

9. Вантажовідправник (власник вантажу) відшкодовує авіаперевізнику всі збори, витрати і виплати, що виникли внаслідок відмови вантажоодержувача отримати вантаж, включаючи (але не обмежуючись) збори за зберігання та перевезення до пункту відправлення, якщо такі операції зроблені згідно з інструкціями вантажовідправника. Якщо вантаж повернутий до місця відправлення і вантажовідправник відмовився прийняти вантаж або не сплатив відповідних сум протягом 15 днів після повернення вантажу, авіаперевізник має право розпоряджатися вантажем чи будь-якою його частиною і продати його після надання вантажовідправнику повідомлення за 10 днів до реалізації своїх намірів.

10. У разі продажу вантажу, як це передбачено пунктами 8 та 9 цього розділу, у пункті призначення чи в пункті, де перевезення було припинене, авіаперевізник має право компенсувати за рахунок такого продажу всі свої витрати і виплати, а також витрати і виплати інших осіб, що беруть участь у перевезенні та зберіганні вантажу, при цьому повернувши залишки сум вантажовідправнику. Продаж вантажу не звільняє вантажовідправника (власника вантажу) від відшкодування авіаперевізнику витрат і виплат, що не покриті коштами, одержаними від продажу вантажу.

11. Якщо вантажоодержувач прийняв рішення щодо відмови приймати вантаж після отримання авіаційної вантажної накладної згідно з пунктом 4 цього розділу, то він відшкодовує авіаперевізнику всі витрати, що виникли після отримання цієї авіаційної вантажної накладної до моменту відмови.

12. Вантажоодержувач зобов’язаний прийняти вантаж і забрати його в терміналі аеропорту пункту призначення чи в іншому місці, яке було попередньо погоджено з авіаперевізником, протягом 90 днів з дня надходження вантажу до пункту призначення, якщо інше не визначено умовами договору.

13. Коли вантаж, що складається з визначених категорій і перебуває в розпорядженні авіаперевізника, затримується, не отриманий чи від його отримання відмовилися в пункті призначення, чи з інших причин перебуває під загрозою псування, авіаперевізник, у процесі з’ясування обставин, має право з метою свого захисту, захисту іншого вантажу й захисту інших сторін договору негайно почати такі дії, які вважає необхідними, уключаючи (але не обмежуючись) надання повідомлення вантажовідправнику для одержання подальших інструкцій, знищення всієї чи будь-якої частини такого вантажу, зберігання вантажу чи будь-якої його частини під повну відповідальність і ризик вантажовідправника, продаж вантажу чи будь-якої його частини без повідомлення про це вантажовідправнику. Доходи від такого продажу повинні бути отримані авіаперевізником для покриття всіх витрат і виплат, визначених у зв’язку з перевезенням або що випливають у зв’язку з іншими операціями з вантажем. Продаж вантажу не звільняє вантажовідправника (власника вантажу) від відшкодування авіаперевізнику витрат і виплат, що не покриті коштами, одержаними від продажу вантажу.

XVIII. Домовленості авіаперевізника

1. Ці Авіаційні правила поширюються на перевезення, які здійснюються згідно з комерційними угодами між авіаперевізниками (відомими як угоди про спільне використання кодів /codesharing/, перевезення за угодою інтерлайн /interline/), навіть якщо в авіаційній вантажній накладній визначений інший авіаперевізник, ніж той, що фактично здійснює перевезення.

2. Якщо під час укладення договору перевезення вантажу надаються додаткові оплачені послуги, то за ненадання таких послуг авіаперевізник є відповідальним перед вантажовідправником (вантажоодержувачем), обмежену розміром суми, сплаченої за такі послуги.

3. Авіаперевізник не відповідає за послуги з перевезення вантажів, надані третіми особами, з якими авіаперевізник не має комерційних угод. Якщо авіаперевізник самостійно передбачає та виконує такі операції з перевезення вантажів, то ці Авіаційні правила застосовуються і до таких послуг. Послуги з перевезення вантажів, що надаються самим авіаперевізником додатково, оплачує вантажовідправник (вантажоодержувач).

XIX. Послідовні авіаперевізники

1. Перевезення, яке має здійснюватися за допомогою декількох послідовних авіаперевізників, уважається єдиним перевезенням, якщо з початку перевезення така операція згідно з цими Авіаційними правилами чи визначенням авіаперевізників розглядається як єдине перевезення незалежно від того, чи було оформлене таке перевезення однією авіаційною вантажною накладною, чи декількома.

2. У разі перевезень, що відповідають пункту 1 цього розділу, які здійснюються декількома послідовними авіаперевізниками, кожний авіаперевізник, який приймає до перевезення вантаж, підпадає під дію цих Авіаційних правил і розглядається як одна із сторін договору перевезення, оскільки цей договір має відношення до частини перевезення, що здійснюється під його контролем.

3. Авіаперевізник, що видав авіаційну вантажну накладну, або перший авіаперевізник, зазначений в авіаційній вантажній накладній, не є відповідальним за затримку в перевезенні вантажу за ті частини перевезення, які виконує інший авіаперевізник (авіаперевізники).

4. У разі знищення, втрати, пошкодження, затримки в перевезенні вантажу вантажовідправник (вантажоодержувач) має право подати позов проти першого авіаперевізника чи останнього авіаперевізника, а також проти авіаперевізника, який виконував перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, пошкодження, затримка в перевезенні.

5. Якщо неможливо визначити авіаперевізника, який здійснював перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, пошкодження, затримка в перевезенні вантажу, то відповідальними перед вантажовідправником (вантажоодержувачем) є авіаперевізники, які брали участь у перевезенні.

XX. Змішані перевезення

1. У разі виконання змішаних перевезень, що здійснюються частково авіаційним і частково будь-яким іншим видом транспорту, авіаперевізник виступатиме як оператор змішаного перевезення. Таке змішане перевезення має здійснюватися згідно з договором змішаного перевезення і до такого перевезення застосовуватимуться положення Конвенції Організації Об’єднаних Націй про міжнародні змішані перевезення вантажів, якщо імперативні норми національного права не передбачають інше. Відповідальність авіаперевізника за шкоду, заподіяну в разі знищення, утрати, пошкодження чи затримки доставки вантажу, якщо випадок, що призвів до шкоди, стався в період часу змішаного перевезення, обмежується сумами, установленими Конвенцією Організації Об’єднаних Націй про міжнародні змішані перевезення вантажів. У разі якщо знищення, втрата, пошкодження чи затримка в доставці вантажу сталися на визначеному етапі змішаного перевезення, відповідальність авіаперевізника обмежується сумами, установленими:

Монреальською конвенцією - на етапі змішаного перевезення, перевезення на якому здійснюється авіаційним транспортом;

Конвенцією CMR - на етапі змішаного перевезення, перевезення на якому здійснюється автомобільним транспортом;

Конвенцією COTIF-CIМ - на етапі змішаного перевезення, перевезення на якому здійснюється залізничним транспортом;

Правилами Hague-Visby - на етапі змішаного перевезення, перевезення на якому здійснюється морським (річковим) транспортом.

2. Будь-яке положення цих Авіаційних правил не забороняє сторонам у разі змішаних перевезень включити в авіаційну вантажну накладну будь-які інші положення, що стосуються змішаних перевезень, за умови, що положення цих Авіаційних правил обов’язково застосовуватимуться до повітряних перевезень.

3. У разі, якщо авіаперевізником пропонується перевезення іншими видами транспорту, авіаперевізник виступає як перевізник такими іншими видами транспорту (крім обслуговування до кінцевого міського пункту). При цьому відповідальність авіаперевізника за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати, пошкодження чи затримки в доставці вантажу, обмежується сумами, установленими:

Конвенцією CMR - якщо авіаперевізник виступає як перевізник автомобільним транспортом;

Конвенцією COTIF-CIМ - якщо авіаперевізник виступає як перевізник залізничним транспортом;

Правилами Hague-Visby - якщо авіаперевізник виступає як перевізник морським (річковим) транспортом;

Монреальською конвенцією - якщо авіакомпанія здійснює обслуговування до кінцевого міського пункту (Road Feeder Services).

XXI. Повітряні перевезення, що здійснюються фактичним авіаперевізником

1. Положення цього розділу застосовуються у тих випадках, коли особа як основна сторона укладає договір перевезення з вантажовідправником (далі - авіаперевізник за договором), а інша особа (далі - фактичний авіаперевізник), яка є уповноваженою авіаперевізником за договором, здійснює усе перевезення або його частину, але не є стосовно такої частини послідовним авіаперевізником у розумінні розділу ХІХ цих Авіаційних правил.

2. При здійсненні перевезень, передбачених пунктом 1 цього розділу, на авіаперевізника за договором поширюється дія цих Авіаційних правил щодо всього перевезення, на фактичного авіаперевізника - лише щодо того перевезення, що він здійснює.

3. Стосовно перевезення, що здійснюється фактичним авіаперевізником, загальна сума відшкодування, яка може бути одержана від цього авіаперевізника, від авіаперевізника за договором та від його працівників і агентів, які діяли в межах своїх обов’язків, не може перевищувати максимального відшкодування, яке на підставі цих Авіаційних правил може бути стягнуто з авіаперевізника за договором або з фактичного авіаперевізника, при цьому жодна із згаданих осіб не є відповідальною в розмірі, більшому, ніж межа відповідальності, що застосовується до цієї особи.

4. Стосовно перевезення, що здійснюється фактичним авіаперевізником, будь-який службовець або агент цього авіаперевізника чи авіаперевізника за договором, якщо він доведе, що діяв у рамках своїх обов’язків, має право посилатися на умови та межі відповідальності, що застосовуються на підставі цих Авіаційних правил до авіаперевізника, працівником або агентом якого він є, якщо не буде доведено, що він діяв таким чином, що посилання на межі відповідальності відповідно до цих Авіаційних правил є неможливим.

XXII. Чартерні перевезення

1. Договір чартеру не дійсний до моменту оплати авіаперевізником за договором фактичному авіаперевізнику вартості чартерного рейсу або поки не укладена відповідна кредитна угода між фактичним авіаперевізником і авіаперевізником за договором.

2. Перевезення вантажу чартерним рейсом оформлюється авіаційною вантажною накладною.

3. До чартерного перевезення не застосовуються пункти 1, 3-6 розділу IV, розділи V, XIII, XVIII-XX цих Авіаційних правил.

XXIII. Адміністративні формальності

1. Вантажовідправник повинен дотримуватися всіх застосованих законів державних органів будь-якої країни, на територію, з території або через територію якої здійснюється перевезення, що відносяться до виконання митних, валютних, санітарних, карантинних і інших формальностей, а також усіх відповідних правил авіаперевізника.

2. Авіаперевізник не відповідає за наслідки того, що може статися з вантажем у разі недотримання вантажовідправником (вантажоодержувачем) застосованих законів.

3. Вантажовідправник зобов’язаний надати авіаперевізнику (відповідним державним органам) всю інформацію і додати до авіаційної вантажної накладної всі документи щодо видачі вантажу вантажоодержувачу, необхідні для виконання митних, валютних, санітарних, карантинних та інших формальностей.

Авіаперевізник має право відмовити в перевезенні будь-якого вантажу, якщо вантажовідправник не дотримується застосованих законів або якщо документи на вантаж неправильно оформлені.

4. Якщо державні органи зобов’язують авіаперевізника повернути в місце відправлення або в інший пункт вантаж, ввезення якого в країну призначення, трансферу або транзиту заборонений, вантажовідправник зобов’язаний оплатити авіаперевізнику відповідний тариф за це перевезення, а також всі інші витрати, що були пов’язані з фізичним розподілом цього вантажу.

Авіаперевізник має право віднести на оплату цього тарифу суми за невикористане перевезення чи будь-які інші суми, що належать вантажовідправнику і перебувають у розпорядженні авіаперевізника. Суми, сплачені вантажовідправником за фактично виконане перевезення в пункті, у якому державні органи відмовили у ввезенні вантажу, поверненню не підлягають.

5. Авіаперевізник не відповідає перед вантажовідправником за збиток, уключаючи витрати, що сталися внаслідок недотримання вантажовідправником вимог застосованих законів щодо адміністративних формальностей, а також унаслідок відмови щодо ввезення вантажу.

6. Якщо від авіаперевізника вимагається сплатити або депонувати будь-яку суму, сплатити штраф чи забезпечити фінансову гарантію у зв’язку з тим, що вантажовідправник не виконав вимог застосованих законів або не надав необхідних документів на вантаж, або надав підроблені документи або документи, які містять неправдиву інформацію, то вантажовідправник повинен на вимогу авіаперевізника відшкодувати йому сплачену або депоновану суму та пов’язані з цим інші витрати авіаперевізника. Авіаперевізник має право використати для покриття таких витрат будь-які раніше сплачені авіаперевізнику суми, що залишилися у розпорядженні авіаперевізника за невикористане перевезення, або будь-які кошти вантажовідправника, які перебувають у розпорядженні авіаперевізника, або може відмовити в перевезенні, якщо вантажовідправник не відшкодував авіаперевізнику такі витрати.

7. На вимогу митних чи інших державних органів вантажовідправник зобов’язаний бути присутнім при огляді вантажу, що відправляється.

Авіаперевізник не відповідає перед вантажовідправником за збитки, які може зазнати вантажовідправник у зв’язку з невиконанням цієї вимоги.

Якщо в результаті невиконання вантажовідправником зазначеної вимоги авіаперевізнику буде заподіяний збиток, вантажовідправник зобов’язаний відшкодувати його.

8. Авіаперевізник не є відповідальним, якщо він відмовить вантажовідправнику в перевезенні вантажу, ґрунтуючись на необхідності виконання застосованих законів.

XXIV. Невідповідності та порушення при перевезенні вантажів

1. Загальні положення

1. Розрізняють такі види порушень при перевезеннях вантажу:

втрата документів;

втрата вантажу;

пошкодження вантажу (пакування, вмісту);

нестача вантажу;

помилкове вивантаження вантажу, не завантаження вантажу;

засилання вантажу;

затримання в доставці вантажу;

неправильне маркування вантажу;

незапитаний вантаж тощо.

2. При виникненні в аеропортах трансферу або призначення через порушення перевезення вантажів будь-яких змін, спочатку сплачених за перевезення зборів, необхідно оформити повідомлення про зміну вантажних зборів ССА.

2. Вантаж втрачений (недоставлений)

1. Якщо заявлений у маніфесті вантаж не прибув в аеропорт призначення або отримано повідомлення про втрату цього вантажу, аеропорту призначення необхідно виконати такі процедури:

перевірити наявність інформації, що має відношення до втраченого вантажу, а саме: відомостей про те, що вантаж був вивантажений з повітряного судна або зазначений у маніфесті, але не завантажений у повітряне судно;

при відсутності такої інформації необхідно перевірити наявність вантажу у всіх службах аеропорту, авіаперевізника, агента з обробки, відповідного представництва авіаперевізника, що могли одержати розшукуваний вантаж;

якщо після такої перевірки вантаж не виявлений, необхідно направити повідомлення про розшук вантажу в аеропорт першого завантаження та в усі аеропорти за маршрутом, включаючи аеропорти, куди вантаж приблизно міг бути доставлений;

аеропорт, у якому було отримане повідомлення про розшук вантажу, повинен підтвердити факт завантаження вантажу. Якщо в аеропорту завантаження з’ясували або припускають, що вантаж був помилково завантажений на інший рейс, цей аеропорт повинен відправити повідомлення про розшук вантажу в ті аеропорти, які могли одержати цей вантаж;

якщо вантаж знайдено, в пункт призначення повинно бути надіслане повідомлення з вказанням деталей подальшої відправки вантажу (маршрут, рейс, дата) або інформацією щодо необхідних дій аеропорту відправлення для подальшої відправки вантажу за призначенням. Якщо виявлений вантаж буде направлений рейсом іншого авіаперевізника, аеропорт, що направив вантаж, повинен запитати копію авіаційної вантажної накладної.

2. Якщо вантаж не знайдено протягом чотирьох днів, то з аеропорту, що не одержав вантаж, у всі аеропорти, що причетні до приймання і перевезення цього вантажу, повинно бути направлено повідомлення про розшук цього вантажу. До цього повідомлення повинна бути прикріплена копія авіаційної вантажної накладної або саме повідомлення повинно містити таку інформацію (якщо вона відома):

найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження / місце проживання, телефони та інша контактна інформація відправника повідомлення;

адреси всіх офісів, куди направляється повідомлення про розшук вантажу;

дата складання повідомлення про розшук вантажу;

повідомлення всіх аеропортів, в які були направлені повідомлення про розшук вантажу;

номер авіаційної вантажної накладної;

аеропорти відправлення і призначення;

маршрут;

дата і номер рейсу, який був зазначений у маніфесті;

останній пункт завантаження;

кількість втрачених місць;

загальна кількість місць згідно з авіаційною вантажною накладною;

вага втрачених місць;

опис умісту;

код спеціальної обробки, якщо такий є;

опис зовнішнього пакування, включаючи знаки маркування і цифрові позначення;

розміри втрачених місць;

номер авіаційної вантажної накладної агента, якщо така оформлялася;

найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) й місцезнаходження / місце проживання вантажоодержувача;

найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) й місцезнаходження / місце проживання вантажовідправника;

подальші інструкції щодо розпорядження вантажем.

На письмове повідомлення про розшук вантажу відповідь повинна бути направлена протягом двох днів з моменту її одержання.

Стандартні повідомлення, які використовуються при розшуку вантажу із застосуванням автоматизованих систем електронним способом у форматі повідомлень, застосовуються відповідно до Cargo-IMP.

3. Якщо втрачений вантаж виявлений, він повинен бути відправлений найближчим рейсом в аеропорт, що направляв повідомлення про розшук, якщо в повідомленні не були зазначені інші інструкції.

До служби, що розшукує вантаж, необхідно направити повідомлення про відправку знайденого вантажу та направити повідомлення про знайдений вантаж та припинення розшуку такого вантажу в усі аеропорти, куди направлялись повідомлення про розшук вантажу.

4. Якщо аеропорт призначення не отримав вантаж протягом 21 дня з дня надходження письмового повідомлення про розшук вантажу, аеропорт, що почав розшук, повинен:

направити повідомлення про негативний результат розшуку авіаперевізнику в аеропорт відправлення та у місцезнаходження головного офісу, у пункт останнього завантаження і головну службу розшуку авіаперевізника, на рейсі якого вантаж був загублений;

направити всі наявні документи щодо розшуку втраченого вантажу в службу розшуку авіаперевізника, на рейсі якого вантаж був загублений.

3. Доставлений/знайдений вантаж з неповним комплектом документів

1. Якщо вантаж прибув у трансферний пункт маршруту з авіаційною вантажною накладною, але не був зазначений у маніфесті, то:

необхідно продовжити перевезення за основною авіаційною вантажною накладною, направивши вантаж у пункт його призначення найближчим рейсом, відправивши при цьому в пункти завантаження і призначення повідомлення про помилку в оформленні маніфесту;

у разі потреби маршрут перевезення вантажу може бути змінений.

2. Якщо при отриманому вантажі відсутня початково оформлена авіаційна вантажна накладна, у вантажному маніфесті не зазначений пункт розвантаження, але відомий рейс, що доставив, то:

аеропорт, що знайшов вантаж, повинен направити повідомлення із запитом про подальші інструкції щодо розпорядження вантажем у всі аеропорти за маршрутом перевезення, включаючи пункти, що розташовані за маршрутом рейсу, яким доставлений вантаж, після пункту, де був виявлений вантаж;

вантаж необхідно відправити тільки після одержання копії початкової авіаційної вантажної накладної або інструкцій з подальшої відправки.

Якщо протягом двох днів інструкція щодо розпорядження вантажем не отримана і маршрут перевезення не з’ясований, необхідно виконати такі процедури:

аеропорт, що виявив такий вантаж, повинен оформити повідомлення, позначивши його написом «Found Cargo» (Знайдений вантаж), та описати в ньому характеристики знайденого вантажу, використовуючи всю наявну інформацію;

якщо інформації, що є на маркуванні вантажу, недостатньо, то в присутності представника авіаперевізника, що доставив вантаж, агент з обробки вантажу має право розкрити пакування для одержання необхідної інформації;

повідомлення повинно бути направлено в усі аеропорти, у які приблизно могли б відправити цей вантаж, та в аеропорт призначення вантажу, якщо він відомий;

якщо протягом 21 дня відповідь на повідомлення не отримана, аеропорт, що знайшов вантаж, повинен сповістити про це авіаперевізника для ухвалення рішення про можливість передачі вантажу на зберігання на строк не більше 6 місяців (якщо це не є швидкопсувний вантаж, не є небезпечний вантаж, не є живі тварини), протягом якого повинна бути встановлена належність цього вантажу.

4. Вантаж помилково маркований

1. При виявленні в будь-якому проміжному пункті за маршрутом перевезення вантажу, помилково маркованого, необхідно запросити дозвіл на виправлення маркування у авіаперевізника, що прийняв вантаж до перевезення, і після одержання дозволу виправити маркування.

2. Якщо неправильне маркування є помилкою вантажовідправника і потрібне подальше перевезення цього вантажу, повинні бути оформлені нова авіаційна вантажна накладна і пов’язані з цим додаткові збори, що повинні бути оплачені вантажовідправником. Для стягнення з вантажовідправника додаткових зборів необхідно оформити ССА.

5. Утрачені документи

1. Якщо при отриманому вантажі відсутня початково оформлена авіаційна вантажна накладна, то:

аеропорт, в якому виявлено порушення, повинен направити повідомлення про розшук авіаційної вантажної накладної в аеропорт відправлення та всі аеропорти по маршруту перевезення вантажу, включаючи аеропорти, що слідують за цим аеропортом;

аеропорт, що має основну авіаційну вантажну накладну, повинен направити його копію в аеропорт, де був виявлений вантаж без документів, а також у наступні трансферні аеропорти за маршрутом та в аеропорт призначення. Основна авіаційна вантажна накладна повинна бути направлена в пункт призначення найближчим рейсом, при цьому надіславши повідомлення до аеропорту призначення про її відправку, зазначивши дату та номер рейсу;

якщо отримана відповідь про те, що документи виявлені, вантаж необхідно видати після одержання основної авіаційної вантажної накладної;

якщо позитивна відповідь не отримана, необхідно направити запит в аеропорт відправки з вимогою надіслати копії основної авіаційної вантажної накладної;

якщо аеропорт, в якому виявлена втрата документу, є пунктом трансферу, необхідно вжити заходів для якнайшвидшої відправки вантажу та оформити копію авіаційної вантажної накладної для подальшої відправки за маршрутом, якщо інше не встановлене другим авіаперевізником.

2. Якщо через втрату документів затримується видача вантажу вантажоодержувачу, особливо коли вантаж є швидкопсувним або ним є живі тварини, вантаж видається до прибуття початково оформлених документів на підставі підписаного вантажоодержувачем гарантійного листа такого змісту:

«Hereby I undertake to indemnify and hold harmless all carriers participating in the carriage against all claims, demands, costs, expenses and liability arising from the delivery without the original Air Waybill, except that this shall not supersede the responsibility of the issuing carrier of the original Air Waybill.» («Цим підтверджую, що звільняю всіх авіаперевізників, що брали участь у перевезенні вантажу, від усіх претензій, сплати, витрат і іншої відповідальності, що можуть бути наслідком видачі вантажу без пред’явлення основної авіаційної вантажної накладної, за винятком відповідальності, що несе авіаперевізник, що оформив основну авіаційну вантажну накладну»).

3. Процедури, встановлені в пункті 1 цієї глави, необхідно виконати в разі втрати будь-яких інших документів, що повинні супроводжуватися авіаційної вантажної накладної.

6. Знайдені документи

1. Якщо в аеропорту призначення виявлені документи без вантажу, який повинен прибути разом з цими документами, необхідно:

скласти акт про порушення під час перевезення;

передати авіаційну вантажну накладну до складу;

направити повідомлення в аеропорт завантаження для з’ясування місцезнаходження вантажу та дату і рейс його прибуття в аеропорт призначення.

Якщо авіаційна вантажна накладна належить вантажу з іншим аеропортом призначення, необхідно діяти відповідно до інструкцій, отриманих від аеропорту призначення.

2. Якщо документи без вантажу виявлені в аеропорту іншому, ніж аеропорт призначення, необхідно направити повідомлення про знайдені документи в аеропорти відправлення, призначення та останній пункт трансферу, із зазначенням повного маршруту, наведеного в знайденій авіаційній вантажній накладній, а потім направити авіаційну вантажну накладну в аеропорт призначення.

3. Аеропорт, який отримав повідомлення про знайдені документи і має в наявності вантаж, що відповідає цим документам, повинен повідомити про його відправку в аеропорт призначення та аеропорт, який направив повідомлення про знайдені документи.

7. Вантаж вивантажений

1. Термін «вантаж вивантажений» використовується для позначення вантажу, що навмисно вивантажений з повітряного судна до його відправки і викреслений з вантажного маніфесту. Таке вивантаження санкціонується представником авіаперевізника або його агентом з обробки вантажу в об’єктивних випадках (перевищення вагових обмежень повітряного судна, нестача вільного об’єму у відсіках повітряного судна, необхідність термінового відправлення іншого завантаження і таке інше).

2. Вантажі, для яких заброньовані провізні ємності за маршрутом перевезення, швидкопсувні вантажі, вантажі, що є живими тваринами, вивантажуються з рейсу тільки в крайньому разі.

Якщо такі вантажі вивантажені з повітряного судна, в аеропорт призначення повинно бути направлене повідомлення про причини зняття цього вантажу з повітряного судна, а також зазначені дані про його подальше відправлення (звичайно наступним рейсом).

3. При виявленні помилково вивантаженого вантажу з повітряного судна необхідно негайно направити повідомлення про точну кількість незавантаженого вантажу або частину вантажу до аеропорту призначення з указівкою даних про його подальшу відправку.

4. Вантажі, вивантажені з повітряного судна, незалежно від того, чи відбулося це вивантаження навмисно або помилково, повинні бути якнайшвидше відправлені до аеропорту призначення.

5. У разі, якщо помилково вивантажений вантаж не укомплектований документами (авіаційною вантажною накладною і таке інше), необхідно виконати процедури, визначені в пункті 1 глави 5 цього розділу.

8. Пошкодження вантажу

1. Якщо пошкодження виявлене в пункті відправлення до завантаження на повітряне судно, необхідно повідомити вантажовідправника або його агента та запропонувати перевірити вміст та перепакувати вантаж.

Якщо перепакування вантажу здійснює агент вантажовідправника, то необхідно в графі «Handling Information» (Інформація з обробки) авіаційної вантажної накладної внести про це відповідну відмітку.

Далі необхідно оформити IRP та CDR відповідно до глав 10 та 11 цього розділу.

2. Якщо пошкодження або втрата вмісту вантажу виявлені в пункті трансферу, вміст вантажу повинен бути перевірений у присутності представників митних органів і авіаперевізника або вповноваженого ним агента з обробки вантажу, зроблений опис вмісту (List of Contents) та оформлені і направлені IRP і CDR.

Якщо виявлене пошкодження вантажу не виключає можливості його подальшого перевезення, то після оформлення IRP і CDR вантаж необхідно відправити далі за маршрутом перевезення за фактичною вагою з IRP і CDR і переліком вмісту. У разі потреби вантаж повинен бути перепакований агентом з обробки вантажу, а в полі «Handling Information» (Інформація з обробки) авіаційної вантажної накладної повинна бути внесена відповідна відмітка про це. Рахунок за витрати за перепакування направляється авіаперевізнику, що оформлює авіаційну вантажну накладну, який після проведення розслідування висуває відповідні вимоги винуватцю пошкодження.

Якщо в пункті трансферу виявлене пошкодження, після якого стан вантажу унеможливлює подальше перевезення, то вантаж після оформлення IRP і CDR повинен бути розміщений окремо від іншого вантажу на складі. Подальше розпорядження вантажем здійснюється відповідно до інструкцій, що будуть отримані з аеропорту відправлення від першого авіаперевізника або його агента з обробки вантажу.

3. Якщо пошкодження або втрата вмісту вантажу виявлені в пункті призначення, оформлюється IRP і CDR. Рішення про догляд вмісту вантажу приймає отримувач. Вміст вантажу повинен бути перевірений у присутності представників митних органів і авіаперевізника або його агента з обробки вантажу. Перед видачою вантажу необхідно в присутності вантажоодержувача зробити опис його вмісту.

9. Незапитаний вантаж і реалізація вантажу

1. Незапитаним уважається:

вантаж, неотриманий вантажоодержувачем протягом строку, установленого для зберігання відповідних категорій вантажів в аеропорту призначення і щодо якого протягом цього строку не отримано жодних розпоряджень як від вантажовідправника, так і від вантажоодержувача;

вантаж, що прибув в аеропорт призначення без документів і приналежність якого не встановлена протягом 6 місяців з дня його надходження в цей пункт.

2. Реалізації підлягає вантаж:

визнаний незапитаним з минулим строком зберігання;

приналежність якого не встановлена;

пошкоджений або частково зіпсований, подальше перевезення якого визнане неможливим або недоцільним.

3. Після ухвалення рішення про реалізацію вантажу авіаперевізник або його агент з обробки вантажу зобов’язаний, якщо це можливо, довести до відома вантажовідправника рішення про реалізацію вантажу. Якщо протягом 10 днів із дня передавання повідомлення про рішення реалізувати вантаж вантажовідправник не використає своє право розпоряджатися вантажем, вантаж підлягає реалізації.

4. Авіаперевізник може реалізувати вантаж, не очікуючи рішення вантажовідправника, якщо затримка реалізації вантажу може призвести до його істотного пошкодження або повної неможливості використання вантажу за його призначенням. Інформацію про факт реалізації цього вантажу авіаперевізник зобов’язаний довести до відома вантажовідправника і вантажоодержувача.

5. Передавання вантажу на реалізацію здійснюється згідно з чинним законодавством країни, на території якої реалізовується вантаж.

6. Незапитаний вантаж в аеропортах на території країни відправлення, транзиту або призначення реалізується в порядку, встановленому чинним законодавством відповідної країни.

10. Акт про недоставку/невидачу - акт про несправність (IRP)

1. IRP (додаток 6 до цих Авіаційних правил) - документ, що застосовується у таких випадках:

при пошкодженні пакування або вмісту вантажу;

при виявленні часткової нестачі вмісту вантажу;

при неможливості видачі вантажу протягом 14 днів в аеропорту призначення через відсутність вантажоодержувача або при відмові вантажоодержувача одержати вантаж;

з інших причин, що порушують установлений порядок перевезення і видачі вантажу.

Цей документ може бути оформлений на стандартному бланку, а також може бути сформований із застосуванням автоматизованих систем електронним способом у форматі повідомлень Cargo-IMP.

2. При пошкодженні пакування або вмісту вантажу, а також при виявленні часткової нестачі вмісту вантажу додатково до IRP оформляється CDR.

3. IRP оформлюється у трьох примірниках, що розподіляються таким чином:

перший - направляється першому авіаперевізнику або його агенту з обробки в аеропорт відправки;

другий - направляється в аеропорт, що оформив IRP;

третій - направляється вантажоодержувачу або вантажовідправнику (в залежності від того, хто з них пред’являє претензію).

11. Акт про пошкодження вантажу (CDR)

1. При пошкодженні пакування або вмісту вантажу, а також при виявленні часткової нестачі вмісту оформлюється CDR.

2. CDR оформлюється на стандартному бланку (додаток 7 до цих Авіаційних правил) додатково до IRP у трьох примірниках і розподіляється таким чином:

перший - направляється першому авіаперевізнику або його агенту з обробки в аеропорт відправки;

другий - направляється в аеропорт, що оформив IRP;

третій - направляється вантажоодержувачу або вантажовідправнику (у залежності від того, хто з них пред’являє претензію).

XXV. Межі відповідальності авіаперевізника за шкоду

1. Жодне положення цих Авіаційних правил не заперечує права авіаперевізника збільшити межі відповідальності або суми виплат.

2. Авіаперевізник є відповідальним за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати, пошкодження чи затримки в доставці вантажу, якщо випадок, що призвів до шкоди, стався під час повітряного перевезення.

3. Повітряне перевезення, у розумінні пункту 6 цього розділу, включає лише період часу, коли вантаж перебуває під відповідальністю авіаперевізника.

4. Період часу повітряного перевезення не включає жодного перевезення наземними, морськими (річковими) видами транспорту, яке здійснене поза зоною аеропорту. Однак, якщо таке перевезення здійснюється на виконання договору перевезення з метою завантаження, видачі, перевантаження, будь-яка шкода, до підтвердження протилежного, уважається наслідком події, що мала місце в період часу повітряного перевезення. Якщо без згоди вантажовідправника авіаперевізник повністю або частково замінює перевезення, яке за договором сторін має бути здійснене авіаційним транспортом, на перевезення будь-яким іншим видом транспорту, таке перевезення іншим видом транспорту вважається перевезенням, що здійснене в період часу повітряного перевезення.

5. Авіаперевізник є відповідальним за шкоду, заподіяну в разі затримки в доставці вантажу. Однак авіаперевізник не є відповідальним за шкоду, заподіяну в результаті затримки в доставці, якщо доведе, що ним та його працівниками і його агентами були вжиті всі необхідні заходи для того, щоб уникнути шкоди, або що такі заходи неможливо було вжити.

6. Авіаперевізник не є відповідальним за будь-які збитки, що випливають з виконання ним застосовних законів або унаслідок їх невиконання вантажовідправником (вантажоодержувачем), якщо інше не встановлено договором перевезення.

7. Авіаперевізник не є відповідальним за знищення, втрату, пошкодження чи затримку в доставці вантажу, які безпосередньо чи побічно виникають унаслідок дії форс-мажорних обставин (у тому числі несприятливих метеорологічних умов, надзвичайних ситуацій в повітряному просторі, страйків, ембарго, війн, ворожих дій, неврегульованих міжнародних відносин, технічних проблем або інших складнощів, які фактично загрожують або унеможливлюють безпечне виконання польоту), якщо інше не встановлено договором перевезення.

8. Авіаперевізник не є відповідальним за знищення, втрату, пошкодження чи затримку в доставці вантажу, що сталися через дефекти, властивості чи недоліки вантажу, що перебуває під його контролем, або якщо товар чи вміст вантажу погіршився чи зіпсувався внаслідок неправильного пакування вантажу особою, яка не є авіаперевізником, або його працівником чи агентом, або змін у кліматі, температурі, висоті чи іншого звичайного фактору, властивого процесу перевезення, або через час транзиту чи тривалість перевезення, або діями органу державної влади, пов’язаними з ввезенням, вивезенням або транзитом вантажу. Такі товари і вантаж приймаються без відповідальності з боку авіаперевізника за знищення, втрату чи пошкодження вантажу через таке погіршення його стану чи псування, якщо інше не встановлено договором перевезення.

9. Авіаперевізник не є відповідальним за втрату чи пошкодження живих тварин або загибель чи тілесне пошкодження особи, яка супроводжує тварин, унаслідок природних причин або внаслідок поводження чи дій тварин або внаслідок стану чи характеру тварин, якщо інше не встановлено договором перевезення.

10. Стосовно шкоди, яка заподіяна в разі знищення, втрати, пошкодження чи затримки усього або частини вантажу, розмір відшкодування авіаперевізника обмежується:

сумою 22 спеціальних прав запозичення за один кілограм брутто. При визначенні суми відповідальності авіаперевізника вага, яка враховується, обмежується вагою відповідного втраченого місця чи частини вмісту вантажу, знищення, втрати чи пошкодження упаковки чи упаковок. Незважаючи на вищенаведене, якщо знищення, втрата чи пошкодження всього або частини вантажу, або предмета, що міститься у вантажі, впливає на вартість інших пакувань (предметів), зазначених в одній й тій самій авіаційній вантажній накладній, то при визначенні меж відповідальності враховується загальна вага такого пакування або пакувань із загальної частини вантажу, якщо інше не передбачено договором перевезення;

якщо вантажовідправник зробив у момент передачі вантажного місця авіаперевізнику особливу заяву про заінтересованість у доставці та сплатив додатковий збір, якщо це необхідно, авіаперевізник зобов’язаний сплатити суму, що не перевищує заявленої суми, якщо він не доведе, що ця сума перевищує дійсну заінтересованість відправника в доставці.

11. У разі заподіяння шкоди особа, яка має право на отримання вантажу, повинна направити авіаперевізнику претензію негайно після виявлення шкоди, але не пізніше 14 днів з дати одержання вантажу або з дати підписання вантажоодержувачем відповідного документа про доставку вантажу. У разі затримки претензія повинна бути направлена не пізніше 21 дня з дати, коли вантаж переданий в розпорядження особи, що має право на його одержання. У разі втрати вантажу претензія повинна бути направлена протягом 120 днів з дати видачі авіаційної вантажної накладної.

Заступник

начальника управління -

начальник відділу організації

та контролю авіаційних

перевезень управління

авіаційних перевезень

та міжнародного

співробітництва

І. Шевчук

Додаток 1

до Авіаційних правил України

«Правила повітряних перевезень

вантажів»

(пункт 1 розділу ІІІ)

АВІАЦІЙНА ВАНТАЖНА НАКЛАДНА

Додаток 2

до Авіаційних правил України

«Правила повітряних перевезень

вантажів»

(пункт 15 розділу ІІІ)

ІНСТРУКЦІЯ

вантажовідправника

Додаток 3

до Авіаційних правил України

«Правила повітряних перевезень

вантажів»

(пункт 2 глави 2 розділу ІХ)

ДОКУМЕНТ,

що супроводжує людські останки

Додаток 4

до Авіаційних правил України

«Правила повітряних перевезень

вантажів»

(пункт 1 глави 1 розділу XV)

ПОВІДОМЛЕННЯ

про зміну зборів за перевезення вантажу

Додаток 5

до Авіаційних правил України

«Правила повітряних перевезень

вантажів»

(пункт 1 глави 2 розділу XV)

ВАНТАЖНИЙ МАНІФЕСТ

Додаток 6

до Авіаційних правил України

«Правила повітряних перевезень

вантажів»

(пункт 1 глави 10 розділу ХXІV)

АКТ

про недоставку/невидачу - акт про несправність (IRP)

Додаток 7

до Авіаційних правил України

«Правила повітряних перевезень

вантажів»

(пункт 2 глави 11 розділу ХXІV)

АКТ

про пошкодження вантажу


Документи та файли

Сигнальний документ — f513912n707.docx
Сигнальний документ — f513912n708.docx
Сигнальний документ — f513912n709.docx
Сигнальний документ — f513912n710.docx
Сигнальний документ — f513912n711.docx
Сигнальний документ — f513912n712.docx
Сигнальний документ — f513912n713.docx

Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 25.01.2022 — 2022 р., № 7, стор. 111, стаття 412, код акта 109580/2022

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Державіаслужба України:

  1. НАКАЗ від 10.02.2022 № 226 "Про врахування висловлених органом державної реєстрації зауважень до наказу Державної авіаційної служби України від 09 грудня 2021 року № 1920". Державіаслужба України. 2022 рікк
  2. НАКАЗ від 08.06.2022 № 528 "Про внесення змін до деяких наказів Державної авіаційної служби України". Державіаслужба України. 2022 рікк
  3. НАКАЗ від 16.06.2022 № 549 "Про внесення змін до наказу Державної авіаційної служби України від 20 липня 2017 року № 565". Державіаслужба України. 2022 рікк
  4. НАКАЗ від 08.02.2021 № 207 "Про затвердження Змін до Авіаційних правил України «Порядок надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній»". Державіаслужба України. 2021 рікк
  5. НАКАЗ від 01.04.2021 № 536 "Про затвердження Авіаційних правил України «Правила сертифікації цивільних аеродромів України»". Державіаслужба України. 2021 рікк
  6. НАКАЗ від 23.04.2021 № 645 "Про затвердження Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури для сертифікації та експлуатації наземних засобів зв’язку, навігації та спостереження в цивільній авіації України»". Державіаслужба України. 2021 рікк
  7. НАКАЗ від 25.05.2021 № 826 "Про затвердження Змін до деяких наказів Державної авіаційної служби України". Державіаслужба України. 2021 рікк
  8. до. Державіаслужба України. 2021 рікк
  9. НАКАЗ від 30.04.2021 № 700 "Про затвердження Авіаційних правил України «Вимоги до провайдерів аеронавігаційного обслуговування, провайдерів послуг дизайну процедур польотів, провайдерів аеронавігаційних даних та до системи сертифікації та нагляду за ними» та Змін до Авіаційних правил України «Порядок сповіщення про події в галузі цивільної авіації, розгляду отриманої інформації, її аналізу та вжиття відповідних заходів»". Державіаслужба України. 2021 рікк
  10. НАКАЗ від 05.08.2021 № 1226 "Про затвердження Змін до Авіаційних правил України «Метеорологічне обслуговування цивільної авіації»". Державіаслужба України. 2021 рікк
  11. НАКАЗ від 22.09.2021 № 1480 "Про затвердження Авіаційних правил України «Вимоги до цивільних аеродромів України щодо забезпечення обслуговування повітряного руху»". Державіаслужба України. 2021 рікк
  12. НАКАЗ від 01.10.2021 № 1543 "Про затвердження Змін до деяких Авіаційних правил України". Державіаслужба України. 2021 рікк
  13. НАКАЗ від 20.09.2021 № 1460 "Про затвердження Авіаційних правил України «Правила та порядок аеронавігаційного обслуговування. Управління аеронавігаційною інформацією»". Державіаслужба України. 2021 рікк
  14. НАКАЗ від 19.11.2021 № 1796 "Про внесення змін до наказу Державної авіаційної служби України від 20 липня 2017 року № 565". Державіаслужба України. 2021 рікк
  15. до. Державіаслужба України. 2021 рікк
  16. НАКАЗ від 17.02.2020 № 278 "Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 28 жовтня 2011 року № 478". Державіаслужба України. 2020 рікк
  17. НАКАЗ від 20.01.2020 № 99 "Про затвердження Авіаційних правил України "Правила сертифікації суб'єктів, які здійснюють підготовку персоналу з організації та/або продажу повітряних перевезень"". Державіаслужба України. 2020 рікк
  18. НАКАЗ від 05.02.2020 № 218 "Про затвердження Авіаційних правил України "Правила сертифікації служб авіаційної безпеки суб'єктів авіаційної діяльності"". Державіаслужба України. 2020 рікк
  19. НАКАЗ від 24.06.2020 № 870 "Про внесення зміни до Авіаційних правил України "Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України"". Державіаслужба України. 2020 рікк
  20. НАКАЗ від 23.06.2020 № 859 "Про внесення зміни до Авіаційних правил України "Технічні вимоги та адміністративні процедури для льотних екіпажів цивільної авіації"". Державіаслужба України. 2020 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -