Про затвердження Алгоритму повідомлення про можливі випадки катування військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

Відповідно до вимог Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), пункту 7 Плану заходів з реалізації Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1344-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 820-р), та з метою створення і забезпечення функціонування ефективного механізму реагування на катування військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України НАКАЗУЮ:

1.

Затвердити Алгоритм повідомлення про можливі випадки катування військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що додається.

2.

Головнокомандувачу Збройних Сил України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

---

Алгоритм

повідомлення про можливі випадки катування військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

1.

Цей Алгоритм визначає згідно з вимогами статті 214 Кримінального процесуального кодексу України механізм повідомлення Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь (далі — ДБР), органів прокуратури, у тому числі спеціалізованої прокуратури у сфері оборони (далі — органи прокуратури) про можливі випадки катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання особи (далі — катування), відповідальність за які встановлено Кримінальним кодексом України, військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі — Служба правопорядку), а також дій службових осіб Служби правопорядку при виявленні факту катування чи отриманні інформації про можливі випадки катування військовослужбовцями Служби правопорядку.

2. На інформаційних стендах в органах управління Служби правопорядку, підрозділах Служби правопорядку в гарнізонах, дисциплінарних батальйонах, гауптвахтах, кімнатах для тимчасово затриманих військовослужбовців, в окремих ізольованих приміщеннях казарменого типу Служби правопорядку, спеціальних палатах закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, а також на вебсайті Міністерства оборони України розміщується адреси, телефонні номери та адреса електронної пошти ДБР, органу прокуратури, у зоні діяльності яких підрозділ Служби правопорядку виконує завдання за призначенням, «гарячої лінії» Міністерства оборони України, органу управління Служби правопорядку.

3. Потерпілий, свідок (очевидець) чи особа, якій з інших джерел стало відомо про можливі випадки катування військовослужбовцями Служби правопорядку, за допомогою засобів зв’язку (або іншим зручним способом) повідомляє про це орган управління Служби правопорядку, або ДБР чи відповідний орган прокуратури, у зоні діяльності яких підрозділ Служби правопорядку виконує завдання за призначенням.

Такі особи також можуть звертатись із зазначеного питання до інших правоохоронних органів, громадських організацій та державних органів з метою повідомлення про випадок катування та є вільними у виборі часу, місця та способу повідомлення до зазначених органів.

Потерпілий, який є засудженим, взятим під варту, заарештованим або затриманим та утримується в дисциплінарному батальйоні (гауптвахті Служби правопорядку), має право скористатися стаціонарним телефоном міського, міжміського та міжнародного зв’язку. З цією метою у відповідних установах обладнується, з дотриманням гарантій конфіденційності та безпеки для осіб, які повідомляють про факти катування, місце для ведення телефонних переговорів з телефонними довідниками.

У повідомленні має бути зазначено наявну інформацію про місце та обставини катування (умовне найменування військової частини, адреса її розташування, викладено суть порушеного питання), а також відомості про засоби зв’язку із заявником. У разі надання повідомлення письмово воно має бути підписано заявником із зазначенням дати.

До матеріалів повідомлення (за наявності) долучається медична документація, у якій зафіксовано тілесні ушкодження, завдані внаслідок катування, фото-, відеоматеріал, що підтверджує надану інформацію.

Службові особи Служби правопорядку мають всебічно сприяти у реалізації права потерпілого, свідка (очевидця) чи особи, якій з інших джерел стало відомо про можливі випадки катування військовослужбовцями, на повідомлення ДБР та відповідного органу прокуратури, інших правоохоронних органів, громадських організацій та державних органів будь-яким зручним способом.

4. Службова особа Служби правопорядку, яка стала свідком (очевидцем) випадку катування, повинна:

вжити заходів щодо припинення катування;

надати медичну допомогу потерпілому;

вжити заходів щодо фіксації обставин катування, з’ясувати інформацію щодо потерпілого та військовослужбовців, які вчиняли зазначені дії;

доповісти в найкоротші строки начальнику органу управління Служби правопорядку;

повідомити негайно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення випадку катування, ДБР та відповідний орган прокуратури, у зоні діяльності яких Служба правопорядку виконує завдання за призначенням;

Службова особа Служби правопорядку, яка не була свідком (очевидцем), але володіє інформацією про можливі випадки катування військовослужбовцями Служби правопорядку, доповідає за підпорядкованістю відповідному начальнику органу управління Служби правопорядку (командиру підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) або командиру дисциплінарного батальйону, начальнику гауптвахти, в залежності від місця проходження військової служби.

5. Начальник органу управління Служби правопорядку при отриманні повідомлення про можливі випадки катування військовослужбовцями Служби правопорядку повинен:

вжити заходів щодо ізоляції потерпілого, а також забезпечити його захист від тиску та впливу з метою примусити особу відмовитися від заяви або приховати факт катування з боку службових осіб, які могли вчинити таке поводження, а також інших службових осіб Служби правопорядку;

організувати надання медичної допомоги (за потреби), а також психологічної підтримки потерпілій особі;

забезпечити невідкладну фіксацію медичними працівниками стану здоров’я та наявних тілесних ушкоджень в потерпілого або заявника;

організувати належним чином фіксацію обставин правопорушення та забезпечити збереження фактичних даних, що можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні за фактом катування, вчиненого військовослужбовцями Служби правопорядку;

обмежити доступ (якщо є така можливість та необхідність) до місця вчинення та виявлення можливого катування;

забезпечити недопущення спілкування службової особи Служби правопорядку, яка може бути причетна до вчинення катування з потерпілим або заявником;

призначити службове розслідування (службову перевірку);

надіслати повідомлення до ДБР та відповідний орган прокуратури, у зоні діяльності яких орган управління (військова частина, підрозділ Служби правопорядку в гарнізоні) Служби правопорядку виконує завдання за призначенням;

доповісти старшому начальнику;

всебічно сприяти органу досудового розслідування та прокурору у проведенні досудового розслідування щодо обставин катування;

надавати слідчим органу досудового розслідування, визначеним ними оперативним працівникам, а також прокурору відповідного органу прокуратури, у зоні діяльності яких орган управління (військова частина, підрозділ Служби правопорядку в гарнізоні) Служби правопорядку виконує завдання за призначенням, всієї необхідної інформації про обставини події, пов’язаної з катуванням, вчиненим підлеглою службовою особою, відомостей про таку службову особу та потерпілого або заявника.

6. Потерпілий, свідок (очевидець) чи особа, якій з інших джерел стало відомо про можливі випадки катування військовослужбовцями Служби правопорядку, має право повідомити через офіційний вебсайт ДБР, органів прокуратури або засобами електронного зв’язку про факт катування без зазначення прізвища, імені, по батькові (за наявності) потерпілого або заявника.