П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.07.2007 N 02-4-19/785 "Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:". Верховний Суд України. 2007

Актуальність документа станом на 20.09.2016

завантажити документ, актуальний на поточний час

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2007 N 02-4-19/785

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

у складі:

     Головуючого: Шицького І.Б.,

     суддів: Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І,

Черногуза Ф.Ф., Щотки С.О.

     за участю представника

Генеральної прокуратури України,- Савицької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання

Генерального прокурора України на постанову Вищого господарського

суду України від 29 березня 2007 року у справі за позовом

Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі

Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного

територіального - галузевого об'єднання "Південно-Західна

залізниця" до дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор",

відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія

"Автомобільні дороги України", Державної служби автомобільних

доріг України, служби автомобільних доріг в Миколаївській області

про стягнення 6 000 000 грн., В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2006 року Київський транспортний прокурор в

інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку

України та Державного територіального - галузевого об'єднання

"Південно-Західна залізниця" (далі ДТГО "Південно - Західна

залізниця") звернувся у господарський суд міста Києва з позовом до

дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" (далі

ДП "Миколаївський облавтодор"), відкритого акціонерного товариства

"Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі

ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України"), Державної служби

автомобільних доріг України, служби автомобільних доріг в

Миколаївській області про стягнення на користь ДТГО "Південно-

Західна залізниця" 6 000 000 грн., отриманих ДП "Миколаївський

облавтодор" на підставі договору підряду N ПЗ/НКВ-032416/НЮ від

12 червня 2003 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 8 листопада

2006 року на підставі пункту 1 статті 62 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) відмовлено у прийняті

позовної заяви, а позовні матеріали повернуто.

Ухвала мотивована тим, що позов заявлено не в інтересах

держави в особі Міністерства транспорту і зв'язку України (далі

Міністерство), а в інтересах суб'єкта господарської діяльності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від

20 грудня 2006 року ухвалу господарського суду міста Києва від

8 листопада 2006 року скасовано, а справу повернуто до місцевого

господарського суду для розгляду.

Апеляційний суд зазначив, що питання виділення і використання

державних коштів на реконструкцію автомобільної дороги Одеса-Київ

відноситься до сфери державного регулювання і контроль за їх

використанням суб'єктами господарської діяльності здійснює

Міністерство, як центральний орган виконавчої влади, якому

підпорядковані сторони у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 29 березня

2007 року скасовано постанову Київського апеляційного

господарського суду від 20 грудня 2006 року, а ухвалу

господарського суду міста Києва від 8 листопада 2006 року залишено

без змін.

Постанова касаційного суду обґрунтована неправильним

визначенням Київським транспортним прокурором Міністерства, як

органа уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах,

оскільки ДТГО "Південно-Західна залізниця" є самостійним

господарюючим суб'єктом за договором підряду укладеного з

ДП "Миколаївський облавтодор".

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 25 червня

2007 року порушено касаційне провадження з перегляду постанови

Вищого господарського суду України від 29 березня 2007 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін,

обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши матеріали

справи Судова палата вважає, що касаційне подання Генерального

прокурора України підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) на

прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян

або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про Прокуратуру" ( 1789-12 )

визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є

наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та

інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій

(бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у

відносинах між ними або державою.

Господарський суд, відповідно до частини першої статті 2

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) порушує

справи за заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до

господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор

самостійно визначає порушення інтересів держави і обґрунтовує

необхідність їх захисту.

Конституційний суд у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі

N 3-рп/99 ( v003p710-99 ) (далі рішення Конституційного суду)

вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково

або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних

підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств

з частиною державної власності у статутному фонді.

Разом з тим,

держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але

й у діяльності приватних підприємств, товариств.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник

самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави

подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися

порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує

необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою

здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Цей орган

фактично є позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора.

Згідно з рішенням Ради Укрзалізниці від 20 березня 2003 року

N 56, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від

27 березня 2003 року N 240 ( v0240361-03 ) залізниця зобов'язана

фінансувати реконструкцію автомобільної дороги Київ-Одеса. Саме

ДТГО "Південно-Західна залізниця" згідно з договором підряду від

12 червня 2003 року перерахувала ДП "Миколаївський облавтодор"

123 447 499 грн. на реконструкцію дороги на дільниці м. Жашків -

с. Червонознам'янка.

Міністерство, як центральний орган виконавчої влади здійснює

контроль за використання державних коштів на реконструкцію

автомобільної дороги, зокрема і суб'єктом господарської діяльності

ДТГО "Південно-Західна залізниця", що знаходиться у його

підпорядкуванні і засновано на державній власності.

Апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку, що

Міністерство правильно визначено прокурором в якості органу,

уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних

відносинах і законно скасував ухвалу господарського суду від

8 листопада 2006 року.

Касаційний суд вимоги закону не врахував, на фактичні

обставини справи увагу не звернув і внаслідок неправильного

тлумачення Рішення Конституційного Суду України ( v003p710-99 )

прийшов до помилкового висновку про заявлення позову прокурором не

в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта

господарської діяльності.

За таких обставин незаконна постанова Вищого господарського

суду України підлягає скасуванню, а законна і обґрунтована

постанова апеляційного суду - залишенню в силі.

Керуючись статтями 111-17 - 111-19 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата,

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційне подання Генерального прокурора України

задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 29 березня

2007 року у справі N 02-4-19/785 скасувати, постанову Київського

апеляційного господарського суду від 20 грудня 2006 року залишити

в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Публікації документа

Бізнес:законодавство та практика від 2007 — 2007 р., № 16, стор. 65

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.07.2007 N 02-4-19/785 "Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:". Верховний Суд України. 2007

Публікації документа

Верховний Суд України: