Допоможи підроздлам ЗС України, задіяним в обороні Кривого Рогу і Дніпропетровської області!
 <<
>>

РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 19.09.2019 № 1840 "Про затвердження Положення про обов’язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами кредитних спілок, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 січня 2004 року № 7". Нацкомфінпослуг. 2019

Документ актуальний на 25.12.2019
завантажити документ, актуальний на поточний час

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

19.09.2019  № 1840

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

27 листопада 2019 р.

за № 1186/34157

Про затвердження Положення про обов’язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами кредитних спілок, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 січня 2004 року № 7

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ПОСТАНОВИЛА:

1. Затвердити Положення про обов’язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами кредитних спілок, що додається.

2. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 січня 2004 року № 7 «Про затвердження Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об’єднаних кредитних спілок», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 3 лютого 2004 року за № 148/8747 (зі змінами).

3. Департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами разом з департаментом юридичного забезпечення подати це розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

4. Управлінню забезпечення діяльності Голови та членів Комісії забезпечити оприлюднення цього розпорядження після його державної реєстрації.

5.

Це розпорядження набирає чинності через 90 календарних днів з дня його офіційного опублікування, крім пункту 3 розділу III Положення про обов’язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами кредитних спілок, затвердженого цим розпорядженням, який набирає чинності з 30 червня 2020 року.

6. До 31 грудня 2020 року (включно) підпункти 5, 6 пункту 9 розділу VI Положення про обов’язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами кредитних спілок, затвердженого цим розпорядженням, не застосовуються до кредитних спілок за умови, якщо розмір резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок такої кредитної спілки станом на 31 грудня 2019 року збільшився більше ніж на 25 відсотків порівняно з 31 грудня 2018 року та за наявності відповідного рішення загальних зборів членів кредитної спілки.

7. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Максимчук О.В.

Голова Комісії

І. Пашко

ПОГОДЖЕНО:

В.о. Голови

Антимонопольного комітету України

Н. Сидоренко


ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження Національної

комісії, що здійснює державне

регулювання у сфері ринків

фінансових послуг

19 вересня 2019 року № 1840

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

27 листопада 2019 р.

за № 1186/34157

ПОЛОЖЕННЯ

про обов’язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами кредитних спілок

I. Загальні положення

1. Це положення призначене для забезпечення стабільної діяльності кредитних спілок, своєчасного виконання ними зобов’язань перед своїми членами, а також запобігання можливим втратам капіталу через ризики, що притаманні діяльності кредитних спілок.

2. Цим Положенням встановлюються вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, та фінансові нормативи і порядок їх розрахунку, що є обов’язковими для виконання всіма кредитними спілками:

1) нормативи достатності капіталу:

норматив фінансової стійкості (К1);

норматив достатності капіталу (К2);

буфер запасу капіталу (Б);

2) нормативи кредитного ризику:

норматив кредитного ризику (К3);

норматив концентрації кредитних ризиків (К4);

3) норматив запасу ліквідності (К5);

4) вимоги, що обмежують ризики кредитних спілок за операціями з фінансовими активами;

5) порядок формування та використання резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок та порядок покриття збитків.

3. Нормативи Б, К3 та К4, вимоги пунктів 2 і 3 розділу V цього Положення не застосовуються до об’єднаних кредитних спілок.

4. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

балансова вартість усіх активів - підсумок активів балансу (звіту про фінансовий стан) відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ);

внесок (вклад) на депозитний рахунок - грошові кошти, внесені до кредитної спілки її членами на умовах договору на визначений строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку;

дефолт - невиконання членом кредитної спілки умов договору кредиту. Характеризує неспроможність члена кредитної спілки виконати свої зобов’язання;

кредитний ризик - ризик того, що член кредитної спілки, який отримав від кредитної спілки кредит, не зможе виконати взятих на себе зобов’язань за договором кредиту;

ліквідність - здатність кредитної спілки забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобо-в’язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань, а також сумами інших джерел і напрямів використання коштів кредитною спілкою;

непродуктивні активи - активи кредитної спілки за їх балансовою вартістю, які забезпечують діяльність кредитної спілки, але не дають доходу, а саме: нематеріальні активи, основні засоби, запаси, товари, дебіторська заборгованість за розрахунками, готівка в касі, інші активи, що не приносять доходу кредитній спілці. До непродуктивних активів не належить актив з права користування у розмірі, що не перевищує розміру відповідного зобов’язання;

обов’язкові пайові, додаткові пайові та інші внески членів кредитної спілки (крім вступного внеску та внесків (вкладів) на депозитні рахунки) - зворотні внески членів кредитної спілки, які член кредитної спілки сплачує у грошовій формі без укладання договору у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки. Унесення таких внесків підтверджується платіжним документом відповідно до законодавства України. Повернення таких внесків провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення;

резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок (далі - РЗПВ) - резерв, що формується кредитною спілкою з метою покриття очікуваних збитків кредитної спілки від неповернення кредитів, включаючи прострочені зобов’язання за нарахованими, але несплаченими процентами. РЗПВ є складовою резерву під збитки для очікуваних кредитних збитків і належить до резерву за активами.

Термін «пов’язана з кредитною спілкою особа» вжито у значенні, визначеному Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Інші терміни вжито у значеннях, визначених відповідно до законодавства України.

5. Кредитна спілка має дотримуватися фінансових нормативів, визначених розділами II-IV цього Положення, на будь-яку дату станом на кінець робочого дня.

II. Нормативи достатності капіталу

1. Норматив фінансової стійкості (К1) визначається як співвідношення капіталу кредитної спілки до суми її загальних зобов’язань.

Нормативне значення нормативу К1 має бути не менше ніж 10 відсотків.

2. Норматив достатності капіталу (К2) встановлюється для запобігання надмірному перекладанню кредитного ризику та ризику неповернення активів на членів кредитної спілки, які мають внески (вклади) на депозитних рахунках у кредитній спілці, а також інші зворотні внески.

Норматив достатності капіталу (К2) визначається як співвідношення частини капіталу, яка складається з суми пайового, резервного та додаткового капіталу, нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), за винятком додаткових пайових членських внесків, цільових внесків, а також усіх інших зворотних внесків членів кредитної спілки, що включаються до капіталу та відносно яких у кредитної спілки є зобов’язання щодо їх повернення відповідно до закону (крім обов’язкових пайових членських внесків) (далі - основний капітал), до балансової вартості всіх активів кредитної спілки.

Значення нормативу достатності капіталу (К2) має становити не менше ніж 7 відсотків.

3. Норматив «Буфер запасу капіталу (Б)»:

1) кредитна спілка формує буфер запасу капіталу (Б) понад нормативне значення нормативу достатності капіталу (К2);

2) норматив «Буфер запасу капіталу (Б)» виконується кредитною спілкою, якщо розмір основного капіталу кредитної спілки, зменшений на 7 відсотків від балансової вартості всіх активів кредитної спілки,- не менше ніж розрахунковий буфер запасу капіталу для такої кредитної спілки.

Якщо розрахунковий буфер запасу капіталу більше ніж 3 відсотки від балансової вартості всіх активів кредитної спілки, для такої кредитної спілки розрахунковий буфер запасу капіталу приймається за 3 відсотки від балансової вартості всіх активів кредитної спілки;

3) розрахунковий буфер запасу капіталу обчислюється як сума таких складових:

буфер запасу (Б1);

буфер запасу (Б2);

4) буфер запасу (Б1) обчислюється від балансової вартості всіх активів таким чином:

до 30 грудня 2020 року

(включно)

у розмірі 0,1 відсотка за кожну окрему адміністративно-територіальну одиницю, визначену в абзаці другому статті 133 Конституції України, в якій знаходяться відокремлені підрозділи кредитної спілки, крім адміністративно-територіальної одинці, в якій знаходиться кредитна спілка згідно з її місцезнаходженням як юридичної особи;

з 31 грудня 2020 року

у розмірі 0,2 відсотка відповідно;

з 31 грудня 2021 року

у розмірі 0,3 відсотка відповідно;

з 31 грудня 2022 року

у розмірі 0,4 відсотка відповідно;

з 31 грудня 2023 року

у розмірі 0,5 відсотка відповідно;

5) буфер запасу (Б2) призначений для формування додаткового основного капіталу у тих кредитних спілках, які мають системне значення для ринку кредитної кооперації України з огляду на розмір залучених внесків (вкладів) на депозитні рахунки.

Кредитна спілка обчислює буфер запасу (Б2), починаючи з першої звітної дати, на яку залишок внесків (вкладів) на депозитні рахунки перевищив 30 млн грн.

Буфер запасу (Б2) обчислюється так:

до 30 грудня 2020 року

(включно)

дорівнює нулю, якщо залишок внесків (вкладів) на депозитні рахунки становить до 30 млн грн;

у розмірі 0,5 відсотка, якщо залишок внесків (вкладів) на депозитні рахунки становить 30 млн грн і більше;

з 31 грудня 2020 року

дорівнює нулю, якщо залишок внесків (вкладів) на депозитні рахунки становить до 30 млн грн;

у розмірі 1 відсотка, якщо залишок внесків (вкладів) на депозитні рахунки становить від 30 млн грн (включно) до 50 млн грн;

у розмірі 1,5 відсотка, якщо залишок внесків (вкладів) на депозитні рахунки становить 50 млн грн і більше.

Відсотки, зазначені у цьому пункті, обчислюються від балансової вартості всіх активів кредитної спілки.

III. Нормативи кредитного ризику

1. Нормативи кредитного ризику встановлюються з метою обмеження ризиків, що виникають унаслідок невиконання окремими членами або групою членів кредитної спілки своїх зобов’язань перед кредитною спілкою.

2. Норматив кредитного ризику (К3) визначається як співвідношення загальної суми залишку зобов’язань перед кредитною спілкою за кредитними договорами всіх пов’язаних із кредитною спілкою осіб до капіталу кредитної спілки.

Нормативне значення нормативу кредитного ризику (К3) має бути не більше ніж 25 відсотків.

3. Норматив концентрації кредитних ризиків (К4) обчислюється як відношення суми залишку зобов’язань за кредитами, наданими десятьом членам кредитної спілки, з найбільшими такими залишками до основного капіталу кредитної спілки.

Нормативне значення нормативу концентрації кредитних ризиків (К4) має бути не більше ніж 3.

Норматив концентрації кредитних ризиків (К4) не застосовується до кредитної спілки, якщо залишок зобов’язань за кредитними договорами перед кредитною спілкою менше ніж 3 млн грн.

4. За умови формування кредитною спілкою РЗПВ відповідно до законодавства, така кредитна спілка має право для розрахунку фінансових нормативів включати до розміру основного капіталу:

до 30 червня 2020 року

(включно)

50 відсотків позитивної різниці між розміром РЗПВ фактично сформованим станом на 31 грудня 2019 року та фактично сформованим станом на 31 грудня 2018 року;

до 31 грудня 2020 року

(включно)

25 відсотків відповідно.

IV. Вимоги до формування кредитною спілкою запасу ліквідності

1. Кредитні спілки мають постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов’язань з урахуванням їх обсягів та строковості, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів зі збільшенням частки високоякісних активів із прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог за договорами внеску (вкладу) на депозитні рахунки.

2. Із цією метою кредитна спілка зобов’язана формувати запас ліквідності шляхом зберігання частини своїх активів у прийнятних активах, визначених цим Розділом.

3. Норматив запасу ліквідності (К5) виконується кредитною спілкою, якщо різниця між прийнятними активами кредитної спілки та розрахунковим запасом ліквідності - позитивна (більше ніж 0).

Прийнятними активами кредитної спілки для розрахунку нормативу запасу ліквідності (К5) є:

готівкові кошти в касі кредитної спілки;

грошові кошти на поточних і депозитних рахунках у банківських установах на строк, що не перевищує одного року, які може бути вільно реалізовано на будь-яку дату, а також ті, які підлягають погашенню протягом наступних 12 місяців або без визначеного строку погашення;

внески (вклади) на депозитні рахунки до об’єднаної кредитної спілки на строк, що не перевищує одного року, які може бути вільно реалізовано на будь-яку дату, а також ті, які підлягають погашенню протягом наступних 12 місяців або без визначеного строку погашення;

додаткові пайові внески до об’єднаної кредитної спілки;

державні цінні папери.

До прийнятних активів кредитної спілки не належать активи, використання яких обмежено, а також розміщені у банківських установах, що не мають відповідної ліцензії на право роботи із вкладами громадян.

4. Розрахунковий запас ліквідності кредитної спілки обчислюється від суми залишку додаткових пайових внесків членів кредитної спілки та залишку зобов’язань за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та становить 5 відсотків.

V. Вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами

1. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків від капіталу кредитної спілки.

Кредитна спілка має дотримуватись умови, що її зобов’язання перед одним членом на дату виникнення таких зобов’язань не повинні перевищувати 10 відсотків від загальних зобов’язань кредитної спілки.

При цьому для контролю дотримання таких вимог розмір капіталу та розмір загальних зобов’язань кредитної спілки визначаються на кінець робочого дня, що передує даті проведення відповідної господарської операції.

2. Загальна сума залучених на договірних умовах кредитів банків, кредитів об’єднаної кредитної спілки, грошових коштів інших установ та організацій не може перевищувати 50 відсотків вартості загальних зобов’язань та капіталу кредитної спілки на дату залучення.

3. Сума залишку зобов’язань членів кредитної спілки перед третіми особами, за якими кредитна спілка виступає поручителем, не може перевищувати суми основного капіталу.

4. Кредитна спілка, що має ліцензію на залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення, з метою обмеження ризиків невиконання своїх зобов’язань перед членами кредитної спілки повинна припинити залучення внесків (вкладів) на депозитні рахунки, починаючи з дати, з якої вона підпадає хоча б під одну з таких ознак:

значення нормативу достатності капіталу (К2) становить менше ніж 5 відсотків;

кредитна спілка протягом п’яти робочих днів та більше не виконує законної письмової вимоги члена кредитної спілки щодо повернення внеску (вкладу) (або його частини) та/або процентів за зобов’язаннями відповідно до умов договорів залучення внесків (вкладів) на депозитні рахунки.

Зазначені в цьому пункті обмеження діють до дати усунення ознак, які їх спричинили.

З дати виникнення до дати зняття з кредитної спілки обмежень, встановлених цим пунктом, кредитна спілка має також обмежити свою діяльність у частині видачі кредитів сумою повернених нею членам кредитної спілки в такий період внесків (вкладів) на депозитні рахунки.

Якщо для кредитної спілки Нацкомфінпослуг затверджено план відновлення фінансової стабільності, в якому передбачено залучення внесків (вкладів) на депозитні рахунки та видачу кредитів, така кредитна спілка здійснює залучення внесків (вкладів) на депозитні рахунки та видачу кредитів у розмірі, що не перевищує запланованих значень за умови поточного виконання такого плану.

5. Кредитна спілка має дотримуватися вимоги диверсифікації активів відповідно до вимог, встановлених внутрішніми положеннями кредитної спілки.

6. Частка непродуктивних активів кредитної спілки не має перевищувати розміру основного капіталу кредитної спілки.

7. Кредитна спілка розподіляє нерозподілений дохід між членами кредитної спілки, в тому числі у вигляді відсотків (процентів) на пайові внески, виключно за підсумками фінансового року та після необхідного поповнення капіталу та резервів, що підтверджується фактом дотримання кредитною спілкою визначених розділом II цього Положення нормативів достатності капіталу на дату, що передує такому розподілу, та на дату після такого розподілу.

Якщо для кредитної спілки Нацкомфінпослуг затверджено план відновлення фінансової стабільності, в якому передбачено виплату доходу кредитною спілкою на пайові внески, така кредитна спілка здійснює їх виплату в розмірі, що не перевищує запланованих значень, за умови поточного виконання такого плану.

VI. Порядок формування та використання резерву забезпечення покриття втрат

1. Кредитна спілка згідно з вимогами МСФЗ формує резерв у зв’язку зі знеціненням (зменшенням корисності) активів, складовою якого є РЗПВ, з метою покриття втрат від неповернення кредитів унаслідок реалізації кредитного ризику.

Розмір, у якому формується РЗПВ, залежить від розміру кредитного ризику за договорами кредиту.

Кредитна спілка формує РЗПВ за кожним договором кредиту окремо та обліковує зазначену інформацію в обліковій та реєструючій системі кредитної спілки.

2. Договір кредиту вважається простроченим, якщо членом кредитної спілки на дату визначення простроченості повністю або частково не виконано зобов’язань у строки та обсягах, встановлених умовами договору кредиту, щодо повернення тіла кредиту та/або сплати процентів за кредитом.

3. Для розрахунку РЗПВ будь-який договір кредиту відноситься до певного рівня прострочення за такими ознаками:

не прострочений

-

якщо прострочення на дату визначення простроченості немає

під наглядом

-

якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 1 до 30 днів включно;

перший рівень

-

якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 31 до 60 днів включно;

другий рівень

-

якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 61 до 90 днів включно;

третій рівень

-

якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 91 до 180 днів включно;

четвертий рівень

-

якщо прострочення на дату визначення простроченості становить понад 180 днів.

4. Кількість днів прострочення за простроченим договором кредиту рахується в календарних днях на дату визначення простроченості, починаючи з наступного дня після відповідної календарної дати, визначеної договором кредиту як граничний строк сплати відповідної простроченої частини тіла кредиту та/або процентів. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

5. Особливості визначення рівня простроченості за кредитом:

якщо член кредитної спілки достроково повернув повністю або частково кредит, кредитна спілка має визначати рівень простроченості кредиту з урахуванням зробленого відповідного коригування зобов’язань члена кредитної спілки у бік їх зменшення та з урахуванням нового графіка платежів, якщо такий оформлявся;

якщо кількість календарних днів прострочення за різними зобов’язаннями в межах одного договору кредиту відрізняється, приймається більший за значенням строк;

кредитна спілка визначає єдину категорію рівня простроченості договору кредиту за кількома договорами кредиту щодо одного члена кредитної спілки, використовуючи найвищу;

кредитна спілка визначає рівень простроченості договору кредиту відповідно до умов договору кредиту на момент його укладання, крім випадків зміни строку дії договору кредиту для кредитної лінії за умови відсутності прострочених зобов’язань за договором кредиту для кредитної лінії;

якщо прострочену заборгованість за кредитним договором було повністю погашено, кредитна спілка має право переглянути рівень простроченості за таким договором на нижчий рівень. Рівень простроченості не знижується після погашення простроченої заборгованості, якщо прострочену заборгованість погашено неповністю;

кредитна спілка може класифікувати договір кредиту за більш високою категорією, ніж це визначено вище, якщо внаслідок оцінки (аналізу) договору кредиту відповідно до вимог МСФЗ, включаючи ситуацію з вартістю застави, фінансового стану боржника, витрат на компенсацію боргових зобов’язань (у тому числі судові витрати тощо), або інших умов, які могли б призвести до збільшення кредитного ризику, прогнозується більше збитків, ніж передбачено рівнем простроченості договору кредиту згідно з класифікацією, наведеною вище;

кредитна спілка може не формувати РЗПВ за договором кредиту, якщо розмір простроченої заборгованості за договором кредиту не перевищує 250 грн.

6. Розмір необхідного РЗПВ кредитна спілка визначає як суму РЗПВ, сформованих за кожним договором кредиту окремо.

РЗПВ за конкретним договором кредиту визначається за такою формулою:

РЗПВ = (К + П) × І × З,

де

К

-

залишок зобов’язань за тілом кредиту;

П

-

залишок зобов’язань за нарахованими, але несплаченими процентами;

І

-

ймовірність дефолту члена кредитної спілки;

З

-

коефіцієнт покриття боргу заставою.

Розмір показника І відображає ймовірність припинення виконання членом кредитної спілки своїх зобов’язань за договором кредиту. Кредитна спілка визначає розмір показника І самостійно відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки. Установлені кредитною спілкою значення показника І не можуть бути меншими, ніж такі значення залежно від визначеного кредитною спілкою рівня простроченості договору кредиту:

непрострочені: І = 0,15 відсотка;

під наглядом: І = 1 відсоток;

перший рівень: І = 20 відсотків;

другий рівень: І = 50 відсотків;

третій рівень: І = 70 відсотків;

четвертий рівень: І = 100 відсотків.

Кредитна спілка визначає розмір показника З на підставі виду застави та рівня покриття зобов’язань заставою відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки. Установлені кредитною спілкою значення показника З не можуть бути менше ніж значення коефіцієнта покриття боргу заставою (З), передбачені в додатку до цього Положення. Якщо предметом застави є майно, яке не визначене в додатку до цього Положення, рівень покриття зобов’язань заставою становить менше ніж 20 відсотків, або заставу не оформлено належним чином відповідно до законодавства, або прострочення за договором кредиту становить понад 365 днів - показник З дорівнює 1.

Розрахункова сума РЗПВ порівнюється з розміром фактично сформованого РЗПВ і відповідно до виявленого відхилення здійснюється збільшення або зменшення фактичного розміру РЗПВ.

Перерахунок РЗПВ здійснюється кредитною спілкою щомісяця станом на останній день місяця.

Якщо кредитна спілка вище оцінює ймовірність дефолту члена кредитної спілки, РЗПВ формується кредитною спілкою в більшому розмірі, ніж визначено цим Положенням, відповідно до порядку, визначеного внутрішніми положеннями кредитної спілки, але не може бути більше ніж сума залишку зобов’язань за договорами кредиту на таку саму дату.

7. Порядок використання РЗПВ для списання заборгованості за простроченими кредитами здійснюється кредитною спілкою відповідно до законодавства та внутрішніх положень кредитної спілки.

8. Рішення про використання капіталу на покриття збитків кредитної спілки приймає спостережна рада кредитної спілки за результатами звітного року.

9. Якщо за підсумками звітного року кредитна спілка отримала збиток, який не змогла покрити за рахунок надходжень поточного року, його покриття здійснюється з урахуванням такої черговості та за рахунок:

1) залишку нерозподіленого прибутку;

2) резервного капіталу;

3) додаткового капіталу, крім цільових внесків членів у додатковий капітал;

4) цільових внесків членів кредитної спілки в додатковий капітал;

5) додаткових пайових членських внесків у пайовий капітал;

6) обов’язкових пайових членських внесків у пайовий капітал.

Якщо залишок непогашеної суми збитків менше ніж залишок членських внесків, за рахунок яких він має бути погашений, здійснюється пропорційне зменшення суми відповідного виду внесків кожного члена кредитної спілки.

10. Рішення спостережної ради кредитної спілки про використання капіталу на покриття збитків кредитної спілки має містити такі відомості:

1) розмір збитків, які не можуть бути покриті за рахунок надходжень поточного року;

2) складові капіталу кредитної спілки, за рахунок яких покриватимуться збитки;

3) розмір кожної складової капіталу кредитної спілки до і після покриття цих збитків;

4) розмір пайового та/або цільового членського внеску кожного члена кредитної спілки після покриття таких збитків, якщо покриття здійснювалось за рахунок їх пайових та/або цільових членських внесків.

11. Після прийняття спостережною радою рішення про покриття збитків за рахунок пайових та/або цільових членських внесків кредитна спілка зобов’язана протягом трьох робочих днів повідомити про це Нацкомфінпослуг та протягом десяти робочих днів повідомити членів кредитної спілки в порядку скликання загальних зборів.

Директор департаменту

регулювання та нагляду

за кредитними установами

І. Невінчаний

Додаток

до Положення про обов’язкові

фінансові нормативи та вимоги,

що обмежують ризики за операціями

з фінансовими активами

кредитних спілок

(пункт 6 розділу VI)

ЗНАЧЕННЯ

коефіцієнта покриття боргу заставою (З)

Вид застави

Значення коефіцієнта покриття боргу заставою (З) залежно від рівня покриття зобов’язання заставою

від 20 % до 39 % включно

від 40 % до 59 % включно

від 60 % до 79 % включно

від 80 % до 99 % включно

100 % і більше

Грошові кошти, розміщені як внесок (вклад) на депозитному рахунку в кредитній спілці, за умови, що строк розміщення коштів не менше строку договору кредиту

0,8

0,6

0,4

0,2

0

Нерухоме майно, що належить до житлового фонду (квартири)

0,85

0,7

0,55

0,4

0,25

Легкові автомобілі

0,85

0,7

0,55

0,4

0,25

Інше нерухоме майно (крім земельних ділянок)

0,89

0,78

0,67

0,56

0,45

Транспортні засоби (крім легкових автомобілів)

0,9

0,8

0,7

0,6

0,5

Біологічні активи

0,92

0,84

0,76

0,68

0,6

Земельні ділянки (крім земельних ділянок, за якими їх купівлю, продаж та зміну цільового призначення (використання) обмежено на законодавчому рівні)

0,93

0,86

0,79

0,72

0,65


Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 13.12.2019 — 2019 р., № 96, стор. 142, стаття 3190, код акта 96918/2019

= завантажити законодавчий акт, актуальний на поточний час =
<< | >>

Нацкомфінпослуг:

  1. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 25.02.2020 № 359 "Про внесення змін до Характеристики та класифікаційних ознак видів добровільного страхування". Нацкомфінпослуг. 2020 рікк
  2. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 14.04.2020 № 704 "Про внесення змін до Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги". Нацкомфінпослуг. 2020 рікк
  3. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 09.04.2020 № 654 "Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31 березня 2006 року № 5555". Нацкомфінпослуг. 2020 рікк
  4. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 09.04.2020 № 655 "Про затвердження Змін до Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг". Нацкомфінпослуг. 2020 рікк
  5. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 19.05.2020 № 923 "Про внесення змін до Положення про навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації та складання екзаменів особами, які провадять діяльність на ринках фінансових послуг". Нацкомфінпослуг. 2020 рікк
  6. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 11.06.2020 № 1320 "Про внесення зміни до Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 грудня 2010 року № 969". Нацкомфінпослуг. 2020 рікк
  7. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 14.05.2020 № 892 "Про внесення змін до Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду". Нацкомфінпослуг. 2020 рікк
  8. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 19.05.2020 № 925 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з питань складання та подання звітності учасниками ринків фінансових послуг". Нацкомфінпослуг. 2020 рікк
  9. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 03.01.2019 № 1 "Про затвердження Змін до Положення про обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика". Нацкомфінпослуг. 2019 рікк
  10. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 10.01.2019 № 24 "Про затвердження Порядку розрахунку та оприлюднення інформації про середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування". Нацкомфінпослуг. 2019 рікк
  11. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 24.01.2019 № 102 "Про затвердження уніфікованих форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг". Нацкомфінпослуг. 2019 рікк
  12. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 19.03.2019 № 379 "Про внесення змін до Додаткових вимог до договорів страхування життя". Нацкомфінпослуг. 2019 рікк
  13. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 09.04.2019 № 538 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з питань обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Нацкомфінпослуг. 2019 рікк
  14. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 06.06.2019 № 1031 "Про внесення зміни до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 22 грудня 2015 року № 3378". Нацкомфінпослуг. 2019 рікк
  15. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 09.07.2019 № 1280 "Про внесення змін до Положення про обов’язкові критерії та фінансові нормативи, а також вимоги, що обмежують ризики в діяльності фінансових компаній - управителів при здійсненні діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю". Нацкомфінпослуг. 2019 рікк
  16. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 23.07.2019 № 1386 "Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 04 лютого 2014 року № 292". Нацкомфінпослуг. 2019 рікк
  17. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 23.07.2019 № 1387 "Про внесення змін до Порядку реєстрації договорів перестрахування та надання страховиками (цедентами, перестрахувальниками) інформації про укладені договори перестрахування з страховиками (перестраховиками) нерезидентами та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Нацкомфінпослуг від 15 вересня 2015 року № 2200". Нацкомфінпослуг. 2019 рікк
  18. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 29.08.2019 № 1606 "Про затвердження Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг". Нацкомфінпослуг. 2019 рікк
  19. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 30.05.2019 № 980 "Про затвердження Положення про обов’язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами фінансових установ, що отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання гарантій та поручительств". Нацкомфінпослуг. 2019 рікк
  20. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 10.10.2019 № 1992 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України". Нацкомфінпослуг. 2019 рікк
- Антимонопольний комітет - Верховний Суд України - Вищий адміністративний суд України - Вищий господарський суд - Вищий спеціалізований суд - Генеральна прокуратура України - ДА електронного урядування - Державіаслужба України - Державні утворення на території України (1917-1920) - Держатомрегулювання - Держаудитслужба України - Держкомтелерадіо України - Держкордонслужба України - Держнаглядохоронпраці України - Держспецзв’язок - Держспоживстандарт України - Держстат України - Держфінпослуг України - ДКА України - Закони України - Законодавство Української РСР - Кабінет Міністрів України - Кодекси України - Конституційний Суд України - МВС України - МЗС України - Міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України - Міжнародні угоди України - Мін'юст України - Мінагрополітики України - Мінекономрозвитку України - Міненерговугілля України - Мінінфраструктури України - Мінкультури України - Мінмолодьспорт України - Міноборони України - Мінприроди України - Мінрегіон України - Мінсоцполітики України - Мінфін України - МІП - МНС України - МОЗ України - МОН України - МТОТ - Нацдержслужба України - Національне агентство з питань запобігання корупції - Національне антикорупційне бюро України - Національний банк України - Нацком.енергетики - Нацкомфінпослуг - Нацрада телерадіомовлення - НКРЗІ - НКЦПФР - Основний Закон України - Пенсійний фонд України - Постанови Верховної Ради України - Президент України - РНБО України - Розпорядження Голови ВР України - Розпорядження Кабінета Міністрів України - Служба безпеки України - Служба зовнішньої розвідки - Укрдержархів - Управління державної охорони - Фонд гарант.вкладів фізич.осіб - Фонд державного майна - Фонд соцстраху по безробіттю - Фундаментальне законодавство України - Центрвиборчком України -