Заява № 71073/16,

подана Анною Михайлівною Артемишин проти України

Автентичний переклад

15 лютого 2018 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

ФАКТИ ТА ПРОЦЕДУРА

Відповідна інформація щодо заяви наведена в таблиці у додатку.

Про скаргу заявниці за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ПРАВО

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання Уряд повідомив Суд про свою пропозицію укласти односторонню декларацію з метою врегулювання питань, які порушувались цими скаргами.

Уряд визнав надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Уряд запропонував сплатити заявниці суму, наведену в таблиці у додатку, та закликав Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції. Цю суму буде конвертовано в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачено протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язався сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку.

Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Заявницю було повідомлено про умови односторонньої декларації Уряду за кілька тижнів до дати постановлення цього рішення. Суд не отримав відповіді від заявниці про прийняття умов односторонньої декларації.

Суд зазначає, що підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції дозволяє йому вилучити заяву з реєстру справ, якщо:

«... на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим».

Таким чином, Суд може вилучити заяви відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявники бажають продовження розгляду їхніх справ (див., зокрема, рішення у справі «Тахсін-Аджар проти Туреччини» ((Tahsin Acar v.

Суд встановив чітку та вичерпну практику з приводу скарг щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень (див., наприклад, рішення у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine), заява № 66561 /01, від 30 березня 2004 року).

З огляду на характер визнань, які містяться в декларації Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка є співмірною із сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цієї заяви є невиправданим (підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції).

У світлі вищевикладених міркувань Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine).

Насамкінець Суд наголошує, що якщо Уряд не дотримається умов односторонньої декларації, заява може бути поновлена у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала щодо прийнятності у справі «Йосіповіч проти Сербії» (Josipovic v. Serbia), заява № 18369/07, від 4 березня 2008 року).

Враховуючи викладене, справу слід вилучити з реєстру справ.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Бере до уваги умови декларації Уряду держави-відповідача та засоби забезпечення дотримання зазначених у ній зобов’язань.

Вирішує вилучити заяву зі свого реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 08 березня 2018 року.

ЗАЯВА

зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість кримінального провадження та відсутність

у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

__________

-1 Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий із заявника.