Про затвердження Інструкції з бонітування птиці, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві та зразків форм племінного обліку

Відповідно до статей 7, 9, 16 Закону України «Про племінну справу у тваринництві», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119 (із змінами), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Інструкцію з бонітування птиці;

2) Інструкцію з ведення племінного обліку у птахівництві;

3) форму № 1-пт «Журнал інкубації яєць»;

4) форму № 2-пт «Журнал молодняку»;

5) форму № 3-пт «Журнал щоденного обліку несучості та вибуття птиці»;

6) форму № 4-пт «Журнал продуктивності несучок»;

7) форму № 5-пт «Журнал обліку маси та якості яєць»;

8) форму № 6-пт «Журнал самців»;

9) форму № 7-пт «Оцінка вихідних ліній кросів та порід за комплексом ознак»;

10) форму № 8-пт «Дані про придбання (відтворення) племінних (генетичних) ресурсів»;

11) форму № 9-пт «Журнал обліку щоденного вибуття молодняку та споживання корму»;

12) форму № 10-пт «Журнал зважування молодняку (дорослої птиці)»;

13) форму № 11-пт «Журнал обліку несучості, вибуття птиці та споживання корму»;

14) форму № 12-пт «Журнал групового зважування яєць»;

15) форму № 13-пт «Журнал індивідуального зважування яєць»;

16) форму № 14-пт «Журнал сортування яєць»;

17) форму № 15-пт «Журнал обліку якості інкубаційних яєць»;

18) форму № 16-пт «Результати вирощування молодняку»;

19) форму № 17-пт «Узагальнена оцінка дорослої птиці»;

20) форму № 18-пт «Звіт про результати бонітування птиці порід, вихідних ліній, батьківських, материнських форм».

2.

3. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

ІНСТРУКЦІЯ

з бонітування птиці

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок проведення бонітування птиці для визначення комплексного класу за господарсько-корисними ознаками з метою визначення племінної (генетичної) цінності птиці та її подальшого господарського призначення.

2. У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:

батьківська лінія (кросу або породи) - спеціалізована поєднувана лінія, у якій для схрещування із самицями іншої лінії використовуються лише самці;

батьківське стадо - стадо самців та самиць, потомство від яких використовують для виробництва яєць або м’яса;

батьківська форма (батьківська лінія) у батьківському стаді - самці, потомство від яких використовують для виробництва яєць або м’яса;

батьківська форма (батьківська лінія) у прабатьківському стаді - батьківська і материнська лінії, які використовуються для схрещування за певною схемою та отримання батьківської лінії (батьківської форми) у батьківському стаді;

бонітування - комплексна оцінка племінної і підконтрольної птиці за племінними та продуктивними якостями, яка проводиться в стадах суб’єктів племінної справи у птахівництві незалежно від їх організаційно-правової форми;

вихідна лінія (кросу, породи) - чисті лінії батьківської і материнської форм, з якими проводять селекційну роботу для підтримання характерних ознак та поєднуваності у схрещуваннях для отримання прародинних, родинних форм чи фінального гібрида;

крос - комплекс спеціалізованих поєднуваних ліній, які за використання певних схем схрещування дають потомство з гетерозисом за однією або декількома ознаками;

лінія - внутрішньопородна або міжпородна група птиці, що походить від видатних предків і знаходиться у певному спорідненні, спеціалізована за ознаками продуктивності, які стало передаються потомству;

материнська лінія (кросу або породи) - спеціалізована поєднувана лінія, у якій для схрещування з самцями іншої лінії використовуються лише самиці;

материнська форма (материнська лінія) у батьківському стаді - самиці, потомство від яких використовують для виробництва яєць або м’яса;

материнська форма у прабатьківському стаді - батьківська і материнська лінії, які використовуються для схрещування за певною схемою та отримання материнської лінії (материнської форми) у батьківському стаді;

несучість - кількість яєць, знесених самкою сільськогосподарської птиці за певний період;

прабатьківське стадо - стадо самців та самиць ліній батьківської та материнської форм, які використовуються для відтворення батьківського стада;

прародинні форми - групи птиці, які утримуються в прабатьківському стаді (самці батьківської лінії батьківської форми і батьківської лінії материнської форми та самиці материнської лінії батьківської форми та материнської лінії материнської форми);

продуктивність - кількість продукції, яку одержують від особини сільськогосподарської птиці за певний період;

продуктивний період - період яйцекладки з моменту знесення першого яйця і до початку линяння;

родинні форми - групи птиці, які утримуються в батьківському стаді (самці батьківської лінії, що є батьківською формою, та самиці материнської лінії, що є материнською формою);

типовість - вираженість у птиці зовнішніх ознак, які є типовими для певної породи, вихідної лінії, батьківської чи материнської форми.

3. Бонітування птиці забезпечують суб’єкти племінної справи у птахівництві (далі - господарства).

4. Бонітування птиці проводить комісія, до складу якої:

входять спеціалісти господарства (зоотехніки, зоотехніки з племінної справи, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з бонітуванням птиці та веденням племінного обліку у птахівництві, та спеціалісти ветеринарної медицини) за призначенням керівника підприємства (за згодою);

залучаються фахівці зі спеціальною підготовкою наукових та навчальних установ, селекційних центрів, зоотехніки з практичним досвідом роботи та працівники громадських організацій (об’єднань), які відповідають кваліфікаційним вимогам і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до вимог законодавства (за згодою).

5. Бонітують птицю протягом року - окремо кожну групу одновікової птиці порід, вихідних ліній, батьківських, материнських форм за досягнення нею певного віку.

Птицю не бонітують у господарствах, поставлених на карантин через підозру на заразне захворювання або за його наявності.

6. Під час бонітування проводять:

1) огляд птиці, що підлягає бонітуванню, за результатами якого визначають стан її здоров’я та типовість для породи, вихідної лінії, батьківської чи материнської форми;

2) аналіз показників птиці, яка бонітується, молодняку, отриманого від цієї птиці, та племінної цінності її батьків;

3) визначення бонітувальних класів (за кожною ознакою) відповідно до мінімальних вимог, на основі яких групі птиці присвоюється комплексний клас.

7. Бонітування птиці здійснюється на основі результатів племінного обліку стада птиці (форми № 7-пт, № 16-пт, № 17-пт).

8. Фактичні показники за кожною ознакою порівнюються з мінімальними вимогами щодо рівня господарсько-корисних ознак за видами птиці. Господарсько-корисні ознаки за видами птиці мають різний рівень прояву залежно від напрямів продуктивності, порід, типів, ліній. У процесі бонітування за кожною оцінюваною ознакою визначається бонітувальний клас.

9. Птиця, у якої немає потомства з показниками за господарсько-корисними ознаками, бонітується за власними показниками (жива маса, вивід, падіж) та комплексним класом батьків. Комплексний клас батьків береться за даними сертифіката племінних (генетичних) ресурсів у разі придбання або за результатами їх бонітування у разі власного відтворення. Птиця, у якої відсутній комплексний клас батьків (придбана за імпортом, підконтрольна птиця), бонітується лише за власними показниками.

10. Птиця, у якої є потомство з показниками за господарсько-корисними ознаками, бонітується за власними показниками та показниками потомства, отриманого від цієї птиці, при цьому оцінювані ознаки поділяють на основні та додаткові, які розрізняють за видами та напрямами продуктивності птиці.

Для курей яєчного та м’ясо-яєчного напрямів продуктивності (далі - яєчні кури) основними ознаками є несучість та маса яєць, додатковими - жива маса, вивід та падіж молодняку, отриманого від птиці, що бонітується.

Для птиці м’ясного напряму продуктивності (кури м’ясного напряму продуктивності, індики, качки, гуси, перепели, цесарки, страуси) (далі - м’ясна птиця) основні ознаки - жива маса та несучість, додаткові - вивід та падіж молодняку, отриманого від птиці, що бонітується.

11. У прабатьківських та батьківських стадах бонітують батьківські та материнські форми птиці.

12. Комплексний клас за визначеними бонітувальними класами за ознаками присвоюється за шкалою, уніфікованою для всіх видів птиці.

13. Племінній птиці вихідних ліній кросів та порід, що утримується в племінному заводі та бонітується за власними показниками, можуть бути присвоєні класи «еліта-рекорд», «еліта», I або II клас.

Племінній птиці прабатьківського стада, що утримується в племінному птахорепродукторі I порядку та бонітується за власними показниками, може бути присвоєний клас «еліта», I або II клас.

Племінній птиці батьківського стада, що утримується в племінному птахорепродукторі II порядку та бонітується за власними показниками, може бути присвоєний I або II клас.

Підконтрольній птиці може бути присвоєний I або II клас.

Птиця, що не відповідає мінімальним вимогам II класу, належить до позакласної. Реалізація племінних (генетичних) ресурсів від такої птиці забороняється.

14. Якщо в групі м’ясної птиці показники самців та самиць за певною ознакою відповідають вимогам різних бонітувальних класів, групі птиці за цією ознакою присвоюється нижчий клас.

15. Якщо одна і та сама група птиці бонітується декілька раз за рік, їй присвоюється комплекс-ний клас за результатами останнього бонітування.

16. Станом на 01 січня кожного року за результатами бонітування складається звіт про результати бонітування птиці порід, вихідних ліній, батьківських, материнських форм (форма № 18-пт), який підписується головою і членами комісії та подається:

до 20 січня - Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій для затвердження;

до 01 лютого - організаціям (установам), визначеним Мінагрополітики, для їх аналізу та зведення.

17. Аналіз результатів бонітування племінної птиці у розрізі видів, напрямів продуктивності, порід, визначення племінної цінності стад проводяться організаціями (установами), визначеними Мінагрополітики.

Зведені дані та аналіз результатів бонітування птиці подають до Мінагрополітики до 25 лютого кожного року і використовують для розробки і коригування існуючих програм селекції у птахівництві.

18. Реалізація племінних (генетичних) ресурсів птахівництва (інкубаційні яйця, молодняк) здійснюється після затвердження результатів бонітування за умови, що якість інкубаційних яєць або молодняку за видами птиці відповідає вимогам чинних стандартів та технічних умов їх виробництва.

II. Бонітування курей

1. Бонітування яєчних курей та курей м’ясного напряму продуктивності здійснюється окремо із врахуванням досягнутого віку, показника виводу молодняку та продуктивності.

2. До порід яєчних курей належать полтавська глиняста, адлерська срібляста, кучинська ювілейна, леггорн, червоний та білий род-айленд, домінант, смугастий плімутрок. До порід курей м’ясного напряму продуктивності належать породи корніш та білий плімутрок.

3. Яєчних курей бонітують:

у віці до 40 тижнів - за власними показниками: вивід молодняку, жива маса самиць у віці 17 тижнів, падіж за 17 тижнів життя;

у віці 40 тижнів і старше - за власними показниками: жива маса самиць у віці 17 тижнів, падіж молодняку за 17 тижнів життя, несучість на початкову несучку за 40 або 65 тижнів життя, маса яєць у віці 30 або 52 тижнів; за показником виводу молодняку, отриманого від птиці, яка бонітується, за 40 або 65 тижнів її життя.

За кожною наведеною вище ознакою визначається бонітувальний клас за мінімальними вимогами щодо рівня господарсько-корисних ознак курей яєчного та м’ясо-яєчного напрямів продуктивності згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.

4. Курей м’ясного напряму продуктивності бонітують:

у віці до 34 тижнів - за власними показниками: вивід молодняку, жива маса у віці 6 тижнів, падіж за 6 тижнів життя;

у віці 34 тижні і старше - за власними показниками: жива маса самців та самиць у віці 6 тижнів, падіж молодняку за 6 тижнів життя, несучість на початкову несучку за 34 або 60 тижнів життя; за показником виводу молодняку, отриманого від птиці, яка бонітується, за 34 або 60 тижнів її життя.

За кожною наведеною вище ознакою визначається бонітувальний клас за мінімальними вимогами щодо рівня господарсько-корисних ознак курей м’ясного напряму продуктивності згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.

III. Бонітування качок

1. Качок (крім мускусних) бонітують:

у віці до 50 тижнів - за власними показниками: жива маса самців та самиць у віці 7 тижнів, падіж молодняку за 7 тижнів життя та за період із 7 до 25-тижневого віку;

у віці 50 тижнів і старше - за власними показниками: жива маса самців та самиць у віці 7 тижнів, падіж молодняку за 7 тижнів життя та за період із 7 до 25-тижневого віку, несучість на початкову несучку за 45 тижнів життя; за показником виводу молодняку, отриманого від птиці, яка бонітується, за 45 тижнів її життя.

За кожною наведеною вище ознакою визначається бонітувальний клас за мінімальними вимогами щодо рівня господарсько-корисних ознак качок (крім мускусних) згідно з додатком 3 до цієї Інструкції. За чистопородного розведення качок пекінської породи бонітувальні класи за ознаками визначаються за мінімальними вимогами для материнської форми.

2. Мускусних качок бонітують:

у віці до 50 тижнів - за власними показниками: жива маса самиць у віці 10 тижнів та самців - 11 тижнів, падіж молодняку за 10 та 11 тижнів життя відповідно;

у віці 50 тижнів і старше - за власними показниками: жива маса самиць у віці 10 тижнів та самців - 11 тижнів, падіж молодняку за 10 та 11 тижнів життя відповідно, несучість на початкову несучку за 46 тижнів життя; за показником виводу молодняку, отриманого від птиці, яка бонітується, за 46 тижнів її життя.

За кожною наведеною вище ознакою визначається бонітувальний клас за мінімальними вимогами щодо рівня господарсько-корисних ознак мускусних качок згідно з додатком 4 до цієї Інструкції.

IV. Бонітування індиків

1. Породи та кроси індиків поділяють на два типи:

середній - крос «Харківський», біла широкогруда порода;

важкий - кроси «Б’юті-8», «Біг-6».

2. Індиків бонітують:

у віці до 52 тижнів - за власними показниками: жива маса самців та самиць у віці 16 тижнів, падіж молодняку за 16 тижнів життя;

у віці 52 тижні і старше - за власними показниками: жива маса самців та самиць у віці 16 тижнів, падіж молодняку за 16 тижнів життя, несучість на початкову несучку за 52 тижні життя; за показником виводу молодняку, отриманого від птиці, що бонітується, за 52 тижні її життя.

За кожною наведеною вище ознакою визначається бонітувальний клас за мінімальними вимогами щодо рівня господарсько-корисних ознак індиків згідно з додатком 5 до цієї Інструкції.

За чистопородного розведення індиків білої широкогрудої породи бонітувальні класи за ознаками визначаються за мінімальними вимогами для материнської форми середнього типу.

V. Бонітування гусей

1. Породи гусей поділяють на три типи:

легкий - кубанська сіра, китайська сіра;

середній - рейнська біла, італійська біла, роменська;

важкий - велика сіра, велика біла, тулузька, емденська, угорська біла, угорська сіра, уральська біла, горьківська (ліндовська), холмогорська, легарт та колуш.

2. Гусей бонітують:

у віці до 52 тижнів - за власними показниками: жива маса самців та самиць у віці 9 тижнів, падіж молодняку за 9 тижнів життя;

у віці 52 тижні і старше - за власними показниками: жива маса самців та самиць у віці 9 тижнів, падіж молодняку за 9 тижнів життя, несучість за 52 тижні життя; за показником виводу молодняку, отриманого від птиці, яка бонітується, за 52 тижні її життя.

За кожною наведеною вище ознакою визначається бонітувальний клас за мінімальними вимогами щодо рівня господарсько-корисних ознак гусей згідно з додатком 6 до цієї Інструкції.

VI. Бонітування перепелів

1. Породи перепелів поділяють на:

яєчного напряму продуктивності - японська, естонська, смокінгова, маньчжурська золотиста, біла англійська, чорна англійська;

м’ясного напряму продуктивності - техаська та фараон.

2. Перепелів бонітують:

у віці до 32 тижнів - за власними показниками: жива маса самців та самиць у віці 6 тижнів, падіж молодняку за 6 тижнів життя;

у віці 32 тижні і старше - за власними показниками: жива маса самців та самиць у віці 6 тижнів, падіж молодняку за 6 тижнів життя, несучість на початкову несучку за 32 тижні життя, маса яєць у віці 10 тижнів; за показником виводу молодняку, отриманого від птиці, що бонітується, за 32 тижні її життя.

За кожною наведеною вище ознакою визначається бонітувальний клас за мінімальними вимогами щодо рівня господарсько-корисних ознак перепелів згідно з додатком 7 до цієї Інструкції.

VII. Бонітування цесарок

1. Цесарок бонітують:

у віці до 64 тижнів - за власними показниками: жива маса у віці 10 тижнів, падіж молодняку за 10 тижнів життя;

у віці 64 тижні і старше - за власними показниками: жива маса у віці 10 тижнів, падіж молодняку за 10 тижнів життя, несучість на початкову несучку за 64 тижні життя; за показником виводу молодняку, отриманого від птиці, що бонітується, за 64 тижні її життя.

2. За кожною наведеною вище ознакою визначається бонітувальний клас за мінімальними вимогами щодо рівня господарсько-корисних ознак цесарок згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

VIII. Бонітування африканських страусів

1. Африканських страусів усіх підвидів бонітують:

у віці до 3 років - за власними показниками: жива маса у віці 10 місяців, падіж молодняку за 10 місяців життя;

у віці 3 роки і старше - за власними показниками: жива маса у віці 10 місяців, падіж молодняку за 10 місяців життя, несучість за 156 тижнів життя; за показником виводу молодняку, отриманого від птиці, що бонітується, за 156 тижнів її життя.

2. За кожною наведеною вище ознакою визначається бонітувальний клас за мінімальними вимогами щодо рівня господарсько-корисних ознак африканських страусів згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

IX. Визначення комплексного класу

1. Комплексний клас птиці, що бонітується за власними показниками, визначається за бонітувальними класами за власними показниками та з урахуванням класу їхніх батьків за шкалою згідно з додатком 10 до цієї Інструкції.

2. Комплексний клас птиці, що бонітується за власними показниками та показниками потомства, отриманого від цієї птиці, визначається за бонітувальними класами за основними та додатковими ознаками за шкалою згідно з додатком 11 до цієї Інструкції.

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

щодо рівня господарсько-корисних ознак курей яєчного та м’ясо-яєчного напрямів продуктивності

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

щодо рівня господарсько-корисних ознак курей м’ясного напряму продуктивності

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

щодо рівня господарсько-корисних ознак качок (крім мускусних)

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

щодо рівня господарсько-корисних ознак мускусних качок

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

щодо рівня господарсько-корисних ознак індиків